Структура і зміст звіту про прибутки і збитки

 

Звіт про прибутки і збитки - це звіт про доходи, витрати і фінансові результати в діяльності підприємства.

Ця форма звітності дає користувачам важливу фінансову інформацію для оцінки минулої діяльності підприємства, а також ризику неотримання очікуваних результатів.

Основними елементами звіту є доходи і витрати, прибуток і збиток.

Доходи – це зростання економічної вигоди у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань.

Витрати – це зменшення економічної вигоди у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань.

Таким чином, прибутки і витрати відбиваються у звіті при дотриманні двох умов:

1) оцінка може бути достовірно визначена;

2) збільшення або зменшення економічних вигід.

Структура звіту про прибутки і збитки базується на класифікації діяльності підприємства (звичайної і надзвичайної).

На практиці застосовують різні формати звіту про прибутки і збитки. Але всі ці формати можна класифікувати таким чином:

 

Рис. 3.1 Формати звіту про прибутки і збитки

 

МСБО не визначає форму звіту, але містить певні вимоги, що пред'являються до статей прибутків і витрат.

У звіті повинні бути відображені наступні статті:

        виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

         інші операційні прибутки і витрати;

        прибуток або збиток від звичайної діяльності;

        фінансові прибутки і витрати;

        частка прибутку або збитку в асоційованих компаніях;

        фінансовий результат від інвестиційної діяльності;

        надзвичайні статті;

        витрати по податку на прибуток;

        чистий прибуток або збиток.

Потрібно відмітити, що горизонтальний формат, який має двосторонню форму (зліва знаходяться прибутки, а праворуч - витрати), нечасто зустрічається на практиці. Звіт про прибутки і збитки по операційній ознаці передбачає групування операційних витрат по функціях бізнесу (виробництво, збут, дослідження, управління) і може мати багатоступінчасту або одноступінчату форму. Багатоступінчастий звіт передбачає поетапний розрахунок чистого прибутку (збитку).

Необхідність виділення тієї або іншої статті звичайної діяльності визначається її істотністю.

У відповідності до МСБО 8 у випадку, якщо прибуток або збиток має також показники величини, характеру і частоти, що розкриття їх є важливим для кращого розуміння результатів діяльності компанії і прогнозування її фінансового становища, характер і суму таких статей потрібно розкривати окремо. Часто це роблять в примітках до фінансових звітів.

Прикладами обставин, які можуть привести до окремого розкриття статей в звіті про прибутки і збитки є такі:

       списання вартості запасів до чистої вартості реалізації або основних коштів до їх відновної вартості, а також сторнування такого списання;

       реструктуризація діяльності компанії і сторнування будь-яких відрахувань для забезпечення витрат на реструктуризацію;

       урегулювання судових позовів.

У певних випадках МСБО дозволяють взаємну компенсацію (згортання) прибутків і збитків, тобто відображення в звіті про прибутки і збитки чистої суми (різниці). Таким чином можуть бути відображені наступні статті: прибутки і збитки від реалізації поточних інвестицій; зміни в оцінці поточних інвестицій, визнані як прибуток; курсові різниці; частка в прибутках і збитках асоційованих підприємств, якщо облік ведеться по методу участі в капіталі.

Потрібно пам'ятати, що істотні статті не можна об'єднувати з іншими статтями або компенсувати іншими статтями без окремої розшифровки.

Всі прибутки і витрати, визнані в звітному періоді, потрібно включати в розрахунок чистого прибутку або збитку за цей період. Проте в деяких випадках МСБО передбачають виключення з цього правила. Наступні прибутки і витрати не включаються в звіт про прибутки і збитки:

      сума коректування істотної помилки, пов'язаного з попередніми періодами, яке враховується відповідно до базисного підходу МСБО 8;

      вплив змін в обліковій політиці, які враховуються відповідно до базисного підходу МСБО 8;

      більшість дооцінок і знижень ціни, які відбуваються внаслідок переоцінок основних коштів і фінансових активів (у відповідності з МСБО 16 і 39);

      більшість курсових різниць, які виникають при перекладі звітів у іноземних валютах і хеджуванні чистих інвестицій в зарубіжні підприємства (у відповідності з МСБО 21);

      різниця між фактичною собівартістю викуплених акцій власної емісії і вартістю їх перепродажу (відповідно до Тлумачення ПКТ-16 «Акціонерний капітал: викуплені інструменти власного капіталу (власні викуплені акції)»).

Приведені прибутки і витрати відображаються безпосередньо в Звіті про зміни у власному капіталі.

Нарівні з цим, у відповідності до МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання і оцінка», не будуть включатися в звіт про прибутки і збитки деякі прибутки і збитки по фінансових інструментах, якщо вони визнаються уперше.

Отже, чистий прибуток або збиток за період складається з двох елементів:

1) прибутку або збитку від звичайної діяльності;

2) прибутку або збитку від надзвичайних подій.

 

3. 3. Структура і техніка складання звіту про рух грошових коштів

 

Порядок складання і представлення звіту про рух грошових коштів визначається МСБО 7 “Звіт про рух грошових коштів", який виданий в 1992 році.

Звіт про рух грошових коштів повинен відображати інформацію про грошові потоки підприємства за певний період в розрізі видів діяльності.

Під грошовими потоками розуміють надходження і вибуття грошових коштів і їх еквівалентів.

Негрошові операції (бартерні операції, обмін власних акцій на акції іншого підприємства і т.д.) не відбиваються в звіті, а вказуються в примітках до фінансової звітності.

Структура звіту базується на класифікації видів діяльності: операційна; фінансова; інвестиційна.

Операційною вважають основну діяльність, яка приносить підприємству прибуток, а також інші види діяльності, крім інвестиційної і фінансової.

Прикладами руху коштів внаслідок операційної діяльності є:

надходження коштів від продажу товарів і надання послуг;

кошти, сплачені постачальникам за товари і послуги;

грошові виплати працівникам і платежі за їх дорученням;

надходження і виплати коштів по розрахунках зі страховими компаніями (премії, рекламації та інші види страхової допомоги);

сплата і відшкодування податку на прибуток (якщо він конкретно не відноситься до фінансової або інвестиційної діяльності);

надходження і виплати коштів за контрактами, які укладаються з торговою і ділерською метою.

Інвестиційна діяльність охоплює операції по придбанню і продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів.

Рух грошових коштів внаслідок інвестиційної діяльності включає:

    виплати для придбання і надходження від продажу основних коштів, нематеріальних і інших довгострокових активів;

    виплати коштів для придбання і надходження коштів від продажу власного капіталу або боргових зобов'язань інших підприємств, а також частки участі в капіталі спільних підприємств;

    аванси і депозити третій стороні (за винятком підписок і позик, здійснюваних фінансовими установами);

    надходження коштів від повернення авансів і погашення позик, наданих іншим підприємствам (за винятком авансів і позик фінансових установ);

    надходження і виплати коштів за ф'ючерсними, форвардними контрактами, опціонами (крім випадків, коли такі контракти укладаються з ділерською або торговою метою або рух засобу класифікується як фінансова діяльність).

Таким чином, надходження або виплата коштів від інвестиційної діяльності звичайно визначається на основі аналізу змін в статтях необоротних активів і поточних фінансових інвестицій, а також даних звіту про прибутки і збитки.

Фінансова діяльність – це сукупність операцій, які приводять до зміни величини і складу власного і позикового капіталу.

Прикладами руху коштів внаслідок фінансової діяльності є:

    надходження коштів від випуску акцій і інших інструментів власного капіталу;

    виплати коштів власникам для придбання або викупу раніше випущених акцій компанії;

    надходження коштів від випуску незабезпечених боргових зобов'язань, позик, векселів, облігацій і інших короткострокових і довгострокових позик;

    виплати коштів для погашення позик.

МСБО 7 не визначає формат звіту про рух грошових коштів, але він містить конкретні вимоги і пояснення відносно надзвичайних статей, відсотків і дивідендів, податку на прибуток, інвестицій в дочірні, асоційовані підприємства, рух грошових коштів у іноземній валюті, розкриття інформації про окремі аспекти руху грошових коштів.

Інформація про рух коштів внаслідок операційної діяльності може бути приведена із застосуванням прямого або непрямого методів. (див. рис. 3.2)

При використанні прямого методу для визначення чистої зміни грошових коштів внаслідок операційної діяльності в звіті послідовно приводяться всі основні класи (статті) надходжень і витрат, різниця яких показує приріст або зменшення грошових коштів.

Непрямий метод передбачає відображення в звіті суми чистого прибутку (збитку), яка згодом послідовно коректується до величини чистої зміни грошових коштів з включенням впливу негрошових операцій, пов'язаних з інвестиційною і фінансовою діяльністю.

На практиці в основному переважає непрямий метод через його простоту.

Інформацію про рух грошових коштів внаслідок інвестиційної і фінансової діяльності необхідно подавати в звіті лише прямим методом. Це означає, що потрібно окремо приводити основні класи (статті) надходжень і витрат грошових коштів по кожному виду діяльності.

 

 

 

 

Рис. 3.2. Надання інформації про рух грошових коштів

 

3.4. Структура і зміст звіту про зміни у власному капіталі

Звіт про зміни у власному капіталі відображає інформацію про всеосяжний прибуток, оскільки чистий прибуток, приведена в звіті про прибутки і збитки не відображає частини змін у власному капіталі (дооцінки активів, результати змін в обліковій політиці і т.д.).

Існує 2 форми представлення інформації:

 

Звіт про зміни у власному капіталі
1	2
Звіт про власний капітал	Звіт про визнані прибутки і збитки
	Примітки до Звіту

 

Підприємства подають звіт про зміни у власному капіталі, в якому приводиться:

1) чистий прибуток або збиток за певний період;

2) кожна стаття доходів і витрат, прибутку або збитку (яка відповідно до вимог інших стандартів признається безпосередньо в складі власного капіталу) і загальна сума по цих статтях;

3) кумулятивний вплив змін в обліковій політиці і виправлення істотних помилок, розглянутих відповідно до базових підходів в МСБО 8.

Крім того, підприємству потрібно подавати в цьому звіті або в примітках до нього:

1) капітальні операції з власниками і виплати дивідендів власникам;

2) сальдо накопиченого нерозподіленого прибутку або збитку на початок певного періоду і на дату балансу, а також зміни за період;

3) узгодження балансової вартості кожного класу власного капіталу.

⇐ Предыдущая1234567Следующая ⇒

Поделиться: