Співвідношення інформаційної технології та інформаційної системи

Сучасний період розвитку економіки та бізнесу передбачає необхідність застосування для обробки інформації та підтримки прийняття рішень сучасних засобів ІТ та ІС різного призначення й різної проблемної орієнтації.

Інформаційні системи, як й інформація та ІТ, існували з моменту появи суспільства, оскільки на будь-якій стадії його розвитку є потреба в управлінні. А для управління потрібна систематизована, заздалегідь підготовлена інформація.

Інформаційна технологія тісно зв’язана з ІС, які є для ІТ основним середовищем. На перший погляд може здатись, що введенні визначення ІТ і ІС схожі. Але це не так.

Інформаційна технологія є процесом, складеним із чітко регламентованих правил виконання операцій різного ступеня складності над даними, що зберігаються в комп’ютерах. Основна ціль ІТ – в результаті цілеспрямованих дій по переробці початкової інформації з метою одержання необхідної для користувача інформації.

Таким чином, інформаційна система − це комунікаційна система зі збору, передачі, переробки інформації про об’єкт, що забезпечує працівників різного рангу інформацією для реалізації функцій управління.

Інформаційна система – сукупність апаратних та програмних засобів обробки інформації в певній ПрО для досягнення поставленої користувачем мети.

Методологічну основу ІС складає системний підхід, відповідно до якого будь-яка система – це сукупність взаємопов’язаних об’єктів, що функціонують сумісно для досягнення загальної мети. Поведінка системи має ряд властивостей:

· цілісність – поведінка окремих об’єктів розглядається з позиції структури всієї системи;

· забезпечення стійкості функціонування системи;

· адаптивність до змін зовнішнього середовища;

· здатність до навчання шляхом зміни структури системи відповідно до зміни мети системи.

Упродовж останнього десятиліття відбулося становлення ітології – нової фундаментальної науки, що вивчає процеси створення й застосування ІС.

Сучасна ІС враховує відмінності між рівнями управління, сферами дії, а також зовнішніми обставинами і надає кожному рівню управління лише ту інформацію, яка йому необхідна для ефективної реалізації функцій управління.

Інформаційна система завжди базується на певній ІТ.

Усі різновиди ІС незалежно від сфери їх застосування містять один і той же набір компонентів:

функціональні компоненти;

компоненти системи обробки даних;

організаційні компоненти.

Метою інформаційної технології управління є задоволення інформаційних потреб всіх без виключення співробітників фірми, що мають справу з ухваленням рішень. Вона може бути корисний на будь-якому рівні управління.

Інформаційна технологія управління використовується при гіршій структурованості вирішуваних задачі, якщо їх порівнювати із задачами, вирішуваними за допомогою ІТ обробки даних.

Інформаційна технологія управління орієнтована на роботу в середовищі інформаційної системи управління.

Інформаційні системи управління ідеально підходять для задоволення схожих інформаційних потреб працівників різних функціональних підсистем (підрозділів) або рівнів управління фірмою. Інформація, що поставляється ними, містить відомості про минуле підприємства чи фірми, їх діяльність у теперішньому часі й вірогідному: майбутньому часі функціонування фірми чи підприємства.

Для ухвалення рішень на рівні управлінського контролю інформація повинна бути представлена в агрегованому вигляді так, щоб визначались тенденції зміни даних, причини відхилень і можливі рішення.

Процедури обробки даних

Потоки інформації, що виникають під час здійснення функцій економіко-організаційної діяльності об'єкта управління, завжди беруть початок з конкретних джерел, а закінчуються у конкретних користувачів.

Між джерелом інформації та користувачем лежить шлях обробки даних – ІТ.

Основна функція системи обробки даних – реалізація типових операцій обробки даних, а саме:

· збір, реєстрація і перенесення інформації на машинні носії;

· передача інформації в місця її зберігання та обробки;

· введення інформації в ЕОМ, контроль за введенням та її компонування в пам'яті комп'ютера;

· створення і ведення внутрішньомашинної інформаційної бази;

· обробка інформації в ЕОМ (накопичення, сортування, коригування, арифметична і логічна обробка) для вирішування функціональних задач системи (підсистеми) управління об'єктом;

· виведення інформації у вигляді машинограм, відеограм, інформації для зв'язку з іншими системами;

· організація, управління (адміністрування) обчислювальним процесом (планування, облік, контроль, аналіз реалізації ходу обчислень) у локальних і глобальних мережах.

Система обробки даних (СОД) призначена для інформаційного обслуговування спеціалістів різних органів управління підприємства, що приймають управлінські рішення.

Виділення типових операцій (процедур) обробки даних дало змогу розробити спеціалізовані програмно-апаратні комплекси, що їх реалізують (периферійні пристрої, оргтехніку, пакети прикладних програм , стандартні набори програм для реалізації функціональних задач тощо). Конфігурація апаратних комплексів утворює топологію обчислювальної системи.

Інформаційна технологія вирішування економічних задач складається з ряду процедур: отримання даних; збір і реєстрація даних; пересилання їх до місця обробки; машинне кодування даних; зберігання; обробка; використання інформації в управлінні. При цьому послідовність виконання процедур не може бути суворо фіксованою і, крім того, можливе виконання додаткових процедур (кодування, тиражування). Інколи не обов'язково в процесі обробки даних виконувати всі процедури: наприклад, дані, що надходять каналами зв'язку, не завжди реєструють і зберігають на машинних носіях, а відразу обробляють на ЕОМ.

Варто зупинитися на загальній характеристиці основних процедур, пов'язаних з обробкою економічних даних.

Отримання даних – здійснюється під час виконання господарських операцій шляхом виміру, зважування, підрахунку тощо. Для отримання даних застосовують різні пристрої: вага; вимірна тара; електричні, газові і водяні лічильники; контрольно-реєструвальні машини. Деякі з цих пристроїв за даними підрахунків одразу формують первинний документ і машинний носій. Тобто отримання даних нерозривно пов'язане з їх збором і реєстрацією.

Збір і реєстрація – це формування і запис на носій первинних даних, джерелом яких є підрозділи об'єкта управління або інші підприємства та організації (зовнішнє середовище), що виконують функції, пов'язані з підготовкою чи здійсненням виробництва й економіко-організаційною діяльністю. Первинні документи містять нормативно-довідкову (довідники і цінники, угоди і плани, організаційно-розпорядчі документи) та оперативну інформацію ПрО (прибуткові/видаткові первинні документи, платіжні доручення тощо), що утворює позамашинну інформаційну базу.

Документи підписують особи, які підтверджують адекватність записаних у них даних реальній дійсності. Процедури збору і реєстрації даних, як правило, здійснюються на робочих місцях, а їх обробка – у комп'ютерному відділі. Така технологія вимагає організації пересилання даних, що залежить від форм носіїв даних, відстані та їх змісту. За цими ознаками ведеться класифікація операцій передачі.

Передача даних обумовлена багатьма причинами: необхідністю розповсюдження даних за адресами різних отримувачів; інформаційні процедури здійснюються в різних місцях, а обробка ведеться в іншому місці. Передача даних виконується кількома способами: за допомогою кур'єра, пересилання поштою, доставка транспортними засобами, передача каналами зв'язку (дистанційна).

Дистанційна передача відрізняється від усіх наведених способів передачі даних тим, що пересилаються не носії, а сигнали, у яких відображена інформація.

Машинне кодування - перенесення даних з первинних документів на машинний носій (магнітний диск, магнітну стрічку). На цьому ж етапі дані також можуть автоматично перезаписуватися з одних носіїв на інші безпосередньо або з пересиланням їх каналами зв'язку.

Зберігання економічної інформації. Необхідність зберігання ЕКІ диктується багатьма обставинами – мережі різних видів, продаж проїзних квитків через комп'ютерну систему тощо.

Економічна інформація використовується в кількох напрямах, найважливіший – прийняття управлінських рішень, що базується головним чином на результатній інформації. Для прийняття оперативних рішень використовується також і первинна інформація. Розвиток ринкових відносин приводить до появи нових споживачів інформації. Звітність подається державній податковій адміністрації, власникам майна підприємства чи організації, постачальникам і покупцям, банкам тощо.

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: