Набуття громадянства України за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Таке набуття громадянства має місце: а) за об'єднання двох і більше держав в одну і за розпаду великої держави; б) при укладанні мирних договорів, угод з питань репатріації, спеціальних угод з тери­торіальних питань, які пов'язані з переходом частини території від однієї держави до іншої (цесія), обміну окремими частинами тери­торій, продажу частини території.

У разі територіальних змін можливі оптація і трансферт.

Оптація — це добровільний вибір особою громадянства шляхом подан­ ня індивідуальної заяви про те, що оптант бажає жити на території держави, якій передається територія його проживання.

Трансферт — автоматична зміна громадянства, коли разом з перехо­ дом території автоматично змінюється громадянство незалежно від згоди чи незгоди населення території, яка переходить під юрисдикцію іншої держави. Наприклад, фактично трансферт відбувся під час об'єднання НДР і ФРН¹.

12.4. Припинення громадянства України

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про громадянство України» грома­дянство України припиняється:

— внаслідок виходу з громадянства України;

— внаслідок втрати громадянства України;

— за підставами, передбаченими міжнародними договорами
України.

Вихід з громадянства — це припинення громадянства за ініціативою особи.

Україна, як і більшість держав, застосовує дозвільний порядок вихо­ ду особи з громадянства. Він полягає у припиненні громадянства на основі рішення компетентного державного органу за клопотанням зацікавленої особи.

¹ Докл.: Тодика Ю. М. Громадянство України: конституційно-правовий аспект: Навч. посіб. — X., 2002. — С. 108-109.

 

98

99

Розділ 12

Громадянство України і статус іноземців

 

Громадянин України, який відповідно до чинного законодавства України є таким, що постійно проживає за кордоном, може вийти з громадянства України за його клопотанням, яке подається на ім'я Президента України. Це правило відповідає положенням Європейсь­кої конвенції про громадянство 1997 p., у п. 2 ст. 8 якої зазначено, що дсржавам-учасницям надається можливість передбачити у своєму внутрішньому законодавстві вихід з громадянства тільки особам, які постійно проживають за кордоном.

Для запобігання виникненню випадків безгромадянства Закон України «Про громадянство України» (ст. 18) передбачає умови, за яких допускається вихід з громадянства України. Це набуття громадян­ства іншої держави або отримання документа, виданого уповноваже­ними органами іншої держави, про те, що громадянин України набу­де її громадянство, якщо вийде з громадянства України.

Крім того, передбачено випадки, коли вихід з громадянства України не допускається. Це такі випадки, коли особу, яка клопоче про вихід з громадянства України, в Україні притягнуто як обвинувачену у кримінальній справі або стосовно якої в Україні є обвинувальний ви­рок суду, що набрав чинності і підлягає виконанню.

Закон України «Про громадянство України» окремо визначає підста­ ви виходу з громадянства України дітей:

— якщо дитина виїхала разом з батьками на постійне проживання за кордон і батьки виходять з громадянства України, за клопотанням одного з батьків разом з батьками з громадянства України може вийти і дитина;

— якщо один з батьків виїхав разом з дитиною на постійне прожи­вання за кордон і виходить з громадянства України, а другий зали­шається громадянином України, дитина може вийти з громадянства України разом з тим із батьків, який виходить з громадянства України, за його клопотанням;

— якщо один з батьків виїхав разом з дитиною на постійне прожи­вання за кордон і виходить з громадянства України, а другий є інозем­цем чи особою без громадянства, дитина може вийти з громадянства України разом з тим із батьків, який виходить з громадянства України, за його клопотанням;

— якщо дитина виїхала на постійне проживання за кордон і її бать­ки вийшли з громадянства України, дитина може вийти з громадян­ства України за клопотанням одного з батьків;

 

—якщо дитина виїхала на постійне проживання за кордон з одним із батьків і він вийшов з громадянства України, а другий є громадяни­ном України, дитина може вийти з громадянства України за клопо­танням про це того з батьків, який вийшов з громадянства України;

—якщо дитина виїхала на постійне проживання за кордон з одним із батьків і він вийшов з громадянства України, а другий є іноземцем чи особою без громадянства, дитина може вийти з громадянства України за клопотанням того з батьків, який вийшов з громадянства України;

—дитина, яка відповідно до чинного законодавства України вва­жається такою, що постійно проживає за кордоном, може вийти з громадянства України за клопотанням одного з батьків;

—дитина, яка набула громадянство України за народженням, як­що на момент її народження батьки або хоча б один із них були іно­земцями чи особами без громадянства, може вийти з громадянства України за клопотанням одного з батьків незалежно від місця її про­живання;

—дитина, яка усиновлена подружжям, один з якого є громадяни­ном України, а другий є іноземцем, може вийти з громадянства Ук­раїни за клопотанням усиновителя, який є іноземцем;

—дитина, усиновлена іноземцями або особами без громадянства, може вийти з громадянства України одного з усиновителів.

Принципове значення має положення, що вихід дітей віком від 14 до 18 років з громадянства України може відбуватися лише за їхньою згодою.

Датою припинення громадянства України є дата видання відповідного указу Президента України.

Втрата громадянства — це припинення громадянства за чітко визна­ ченими в законі підставами.

У статті 19 Закону України «Про громадянство України» встанов­ лено вичерпний перелік підстав, за наявності яких громадянин України може втратити громадянство України. Таким підставами є:

— добровільне набуття громадянином України громадянства іншої
держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття.

Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто.

 

100

101

Розділ 12

Громадянство України і статус іноземців

 

Не вважаються добровільним набуттям іншого громадянства такі випадки, як:

а) одночасне набуття дитиною за народженням громадянства
України та громадянства іншої держави чи держав;

б) набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянства
своїх усиновителів у результаті усиновлення її іноземцями;

в) автоматичне набуття громадянином України іншого громадян­
ства у результаті одруження з іноземцем;

г) автоматичне набуття громадянином України, який досяг по­
вноліття, іншого громадянства у результаті застосування законодав­
ства про громадянство іноземної держави, якщо такий громадянин
України не отримав документ, що підтверджує наявність у нього гро­
мадянства іншої держави;

— набуття особою громадянства України на підставі ст. 9 зазначе­ного закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відо­мостей або фальшивих документів;

— добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є загальним військовим обов'язком чи альтернативною (невійськовою) службою.

За всіх зазначених обставин, окрім випадків, коли особа набула громадянство України шляхом подання свідомо неправдивих відомо­стей або фальшивих документів, громадянство України не втра­чається, якщо внаслідок цього громадянин України стане особою без громадянства.

Потрібно розрізняти поняття «втрата громадянства» та «позбав­ лення громадянства». Проте на сьогодні не існує загальновизнаного поняття «позбавлення громадянства» ні на міжнародному рівні, ні на рівні більшості національних правових систем. Заборона застосуван­ня позбавлення громадянства в Конституції України (частина перша ст. 25) і в Законі України «Про громадянство України» (п. З ст. 2) випливає із двостороннього характеру правового зв'язку між фізич­ною особою і державою, що проявляється у їх взаємних правах та обов'язках. Тобто недопустимості розірвання цих зв'язків як однією, так і другою сторонами без взаємної згоди.

За національним правом більшості держав підставами позбавлення громадянства є такі:

— денатуралізація — примусове позбавлення громадянства особи, яка
набула його в порядку натуралізації, тобто через прийняття до грома­
дянства. Денатуралізація базується на концепції недостатньої устале-

ності зв'язку натуралізованого громадянина з його новою батьківщи­ною. Тому законодавство деяких держав встановлює умови, за яких акт натуралізації скасовується. Денатуралізація має персональний ха­рактер і, як правило, застосовується до особи, котра вчинила певні протиправні дії. Практика позбавлення громадянства натуралізова­них осіб існує в Австрії, Аргентині, Венесуелі, Ірландії, Канаді, Су­дані, СШАта інших країнах;

— денаціоналізація — примусове позбавлення громадянства осіб, які набули його за правом народження.

Громадянин України, який подав заяву про вихід з громадянства України або щодо якого оформляється втрата громадянства, до ви­дання указу Президента України про припинення громадянства Ук­раїни користується всіма правами і несе всі обов'язки громадянина України.

До міжнародних договорів України, що встановлюють інші підста­ви припинення громадянства України, належить, зокрема, Угода між Україною і Республікою Білорусь про спрощений порядок зміни громадян­ ства громадянами України, які постійно проживають у Республіці Біло­русь, і громадянами Республіки Білорусь, які постійно проживають в Ук­ раїні від 12 березня 1999 p., що була ратифікована Законом України від 21 жовтня 1999 р. Відповідно до цієї угоди (ст. 1) кожна із сторін на­дає фомадянам іншої сторони, які постійно проживають на законних підставах на її території, фомадянство відповідно до її національного законодавства.

Протягом десяти днів після надання особі нового фомадянства компетентні органи сторони, громадянство якої набувається, вида­ють особі документ, який підтверджує набуте фомадянство, одночас­но вилучають документ, який підтверджує припинене фомадянство, і пересилають його дипломатичними каналами стороні, фомадянство якої припиняється, разом з повідомленням про набуття нового фомадянства із зазначенням дати набуття фомадянства.

Протягом двох місяців після отримання повідомлення про набут­тя особою нового фомадянства сторона, фомадянство якої припи­няється, оформляє припинення фомадянства і повідомляє про це стороні, фомадянство якої набувається.

Дата набуття фомадянства однієї сторони буде датою припинення фомадянства іншої сторони.

 

102

103

Розділ 12

12.5. Органи, які вирішують питання, пов'язані з громадянством України

До органів, які беруть участь у вирішенні питань громадянства, на­лежать: Президент України, Комісія при Президентові України з пи­тань фомадянства, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань фомадянства та підпорядковані йому органи, Міністерство закордонних справ України, дипломатичні представництва та консульські установи України.

Президент України відповідно до п. 26 частини першої ст. 106 Кон­ституції України приймає рішення про прийняття до фомадянства України та припинення фомадянства України. Саме це положення стало базовим для ст. 22 Закону України «Про громадянство України», згідно з якою Президент України:

— приймає рішення і видає укази відповідно до Конституції
України і цього закону про прийняття до фомадянства України і про
припинення фомадянства України;

—визначає порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства та виконання прийнятих рішень;

—затверджує Положення про Комісію при Президентові України з питань громадянства.

Укази Президента України про прийняття до громадянства України і припинення фомадянства України за своїми юридичними ознаками є індивідуальними правовими актами, які встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окре­мого індивіда, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпу­ють свою дію. Такі укази згідно з частиною четвертою ст. 106 Консти­туції України не пофебують скріплення підписами Прем'єр-мінісфа України і мінісфа, відповідального за акт та його виконання.

Підставами для прийняття рішень Президентом України є виснов­ки Комісії при Президентові України з питань фомадянства.

Президент України визначає порядок провадження за заявами і поданнями з питань фомадянства та виконання прийнятих рішень. Такий Порядок затверджено Указом Президента України «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України» від 27 березня 2001 р. № 215/2001 із змінами та доповненнями, внесе­ними Указом Президента України від 27 червня 2006 р. № 588/2006.

Громадянство України і статус іноземців

Закон України «Про громадянство України» не передбачає офіційного оприлюднення указів Президента України про прийняття до громадянства України і припинення громадянства України. Відповідно до п.п. 98—100 Порядку рішення Президента України про прийняття до фомадянства або припинення фомадянства України надсилаються Міністерству внутрішніх справ України та Міністерст­ву закордонних справ України, які в свою чергу надсилають повідо­млення про прийняті Президентом України рішення відповідним ор­ганам внутрішніх справ за місцем проживання осіб, стосовно яких прийнято рішення, або дипломатичним представництвам чи кон­сульським установам України за місцем постійного проживання осіб, стосовно яких прийнято рішення. Органи внутрішніх справ, дипло­матичні представництва чи консульські установи України у тижневий сфок повідомляють у письмовій формі відповідну особу про прийня­те Президентом України рішення.

Комісія при Президентові України з питань громадянства (далі — комісія) є допоміжним органом при Президентові України, утворе­ним відповідно до Закону України «Про фомадянство України». У своїй діяльності вона керується Конституцією України, Законом України «Про фомадянство України», іншими законами, актами Президента України та Кабінету Мінісфів України, а також положен­ням про неї.

Положення про Комісію при Президентові України з питань грома­ дянства затверджено Указом Президента України від 27 березня 2001 р. № 215/2001 (в редакції Указу Президента України від 27 черв­ня 2006 р. № 588/2006).

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про громадянство України» комісія виконує такі повноваження:

— розглядає заяви про прийняття до фомадянства України, вихід з фомадянства України та подання про вфату фомадянства України і вносить пропозиції Президентові України щодо задоволення цих за­яв та подань;

— повертає документи про прийняття до фомадянства України чи про вихід з фомадянства України уповноваженому ценфальному органу виконавчої влади з питань фомадянства або Міністерству закордонних справ України для їх оформлення відповідно до вимог чинного законодавства України;

— конфолює виконання рішень, прийнятих Президентом Украї­ни з питань громадянства.

 

104

4а-8152

105

Розділ 12

Громадянство України і статус іноземців

 

До основних завдань комісії відповідно до положення про неї нале­ жать:

—розгляд заяв про прийняття до фомадянства України, про вихід із фомадянства України, подань про втрату фомадянства України, документів про припинення фомадянства України з підстав, перед­бачених міжнародними договорами України, внесення пропозицій Президентові України з цих питань;

—здійснення контролю за виконанням рішень з питань фомадян­ства, прийнятих Президентом України;

—участь у підготовці проектів законів, інших нормативно-право­вих актів про громадянство, внесення відповідних пропозицій Президентові України;

 

— вивчення і узагальнення практики виконання законодавства України про фомадянство, внесення пропозицій Президентові України щодо його вдосконалення та поліпшення діяльності органів виконавчої влади, пов'язаної з реалізацією законодавства про фомадянство;

— вивчення і узагальнення міжнародно-правових актів з питань фомадянства, законодавства про громадянство інших держав та практики його реалізації.

Комісія для виконання покладених на неї завдань має право:

— повертати заяви із доданими до них документами про прийнят­тя до фомадянства України, про вихід з фомадянства України, по­дання про втрату фомадянства України, документи про припинення фомадянства України з підстав, передбачених міжнародними догово­рами України, Міністерству внутрішніх справ України або Міністер­ству закордонних справ України для оформлення їх відповідно до вимог чинного законодавства України;

— одержувати в установленому порядку від центральних та місце­вих органів виконавчої влади інформацію, необхідну для розгляду заяв про прийняття до фомадянства України і про вихід з фомадян­ства України, подань про вфату фомадянства України, документів про припинення громадянства України з підстав, передбачених міжнародними договорами України;

— звертатися у межах своєї компетенції до центральних та місце­вих органів виконавчої влади щодо проведення ними перевірки підстав, наявність або відсутність яких є необхідною для прийняття до фомадянства України або припинення фомадянства України, та виконання умов прийняття до фомадянства України або виходу з громадянства України;

 

— надавати рекомендації і роз'яснення щодо порядку застосуван­ня законодавства України з питань фомадянства;

— утворювати в разі потреби тимчасові експертні та робочі фупи, залучати в установленому порядку до участі в їх роботі посадових осіб центральних та місцевих органів виконавчої влади, працівників уста­нов та організацій, провідних учених і спеціалістів;

— заслуховувати на своїх засіданнях керівників ценфальних та місцевих органів виконавчої влади, установ і організацій з питань, що належать до її компетенції;

— користуватися в установленому порядку інформаційними бан­ками даних центральних та місцевих органів виконавчої влади тощо.

Комісія під час розгляду заяв і подань з питань громадянства пе­ревіряє:

— відповідність оформлення поданих документів вимогам законо­давства України;

— підтвердження документами виконання умов прийняття особи до фомадянства України та виходу особи з фомадянства України, а також наявності підстав для втрати особою фомадянства України;

— відсутність підстав, за наявності яких прийняття особи до фо­мадянства України або припинення особою фомадянства України не допускається.

За результатами розгляду комісія приймає рішення про внесення пропозицій Президентові України щодо задоволення заяв про прийняття до громадянства України, про вихід з фомадянства України, подань про втрату фомадянства України та документів про припинення фомадянства України за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Функції спеціально уповноваженого центрального органу виконав­ чої влади з питань громадянства покладені на Міністерство внуфішніх справ України відповідно до п. 2 Указу Президента України «Питання організації виконання Закону України «Про фо­мадянство України».

Спеціально уповноважений ценфальний орган виконавчої влади з питань фомадянства і підпорядковані йому органи здійснюють такі повноваження:

1) встановлюють належність до фомадянства України відповідно до ст. З Закону України «Про фомадянство України»;

2) приймають заяви разом з необхідними документами щодо прий­няття до фомадянства України, щодо виходу з фомадянства України

 

106

107

Розділ 12

Громадянство України і статус іноземців

 

дітей у випадках, передбачених частинами восьмою — одинадцятою ст. 18 Закону України «Про громадянство України», перевіряють пра­вильність їх оформлення, наявність умов для прийняття до громадянст­ва України і відсутність підстав, за наявності яких особа не приймається до громадянства України, наявність підстав для виходу з громадянства України і відсутність підстав, за наявності яких не допускається вихід з громадянства України, та разом зі своїм висновком надсилають на роз­гляд Комісії при Президентові України з питань громадянства;

3) готують подання про втрату особами громадянства України і ра­
зом з необхідними документами надсилають на розгляд Комісії при
Президентові України з питань громадянства;

4) приймають рішення про оформлення набуття громадянства
України особами за підставами, передбаченими пунктами 1, 2, 4—10
ст. 6 Закону України «Про громадянство України», а саме:

—за народженням;

—за територіальним походженням;

—у результаті поновлення у громадянстві;

—у результаті усиновлення;

— шляхом встановлення над дитиною опіки чи піклування,
влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, у
дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на
виховання в сім'ю патронажного вихователя;

—у встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;

—у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;

—у результаті встановлення батьківства чи материнства або вста­новлення факту батьківства чи материнства;

—за іншими підставами, передбаченими міжнародними договора­ми України;

 

5) скасовують прийняті ними рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, якщо особа набула громадянство України за територіальним походженням чи була поновлена у грома­дянстві України шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправ­дивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України;

6) виконують рішення Президента України з питань громадянства;

7) видають особам, які набули громадянство України, паспорти громадянина України, свідоцтва про належність до громадянства

України (для осіб віком до 16 років), тимчасові посвідчення громадя­нина України, проїзні документи дитини, довідки про реєстрацію особи громадянином України;

8) вилучають у осіб, громадянство яких припинено або стосовно яких скасовано рішення про оформлення набуття громадянства Ук­раїни, паспорти громадянина України, свідоцтва про належність до громадянства України, тимчасові посвідчення громадянина України, паспорти громадянина України для виїзду за кордон, проїзні доку­менти дитини та видають довідки про припинення громадянства України;

9) ведуть облік осіб, які набули громадянство України та припини­ли громадянство України.

У складі Міністерства внутрішніх справ України діє Державний де­ партамент у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб (далі — департамент) як урядовий орган державного управління. Він функціонує згідно із Положенням про Державний департамент у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, затверд­женим постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2002 р. № 844.

Відповідно до покладених завдань департамент вирішує такі питан­ ня громадянства:

— готує документи з питань набуття/припинення громадянства України на розгляд Комісії при Президентові України з питань грома­дянства;

— забезпечує виконання рішень Президента України з питань громадянства;

— приймає у передбачених законом випадках рішення про оформ­лення набуття громадянства України;

— веде облік осіб, які набули/припинили громадянство України;

— організовує видачу громадянам України паспортних документів.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про громадянство України»

Міністерство закордонних справ України, дипломатичні представ­ництва і консульські установи України здійснюють такі повнова­ ження:

1) встановлюють належність до громадянства України;

2) приймають заяви разом з необхідними документами щодо
прийняття до громадянства України осіб, які мають визначні заслуги
перед Україною, і осіб, прийняття яких до громадянства України ста­
новить державний інтерес для України, перевіряють правильність їх

 

108

109

Розділ 12

Громадянство України і статус іноземців

 

оформлення, наявність умов для прийняття до громадянства України і відсутність підстав, за наявності яких особа не приймається до фо­мадянства України, і разом з висновком надсилають на розгляд Комісії при Президентові України з питань фомадянства;

3) приймають заяви разом з необхідними документами щодо вихо­
ду з фомадянства України, перевіряють правильність їх оформлення,
наявність підстав для виходу з фомадянства України, відсутність
підстав, за наявності яких не допускається вихід з фомадянства
України, і разом з висновком надсилають на розгляд Комісії при
Президентові України з питань фомадянства;

4) готують подання про втрату особами громадянства України і разом з необхідними документами надсилають їх на розгляд Комісії при Президентові України з питань фомадянства;

5) приймають рішення про оформлення набуття фомадянства України особами: за народженням; за територіальним походженням; у результаті поновлення у громадянстві; у результаті усиновлення; у результаті встановлення над дитиною опіки чи піклування, влашту­вання дитини в дитячий заклад чи заклад охорони і здоров'я, у дитя­чий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на вихо­вання в сім'ю пафонатного вихователя; у результаті встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; у зв'язку з перебу­ванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; у результаті визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; за іншими підставами, передбаче­ними міжнародними договорами України;

6) скасовують прийняті ними рішення про оформлення набуття фомадянства України у випадках, якщо особа набула фомадянство України за територіальним походженням та внаслідок поновлення у громадянстві України шляхом обману, внаслідок подання свідомо не­правдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути фомадянство України;

7) виконують рішення Президента України з питань фомадянства;

8) видають особам, які набули фомадянство України, паспорти фомадянина України для виїзду за кордон, тимчасові посвідчення громадянина України, проїзні документи дитини, довідки про реєстрацію осіб фомадянами України;

9) вилучають у осіб, фомадянство України яких припинено або стосовно яких скасовано рішення про оформлення набуття фома-

дянства України, паспорти фомадянина України для виїзду за кор­дон, тимчасові посвідчення фомадянина України, проїзні документи дитини та видають довідки про припинення фомадянства України;

10) ведуть облік осіб, які набули фомадянство України та припи­нили фомадянство України;

11) перевіряють за заявами осіб, які перебувають за кордоном, на­лежність до фомадянства України.

При цьому Міністерство закордонних справ України, диплома­тичні представництва та консульські установи України здійснюють повноваження, визначені в пунктах 1 — 10 стосовно осіб, які відповідно до чинного законодавства України є такими, що постійно проживають за кордоном, а також приймають рішення про оформ­лення набуття фомадянства України за народженням, стосовно осіб, які народилися за межами України.

12.6. Правовий режим іноземців та осіб без громадянства

У період великих інтефаційних процесів у світі, активізації міжна­родної міфації населення на території України поряд з громадянами України перебувають іноземці та особи без фомадянства.

Правовий статус іноземців та осіб без фомадянства в Україні виз­начається Конституцією України, законами України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 4 лютого 1994 p., «Про біженців» від 21 червня 2001 p., «Про імміграцію» від 7 червня 2001 p., «Про правовий статус закордонних українців» від 4 березня 2004 p., іншими нормативно-правовими актами, а також міжнародними дого­ ворами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Слід зазначити, що Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без фомадянства» мав початкову назву Закон України «Про правовий статус іноземців», який відрізняється від чинного закону не лише назвою, а й змістом. Згідно зі ст. 1 цього закону іноземцями виз­навалися іноземні фомадяни — особи, які належать до фомадянства іноземних держав і не є фомадянами України, та особи без фомадян­ства — особи, які не належать до фомадянства жодної держави. Така норма не відповідала ст. 26 Конституції України, яка чітко розрізняє терміни «іноземець» та «особа без фомадянства».

 

110

111

Розділ 12

⇐ Предыдущая567891011121314Следующая ⇒

Поделиться: