Короткі теоретичні відомості

Існують різноманітні методики оцінки зрозумілості тексту, перекладеного машиною. Класичною є 5-бальна шкала оцінки, запропонована Нагао:

1 – зміст речення зрозумілий і не виникає ніяких запитань; граматика, використання слів та стиль відповідають загальній структурі тексту й не вимагають постредагування;

2 – зміст речення зрозумілий, але виникають невеликі проблеми з граматикою, використанням слів та стилем;

3 – загальний зміст речення зрозумілий, але трактування деяких його частин викликає сумнів через неправильну граматичну побудову й використання слів, а також стилістичних помилок; необхідне звернення до оригіналу;

4 – у реченні є невелика кількість граматичних, лексичних та стилістичних помилок; його зміст можна зрозуміти тільки після уважного вивчення;

5 – зміст речення незрозумілий.

Незважаючи на багатоманітність оціночних суджень, ні одне з них не може вважатися об’єктивним. Рівень розуміння тексту реципієнтом завжди залежить від індивідуальних, а значить, суб’єктивних факторів (рівень освіченості, ступінь знайомства з предметною галуззю, представленою в тексті і т. п.).

Розуміння адекватності передбачає обов’язкове звернення до тексту оригіналу з метою визначення, наскільки точно переклад відповідає першоджерелу. У такого роду експериментах часто беруть участь спеціалісти, які добре володіють як мовою оригіналу, так і вихідною мовою, на яку здійснюється переклад. Критерій адекватності слугує для підтвердження правильної передачі змісту оригіналу, оскільки нерідко трапляються випадки, коли реципієнт чудово розуміє зміст тексту, але його зміст не в повній мірі відповідає змістовній стороні первинного тексту. Існує 7-бальна оціночна шкала адекватності, також запропонована Нагао:

1 – зміст речення на мові оригіналу (МО) повністю відповідає змісту вихідного речення; необхідності в перетворення немає, носій мови повністю розуміє смисл вихідного речення;

2 – зміст речення МО відповідає змісту вихідного речення; носій мови розуміє його зміст, але необхідні певні перетворення;

3 – зміст речення МО переданий у вихідному реченні правильно, але необхідні перетворення в порядку слів;

4 – незважаючи на правильну передачу загального змісту первинного речення, у вихідному варіанти виникають проблеми з узгодженням часів, координацією між членами речення, правильним використанням прислівників;

5 – зміст речення МО не зовсім правильно передано у вихідному реченні; деякі вирази відсутні; наявні порушення узгодження й використання головних і підрядних речень, а також додаткових членів речення;

6 – зміст речення МО передано у вихідному реченні неправильно;

7 – зміст вихідного речення повністю не відповідає змісту речення первинного; його структура не відповідає граматично правильній структурі речення, підмет і присудок відсутні.

Критерій адекватності поряд з критерієм зрозумілості – надважливі елементи оцінки якості перекладу.

Системи МП окрім лінгвістичної складової складаються також з програмного забезпечення. Через це були розроблені спеціальні стандарти. Для визначення якості програмного забезпечення систем створені стандарти ISO 9126, а потім – ISO 14000. В їх основу покладені шість спеціально виявлених характеристик якості програмного забезпечення: функціональність, надійність, практичність, ефективність, відкритість і портативність. Ці критерії використовують також до всіх інших типів програмного забезпечення. 

Завдання до теми

Виконайте переклад одного й то ж самого фрагмента тексту в онлайн-перекладачах, а потім оцініть зрозумілість та адекватність виконаних перекладів за шкалою Нагао.

Питання для самоперевірки

1. Які існують критерії оцінки МП?

2. У чому полягає різниця між оцінкою зрозумілості й адекватності виконаного перекладу?

3. За якими критеріями оцінюють якість програмного забезпечення?

Література: [2; 3; 6].

⇐ Предыдущая1234567Следующая ⇒

Поделиться: