Сутність моделей аналізу діяльності підприємства «AS-IS» і «TO-BE»

Системний аналіз виконують, як правило, за замовленням підп-

риємств і він має мету підвищення економічної ефективності діяльності,

зменшення затрат на виробництво, покращання якості продукції, під-

      вищення конкурентноздатності. Для цього виконується детальний ана-

ліз всіх складових частин підприємства, їх роботи, зв’язків між окреми-

ми роботами, затрат на виконання робіт. Побудована функціональна

модель є результатом такого аналізу. Вона значною мірою полегшує

вивчення роботи підприємства, дає потрібні дані для удосконалення

його діяльності, покращання роботи. Першою моделлю, яка будується, є

модель функціонування системи AS-IS (як є). Вона описує систему так,

як вона є на момент аналізу. На основі цієї моделі будують моделі TO-

BE (як повинно бути). Моделі TO-BE зображають систему в зміненому

варіанті так, як на думку аналітиків, повинна функціонувати система,

щоб діяльність її була найбільш ефективною. Таких моделей TO-BE

потрібно побудувати декілька і вибирають одну з них для практичного

втілення. Вибір моделі системи для практичного втілення відбувається

на основі певних критеріїв ефективності. Результати аналізу  впрова-

джують шляхом зміни технологічних процесів виробництва на підпри-

ємстві або реструктуризації (реінженірингу) самого підприємства. Реін-

женіринг підприємства – це зміна його організаційної структури з ме-

тою підвищення ефективності його діяльності

«Ось це в нас є, а це в нас буде». «AS-IS» - те, що в нас є, побудова діаграм, «TO-BE» – те, що має бути, цілі, функції, технологія декомпозиції технології до нижнього рівня, складання специфікацій.

14.Моделі багатоаспектної декомпозиції інформаційних систем

Ієрархічні дерева, ієрархічні моделі

Модель – об’єкт чи опис об’єкту системи, для заміни (при певних умовах, пропозиціях, гіпотезах) однієї системи (тобто оригіналу) другою системою для кращого вивчення оригіналу чи відтворення будь-яких його властивостей. Модель - результат відображення однієї структури (вивченої) іншою (маловизначеною). Відображаючи фізичну систему (об’єкт) математичною системою (наприклад, математичний апарат рівнянь), отримаємо фізико-математичну модель системи або математичну модель фізичної системи. Будь-яка модель будується і досліджується при певних гіпотезах і припущеннях.

Сучасні підходи до структурного аналізу створення та розвитку сучасних ІУСТ враховують наступні базові та основні принципи.

Базові:

§ принцип " розділяй і пануй" означає необхідність розділення складних проблем на декілька менших незалежних задач, які можуть бути вирішені;

§ принцип ієрархічного упорядкування означає, що устрій окремих виділених частин проблеми також є важливим тому, що надає нові суттєві деталі.

    Основні:

§ принцип абстрагування (виділення суттєвих і відвернення від не суттєвих аспектів системи (елементів, відношень, властивостей і т.д.);

§ принцип формалізації (строгого методичного вирішення проблеми);

§ принцип приховування (несуттєвої інформації – на конкретному етапі кожна частина системи " знає" тільки необхідну їй інформацію);

§ принцип концептуального узагальнення (використання єдиної концепції на всіх етапах ЖЦ ІУСТ);

§ принцип повноти (контроль за врахуванням суттєвих і відсівом надлишкових елементів);

§ принцип непротиріччя (обґрунтування і узгодженості елементів, зв'язків і властивостей);

§ принцип логічної незалежності (концентрація уваги на логічному аналізі і проектуванні та відділення його від фізичного проектування (для забезпечення їх незалежності);

§ принцип незалежності даних (моделі даних повинні бути проаналізовані і спроектовані незалежно від процесів їх логічної обробки, фізичної структури і розподілення);

§ принцип структурування даних (дані структуруються і організовуються ієрархічно);

§ принцип доступу кінцевого користувача (необхідно мати засоби доступу кінцевого користувача до бази даних, що не потребують програмування) та інші.

Функціональна модель - модель, котра відображає основні особливості функціонування системи. При декомпозиції системи розглядатають моделі структури системи у вигляді дерев, ромбів та сітьові моделі.

Моделі декомпозиції системи

Дерева – при структурному або об.-орієнт. підході як правило будується дерево цілей системи, дерево ф-цій с-ми і тд. Дерево має вигляд

Сітьові моделі – дають можливість визначення зв’язків між компонентами с-ми одного рівня ієрархії.

Найпростіша модель – чорна скринька, розкладається на сукупність моделей, що описують реалізацію функцій системи на різних рівнях ієрархії процесів (дерево процесів).

Методологія SADT (Structured Analyses and Design Technique), що в дослівному перекладі означає " технологія структурного аналізу і проектування" дає можливість представити систему у вигляді класичної САДТ-діаграми (функціональний блок, що характеризується наявністю входу, виходу, механізму і управління) проводити подальшу функціональну декомпозицію рівнів системи. Побудова дерева функцій системи, дерева цілей є моделлю її функціонування.

Функції системи реалізуються через потоки енергії, людей, матеріальні

та інформаційні. Структуру можна розглядати також як множину обмежень

на потоки в просторі та часі. Відображення структури системи, у якій зв’язками є інформаційні потоки, можна здійснити за допомогою діаграм потоків даних DFD (data flow diagrams). DFD відображають джерела та споживачів інформації, вид та напрямок передачі інформації, елементи накопичення та процеси перетворення, при цьому використовуються різні засоби відображення елементів (нотації).  

В рамках об’єктна-орієнтовного підходу функціонування системи, крім вищезазначених діаграм, описуються класами, життєвими циклами об’єктів, для опису яких доцільно використовувати UML діаграми.

 

15. Співвідношення між етапами цільового і функціонального аналізу систем.

Складаємо дерево цілей, по ньому складаємо дерево функцій, потім, наприклад, не можемо реалізувати, то вертаємося до дерева цілей та модифікуємо його

16. Специфікації процесів або постановки задач системи. Їх структура та вимоги до формування

Процес – це набір станів системи, що відповідає впорядкованій неперервній або дискретній зміні деякого параметра, що визначає  характеристики чи властивості системи. В більшості випадків таким  параметром є час. Процес зміни станів системи в часі відображає її динаміку. Процеси в системі мають різноманітне значення. Зокрема, процеси створення комп’ютеризованої інформаційної системи вимагають реалізації різних “під процесів”, які забезпечують основну функцію розробника. Отже, процеси описуються як залежності виходів від входів в модулях різного ступеня узагальнення або різного рівня ієрархії. При цьому принципово не важливо, чи сприяє, а чи перешкоджає загалом той чи інший процес реалізації системою своїх функцій.

Вимоги до специфікації:

1. для кожного процесу нижнього рівня повинна існувати одна специфікація

2. специфікація повинна визначити (формалізовано або на першому етапі – декларативно,

на другому - формалізовано) засіб перетворення вхідних потоків на вихідні.

Процеси відображають функції системи, тобто, “що система і/або як виконує”. Кожен процес має один або декілька входів та виходів. Процес має назву та номер. Основними властивостями процесів є: простота назв та “консервування” даних.При побудові діаграм слід розрізняти фізичні та логічні процеси.Фізичні процеси окрім розкриття дії, тобто “що система виконує”, вказують на засоби, тобто “як, яким чином” вона виконує функції. Наприклад, логічному процесу “перевірка замовлення” може відповідати такий фізичний процес: “введення замовлення оператором”.

Х. Постановка задачі (структурний підхід)

Х.1. Структура задачі системи

Х.2. Постановка задачі. Її назва

      Х.2.1. Ціль та призначення задачі

      Х.2.2. Вхідна інформація - перелік; - джерела; - форма представлення; - опис атрибутів (реквізитів)

      Х.2.3. Вижідна інформація:

             - перелік;

            - для кого призначена;

            - форми представлення

                - опис атрибутів

      Х.2.4. Матем. Методи, алгоритми, визначення вихідної інформації

      Х.2.5. ФМІТ (для ділових систем)

При об-орієнт. підході опис прецедентів:

- на 1-му рівні при описі про процесів ми визначаємо структуру прецедентів і описуємо структуру високого рівня.

- 2 етап на цій основі будується перший варіант діаграми прецедентів

- 3 етап опис прецедентів в розгорнутому вигляді

Прецеденти:

    Головні - ядро системи. Є обов’язковими

    Другорядні – Бажано реаліз., хоча б в ручному вигляді

    Додаткові – необов’язкові, але покращують систему. Ідеальні передбачають опис декларативного типу                      ( що має бути зроблено)

Специфікація – це ідентифікація елементів-ми та підсистеми, її взаємозв’язок, зв'язок цілей, функцій та ресурсів, опис допустимих станів с-ми. Якщо вхідні посилання, мета, умови задачі, розвязку, погано або частково описуються, то такі с-ми наз погано формалізовані

 

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: