РОБОЧІЙ ЗОШИТ ДО ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ

І САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

для студентів денної і заочної форм навчання

напряму підготовки 0501 „Економіка і підприємництво”

спеціальності 6.050104 „Фінанси”

 

Дніпропетровськ

НГУ

2009

Управління витратами [Текст]. Робочій зошит до лекційних занять і  самостійної роботи  / Укладач: О.І. Семеніхіна. – Д.: НГУ, 2009. – 25 с.

 

Затверджено до видання редакційною радою НГУ (протокол №__ від __.__.200_ р.) за поданням методичної комісії спеціальності 6.050104 „Фінанси” (протокол №__ від __.__.200_ р.).

 

Методичні матеріали призначено для самостійної роботи студентів спеціальності 6.050104 „Фінанси” при вивченні та засвоєнні теоретичної частини  дисципліни «Управління витратами» та здобуття практичних навичок розрахункових завдань.

 

Відповідальний за випуск завідувач кафедри економічного аналізу та фінансів д-р екон. наук, проф. О.С. Галушко.

 

 

ВСТУП

 

Будь-яка діяльність потребує витрат ресурсів від рівня операційних витрат істотно залежить ефективність функціонування підприємства та його конкурентоспроможність. Тому управління витратами є важливою функцією економічного механізму кожного підприємства.

Особлива актуальна проблема управління витратами для вітчизняних підприємств, які нині перебувають на етапі пошуку раціональних організаційних форм і методів менеджменту з урахуванням міжнародних вимог і правил. Усе це підвищує вимоги до кваліфікації економічного профілю. На підприємстві вони повинні формувати систему управління витратами, опрацьовувати методичну базу планування, обліку витрат, калькулювання продукції, обґрунтовувати заходи щодо раціонального використання ресурсів та їх економії. Тому у навчальному процесі підготовки фінансистів підприємств цим питанням треба приділяти належну увагу.

Слід зазначити, що різні аспекти управління витратами досить ґрунтовно розглядаються у зарубіжній та вітчизняній літературі. За останні роки перекладено ряд книг американських, англійських, німецьких вчених з цієї проблематики. Є аналогічні видання українських і російських авторів. В більшості цих робіт акцент робиться на обліково-інформаційний аспект витрат, тому вони вважаються працями з управлінського обліку. Деякі автори визнають неточність такої назви, схиляючись до думки, що йдеться саме про управління витратами.

В даних методичних рекомендаціях пропонуються завдання для самостійної індивідуальної розрахункової роботи студентів. З ціллю полегшення засвоєння матеріалу надаються приклади виконання кожного виду завдань.

Метою даної роботи є напрацювання у студентів навичок визначення функцій витрат, розділення витрат на умовно-постійні та умовно-змінні витрати, визначення суми майбутніх витрат з використанням формули функції витрат.

ТЕМА 1

Місце керування витратами в процесі керування.

Мета керування витратами. Системний підхід до процесу керування.

Класифікація витрат.

1. Одне з центральних місць керування займає керування витратами. У світовій практиці на цей аспект звертається особлива увага. Виділяються такі цілі керування витратами:
• Максимальне зниження витрат.                                                            
• Не упустити можливості потенційного одержання більшого прибутку, навіть якщо це потребує значних витрат.

Для керування витратами необхідно постійно впливати на об’єкт керування з метою недопущення відхилень від заданих параметрів.

У рамках системного підходу витрати можна уявити як “чорну скриню”, яка складається з різних елементів, має вхідні та вихідні параметри та навколо якої існує певне зовнішнє середовище.

Маючи певне уявлення про зовнішні вхідні параметри (наприклад, обсяги виробництва, ціна сировини, якість матеріалів), можна розрахувати вихідні параметри, такі як: собівартість продукції, обсяги продукції, чистий прибуток.

Для більш результативного керування витратами необхідно вивчити склад витрат, їх взаємозв’язок з факторами, які на них впливають.

 

2. Витрати (собівартість) – грошовий вимір ресурсів, які використовуються для досягнення певної мети.

Повні витрати (комерційна собівартість) – витрати на виробництво та реалізацію продукції. До них відносяться також фінансові ресурси на створення елементів чистого прибутку (відрахування на соціальні нужди та до всіх позабюджетних фондів).

У залежності від послідовності формування витрат розрізняють цехову, заводську, виробничу та повну (комерційну) собівартість. Крім того собівартість може бути плановою та фактичною, індивідуальною та галузевою.

Всі витрати можна класифікувати за різними ознаками.

Ознака класифікації	Група витрат	Характеристика витрат
Відношення до процесу виробництва та реалізації продукції	Виробничі	Всі витрати, пов’язані з виробництвом продукції: · амортизація; · з/п; · оренда; · придбання спеціального інструмента; · оплата послуг контрагентів; · виплати за отримані ліцензії на виробництво продукції; · утримання та ремонт споруд, помешкання виробничого характеру та обладнання; · оплата комунальних послуг.
	Невиробничі	Витрати на керування, дослідження та розробки, збут продукції. Витрати на керування: · загальні та корпоративні (реєстрація акцій, річні збори, винагородження директорам); · витрати на утримання помешкань та обладнання офісу (оренда, податки, амортизація, ремонт, комунальні послуги); · гонорари за професійні послуги (юридичні, аудиторські, медичні та ін.); · витрати на зв’язок (пошта, телефон, факс); · амортизація нематеріальних активів · та ін.  Витрати на дослідження та розробки мають склад, схожий з витратами на керування, окрім загальних та корпоративних, плюс матеріальні витрати на виробництво опитних образків. Збит продукції – плата та комісійні продавцям, торговим агентам, робітникам відділу збиту, складу, водіям. Витрати на рекламу та дослідження ринка, відрядження, сплату оренди, податків, страхування, амортизацію, ремонт та утримання помешкань та обладнання відділів збуту, складів, транспортних засобів, демонстраційних залів; упаковочні матеріали та ремонт тари; витрати, пов’язані з транспортом продукції; витрати по знижкам для покупців; витрати на після продажне обслуговування.
Віднесення до виду виробничого процесу	Основні	Сукупність прямих витрат на виробництво продукції (всі витрати, які можуть бути віднесені на собівартість продукції прямим рахунком.
	Накладні	Витрати, пов’язані з процесом виробництва, які не можуть бути віднесені на собівартість деяких виробів економічно виправданим шляхом.
Ступінь залежності від обсягів виробництва	Умовно постійні	Не залежать від обсягу виробництва.
	Умовно змінні	Витрати, які змінюються пропорційно обсягу виробництва.
Зміст та призначення витрат	Економічні елементи	1. Матеріальні витрати 2. Витрати на оплату праці 3. Відрахування на соціальні заходи 4. Амортизація основних фондів і нематеріальних активів 5. Інші витрати
	Калькуляційні статті	1. Сировина і матеріали 2. Покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств 3. Паливо й енергія на технологічні цілі 4. Зворотні відходи 5. Основна заробітна платня 6. Додаткова заробітна платня 7. Відрахування на соціальні заходи 8. Витрати, пов’язані з підготовкою та освоєнням виробництва продукції 9. Відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристроїв цільового призначення та інші спеціальні витрати 10. Витрати на утримання та експлуатацію устаткування 11. Загально виробничі витрати 12. Загальногосподарські витрати 13. Втрати внаслідок технічного неминучого браку 14. Попутна продукція 15. Інші виробничі витрати 16. Поза виробничі (комерційні) витрати
Одноманітність економічного змісту	Прості	Вміщують один елемент.
	Комплексні	Вміщують декілька елементів.
Засіб віднесення на собівартість продукції	Прямі	Витрати, які можуть бути віднесені безпосередньо до певного об’єкта витрат економічно можливим шляхом.
	Непрямі	Витрати, які не можуть бути віднесені безпосередньо до певного об’єкта витрат економічно можливим шляхом.
Оцінка запасів ті фінансового результату	Маржинальні та середні	Маржинальні – витрати на виробництво кожної наступної одиниці продукції. Середні витрати на кожну одиницю продукції.
	Релевантні та нерелевантні	Релевантні – витрати, які можна змінити згідно до прийнятого рішення. (Наприклад, купити комп’ютер або взяти його в оренду). Нерелевантні – витрати, які не залежать від того, яке рішення ми прийняли.(Програмне забезпечення – річ обов’язкова для комп’ютера, яка не залежить від того, як ми його придбали).
З точки зору прийняття рішення	Дійсні	Витрати, які потребують втрату коштів або інших активів.
	Можливі	Вигода, яка втрачається, коли вибір одного напрямку дії вимагає відмовитися від альтернативного рішення.
З точки зору контролю за виконанням	Контрольовані	Витрати, які менеджер може безпосередньо контролювати або може чинити на них значний вплив.
	Неконтрольовані	Витрати, які менеджер не може контролювати або не може на них впливати.

 

 

ТЕМА 2

 

⇐ Предыдущая123456Следующая ⇒

Поделиться: