Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология
Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии


Громадянство України і статус іноземців




 


в силу державного правонаступництва не є видом колективної нату­ралізації. У цьому випадку громадянство виникає безпосередньо у ре­зультаті появи нового суб'єкта міжнародного права. Визначальним є те, що особа залишається на території цього суб'єкта і не заявляє про свій намір вийти з громадянства, що виникло. Натуралізація здійснюється, як правило, відповідно до волевиявлення особи1.

Індивідуальна натуралізація у свою чергу поділяється на нату­ ралізацію, яка базується на особистому виборі, і на натуралізацію за законом. Остання являє собою юридичний наслідок одруження іноземця з громадянином даної держави, а також усиновлення, опіки, визнання батьківства тощо2.

У чинному законодавстві України замість терміна «натуралізація» використовується термін «прийняття до громадянства України».

Іноземець або особа без громадянства можуть бути прийняті до гро­ мадянства України за їх клопотанням за додержання таких умов:

а) визнання і дотримання Конституції України та законів України;

б) подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для
осіб без громадянства) або зобов'язання припинити іноземне громадян­
ство (для іноземців).

При цьому іноземці, які перебувають у громадянстві (підданстві) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство (підданство) цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземно­го громадянства. Іноземці, які подали зобов'язання припинити іно­земне громадянство, повинні подати документ про це, виданий упов­новаженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту прийняття їх до громадянства України.

Якщо особа, маючи всі передбачені законодавством держави підстави для отримання документа про припинення іноземного гро­мадянства, з незалежних від неї причин не може отримати його, вона подає декларацію про відмову від іноземного громадянства.

1 Чалий П. Ф. Натуралізація // Юридична енциклопедія: У 6 т. / Редкол.: Ю. С. Шем-
шученко (голова редкол.) та ін. — К., 2002. — Т. 4: Н-П. — С. 72.

2 Фрицький О. Ф. Конституційне право України: Підручник. — К., 2002. — С. 132.


Подання зобов'язання припинити іноземне громадянство не ви­магається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, зако­нодавство яких передбачає автоматичне припинення особами грома­дянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянст­ва України;

в) безперервне проживання на законних підставах на території Ук­ раїни протягом останніх п 'яти років.

Проживання особи в Україні повинно відповідати двом кри­теріям — законності та безперервності.

Проживання на території України на законних підставах — це про­живання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 р. відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України, або зареєстру­вали на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні.

Безперервне проживання на території України — це проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік — 180 днів. Не є порушенням ви­моги про безперервне проживання виїзд особи за кордон у службове відрядження, на навчання, у відпустку, на лікування за рекомен­дацією відповідного медичного закладу або зміна особою місця про­живання на території України.

Умова про безперервне проживання на законних підставах на те­риторії України не поширюється на іноземців чи осіб без громадянст­ва, які перебувають у шлюбі з громадянином України понад два роки, і на іноземців чи осіб без громадянства, які перебували з громадяни­ном України понад два роки у шлюбі, що припинився внаслідок його смерті. Дворічний термін перебування у шлюбі з громадянином України не застосовується до іноземців і осіб без громадянства, яким було надано дозвіл на імміграцію відповідно до Закону України «Про імміграцію» від 7 серпня 2001 р. (п. 1 частини третьої ст. 4).

Для осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, термін безперервного проживання на законних підставах на території України встановлюється на три роки з моменту надання їм статусу біженця в Україні чи притулку в Україні, а для осіб, які в'їха-


 


92


93


Розділ 12


Громадянство України і статус іноземців


VWtfVbVrtVWWVVV^AAVV«VkV«VrtWYWVVVrtvWWWVl


ли в Україну особами без громадянства, — на три роки з моменту в'їзду в Україну;

г) отримання дозволу на імміграцію.

Ця умова не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні або притулок в Україні, та на іноземців і осіб без громадянст­ва, які прибули в Україну на постійне проживання до набрання чинності Законом України «Про імміграцію» і мають у паспорті гро­мадянина колишнього СРСР зразка 1974 р. відмітку про прописку або отримали посвідку на постійне проживання в Україні;

ґ) володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування. З гуманітарних міркувань ця умова не поширюється на осіб, які мають певні фізичні вади (сліпі, глухі, німі);

д) наявність законних джерел існування.

Ця умова не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні або притулок в Україні.

Законні джерела існування — це заробітна плата, прибуток від підприємницької діяльності або власності, пенсія, стипендія, алімен­ти, соціальні виплати та допомога, власні фінансові заощадження або фінансова допомога від членів сім'ї, інших фізичних та юридичних осіб, які мають законні доходи. При цьому закон не встановлює пев­ного мінімального розміру законного джерела існування.

Згідно з положеннями ст. 9 Закону України «Про громадянство Ук­раїни» особи, які мають визначні заслуги перед Україною, та особи, прийняття яких до громадянства України становить державний інте­рес для України, мають виконувати лише умови про визнання і до­тримання Конституції України та законів України, а також стосовно подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов'язання припинити іноземне громадянст­во (для іноземців).

Прийняття до громадянства України дитини, яка проживає в Україні і один із батьків якої або інша особа, яка відповідно до Зако­ну України «Про громадянство України» є її законним представником і має дозвіл на імміграцію в Україну, здійснюється за спрощеною про­ цедурою — від них не вимагається: 1) визнання і дотримання Консти­туції України та законів України; 2) безперервного проживання на за­конних підставах на території України протягом останніх п'яти років; 3) отримання дозволу на імміграцію; 4) володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування; 5) наявності законних джерел існування. Дозвіл на імміграцію в Україну не вима-


гається, якщо законним представником дитини є особа, якій надано статус біженця в Україні або притулок в Україні, або іноземець чи особа без громадянства, які прибули в Україну на постійне проживан­ня до набрання чинності Законом України «Про імміграцію» (7 серп­ня 2001 р.) і мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 р. відмітку про прописку або отримали посвідку на постійне проживання в Україні.

До громадянства України не приймається особа, яка:

—вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;

—засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості);

—вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законо­давством України тяжким або особливо тяжким злочином.

Датою набуття громадянства України внаслідок прийняття до гро­мадянства є дата видання відповідного указу Президента України.

Поновлення у громадянстві України, яке прийнято визначати як ре­патріація, можливе для осіб, які раніше перебували у громадянстві України, але потім за якихось обставин його втратили.

Поновлення у громадянстві України здійснюється реєстрацією осіб, які після припинення громадянства України є особами без гро­мадянства і подали заяву про поновлення у громадянстві України не­залежно від того, проживають вони постійно в Україні чи за кордо­ном, але за умови відсутності обставин, за яких не допускається прийняття до громадянства України. Такий порядок поновлення у громадянстві України поширюється і на осіб, які після припинення громадянства України набули іноземне громадянство (підданство) або іноземні громадянства (підданства), повернулися в Україну на постійне проживання і подали заяву про поновлення у громадянстві України та зобов'язання припинити іноземне громадянство. При цьому іноземець, який перебуває у громадянстві (підданстві) кількох держав, подає зобов'язання припинити громадянство всіх цих дер­жав.

Іноземець, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подає декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.

Іноземець, який подав зобов'язання припинити іноземне грома­дянство, повинен подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України


 


94


95


Розділ 12


Громадянство України і статус іноземців


 


протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином Ук­раїни. Якщо іноземець, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від нього причин не може отримати його, він подає декларацію про відмову від іноземного громадянства.

У громадянстві України не поновлюються особи, які втратили гро­мадянство України у зв'язку з набуттям його внаслідок обману, свідо­мого подання неправдивих відомостей чи фальшивих документів або стосовно яких рішення про оформлення набуття громадянства України скасовані на підставі ст. 21 Закону України «Про громадянст­во України» (якщо особа набула громадянство України за тери­торіальним походженням або через поновлення у громадянстві шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого фак­ту, за наявності якого особа не може набути громадянство України).

Датою набуття громадянства України внаслідок поновлення у громадянстві є дата реєстрації набуття особою громадянства України.

Набуття громадянства України у результаті усиновлення. Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і яку усиновлюють громадя­ни України або подружжя, один з якого є громадянином України, а другий — особою без громадянства, стає громадянином України з мо­менту набрання чинності рішенням про усиновлення, незалежно від того, проживає вона постійно в Україні чи за кордоном.

Дитина, яка є особою без громадянства або іноземцем і яку уси-новлює подружжя, один з якого є громадянином України, а другий — іноземцем, стає громадянином України з моменту набрання чинності рішенням про усиновлення, незалежно від того, проживає вона постійно в Україні чи за кордоном.

Повнолітня особа, яка є особою без громадянства, постійно прожи­ває на території України і яку усиновлюють громадяни України або подружжя, один з якого є громадянином України, стає громадянином України з моменту набрання чинності рішенням суду про усиновлення.






















Набуття громадянства України шляхом встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, у дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя.

Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, над якою встановлено опіку чи піклування і опікуном або піклувальником при­значено громадянина України або осіб, одна з яких є громадянином


України, а друга — особою без громадянства, стає громадянином Ук­раїни з моменту прийняття рішення про встановлення опіки чи піклування або з моменту набрання чинності рішенням суду про встановлення опіки чи піклування.

Дитина, яка проживає на території України та є особою без грома­дянства або іноземцем, над якою встановлено опіку чи піклування і опікуном або піклувальником призначено осіб, одна з яких є грома­дянином України, а друга — іноземцем, стає громадянином України з моменту прийняття рішення про встановлення опіки або піклування чи з моменту набрання чинності рішенням суду про встановлення опіки або піклування, якщо така дитина у зв'язку із встановленням опіки або піклування не набуває громадянство опікуна чи піклуваль­ника, який є іноземцем.

Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і постійно проживає в дитячому закладі чи закладі охорони здоров'я, адміністрація яких виконує щодо неї функції опікуна або піклуваль­ника, стає громадянином України з моменту влаштування в такий за­клад, якщо її батьки померли, позбавлені батьківських прав, визнані безвісно відсутніми чи недієздатними, оголошені померлими або як­що батьки дитини, розлученої із сім'єю, не знайдені.

Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і вихо­вується в дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї, сім'ї па­тронатного вихователя, якщо хоча б один із батьків-вихователів або прийомних батьків, або патронатних вихователів є громадянином Ук­раїни, стає громадянином України з моменту влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу чи прийомної сім'ї або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя, якщо її батьки померли, позбавлені батьківських прав, визнані безвісно відсутніми чи недієздатними, оголошені померлими або якщо батьки дитини, роз­лученої із сім'єю, не знайдені.

Набуття громадянства України у результаті встановлення над осо­ бою, визнаною судом недієздатною, опіки.

Іноземець або особа без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, визнані судом недієздатними, над якими вста­новлено опіку громадянина України, набувають громадянство Ук­раїни з моменту набрання чинності рішенням про встановлення опіки.

Набуття громадянства України у зв'язку з перебуванням у грома­ дянстві України одного чи обох батьків дитини.


 


96


4-8152


97








Розділ 12


Поделиться:



Последнее изменение этой страницы: 2019-04-09; Просмотров: 258; Нарушение авторского права страницы


lektsia.com 2007 - 2024 год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! (0.027 с.)
Главная | Случайная страница | Обратная связь