Програмний матеріал змістовних модулів.

Змістовний модуль 1. СТАТИЧНА БІОХІМІЯ (максимально можлива кількість балів обов’язкового контролю – 92,0 балів)

Тема 1. Біохімія рослин як наука. Хімічний склад рослин              (2 год.).

Предмет вивчення біохімії рослин, її зв’язок із агрохімією та іншими природничими науками. Практичне значення й завдання біохімії рослин. Методи біохімічних досліджень. Історія становлення та розвитку біохімії рослин. Елементний і речовинний склад рослинних організмів. Уміст і роль води та неорганічних речовин в організмі рослин.

Тема 2. Вуглеводи (2 год.).

Уміст і біологічна роль вуглеводів. Будова, властивості та класифікація вуглеводів. Характеристика найважливіших представників і груп вуглеводів (моносахариди, мальтоза,  целобіоза, сахароза, рафіноза, крохмаль, целюлоза, геміцелюлоза, пектини, агар-агар).

Тема 3 . Ліпіди (2 год.).

Різноманітність ліпідних речовин, їх біологічна роль і властивості. Класифікація ліпідів. Характеристика найважливіших груп ліпідів (нейтральні жири, воски, фосфоліпіди, гліколіпіди).

Тема 4. Фізіологічно активні рослинні речовини та речовини вторинного синтезу (2 год.).

Уміст, біологічна роль, будова та властивості рослинних речовин – органічних кислот, фенольних сполук, глікозидів, алкалоїдів, пігментів, вітамінів, регуляторів росту.

Тема 5-6. Білки (4 год.).

Різноманітність білкових речовин, їх функції. Хімічна будова білків. Білокутворюючі амінокислоти та їх властивості. Структурні рівні організації білків. Фізико-хімічні властивості білків. Характеристика окремих груп простих і складних білків.

Тема 7 . Ферменти (2 год.).

Поняття про ферменти. Загальні властивості ферментів. Механізми дії ферментів і їх вплив на процеси, що відбуваються в рослинах. Кінетика ферментативних реакцій. Одиниці активності ферментів. Класифікація ферментів.

Тема 8 . Нуклеїнові кислоти (2 год.).

Відкриття та класифікація нуклеїнових кислот, їх біологічна роль. Нуклеотиди. Первинна структура нуклеїнових кислот. Будова, структура та властивості ДНК. Характеристика окремих типів РНК.

Лабораторні заняття:

денна форма – 

Лабораторне заняття № 1 . Якісні реакції на моно- та полісахариди. Якісне визначення вуглеводів. Визначення вмісту сахарози в коренеплодах цукрових буряків (4 год.).

Лабораторне заняття № 2. Фізико-хімічні властивості ліпідів. Визначення констант жиру (4 год.).

Лабораторне заняття № 3. Вивчення властивостей пігментів фотосинтетичної системи рослин. Визначення вмісту різних вітамінів у рослинному матеріалі (4 год.).

Лабораторне заняття № 4. Якісні реакції на амінокислоти. Визначення вмісту амінного азоту (4 год.).

Лабораторне заняття № 5. Розподіл амінокислот методом хроматографії на папері. Якісні реакції на білки. Визначення ізоелектричної точки білків (4 год.).

Лабораторне заняття № 6. Вивчення властивостей ферментів. Виділення та встановлення складу нуклеопротеїнів (4 год.).

 

заочна форма –

Лабораторне заняття № 1 . Якісні реакції на моно- та полісахариди. Якісне визначення вуглеводів. Фізико-хімічні властивості ліпідів (4 год.).

Лабораторне заняття № 2. Вивчення властивостей пігментів фотосинтетичної системи рослин. Якісні реакції на амінокислоти            (2 год.).

Лабораторне заняття № 3. Якісні реакції на білки. Вивчення властивостей ферментів (2 год.).

Контроль засвоєння теоретичного матеріалу – 62,0 бал.

За відпрацювання лабораторних занять – 18,0 бал.

Самостійна робота – 12,0 балів  

Змістовний модуль 2. ДИНАМІЧНА БІОХІМІЯ (максимально можлива кількість балів обов’язкового контролю – 36,0 балів)

Тема 9. Метаболізм. Біохімія анаеробного перетворення вуглеводів (2 год.).

Поняття про метаболізм рослинного організму та його складові етапи. Анаеробне перетворення вуглеводів, його види. Гліколіз, його біологічне значення, біохімічна характеристика. Бродіння, його види. Спиртове бродіння.

Тема 10. Біохімія аеробного перетворення вуглеводів (2 год.).

Аеробне перетворення вуглеводів, його біохімічна характеристика. Цикл трикарбонових кислот (цикл Кребса). Дихальний ланцюг. Окислювальне фосфорилювання.

Тема 11. Біохімія фотосинтезу та хемосинтезу (2 год.).

Загальний механізм процесів фотосинтезу. Фотосинтетичне фосфорилювання. Темнова фаза фотосинтезу. Цикл Кальвіна. Особливості фотосинтезу в рослин С₄-типу. Біохімічні процеси хемосинтезу.

Тема 12. Білковий обмін. Обмін нуклеїнових кислот (2 год.).

Процеси розкладу амінокислот і білків мікроорганізмами ґрунту. Загальні процеси дисиміляції білків та амінокислот. Загальні шляхи біосинтезу амінокислот у рослинних організмах. Біосинтез білків. Загальна схема біосинтезу нуклеїнових кислот.

Контроль засвоєння теоретичного матеріалу – 28,0 балів.

Самостійна робота – 8,0 балів.

 

 

1.5. Завдання для самостійної роботи.

№	Теми самостійної роботи	Кіль-кість годин
Змістовний модуль 1. Статична біохімія
1	Зв’язок біохімії рослин із агрохімією та іншими природничими науками, практичне значення й завдання біохімії рослин, історія виникнення та розвитку біохімії рослин, роль у цьому вітчизняних учених, речовинний склад рослин, вміст і роль води та неорганічних речовин в організмі рослин.	3/6*
2	Біологічна роль вуглеводів, характеристика окремих представників вуглеводів (пентози, гексози, глікани).	3/6
3	Біологічна роль ліпідів, характеристика гліколіпідів і восків.	2/6
4	Характеристика окремих представників органічних кислот, фенольних сполук, глікозидів, алкалоїдів, регуляторів росту.	3/6
5-6	Функції білкових речовин, їх фізико-хімічні властивості, характеристика окремих груп простих і складних білків.	5/12
7.	Класифікація ферментів, одиниці активності ферментів.	2/5
8.	Характеристика різних типів РНК – інформаційної, транспортної, рибосомальної.	2/6
Змістовний модуль 2. Динамічна біохімія
9.	Функції метаболізму, біологічне значення та енергетика гліколізу.	2/6
10.	Механізми здійснення окислювального фосфори-лювання, функціонування дихального ланцюга.	3/6
11.	Характеристика біохімічних процесів хемосинтезу.	2/5
12.	Характеристика процесів розкладу амінокислот і білків у ґрунті, загальна характеристика процесів синтезу нуклеїнових кислот.	3/6
	Разом	30/70

5/8* - чисельник денна форма/знаменник заочна форма навчання

1.6. Оцінювання знань студентів.

Оцінювання знань і вмінь студентів проводиться по кожному з двох змістовних модулів, за які студент може набрати максимально можливу кількість балів обов’язкового контролю. 

Обов’язковий контроль включає в себе:

 

1) бали, отримані студентом при перевірці теоретичного матеріалу з тем програми дисципліни, що включені в змістовний модуль, у відповідності з конкретно розробленими завданнями (на оцінку “5” та “4” дозволяється перездача не більше трьох таких завдань);

2) бали, отримані студентом при перевірці теоретичного матеріалу на підсумковому контролі;

3) бали, отримані студентом за присутність і роботу на лабораторному занятті (максимально 2 бали за кожне заняття, за умови, що всі заняття дисципліни повинні бути відпрацьовані);

4) бали, отримані студентом за своєчасне та якісне оформлення зошита або інших матеріалів, які передбачені лабораторним заняттям (максимально 1 бал за кожне заняття, за умови, що всі заняття дисципліни повинні бути оформлені);

5) бали, отримані студентом за виконання самостійної роботи згідно програми дисципліни;

6) бали, отримані студентом за виконання індивідуальної роботи.

 

Додаткову кількість балів, яка додається до загальної суми балів обов’язкової контролю, студент може отримати:

 

1) за участь у науковій конференції університету (максимально          5 балів);

2) за участь у наукових конференціях інших закладів (максимально 8 балів);

3) за участь в олімпіадах у межах університету (максимально            8 балів);

4) за участь у загальнодержавних або регіональних олімпіадах (максимально 20 балів);

5) за активну наукову роботу (максимально 10 балів).

 

Максимально можлива кількість балів обов’язкового контролю приймається за 100 %, які відповідають 100 балам системи ECTS. До загальної суми балів, набраних студентом за обов’язковий контроль, додаються додаткові бали. Таким чином, відсоток набраної студентом сумарної кількості балів від максимально можливої кількості обов’язкового контролю визначає підсумкову оцінку з даної дисципліни згідно рекомендацій “Положення про кредитно-модульну систему…”.

Шкала оцінювання згідно системи ECTS: 1-34 балів – незадовільно (F); 35-59 балів – незадовільно (FХ); 60-63 балів – достатньо (Е); 64-73 балів – задовільно (D); 74-81 балів – добре (С); 82-89 балів – дуже добре (В); 90-100 балів – відмінно (А). Залік зараховується, якщо набрано не менше 65 балів.

Розподіл балів обов’язкового контролю, присвоюваних студентам (у чисельнику – % від максимально можливої суми, в знаменнику – абсолютна кількість балів)

Змістовний модуль № 1

Змістовний модуль № 2

Підсумковий контроль

Всього

Тема 1

Тема 2

Тема 3

Тема 4

Тема 5-6

Тема 7

Тема 8

Самостійна робота

Лабораторні заняття

Всього

Тема 9-12

Самостійна робота

Всього

6,0% / 10,0

5,5% / 9,0

3,5 % / 6,0

8,0% / 14,0

5,5% / 9,0

3,5 % / 6,0

5,0 % / 8,0

7,0% / 12,0

11,0% / 18,0

55,0% / 92,0

17,0% / 28,0

5,0% / 8,0

22,0% / 36,0

23,0% / 38,0

100% / 166,0

 

 

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: