Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
ЗАВДАННЯ ТА РІВНІ СТРАТЕГІЧНИХ ЗМІН
Залежно від стану основних чинників, які визначають доцільність і глибину зміни, розрізняють п'ять рівнів змін: 1.
2.
3.
4.
5. 4.2. ЗМІНИ В ОРГАНІЗАЦІЙНІЙ КУЛЬТУРІ
Для функціонування організації як єдиного цілого, необхідно виконувати дві основні функції: Ø Ø
Найефективнішим способом аналізу організаційної культури є дослідження поведінки людей в організації. На підставі цього аналізу можна визначити й порівняти деякі параметри організаційної культури (табл. 4.1) та визначити " ключовий конфлікт". Таблиця 4.1 Характеристика параметрів організаційної культури
4.3. ТИПИ СТРАТЕГІЧНИХ ЗМІН Основні типи стратегічних змін (рис. 4.1): Ø Ø Ø Рис. 4.1. Основні типи стратегічних змін в організації (за Ч. Хіллом).
Суть реінжинірингу:
Варіанти ситуацій для застосування реінжинірингу: ü
ü
ü
Основні принципи реінжинірингу: – – – – Основні етапи процесу реінжинірингу: 1. 2.
3.
4.
У сучасних умовах реінжиніринг вважають першим поколінням бенчмаркингу, що здебільшого трактується як спосіб постійної оцінки стратегій і цілей діяльності організації з метою реалізації принципу від " кращого до кращого". Для реалізації цього принципу досліджують такі питання: ? ? ? ?
Основні способи реструктуризації: ü ü
ü ü Прикладом може бути послідовність проведення реструктуризації виробничого об'єднання (рис. 4.2).
Рис. 4.2. Реструктуризація виробничого об'єднання в Україні.
Розрізняють два основні рівні перебудови структури: Ø на першому —
Ø на другому —
Три основні складові нововведення: Ø Ø Ø За рівнем новизни розрізняють товари: ü ü За характером концепції, яка лежить в основі нововведення, розрізняють: ü ü За рівнем інтенсивності розрізняють: ü ü
Ви призначені кризис-менеджером і з завтрашнього дня приступаєте до виконання своїх службових обов'язків. Ви не маєте досвіду роботи в цьому трудовому колективі. Вам належить зіткнутись з безліччю невирішених питань і непередбачуваними вчинками ваших нових підлеглих. Ваша діяльність починається в умовах невизначеності та складним станом справ на підприємстві. Але вам необхідно оперативно і правильно реагувати, справедливо оцінювати і приймати обґрунтовані рішення в кожному конкретному випадку. Від сформованого враження та від правильної поведінки залежить авторитет в колективі та ефективність його роботи. На підставі наявної інформації та особистого досвіду спрогнозуйте свою поведінку, якщо в перший день роботи вам необхідно буде вирішити такі ситуації: 1. Один з працівників звернувся з проханням надати йому на завтра відгул, так як йому треба відвідати хворого родича в лікарні за містом. 4. До вас підійшов літній працівник і одразу почав скаржитись на колишнього начальника. Коротко опишіть програми ваших дій для кожного випадку. При обґрунтуванні необхідно відповісти на такі основні питання: • Які думки виникли у перший момент? • Як би ви хотіли поступити? • Як вдієте насправді?
ТЕМА 5. УПРАВЛІННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСАМИ
5.1. СУТЬ, ЗНАЧЕННЯ ТА ОСНОВНІ ВИДИ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ Бізнес-процес – це
Існують такі три види бізнес-процесів: 1. процеси управління —
2. основні —
3. забезпечувальні —
Для будь-якого окремо взятого процесу ці межі встановлені початковими або первинними входами, з якого починається бізнес-процес Рис. 5.1. Управління бізнес-процесами.
Входи відкриваються первинними постачальниками процесу і можуть бути у вигляді матеріально-технічних, енергетичних, людських чи інформаційних ресурсів. Водночас, процес закінчується виходом, одержанням результату первинними клієнтами. Різновиди входів у процес: ü ü Різновиди виходів із процесу: ü ü
Джеймс Х. Харрингтон виділяє чотири підходи щодо оптимізації бізнес – процесів:
5.2. СТАДІЇ ДОРОСЛОСТІ ЗАЛЕЖНО ВІД ВІКОВИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПСИХІКИ
Юність (17-23) –
Молодість (25-35) –
Розквіт (30-40) – Зрілість (36-60) – Похилий вік (61-74) – Старість –
Залежно від стадії дорослості, кризис-менеджер під час управління підприємством має враховувати різні вікові особливості: Ø Юність (17-23). Керівник має проявляти інтерес до творчих ідей особистості та визнання її соціальною групою. Водночас має зважати на низьку матеріальну забезпеченість. Ø Розквіт (30-40). Керівник повинен позитивно змінювати соціальне оточення особистості, змінюватити її статут та сферу реалізації можливостей.
Психологічно зріла особистість: ü Бере на себе всю відповідальність за своє життя, за свої успіхи і поразки, за якість свого життя (хоча тут треба враховувати наступне: якщо вас не розуміють, то цілком можливо, що дурень зовсім не ви). ü піклується про своє особистісному зростанні: розвиває свої здібності, позбавляється від забобонів, змінює звички, розширює зв'язку, підвищує свій професіоналізм, піклується про зростання самоповаги. ü Ніколи і ні в кого не питає, що правильно, а що ні. Вирішує це сама, виходячи зі своїх бажань, цілей. ü Довіряє собі. Довіряє своїм почуттям, потребам, розуму. Знає, що якщо виникло бажання щось робити - це не випадково. ü Не заводить собі непорушних правил. ü Природна. Природно виявляє свої почуття і емоції. Якщо хоче плакати - плаче. Якщо злиться - не приховує цього. ü піклується про своє фізичне здоров'я. ü здатна думати не тільки про свої потреби, але і про потреби інших. ü не прагне змінити (виховати) інших людей, а сама змінюється в кращу сторону. Особистий приклад - кращий вихователь. ü Займається цікавою творчою діяльністю, що приносить радість. Тому досягає великих висот у своїй професії. ü Знає, чого хоче від життя. Уміє ставити цілі, планувати і досягати їх. Доводить почату справу до кінця. ü Не має часу на такі низькі речі, як дрібна мстивість, злопам'ятності, уразливість. ü Вміє сказати " ні". ü Не боїться самотності, а розглядає його як можливість розвивати свої здібності. ü Вірить в себе. Вірить у свої здібності, своє вміння приймати правильне рішення, у свою здатність правильно розставити пріоритети, у свою чарівність, у свою незалежність. Одним словом, довіряє життя, довіряє людям, довіряє собі. ü Вміє розділяти ділові та особисті стосунки. ü Мислить позитивно. У будь-яких труднощів прагне побачити і позитивні сторони. ü Вміє грамотно розпорядитися своїм часом. Не втрачає його марно. Їй не буває нудно.
5.3. ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ФОРМАЛЬНИМИ ТА НЕФОРМАЛЬНИМИ ГРУПАМИ ОРГАНІЗАЦІЇ
Всі групи поділяють на три типи: ü формальні ü неформальні ü цільові
Процес формування команди включає такі основні етапи: Підготовка → Створення робочих умов → → Формування → Сприяння в роботі.
Основні стилі керівництва: Ø демократичний
Ø авторитарний
Основні методи вирішення неординарних задач в кризис-менеджменті: ü політика переговорів
ü політика проб і помилок
ü політика землетрусу ü політика каскаду
ü директивна політика ü FAST
|
Последнее изменение этой страницы: 2019-04-09; Просмотров: 61; Нарушение авторского права страницы