Вправа «Уявна розмова зі своєю професією»

Мета: розвиток внутрішньої мотивації осо­бистості.

Психолог. Ваша професія — це не тільки ди­плом, робоче місце, зарплата, колеги. Вона ма­теріалізується не тільки в зовнішніх атрибутах, які можна побачити, відчути на дотик. Вона — це і ви з усією кількістю психічної енергії, яку ви виділяєте і вкладаєте у вашу професію. Вона — це тисячі інших людей, котрі теж наповнюють її певною кількістю енергії. Уявіть собі, що ваша професія — жива істота. Як і з будь-якою живою істотою, з нею можна і потрібно спілкуватися: дякувати їй, хвалити, поважати, просити тощо.

Полюбіть свою професію — і вона полюбить вас! Можна витратити десятиліття на свою профе­сійну діяльність, але якщо працювати «без вог­ника», «без душі», без інтересу, то і результати діяльності будуть невтішними. Не чекайте в та­кому разі віддачі від неї. А якщо працювати творчо, «з вогником», вкладаючи всю душу в роботу, результат, як правило, виправдає себе.

Можна «заземлити» свою професію на кни­гах (літературі за фахом), підручниках, симво­лах успіху в професійній сфері (дипломах, гра­мотах, сертифікатах, значках, статуетках тощо). Тоді, спілкуючись зі своєю професією, ви не тільки називаєте її на ім'я, а й звертаєте погляд на відповідні атрибути професії (найкраще на ті, що пов'язані з вашими професійними досяг­неннями). Можна звертати свій погляд у Кос­мос, контактуючи зі своїм професійним полем (якщо ви аматор езотерики). В уявній розмові зі своєю професією головне — щоб спілкування було щирим, емоційним. Бажано, щоб ви спілку­валися, використовуючи прості вислови. Пси­хологічний ефект від виконання цієї вправи по­лягає в тому, що ви впливаєте на свої інтереси, потреби, мотиви, на своє ставлення до професії.

 

 

Висновки до другого розділу

Отже, профілактика — робота, спрямована на попередження аморальної, протиправної, іншої асоціальної поведінки дітей та молоді, виявлення будь-якого негативного впливу на життя і здоров'я дітей та молоді й запобігання такому впливу. Соціальна профілактика ґрунтується на виявленні несприятливих психобіологічних, психолого-педагогічних, соціальних умов, що зумовлюють відхилення в психічному та соціальному розвитку молоді, в її поведінці, стані здоров'я, а також в організації життєдіяльності й дозвілля.

Здійснення соціальним педагогом комплексу профілактичних заходів, які спрямовані на попередження виникнення патологій у суспільстві (алкоголізм, п'янство, наркоманія, проституція та ін.) та їх наслідків (протиправна, адиктивна, девіантна, віктимна, суїцидальна поведінка, бездоглядність дітей, насильство, незайнятість тощо) називається превентивною (превенція - попередження, пересторога) соціально-педагогічною роботою. При цьому на превентивному рівні профілактика забезпечить попередження виникнення різних відхилень - морального, фізичного, психологічного і соціального аспектів.

Метою соціальної профілактики є не лише попередження проблем і негативних явищ, а й створення умов для повноцінного функціонування суспільства та життєдіяльності окремих осіб.

Проблеми попередження віктимної поведінки людей, на нашу думку, необхідно вирішувати якомога раніше і направляти профілактичні заходи на більш вразливі категорії населення - дітей та підлітків Тому, одним з найактуальніших завдань сьогодення щодо забезпечення гармонійного розвитку дітей та підлітків є необхідність розробки спеціальних превентивних заходів щодо попередження їх віктимізації, організація яких має здійснюватися на підставі результатів досліджень психологічних факторів їх віктимної поведінки.

На основі опрацьованої літератури було складено програму роботи соціального педагога з профілактики віктимності підлітків, для попередження цієї проблеми і виходу їз неї.

Окрім занять з підлітками програма "Абетка безпеки" передбачає проведення одного ознайомлювального заняття для батьків учнів, на якому розглядаються питання віктимності підлітків, роль сім'ї у життєдіяльності дитини і її вплив на безпечну поведінку підлітків, лунають інформаційно-ознайомлювальні пам'ятки.

 

 

                                    ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Отже, віктимна поведінка - це поведінка жертви .Також можна сказати, що віктимна поведінка - це поведінка особи, внаслідок якої вона опиняється у ролі жертви. Жертва насильства - більш широке поняття аніж потерпілий, оскільки потерпілою вважається особа, яка визнана такою в установленому законодавством порядку.

Ще під нею розуміють таку поведінку, при якій жертва певним чином сприяє скоєнню злочину, свідомо чи несвідомо створює об’єктивні та суб’єктивні умови для криміналізації, зневажаючи запобіжними заходами .Головна ознака віктимної поведінки – це здійснення певних дій або бездіяльність, які сприяють тому, що людина опиняється в ролі постраждалої, в ролі жертви.

Віктимністю конкретного індивіда є його потенційна здатність виявитися в ролі жертви злочину в результаті негативної взаємодії його особистих якостей із зовнішніми чинниками. В основі феноменології віктимної поведінки знаходиться сукупність особистісних рис, що характеризуються загальною психічною нестійкістю індивіда, яка обумовлює провокацію агресії по відношенню до себе та в основі якої лежить несвідоме бажання в покаранні або опосередкованому задоволенні власних агресивних прагнень.

Проблема профілактики віктимності підлітків - це соціально- педагогічна проблема. Її рішення пов'язане з формуванням у підлітків системи знань, навичок безпечної поведінки у важких життєвих ситуаціях і надання допомоги в пошуку конструктивних шляхів виходу з них.

У зв'язку з цим, профілактика віктимної  поведінки підлітків , як і раніше залишається актуальною проблемою соціальної педагогіки, як науки, так і практики.

Виконаний аналіз наукової літератури показав, що психологічні і фізіологічні зміни, що припадають на пубертатний період, роблять організм підлітка більш уразливим і підвищують ризик соматичних захворювань. Саме в підлітковому віці проявляється багато нервових та психічних захворюваннь. Природне для цього віку розширення сфери соціальних відносин, яка дає підліткові новий соціальний досвід, яким необхідно опанувати. Це період, коли підліток найбільш часто потрапляє у важкі життєві ситуації. Виходячи з вище сказаного, нами була розроблена програма соціального педагога з профілактики віктимності підлітків. Метою програми "Абетка безпеки" є зниження факторів ризику схильності підлітка стати жертвою криміногенних ситуацій і несприятливих умов соціалізації. Також вирішувалися завдання: формування відповідальності та відповідального ставлення до себе і інших; формування навичок адекватної поведінки у віктимогенних ситуаціях; підтримка конструктивного подолання наслідків віктимного стану. Також простежити динаміку віктимності підлітків. Розроблена програма може бути використана в роботі соціальних педагогів, психологів, педагогів, як у школі, так і в інших освітніх установах.

 

                 Список використаних джерел

1. Бадмаєв С.А.Психологічна корекція поведінки, що відхиляється школярів. - М.: Магістр, 1999. - 96 с.

2. Белоусова З. И., Гиренко С. П. Проблемы виктимного поведения личности. – Запорожье, 1996.

3. Белоусова З.И., Гиренко СП. Проблемы виктимного поведения личности. - Запорожье, 1996.

4. Бовть О. Віктимна поведінка як психологічна проблема // Соціальн

5. Богданова О. С. Про моральному вихованні підлітків. - М.: Просвещение, 1979. - 111 с.

6. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. – СПб: Питер, 2000.

7. Вандышев В. В. Виктимология: что это такое?. – Л.: О-во „Знание” РСФСР, 1978. – 20 с.

8. Вандышев В.В. Виктимология: что это такое? - М., 1978.

9. Васильев В. Л. Юридическая психология. – СПб: Питер, 2001.

10. Види травматичних переживань, обумовлених насильством, і форми захисних реакцій // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразна - 2005. - №662. - С.153-156.

11. Виктимологически е проблемы борьбы с преступностью: Сб.науч.тр. - Иркутск, 1982.

12. Виктимологические исследования в мире. - М., 1995.

13. Виктимологические проблемы борьбы с преступностью: Сб. науч. тр. – Иркутск, 1982.

14.     Виховання важкої дитини: Діти з девіантною поведінкою / Под ред. М.І, Рожкова. - М.: Владос, 2001. - 240 с.

15.     Волков Б.С. Психологія підлітка. - М.: Педагогічне товариство Росії, 2001. - 160 с.

16.     Галагузова М.А. Соціальна педагогіка. - М., 1994.

17.     Гарифуллин Р.Р. Прихована профілактика наркоманії: Практичний посібник для педагогів і батьків. - М.: ТЦ Сфера, 2002. - 64 с.

18.     Гіппенрейтер Ю.Б. Введення в загальну психологію. - М: 1997.

19.     Гона А.Д. І ін Основи корекційної педагогіки: Учеб. Посібник для студ. / А.Д. Гона, М. М. Ліфінцева, Н. В. Ялпаева; Під ред. В. А. Сластеліна. - М.: Академія, 1999. - 280 с.

20. Джужа О.М., Моісеєв Є.М. Проблеми кримінальної віктимології (кримінологічний, психологічний та пенітенціарний аспекти). – К., 1998 р.

21. Довідкові матеріали про становище молоді та хід реалізації державної молодіжної політики в Україні.- К.:УкрНДІ проблем молоді, 2002.- 98с.

22. Дроздов О. Ю., Скок М. А. Проблеми агресивної поведінки особистості: навчальний посібник. – Чернігів: ЧДПУ ім. Т. Г. Шевченка, 2000.

23. Дроздов О.Ю., Скок М.А. Проблеми агресивної поведінки особистості: навчальний посібник. - Чернігів: ЧДПУім.Т.Г.Шевченка, 2000.

24. Звєрєва І.Д. Соціальні проблеми сільської молоді// Практична психологія та соціальна робота. – 1999. - №4.-С. 31-33; №5.-С.27-30.

25.     Змановский Є.В. Девиантология (Психологія відхиляється). - М.: Академія, 2003. - 288 с.

26. Изард К. Эмоции человека. – СПб, 2000.

27. Ильина С.В. Влияние пережитого в детстве насилия на возникновение личностных расстройств // Вопросы психологии. - 1998. - № 6. - С.65-74.

28.     Ігри - навчання, тренінг, дозвілля ... / Под ред. В. В. Петрусінского. - М.: Нова школа, 1994. - 368 с.

29.     Касаткін В. М. та ін Здоров'я: Програма профілактики паління в школі. - М.: 2003. - 132 с.

30.     Касаткін і ін Здоров'я: Попередження вживання алкоголю та наркотиків у школі. - М., 2003. - 136 с.

31.     Кащенко В.П. Педагогічна корекція: Виправлення недоліків характеру в дітей і підлітків: посібник для студ. середовищ. і вищ. пед. навч. закладів. - М.: Видавничий центр «Академія», 2000. - 304с.

32. Коваль Л.Г., Звєрєва І.Д., Хлєбнік С.А. Соціальна педагогіка / соціальна робота. – К.,1997.

33. Коджаскирова Г.М., .Коджаскиров А.Ю. Педагогический словарь: для студ. высш. и сред. пед. учеб. заведеней.- М.: Изд. Центр «Академия», 2000.-176 с.

34.      Коджаспірова Г.М. Педагогічний словник - М: 2000.

35.     Кондрашенко В.Т. Девіантна поведінка у підлітків. Соціально-психологічний і психіатричний аспекти. - Мінськ, 1988.

36. Коновалов В.П. Виктимность и ее профилактика // Виктимологические проблемы борьбы с преступностью. Сб. науч. тр. - Иркутск: Изд-во Иркут. ун-та, 1982. - С.25-31.

37.      Корекційна педагогіка в початковій освіті: Учеб. посібник для студ. середовищ. пед. навч. закладів / Г.Ф. Кумаріна, М.Е. Вайнер, Ю.М. Вьюнкова та ін; Під ред. Г.Ф. Кумаринів. - М.: Видавничий центр «Академія», 2003. - 320с.

38. Кримінологія і профілактика злочинів: Курс лекцій: У 2 кн. Загальна частина / Ю.В. Александров, А.П. Гаврилишин, О.М. Джужа та ін.;

39.      Личко А.Є. Психологія та акцентуації характеру у підлітків. - Л.: 1983.

40.     Лідерса А.Г. Психологічний тренінг з підлітками: Учеб. посібник для студ. вищ. навч. закладів. - М.: Академія, 2003. -256 С.

41.      Макаренко А.С.Педагогічні твори. Т. 3, с. 158.

42. Мельникова Э.Б. Дети и подростки - жертвы негативных явлений. Основные аспекты виктимизации // Правозащитник. - 1999.- № 2. - С. 17-26.

43. Меньшикова Е. Жестокое обращение с детьми и его возможные отдаленные последствия // Психологический журнал. - 1993. - Т. 14. - № 6. - С.110-118.

44. Миньковский Г. М. Взаимосвязь социологического и криминологического подходов к преступности // Соц. исследования. – 1984. - №4. – С. 186.

45. Модель психоаналітичної допомоги травмованим підліткам // Психологія і суспільство, Тернополь, - 2005. - №4, - С.136 -146.

46. Мойсєєва О. Віктимність неповнолітніх як психолого-правова проблема // Право України. – 2000. – № 7. – С. 99.

47.      Мухіна В.С. Вікова психологія. - М., 2000.

48.      Немов Р.Н. Загальні основи психології. - М., 1999.

49.     Овчарова Р.В. Технології практичного освіти психолога. - М.: 2000.

50. Ожегов С. И. Словарь русского языка – М.: ГИИиНС, 1953. – С. 165.

51. Ожегов С. И. Словарь русского языка: 70 000 слов / Под ред. Н. Ю. Шведовой. – 22-е изд., стер. – М.: рус. Яз., 1990. – С. 195.

52. Ожегов СИ. Словарь русского языка: 70 000 слов / Под ред. Н.Ю.Шведовой. - М.: Рус. яз., 1990. - С. 165.

53.      Осіпова А.А. Загальна психокорекція: Учеб. посібник для студентів вузів. - М.: ТЦ Сфера, 2002. - 512 с.

54. Особенности аналитической психотерапии с подростками // Наука і освіта. -  Спецвипуск. -  2001. - №4. - С. 74-75.

55.      Панфілова М.А. Ігротерапія спілкування: Тести та корекційні гри. Практичний посібник для психологів, педагогів та батьків. - М.: ГНОМ і Д, 2001. - 160 с.

56. Під ред. В.Г. Лихолоба. – К.: Українська академія внутрішніх справ, 1996.

57. Полубинский В. И. Виктимологические аспекты профилактики преступлений. – М., 1980.

58. Полубинский В. И. Правовое учение о жертве. – М. 1985. – 273 с.

59.     Психокорекційна та розвиваюча робота з дітьми: Учеб. посібник для студ. середовищ. пед. навч. закладів. / Под ред. І. В. Дубровиной. - М.: Академія, 2001. - 160 с.

60. Психологические трудности у подростков с различными типами личностной организации// Сборник. Современный психоанализ. – К.: Ваклер, “Альтерпресс”, 2002. - С.156 – 163.

61. Психологическое исследование личностных предпосылок виктимного поведения подростков // Наука і освіта. -  2004. - № 8 – 9. - С.144-147.

62. Рибальская В.Я. Віктимологічні проблеми злочинності неповнолітніх. - Іркутськ, 1983.

63. Ривман Д. В. Потерпевший от преступления: личность, поведение, оценка. – Л., 1973.

64. Ривман Д.В., Устинов B.C. Виктимология. - СПб., 2000.

65. Россійская енциклопедія соціальної роботи. У 2т. Т.2. Соціальні програми / Укл. Панова О.М., Холостова Є.І. -М., 1997.

66. Рыбальская В. Я. Методика изучения личности потерпевшего по делам о преступлениях несовершеннолетних: Учебное пособие. – Иркутск, 1975.

67. Скривджені діти. Аналіз проблеми / За ред. В.Г.Панка. - К., 1997.

68. Словарь довідник з соціальної роботи / За ред. Є.І. Холостовой - М.: Юрист, 2000 -429 с.

69. Словник-довідник для соціальних педагогів та соціальних працівників/За заг. ред. А.Й. Капської, І.М.Пінчук, С.В. Толстоухової.-К.,2000.-260 с.

70. Соціальна педагогіка. навч. Посібник / За ред. А.Й. Капської.-К.,2000

71. Соціальна педагогіка: мала енциклопедія/За аг.ред І.Д. Звєрєвої.-К: Центр учбової літератури,2008.-336 с.

72. Соціальна педагогіка: Модульна технологія навчального курсу: рек. М-вом освіти і науки України як навч. Посібник для студ. Вищ. Навч. Закладів / Д.І. Пенішкевич, Л.І . Тимчук.-Чернівці: Чернівецький нац. ун-т,2010.-496 с. 

73. Соціальна робота / Соціальна педагогіка: понятійно-термінологічний словник / За заг. ред. І. Звєрєвої.-К.,1994

74. Соціальна робота з дітьми та молоддю: проблеми, пошуки, перспективи // За заг.редакцією Пінчук І.М., Толстоухової С.В.- К.: УДЦССМ, 2000р. Випуск 1.- 276 с.

75. Соціальна робота з молоддю в Україні (Збірник інформаційно-методичних матеріалів) - К.:Столиця, 2003.

76. Соціальна робота: технологічний аспект: Навчальний посібник/За ред. проф. А.Й. Капської. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 352 с..

77. Соціальная педагогіка: Курс лекцій / За заг. ред. Галагузова М.А.-М.: Владос.2001. - 415.

78. Соціальная робота. Російський енциклопедичний словник, Т.1. М., -1997.

79. Статмен П. Безпека вашої дитини: Як виховати впевнених і обережних дітей / Пер. з англ. С.А. Юргук. - К.: У - Факторія, 2004. - 272с.

80. Столяренко А.М. Загальна та професійна психологія - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 382 с.

81. Стосунки батьків і дітей та їх вплив на віктимність поведінки підлітків //Соціальна психологія, Київ. - 2005. - №4(12) - С.139-142.

82. Туликов В.О. Віктимологія (соціальні та кримінальні проблеми). –Одеса: Юридична література, 2000.

83. Турчин Д. А. Виктимологические задачи в криминалистике // Потерпевший от преступления. Владивосток, 1974. – С. 186 – 187.

84. Фаттах А. Виктимология: что это такое и каково ее будущее? // Международное криминологическое обозрение. – Т. 21. – № 2-3. – Париж, 1967.

85. Франк Л. В. Виктимология и виктимность. Учеб. пособ. Душанбе, 1972. – 126 с.

86. Франк Л.В. Виктимология и виктимность (Об одном новом направлении в теории и практике борьбы с преступностью): Учеб. пособие для студентов юридического факультета. - Душанбе, 1972.

87. Харыбин Ю. А. Криминологический анализ и предупреждение краж: Автореф. дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.08. – М.: Юрид Ин-т МВД России, 2000.

88. Христенко B.C. Психология жертвы. - Харьков, 2001.

89. Христенко В. Е. Психология жертвы. – Х.: Консум, 2001.

90. Центров Е. Е. Криминалистическое учение о потерпевшем. М.: МГУ, 1988. – 216 с.

91.     Шакурова Н.В. Методика і норма роботи соціального педагога. - М.,

92. Шиканов В. И. Актуальные вопросы уголовного судопроизводства и криминалистики в условиях современного научно-технического прогресса, Иркутск, 1978. – С. 174.

 

                                                                                               Додаток А

                         ШАНОВНИЙ ДРУЖЕ!

АНКЕТУВАННЯ ПРОВОДИТЬСЯ З МЕТОЮ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ЗАГАЛЬНОЇ ШКІЛЬНОЇ ТРИВОЖНОСТІ.                                                                                                                                 

⇐ Предыдущая45678910111213Следующая ⇒

Поделиться: