Громадянство України і статус іноземців. До цього закону протягом 2002-2003 pp

 

До цього закону протягом 2002-2003 pp. було внесено істотні зміни та доповнення. Передусім законодавець окремо визначає пра­вовий статус іноземців та осіб без громадянства, що знайшло відобра­ження в назві закону¹.

Під терміном «іноземець» розуміється особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

Особа без громадянства — особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином.

Правовий статус іноземців у кожній державі різний, оскільки він складається ніби з двох елементів: правового статусу громадянина своєї держави (або статусу особи без громадянства в державі її постійного, звичайного проживання) і правового статусу власне іно­земця. Так, у особи без громадянства статус один і визначається дер­жавою, на території якої особа проживає. Іноземець, перебуваючи за межами своєї держави, зберігає юридичний зв'язок із нею, правовий статус своєї держави, підкоряється її законам, користується її заступ­ництвом і захистом. Водночас іноземці й особи без громадянства підпадають під дію суверенної влади іноземної держави, тобто знахо­дяться під її юрисдикцією і повинні дотримуватися Конституції, за­конів та адміністративних правил країни перебування².

Основний принцип, на основі якого встановлюється правовий статус іноземців та осіб без громадянства, закріплений у cm. 26 Конституції України: іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свобода­ ми, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за ви­ нятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Надання іноземцям за деякими винятками такого ж обсягу прав, свобод та обов'язків, якими користуються громадяни даної держави, у міжнародному праві отримало назву національний режим³. Україна до іноземців може застосовувати також режим найбільшого сприян­ня, відповідно до якого їм надаються такі права і встановлюються такі

обов'язки, які закріплені для громадян третьої держави, які мають на території даної держави найсприятливіший статус¹. Застосовується також режим взаємності, вказівка та можливість якого містяться у частині третій ст. 2 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Так, якщо іноземною державою встановлено обмеження щодо реалізації прав і свобод громадянами України Кабінет Міністрів України може прийняти рішення про встановлен­ня відповідного порядку реалізації прав і свобод громадянами цієї держави на території України. Таке рішення набирає чинності після його опублікування. Воно може бути скасоване, якщо відпадуть підстави, за яких воно було прийняте.

Іноземці та особи без громадянства за станом перебування в Україні поділяються на три категорії: ті, що постійно проживають в Україні; ті, які працевлаштувались на визначений термін (тимчасове проживан­ ня); ті, які тимчасово перебувають на її території. У ст. З закону ска­зано, що іноземці та особи без громадянства можуть у встановленому порядку іммігрувати в Україну на постійне проживання або прибути для працевлаштування на визначений термін, а також тимчасово пе­ребувати на її території.

Іноземцям та особам без громадянства може бути надано приту­лок. Згідно з п. 26 ст. 106 Конституції України рішення про надання притулку в Україні приймає Президент України. Водночас законодав­чої бази про порядок надання притулку іноземцям та особам без гро­мадянства досі не створено.

Притулок — це сукупність правових норм, які регулюють суверенне право держави допускати на територію, давати дозвіл на перебування іноземця або особи без громадянства, що переслідується за політичними, етнічними, релігійними чи іншими мотивами (з обмеженнями, які випли­вають з міжнародного права), за гарантії відмови від видачі та вислан­ ня до тієї країни, де їм може загрожувати небезпека, забезпечувати ко­ристування тими самими правами й свободами, а також: виконання тих самих обов'язків, які мають громадяни держави, за винятками, встановленими конституцією, законами, міжнародними договорами, судовою практикою тощо².

 

¹ Фрицький О. Ф. Конституційне право України: Підручник. — К., 2004. — С. 153.

² Тодьїка Ю. Н. Конституционно-правовой статус человека и гражданина в Украинє /
Ю. Н. Тодьїка, О. Ю. Тодьїка. — К., 2004. — С. 269.

³ Міжнародне право: Основні галузі / За ред. В. Г. Буткевича. — К., 2004. — С. 180.

¹ Міжнародне право: Основні галузі / За ред. В. Г. Буткевича. — К., 2004. — С. 181.

² Чехович С. Б. Елементарний курс міграційного права України: Конспект лекцій:
Навч. посіб. для студ. вищих навч. закладів. — К., 2004. — С. 160.

 

112

113

Розділ 12

Громадянство України і статус іноземців

 

До основних прав та свобод іноземців та осіб без громадянства відно­ сять право на: інвестиційну та підприємницьку діяльність; трудову діяльність; на відпочинок; охорону здоров'я; освіту; користування досягненнями культури; участь у об'єднаннях громадян, свободу совісті; права у шлюбних і сімейних відносинах. Іноземці та особи без громадянства можуть відповідно до законодавства України мати у власності будь-яке майно, успадковувати і заповідати його.

Слід зазначити, що правовий статус іноземців та осіб без грома­дянства, які постійно проживають в Україні, і правовий статус іно­земців та осіб без громадянства, які тимчасово перебувають на її тери­торії, різняться саме в обсязі перелічених прав і свобод. Так, право на участь в об'єднаннях громадян належить лише іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні. Вони мають право вступати на загальних з громадянами України підставах до ле­галізованих об'єднань громадян, якщо інше не передбачено законами України і якщо це передбачено статутами цих об'єднань. Іноземці та особи без громадянства не можуть бути членами політичних партій України.

Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, користуються медичною допомогою нарівні з громадянами України. Іншим іноземцям та особами без громадянства така допомо­га надається у порядку, який визначає Кабінет Міністрів України.

Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, мають право працювати на підприємствах, в установах і ор­ганізаціях або займатися іншою трудовою діяльністю на підставах і в порядку, встановлених для громадян України. Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для працевлаштування на виз­начений термін, можуть займатися трудовою діяльністю відповідно до одержаного у встановленому порядку дозволу на працевлашту­вання.

Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, мають право на підставах і в порядку, встановлених для гро­мадян України, одержати жиле приміщення, якщо інше не передба­чено законодавством України. Право власності на житло іноземці та особи без громадянства набувають відповідно до законодавства України.

Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, мають право на освіту на рівні з громадянами України. Всі інші іноземці та особи без громадянства оплачують своє навчання,

якщо інше не передбачено законодавством України та міжнародними договорами України.

Іноземці та особи без громадянства мають також право на соціаль­ний захист, водночас на одержання пенсії та інших видів соціальної допомоги відповідно до законодавства України та міжнародних дого­ворів України. Потрібно зазначити, що у разі коли для призначення пенсії потрібен певний стаж роботи, іноземцю та особі без громадян­ства на підставах і в порядку, встановлених законодавством України і міжнародними договорами України, може зараховуватися стаж робо­ти за кордоном.

Іноземці та особи без громадянства можуть укладати і розривати шлюби з громадянами України та іншими особами відповідно до за­конодавства України. Вони мають рівні з громадянами України права і обов'язки у шлюбних і сімейних відносинах.

Для захисту своїх особистих, майнових та інших прав іноземці та осо­би без громадянства мають право на звернення до суду та до інших дер­жавних органів. У судочинстві вони як учасники процесу користуються тими самими процесуальними правами, що й громадяни України.

На іноземців та осіб без громадянства покладаються і певні обов'яз­ ки. Передусім вони зобов'язані неухильно додержуватися Консти­туції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Іноземці та особи без громадянства зобов'язані також при здійсненні своїх прав і свобод не завдавати шкоди національним інте­ресам України, правам, свободам і законним інтересам її громадян та інших осіб, які проживають в Україні; не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ними збитки. Щодо оподаткування, то іноземці та особи без громадянства сплачують по­датки і збори відповідно до законодавства України та міжнародних договорів.

Водночас іноземці та особи без громадянства обмежені в реалізації деяких прав та обов'язків. Зокрема, вони не можуть призначатися на деякі посади або займатися певною трудовою діяльністю, якщо відповідно до законодавства України призначення на ці посади або заняття такою діяльністю пов'язане з належністю до громадянства України.

Іноземці та особи без громадянства не можуть обирати і бути обраними до органів державної влади та місцевого самоврядування, а також брати участь у референдумах.

 

114

115

Розділ 12

⇐ Предыдущая6789101112131415Следующая ⇒

Поделиться: