Суб’єкти конституційного права і суб’єкти конституційних відносин.

Під суб'єктами конституційно-правових відносин розуміють їх учас­ників, які виступають як сторони.

Суб'єктами цих відносин є: 1Український народ — носій повновладдя; 2Українська держава; 3нації, корінні народи, національні меншини, що населяють Україну; 4фізичні особи; 5юридичні особи; 6громадяни України; 7в деяких випадках іноземці і особи без громадянства; 8політичні партії і громадські організації; 9державні органи та органи державної влади; 10ви­борці, що об'єднані у виборчі округи; 11комітети та комісії Вер­ховної Ради України; 12депутати; 13службові особи державних органів і громадських об'єднань; 14адміністративно-територі­альні одиниці; 15територіальні громади та інші елементи систе­ми місцевого самоврядування.

Суб'єкти конституційно-правових відносин - це особи, спіль­ноти людей, органи, організації тощо, які згідно з приписами кон­ституційно-правових норм є носіями суб'єктивних юридичних прав і обов'язків. Суб'єктами конституційного права зазначені особи, організації можуть стати лише за умови їхньої правосуб'єктності, яка містить правоздатність і дієздатність. Правоздатність - це обумовлена конституційно-правовою нор­мою здатність суб'єкта конституційно-правового відношення мати суб'єктивні права та юридичні обов'язки. Правоздатність фізичної особи в конституційно-правовій сфері настає від моменту її на­родження і припиняється після її смерті. Дієздатність - це обумовлена конституційно-правовою нормою здатність суб'єкта конституційно-правового відношення своїми діями набувати і здійснювати суб'єктивні права та юридичні обов'язки. У повному обсязі дієздатність фізичної особи в конс­титуційно-правовій сфері виникає з досягненням нею вісімнадцяти років.

Особливість суб'єктів конституційно-правових відносин полягає у тому, що вони мають різні за обсягом права та обов'язки, тобто різну за змістом правоздатність — власти­вість володіти правами та обов'язками відповідно до норм конституційного права. Неоднакова вона, наприклад, у наро­ду України і Української держави. Іншою рисою суб'єктів конституційно-правових відносин є особливий механізм реалізації їхніх повноважень. Така реалізація здійснюється безпосередньо через норми джерел конституційного права (Президент України обирається наро­дом) або через норми інших галузей права. Специфіка деяких суб'єктів цих відносин полягає у тому, що вони виступають лише як учасники конституційно-право­вих відносин і не можуть бути суб'єктами інших правових відносин (територіальні утворення).

 

§ 17. Конституційна правосуб`єктність: поняття, елементи, особливості.

Правосуб'єктність юридичних осіб (колективних суб'єктів правовідносин) — це правоздатність і дієздатність державних і недержавних організацій, державних органів, державних підприємств і установ, громадських об'єднань, комерційних (господарських) корпорацій, релігійних організацій та ін.

 

Правоздатність - це обумовлена конституційно-правовою нормою здатність суб'єкта конституційно-правового відношення мати суб'єктивні права та юридичні обов'язки. Правоздатність фізичної особи в конституційно-правовій сфері настає від моменту її народження і припиняється після її смерті.

 

Дієздатність - це обумовлена конституційно-правовою нормою здатність суб'єкта конституційно-правового відношення своїми діями набувати і здійснювати суб'єктивні права та юридичні обов'язки. У повному обсязі дієздатність фізичної особи в конституційно-правовій сфері виникає з досягненням нею 18 років. В окремих випадках закон передбачає деякі винятки. Так, наприклад, зміна громадянства дітей у разі зміни громадянства їхніх батьків, а також у разі усиновлення, може відбуватися тільки за згодою дітей, які досягли 15 років (ст. 16 Закону України «Про громадянство України»); засновниками молодіжних і дитячих громадських організацій можуть бути громадяни України, громадяни інших держав, особи без громадянства, які також досягли 15-річ-ного віку (ст. 11 Закону України «Про об'єднання громадян»).

 

§ 18. Об`єкти конституційно-правових відносин: поняття та види.

Під об'єктами конституційно-правових відносин ро­зуміють певні дії, особисті, соціальні або державні бла­га, які безпосередньо задовольняють інтереси і потреби суб'єктів цих відносин і з приводу яких їх учасники всту­пають у ці відносини і здійснюють свої суб'єктивні кон­ституційні права і обов'язки.

Об'єкти конституційно-правових відносин виступають їх необхідним структуротвірним елементом, вони забезпе­чують зв'язок між суб'єктами і ними можуть виступати різнома­нітні явища - дії, матеріальні та нематеріальні блага. Наприклад, Конституція України до їх переліку відносить: народний і держав­ний суверенітет, державну територію, державну символіку, україн­ську мову, політичну та ідеологічну багатоманітність, землю, дер­жавний бюджет тощо. Специфічним об'єктом конституційно-правових відносин є публічна влада.

Згадані блага можуть бути матеріальними і нематеріальними.

Матеріальними видами об’єктів конституційно-правових відносин є: 1) політичні блага – конституційний лад, суверенітет, влада, влада народу, державна влада, громадянство, депутатський мандат, посада, територіальна цілісність тощо; 2) дії уповноваженого суб’єкта; 3) дії зобов’язаних суб’єктів; 6) речі та інші майнові і духовні блага; 7) поведінка суб’єктів конституційно-правових відносин; 8) результати поведінки суб’єктів таких відносин; 9) природні об’єкти.

Видами об’єктів нематеріальних відносин є: 1) особисті нематеріальні блага людини і громадянина (життя, здоров’я, честь, гідність); 2) певні соціальні властивості і риси об’єднань, спільностей; 3) духовні цінності.

⇐ Предыдущая234567891011Следующая ⇒

Поделиться: