Суспільно небезпечні наслідки та їх види

Злочинні наслідки - це небезпечні пошкодження в суспільних відносинах.

В. Кудрявцев зазначає, що суспільно небезпечні наслідки - це пе-редбачена кримінально-правовою нормою матеріальна чи нематері-альна шкода, заподіяна злочинною дією чи бездіяльністю об’єкту по-сягання.

Л. Міхлін вказує, що це шкода, заподіяна злочинною діяльністю людини суспільним відносинам, що охороняються кримінальним за-коном.

Вчинювана злочином шкода, за М. Ковальовим, може бути класи-фікована на два види: 1) матеріальні наслідки: фізичні - вбивство, тілесні ушкодження, проведення аборту; майнові - зменшення майна, заподіяння майнових збитків; екологічні; 2) нематеріальні наслідки: ідеологічні; політичні; моральні.

М. Бажанов виділяє такі види злочинних наслідків:

а) матеріальні (матеріальні збитки, фізична шкода) та нематеріальні наслідки (моральна шкода); б) іноді законодавець в законі зазначає можливі реальні наслідки.

Є. Фесенко вказує на такі види злочинних наслідків:

1) наслідки у вигляді фізичної шкоди (смерть, ушкодження здоров’я - див. статті 115-119, 121-125 КК); 2) у вигляді майнової шкоди (статті 185-190 КК); 3) порушення нормальної роботи транспорту або зв’язку (статті 277, 360, 283 КК); 4) у вигляді іншої шкоди - дезорганізації нормальної діяльності установ (ч. 2 ст. 357 КК).

М. Коржанський вважає, що є такі види суспільно небезпечної шкоди: 1) фізична - вбивство, тілесні ушкодження, проведення аборту; 2) майнова - зменшення майна, заподіяння майнових збитків; 3) моральна - приниження гідності, честі, глум над могилою, над дер-жавним прапором, приниження авторитету представника влади і т. ін.; 4) політична - підрив державної самостійності, незалежності, економічної та політичної системи тощо.

Крім видів суспільно небезпечних наслідків В. Мальцев виділяє такі форми наслідків (в залежності від механізму спричинення шкоди об’єкту): 1) пов’язані з прямим посяганням на соціальну можливість (державна зрада); пов’язані з посяганням на соціальну можливість через вилив на предмет злочину (крадіжка); пов’язані з посяганням на соціальну можливість через вплив на суб’єкта суспільних відносин (посягання на працівника правоохоронного органу, суддю).

Характерна особливість злочинних наслідків в тому, що вони майже не зустрічаються в чистому вигляді - фізична шкода часто поєднується з майновою шкодою (наприклад, при розбійному нападі), а майнова шкода - з моральною (наприклад, при зґвалтуванні).

Тобто, наслідком діяння є передбачене кримінально-правовою нормою матеріальна або нематеріальна шкода, яка заподіюється зло-чином суспільним відносинам. Ця ознака має практичне значення у матеріальних складах злочинів, до яких належать склади злочинів, об'єктивна сторона яких включає наслідки як обов'язкову ознаку. Такі злочини вважаються закінченими з моменту настання наслідку (вбивство, розкрадання майна). Формальний склад злочину не передбачає наслідків як обов'язкову ознаку, злочин вважається за-кінченим з моменту вчинення діяння, а наслідок на кваліфікацію не впливає (одержання хабара). В деяких складах наслідок є альтерна-тивною ознакою (посягання на життя судді тощо може.буди у формі замаху на вбивство або у формі вбивства).

Форми зазначених у статтях КК наслідків як обов'язкової ознаки складу злочину різноманітні. У ряді випадків вони безпосередньо вказані в законі (ст. 185, 115 КК), а іноді випливають зі змісту закону. В останньому випадку висновок про обов'язковість наслідків для того чи іншого складу злочину робиться в результаті тлумачення закону. Зустрічаються диспозиції статей, які описують і діяння, і наслідок одним терміном (напр.: ст. 194 знищення або пошкодження майна, тобто, приведення майна у непридатність діяння, факт знищення або пошкодження - наслідок).

Наслідки, як ознака об'єктивної сторони складу злочину, можуть бути або підраховані, або певним чином визначені. Наприклад, майнова шкода визначається вартісними критеріями, шкода здоров'ю може встановлюватись за допомогою судово-медичних критеріїв визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, порушення нормальної роботи транспорту - у зриві графіку руху поїздів тощо. Наслідки входять до предмету доказування по кримінальній справі, що стає можливим за умови конкретності цієї ознаки. Якщо наслідки злочину при розслідуванні не були встановлені або були визначені помилково, це є підставою для направлення судом кримінальної справи на додаткове розслідування або винесення виправдального вироку.

Контрабанда (ст. 201 КК)

Стаття складається з двох частин, що містять заборонювальні норми, та примітки. Родовим об’єктом злочину є сфера господарської діяльності. Безпосередній об’єкт злочину - встановлений законодавством порядок переміщення відповідних предметів через митний кордон України. Додатковими факультативними безпосе-редніми об’єктами злочину є порядок обігу предметів дозвільної системи, порядок сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів, громадська безпека, здоров’я населення. Предметом злочину можуть бути будь-які товари у великих розмірах (якщо їхня вартість у 1000 та більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян), а також, незалежно від їхньої вартості, історичні та культурні цінності, отруйні, сильнодіючі, радіоактивні або вибухові речовини, зброя та боєприпаси (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), а також стратегічно важливі сировинні товари, щодо яких законодавством установлено відповідні правила вивезення за межі України. Відповідно до п. 39 ст. 1 Митного кодексу України товари - це будь-яке рухоме майно (у тому числі валютні та культурні цінності), електрична, теплова й інші види енергії, а також транспортні засоби, за винятком тих, що використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України. Контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів потрібно кваліфікувати за ст. 305 КК.

Об’єктивна сторона злочину (ч. 1 ст. 201 КК) полягає в переміщенні через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю предметів контрабанди.

Переміщення предметів через митний кордон України поза митним контролем - це їх переміщення поза місцем розташування митного органу (тобто поза зонами митного контролю), або поза часом здійснення митного оформлення, або з використанням незаконного звільнення від митного контролю внаслідок зловживання службовими особами митного органу своїм службовим становищем. Переміщення предметів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю - це їх переміщення з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві дані.

Обов’язковою ознакою складу злочину є місце його вчинення - це митний кордон (межі митної території України, яка збігається з державним кордоном України, за винятком спеціальних митних зон).

Спеціальні питання кваліфікації та призначення покарання за цей злочин, тлумачення певних термінів і понять, відмежування його від інших злочинів розкриваються в постанові Пленуму Верховного Суду України № 8 від 3 червня 2005 р. «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил».

Злочин є закінченим з моменту фактичного незаконного переміщення предметів контрабанди через митний кордон України (формальний склад). Замах на контрабанду має місце, якщо її предмети виявлено до переміщення через митний кордон України (під час огляду чи переогляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі, багажу або особистого огляду тощо). Незаконне переміщення на територію України предметів контрабанди, виявлених під час митного контролю, утворює закінчений склад злочину.

Суб’єкт злочину - загальний, тобто фізична осудна особа, з 16- річного віку.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Кваліфікуючими ознаками контрабанди (ч. 2 ст. 201 КК) є вчи-нення її: 1) за попередньою змовою групою осіб; 2) особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею

Службова особа, що вчинила контрабанду з використанням свого службового становища, за наявності необхідних до того підстав несе відповідальність за сукупність злочинів, передбачених статтями 201 та 364-366 КК. Якщо особа мала умисел на незаконне переміщення через митний кордон товарів у великих розмірах, але перемістила їх невеликими частинами, вартість кожної з яких є меншою від 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, її дії належить роз-глядати як продовжуваний злочин і кваліфікувати за ст. 201 КК (див. абз. 5 п. З названої вище постанови).

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 201 КК - позбавлення волі на строк від 3 до 7 років з конфіскацією предметів контрабанди; за ч. 2 ст. 201 КК - позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією предметів контрабанди та з конфіскацією майна.

3. Задача

Побачивши, що у магазині чоловічого одягу продавець була зайнята упакуванням купленого покупцем товару, Ш. взяв з прилавка костюм вартістю 900 гривень і швидко вийшов. Наступного дня у цьому ж магазині таким же способом Ш. взяв дві пари чоловічого взуття вартістю 790 гривень, але цього разу продавець побачила дії Ш. та схопила його за руку, але той вирвався і вибіг з магазину разом із взуттям.

Кваліфікуйте дії III.

Відповідь

Дії Ш. потрібно кваліфікувати за ч. 1 ст. 185 і ч. 2 ст. 186 КК як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та грабіж, вчинений по-вторно. У другому випадку дії ПІ. розпочиналися як крадіжка, однак були виявлені продавцем та, незважаючи на це, продовжені. Тому дії Ш. переросли у грабіж (причому, грабіж був вчинений повторно, адже перед цим ПІ. вже вчинив крадіжку).

 

Білет № 29

⇐ Предыдущая26272829303132333435Следующая ⇒

Поделиться: