Тема 6: Керування проектами з детермінованим часом виконання робіт.

 

 Цей метод часто використовується для планування, керування і контролю за реалізацією проектів. Прикладами таких проектів є:

• Дослідження і розробка нових продуктів і процесів.
• Будівництво будинків, споруджень і т.д.
• Ремонт великого і складного устаткування.
• Проектування і впровадження нових систем.

Цей метод дає відповіді на наступні питання:

1) скільки часу буде потрібно на виконання всього проекту;

2) у який час повинні починатися і закінчуватися окремі роботи;

3) які роботи є «критичними», тобто повинні бути виконані в точно визначене графіком час;

4) на який термін можна відкласти виконання некритичних робіт, щоб вони не вплинули на терміни виконання проекту.

 

Правила побудови мережної моделі.

При побудові мережної моделі використовуються суцільні стрілки, якими позначають роботи (дійсні). Пунктирні стрілки, якими позначають фіктивні роботи. Окружностями позначають події.

Дійсна робота – це якийсь процес, виконуване дія. Подія показує, що якась дія кінчена. Фіктивна робота показує, що між якимись подіями і роботами є зв'язок. Фіктивна робота не вимагає витрат часу і матеріалів.

1) Якщо кілька робіт виконуються послідовно, то це позначається так:

 

 

 

2) Якщо з однієї події виходять 2 роботи, це показується так:

 

3) Якщо в одну подію входять 2 роботи:

 

 

4) Якщо для виконання однієї з робіт потрібний проміжний результат іншої роботи:

 

5) У сітковому графіку повинна бути тільки одна початкова подія (у нього не входить жодна робота) і одна кінцеве (з нього не виходить жодна робота).

6) У графіку не повинно бути замкнутих контурів.

 

 

 

- подія

 

 

 

t_ij - тривалість робіт

i та j - номер події

t_pi - ранній термін здійснення i- тієї події

t_pj - ранній термін здійснення j- тієї події

Rc - вільний резерв часу роботи

Rn – повний резерв часу роботи

t_nij  - пізній термін здійснення i- того чи j- тієї події

Ri і Rj - резерв часу i- тої чи j- тої події

R^’ч - чистий резерв часу роботи I-го роду

R^”ч - чистий резерв часу роботи II-го роду

 

Порядок параметрів:

1. t_p = t_{p попередньої події}  + t_{проставлене по максимуму всіх вхідних робіт}

2. t_п = t_{p останньої події}  - t_{проставлене по мінімуму всіх вихідних робіт}

3. R = t_n  + t_p

Він показує яким часом володіє подія, щоб це не відбилося на всьому комплексі.

4. R_n = t_nj  - t_pi  - t_ij

На скільки днів пізніше можна почати роботу чи її розтягти.

5. Виділяємо критичний шлях, тобто ту послідовність робіт і подій, що вимагає особливої уваги. Якщо відбувається затримка лежачої на критичному шляху роботи, то кінцева подія відсувається на такий же термін.

6. R_с = t_pi  - t_ni  - t_ij

Якщо негативне число то резерв дорівнює 0.

7. R^’_ч = t_ni - t_ni

8. R^”_ч = t_pj - t_pi  -  t_ij

Це той резерв, яким володіє робота, що починається якомога раніше і ми хочемо, щоб вона закінчилася якомога раніше і мала резерв.

 

 

Питання для контролю знань з лекційного модуля

дисципліни „Управління витратами”

 

1. Мета та зміст управління витратами. Ціль управління витратами. Класифікація витрат (перелічити).

2. Вичерпані та невичерпані витрати – витрати на продукцію та витрати періоду.

3. Прямі та непрямі витрати. Релевантні та нерелевантні витрати.

4. Дійсні та можливі витрати.

5. Охарактеризувати процес прийняття рішення, перелічити етапи прийняття рішення.

6. Охарактеризувати такі етапи прийняття: збір даних про альтернативи; вибір мети.

7. Визначити такі етапи прийняття рішення: визначення можливих варіантів дій; аналіз можливих варіантів; прийняття рішення.

8. Визначити поведінку та функції таких витрат: змінні витрати, напівзмінні, постійні витрати, змішані витрати.

9. Визначити вплив управління на поведінку витрат, охарактеризувати поняття функції витрат.

10. Охарактеризувати методи визначення функції витрат (перелічити). Технологічний аналіз.

11. Визначити сутність функціонально-коштовного аналізу.

12. Визначити сутність встановлення функції витрат методом:

 – аналізу рахунків; методом аналізу вищої-нижчої точки; методом візуального пристосування; методом регресійного аналізу; методом спрощеного статистичного аналізу.

13. Розкрити зміст поняття вибору серед встановлених функцій витрат.

14. Охарактеризувати коефіцієнт детермінації та загальну дисперсію, методику їх розрахунку.

15. Охарактеризувати залишкову дисперсію та стандартну помилку обрахунку.

16. Охарактеризувати основні поняття невизначеності умов.

17. Характеристика та розрахунок стандартного відхилення від очікуваної величини.

18. Характеристика та розрахунок вартості додаткової інформації.

19. Прийняти рішення методом максимізації максимальних результатів.

20. Охарактеризувати методику прийняття рішення методом мінімізації мінімальних результатів.

21. Охарактеризувати методику прийняття рішення методом мінімізації максимального жалю.

22. Визначення об’єктів витрат та калькування їхньої повної собівартості.

23. Сутність калькування на замовленнях.

24. Диференційний аналіз прийняття альтернативних рішень.

25. Визначити методику прийняття рішення про спеціальне замовлення на основні диференціального аналізу.

26. Визначити сутність обмежень та методику прийняття рішень при наймі одного обмеження.

27. Визначити методику прийняття рішення питання: “Чи варто продовжувати обробку виробу? ”

28. Визначити чинники, що впливають на рівень цін, охарактеризувати життєвий цикл продукту, та зв’язок з ціною.

29. Перелічити моделі ціноутворення.

30. Визначити основні риси цільового ціноутворення.

31. Охарактеризувати умови прийняття ціни по замовленню нижче ніж нормальний рівень цін.

32. Аналіз витрат для ціноутворення при внутріфірмовій передачі.

33. Поняття запасів, їх класифікація, необхідність.

34. Визначити сутність методик адміністративного наглядання за запасами.

35. Сформулювати основні поняття теорії управління запасами.

36. Визначити моделі управління запасами.

37. Охарактеризувати систему своєчасного виробництва.

 

 

Упорядники:

Олена Іванівна Семеніхіна

 

УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ.

⇐ Предыдущая123456

Поделиться: