Грозна Н.З. «Музейні зали КХЦ ВНТУ»

II . Навчально-методичний кабінет «Сучасне мистецтво

Поділля»./Матеріали і рекомендації до проведення

Ш.Меморіальному музеї ФЗ. Коновалюка

Третя частина методичних рекомендацій містить матеріали до проведення ознайомчої екскурсії в Меморіальному музеї Ф.З. Коновалюка. Вона також включає контрольні питання і творчі завдання,які допоможуть у

 

використанні музею як творчої лабораторії при викладанні курсу "Історія та теорія культури⁵*.

Рекомендації викладено у такій послідовності:

1. Вступ. З історії створення меморіального музею
Ф.З. Коновалюка.

2. Особливості експозиції музею.

3. Характеристика творчої манери художника.

4. Пейзажі.

5. Шевченкіана.

6. Життєвий і творчий шлях Ф.З. Коновалюка.

7. Зі спогадів Т.І. Мороз-Коновалюк.

8. Контрольні питання.

9. Практичні завдання.

 

10. Теми творчих робіт.

11. Рекомендована література.

12. Зразки творчих робіт студентів.

Методичні рекомендації дають можливість ознайомитись з історією відкриття меморіального музею Ф.З. Коновалюка. Особливостями його експозиції. Фактичний та мистецькознавчий матеріал дозволяє використання музею як творчої лабораторії, що допоможе студентам виконати практичні та творчі роботи, підвищити рівень сприйняття і розуміння творів образотворчого мистецтва, поглибити знання з історї української культури.

Особливості експозиції музею

Експозиція створена за тематичним принципом, її можна розокремити на декілька розділів, які дають уявлення про різні періоди і напрямки творчості митця: 1) пейзажі (всі порироку); 2) українська хата; 3) шевченкіана; 4) відтворення наслідків війни та післявоєнне відновлення; 5) натюрморти; 6) портрети; 7) мініатюри; 8) особисті речі художника, фотографії...

Експозиція скомпонована таким чином, щоб кожен твір гармонував із сусідніми, а кожен відділ доповнював інший. Якщо дивитися з початку експозиції, то домінують світлі фони мініатюр, зимових пейзажів, а якщо, навпаки, дивитись із кінця залу, то відкриваються чудові різнобарвні краєвиди рідної землі. Таким чином кожен твір привертає до себе увагу, не заважає споглядати сусідні твори і не губить поміж багатьма іншими. З іншого боку, гармонічне поєднання інших картин і цілих частин експозиції створює ту особливу, неповторну ауру, яка надихає глядача на спокійне споглядання і роздум, а відтак на відчуття власних творчих сил.

Пейзажі. Мініатюри

В залах музею експонується 190 пейзажів, з-поміж них 98 мініатюр. Федір Зотикович неперевершений в зображенні природи, можливо, ще й тому, що впродовж всього творчого життя не мав власної придатної для праці майстерні, і така улюблена його серцю природа стала для нього дійсною справжньою майстернею. Усі пори року - літня сонячна соковитість, приглушені напівтони весни, осіння ненасиченість барв і, звичайно, зимовий елегійний смуток - оживають в його картинах.

Під чарівним пензлем художника розкривали свою красу куточки київських парків, залиті весняною повінню дніпровські заплави, квітучі сади та городи наШулявці...

Особливо вдавалися Федору Зотиковичу зимові пейзажі, пройняті первісною чистотою снігу, кришталевою прозорістю повітря, зманливими синіми далями, мабуть тому що зиму Ф.З. Коновалюк любив найдужче. Іній на деревах, замети і завірюхи, засніжені далі й сонні хатки в снігових обіймах пройняті гли боким ліричним почуттям. Зимові коновалюківські пейзажі ціка ві сріблястим колоритом, багатством тонових переходів, красою і пластичністю тонових мотивів. Спокій у природі, спокій на серці... Цей зникомий, такий швидкоплинний стан природи поба чити і відчути дуже важко, зобразити і повідати іншим, здається, майже неможливо. Недарма Ф.З. Коновалюка вважають одним з найкращих "зимових пейзажистів" України XX століття.

Коли дивишся на роботи художника, приходить відчуття, що ти проникаєш у саму "душу" українського пейзажу, така висока майстерність письма, таке поетичне світовідчуття автора. Його пейзажі подібні до задумливої української пісні - та сама мудрість і простота, та сама рідкісна краса.

Федір Коновалюк належав своєму часу. Він звертався прямо до сучасника, ненав'язливе пропонуючи йому хоч на хвилину вихопитися з виру шалених буднів і, залишившись віч-на-віч з тихою українською лірикою, вслухатися в самого себе, знайти відповіді на вічні проблеми часу і буття.

Свіжість, щира безпосередність сприйняття, що так приваблюють в невеликих роботах художника, збуджують в душі глядача почуття нерозривності зв'язку людини і світу. Він належав своєму часу, його твори -майбутньому...

Шевченкіана

Вагомий внесок Ф. Коновалюка і в образотворчу шевченкіану: близько 300 зарисовок та ілюстрацій. Шевченкіана стала однією з найважливіших сторінок творчості художника. Він не тільки ілюструє Кобзареві поеми, а й пише картини з життя поета-бунтівника: "Т.Г. Шевченко несе воду школярам", " Шевченко в науці у дяка", "Т.Г. Шевченко у казематі", "Зустріч Т.Г. Шевченка з М.1. Чернишевським", "Шевченківська хата" та інші. Лише за 1918-1929 роки в олійній техніці ним проілюстровано 35 творів і написано 97 картин. Художник систематично працював над образами поезії. Кобзаря, подіями життя, пейзажами його рідного села, а також місць, де поет побував, над зображенням пам'ятників йому в Києві, Каневі та Харкові. Проте за своїми сюжетно-компози ційними якостями біографічні полотна поступаються тим, які художник творив, натхненний образами шевченківських поезій. Образом, що постійно хвилював творчу уяву Ф.З. Коновалюка, стала для нього героїня поеми "Катерина". Тільки Катерину художник малював близько 200 разів, переймався її долею і в 30-ті, 40-ві, 60-ті та 70-ті роки, вишукуючи все нові риси виразності і змістовності.

Іван їжакевич, звертаючись до Федора Зотиковича, писав: "Стоїть в мене перед очима ця великомучениця - українська Мадонна з немовлям, і душа тремтить за неї, сльози вмитої, наляканої, невтішної... Воздамо Катерині достойно, вона ж бо велика!"

Образ Катерини, драма її життя, відчуття вини за вчинений гріх і водночас благородство, внутрішня і зовнішня краса - всі ці суперечності, контрасти людської душі надихали Коновалюка на створення картини "Катерина" (1943 р.), "Ой одна я одна" (1950 р.), "Постать Катерини" (1977 р.) та ілюстрації до поеми Т.Г. Шевченка "Катерина".

У варіанті 1943 року стільки відчаю, зажури і водночас непокори в великих очах, що цей образ починає асоціюватися зі знаменитою волинською Богоматір'ю - Одигітрією XIV століття.

У картині 1977 року зовсім інше. Ми бачимо тільки згорблену постать, самотність серед могутньої, нещадної і байдужої до всього живої стихії, відчай, безнадію, безвихідність. Це вже край всім сподіванням, це вже, мабуть, за краєм відчаю... Що ж, такою відчула прозорлива душа митця долю своєї рідної України.

І вже зовсім окремо стоїть загадковий, нерозгаданий ще "Автопортрет в образі Катерини" (1930 р.). Несподіваний ракурс, але, мабуть, зовсім природній для відвертої, щирої душі митця... За свідченням Т.Г Мороз-Коновалюк, не було жодного року в творчості Федора Зотиковича, коли б він не малював Катерину. Хай би там що було - успіхи, щастя, радощі, негода, лихо, якась глушина, трагедії і реакції знову - якась усмішка буття, - а він малював Катерину, ніби нагадуючи са мому собі і всім глядачам своїм, усім людям,

що Україна згорблена, нещасна, безпритульна. Оце і була тиха І сильна боротьба митця за українську душу, культуру, батьківщину, її свободу,

Надія, краса, гармонія людини і навколишнього світу, а з іншого боку - руйнація, плин часу, сум... Все це є в полотнах Ф. Коновалюка.

Контрольні завдання.

1. Назвіть головні події з життя художника.

2. Хто були вчителі Ф. Коновалюка?

3. Чим займався художник після Великаї Вітчизняної війни?

4. До яких творів українських поетів виконав ілюстрації Ф.
Коновалюк?

5. Назвіть дві провідні теми у творчості художника. Наведіть назви
картин із нашого музею.

6. Визначте особливості творчоі манери Ф. Коновалюка.

7. Чому твори Ф.Коновалюка не визнала офіційна радянська
мистецькознавча критика?

8. Назвіть особливості музейної експозиції творів художника.

9 Коли було відкрито меморіальний музей Ф.З.Коновалюка у ВДТУ?

ІО.Яке місце в українському мистецтві посідає творча постать Ф.

Коновалюка.

І ] .В чому полягє національність творчості художника?

12.В чому, на ваш погляд, полягє поєднання національного і

загальнолюдського у творчості Ф. Коновалюка.

13.Яке значення творчості художника для сучасного глядача?

Практичні завдання

1. Виберіть картину, яка вам найбільше сподобалась. Поясніть, чому.

2. Зробіть опис картини, яка вам сподобалась. Розкрийте її
художній образ.

3. Зробіть порівняльний аналіз картин "Катерина" 1977 р. 1949 р.

4. Зробіть порівняльний аналіз картин "Катерина" 1977 р. (ВДТУ) і
1943р. (ВОХМ).

5. Визначте художні особливості мініатюр Ф. Коновалюка.

6. Яким змальовує небо у своїх роботах художник. Прокоментуйте
Ваші спостереження.

7. Яку частину експозиції музею Ви б виділили особливо? Поясніть
чому.

 

 

Ш.Мороз-Коноваюк Т. Незабутній митець і друг. (До 100-річчя з дня народження Ф.З.Коновалюка).- Журнал "Образотворче мистецтво", N5 (вересень-жовтень), 1990р., ст.2І-23.

11.Олієвська І. Сонячні барви.- Газета"Вечірній Київ" 1967р. ст.З.

12.Олієвска 1. Твори Федора Коновалюка.- Журнал "Народна творчість та етнографія", N 6, 3988 р., ст.84-85.

13.Петрова Л.В, В ім'я миру,-Газета "Прапор комунізму", N 52, з березня 1987р.,с.З.

14.Підгора В. Заповіт художника. - Газета "Радянська Україна", N 68, 24 березня, 1987р.,ст.4.

ІЗ.Підгора В. Федір Коновалюк. (стаття до каталогу виставки).~ Каталог виставки творів Ф. Коновапюка, Київ, 1987р. ст.3-5.

16.Писаренко В. Любов тиха і сильна. -- Журнал "Образотворче мистецтво", N 6 (листопад-грудень), 1988 р., ст.25027.

17.Саєнко Н. Від любові.-Журнал"Украіна" М29(липень),1990 р., ст. 12.

18.Седик О. 90-річчя Ф.З. Коноваюлка.-Журнал "Образотворче мистецтво^ 4, 1980 р., ст.30-31.

19.Стрельбицький М. Нерозкрадений Коновалюк, або третій розспів Поділля.-Газета "Камертон"., N 3,29 січня, 1993р.ст, 3-4.

20.Шеремет Г. Пензлем і серцем.- Газета "Вечірній Київ", 2 червня 1988р.,ст. 4.

21.В1итіпа І. 8ітр1ісич м/ЬісІІ гегиіієсі їгот 8кі11-ти1пе88.- "Мєшз ітот Штате", N15 1990,р.7.

22.Кж1ик А. НІ5 уіуісі Ьгшії (Екзау).- Саіепсіаг &г 1992 "Аіігісаі ІЛсгаіпе. Раіпііп§з Ьу Ресііг Копо\^;а1уик", Куіу,1992,

12. Зразки творчих робіт студентів

Безчаснюк В.

1АТ-94

керівник Грозиа Н.З.

ДОВІДКИ ПРО АВТОРІВ

Гринюк Леонтій Назарович

Народився в 1950 році на Вінниччині в с.Матійкові. Закінчив у 1973 році Одеське державне училище їм. М.Б.Трекова, у 1982 році-Львівський державний Інститут декоративного та прикланого мистецтва . Член Спілки художників України

Працює в гшіузі художнього скла, вітражу, живопису.

Проживає в м. Вінниці.

В Художньому музеї ВДТУ знаходяться картини "Каяття", 1991р., "Неофіти", 1990р.,"Розмова", 1992 р,1991 р.-персональна виставка в Художньому музеї ВДТУ.

Довбощук Олег Карпович

1942 року народження, спеціальної освіти не отримав.

Живе І працює у м. Вінниці

Саме життя дає художнику матеріал для фантазії і для художньої філософії Йому притаманна романтичність,сприйняття дійсності,оригіналь­ність композиції.

В Художньому музеї ВДТУ експонуються картини "еНКВДе партія веде" ("Страж") 1991 р., подарована картина "Захід сонця" 1990 р.,"Зелений шум" 1990р., "Осінній морок" 1991 р., "Передчуття" 1991 р.,"Різдвяні вогні" 1990р., "Спогади дитинства" 1991р., диптих "Червона химера" 1991р.

Козирська Тетяна Василівна

1925 року народження , самодіяльна художниця.

Народилася в с. Чернятино Вінницької області, в сім'ї педагогів. В 1937 році батька, тоді директора музею в м. Бердичеві, було репресова­но. В 1947 р. закінчила Вінницьку фельлдшерську школу, але за фахом майже не працювала. Малювати пробувала з 11-12 років, але не надавала цьому значення. Малювати знову почала в 40 років, коли працювала на Но­восибірській художньо-галантерейній фабриці: розмальовувала хустки. В 1970 р. в м. Кривій Ріг навчалась в вечірній школі образотворчого мис­тецтва. Важким був шлях художниці до живопису, але як вона каже:"Пере­могла тому, що закохалась у мистецтво. Я щаслива від цього. Жалкую ли­ше, що все це прийшло до мене так пізно. Мій творчий шлях почався у 1988 році".

В Художньому музеї знаходяться 14 робіт художниці, "Базар в Там-букту"(1988), "Бузок" (1991), М.В.Гоголь(1992), "Жоржини" (1991), "Катерина" (1991), "Літо" 1990 р.(2-і роботи), "Мадонна" (1983), "Мімо­зи" (1991), "Розіп'ята Україна" (1991), "Сова" (1991), "Ромашки" (1991), "Соняшники" (1991) (2-І роботи)

Мельник Василь Іванович

1948 року народження, самодіяльний художник з м. Жмеринки.

В Художньому музеї ВДТУ знаходяться картини "Захід сонця" 1991 р., "Ранкова зоря" ("Подих весни") 1991 р.Працює у стилі фотореалізму. Мігрін Михайло Михайлович

Народився в 1941 році в м. Вінниці. 1974р.-закінчив Московське Вище художньо-промислове училище (колишнє Строганівське).

Вчився на відділенні монументально-декоративного живопису у проф. В.Ф Бордиченка. Живе і працює в м. Вінниці.

Головний герой творчості художника-сучасна людина та її життя. Ціль-осмислення його художніх І моральних проблем. Сприйняття свого ге­роя двоїсте : з одного боку це позиція абстрактного і ліричного гу-манізма, з іншого-використання гротеску, критичного сприйняття.

В Художньому музеї ВДТУ знаходяться картини "Байдужість" 1988 р., "Тиша" 1990р.

Мороз Серпи Михайлович

1964 року народження, самодіяльний художник з Вінниці.

1986р.-закінчив Вінницький політехнічний Інститут, факультет енергетики.

В 1990 р. відчув потяг душі до малювання .

Працює в стилі сюрреалізму. Головні теми-осмислення Історії нашого народу, проблеми духовності, доля сучасної людини у світі.

1991 р.-виставка в Художньому музеї ВДТУ.

В музеї знаходяться його роботи: "Червоні прийшли" 1990 р., "Ана­томія революції" 1991 р.(подарована).

Назаренко Олександр Григорович

1926 року народження , спеціальної освіти не отримав.

Член Спілки художників України.

Живе і працює в м. Вінниці.

Працює в реалістичній манері в жанрах пейзажу, натюрморту, портре­ту, жанрової картини. Багато працює в рамках релігійних сюжетів-пише ікони для церков.

В Художньому музеї ВДТУ експонується копія з картини голандського художника XVII ст. Яна де Хеема "Натюрморт" (1991 р.).

Назаренко Олександр Оксандрович

1991 року народження, м. Вінниця .

1978 р.-закінчив Вінницьку художню школу.

1979р.-закінчив Київську республіканську художню школу їм

Т.Г.Шевченка .

1985 р.-закінчив Київський державний художній інститут (зараз Академія).

За фахом художник-реставратор.

Член Спілки художників України.

Працює в області графіки, живопису, реставрації.

Живе в м. Вінниці.

Творчу манеру О.Назаренка відрізняє органічне поєднання тра­диційності і сучасності. Художник досконало володіє культурою кольору, йому підкоряється лінія. Людяність І духовність-ось що насамперед ха­рактерно для його робіт, а також психологізм І ліричність. В Художньому музеї ВДТУ експонуються картини "Вітер" 1991 р., "Натюрморт" 1991 р.,"Портрет Налбандяна"1991 р ,"Ромашки" 1990 р.,"Сонячний день"1991 р., "Теплий вечір" 1986 р.

Олійникова (Соболь) Людмила Михайлівна

Народилася в 1967 р. в м. Калинівка Вінницької області

Закінчила Вінницьку художню школу.

1986р.-закінчила Київський художньо-промисловий технікум.

1991 р.-закінчила Львівський державний Інститут декоративного та прикладного мистецтва. Захистила дипломну роботу по техниці холодний батик на тему "Музика життя".

Живе І працює в м. Вінниці

В Художньому музеї у 1993 р відбулася персональна виставка,знаходиться картина "Тол моделі" 1991 р.

Олійников Сергій Олександрович

Народився в 1963 році в Тбілісі.

Закінчив Тернопільську художню школу.

1983 р.-закінчив Київське художньо-промислове училище, отримав спеціальність "художник-конструктор (дизайнер)".

1990 р.-закінчив Львівський державний Інститут прикладного мистецтва, факультет "Інтер'єр та обладнання"

Ще в інституті захопився технікою батика І скульптурою малих форм. В цих напрямках і працює зараз. Працював у книжній графіці, мультиплікації

 

Живе і працює в м. Вінниці.

В Художньому музеї ВДТУ знаходяться роботи (батик) "Ранок" 1993р., "Батик" 1993 р.,"Кали" 1992р.

Олійниченко Олександр Григорович

1952 року народження. Самодіяльний художник з Могиліва-ГТодільсько-го. Учень Михайла Чорного.

Для його творчості характерний інтерес до пейзажу, історична тема­тика. У 1990р. написав велику серію робіт присвячену 500-річчю Ук­раїнського козацтва.

Живе і працює у Могілів-Подшьському.

В Художньому музеї ВДТУ експонуються роботи

"Останній кошовий Січі П.Калнишевський" 1990 р.,"Сонячний день" 1990р.,"Соняшники" 1991 р.

Павлгок Аркадій Григорович

Народився у м.Київі в 1925 р.

З 1933 р. по 1940 р. проживав в м. Вінниці.

В роки Великої Вітчизняної війни брав участь у боях з фашистськими окупантами.

1981 р.-закінчив Одеське художнє училище.

1958 р.-закінчив Харківський художній Інститут.

Живе І працює в м. Вінниці.

Художні твори А.ГТавлюка відзначаються глибоким реалізмом.

В Художньому музеї ВДТУ знаходяться роботи "Портрет першого ректо­ра ВІН Р.Ю.КІгеля" 1991 р.,"Волошки"1993 р.(подарована),"Сат-Ок"1969 р.

Панчук Федір Васильович

Народився в 1954 р в с. Свердлівщ Липовецького району на Віннич­чині.

Після школи закінчив ПТУ, потім служба в армії. За часи служби закінчив Московський заочний народний університет.

1979 р.- закінчив Вінницький педагогічний інститут.

1987 р.- золота медаль на Всесоюзній виставці в Москві.

1990 р.- виставка в Парижі.

Прийняв віру наївного мистецтва. Прийшов у мистецтво через спілку­вання з народними майстрами. Панчук - художник подільський. "На чій землі оселишся, того і воду пий," - каже він. У світі створених худож­ніх реальностей художник почуває себе органічно і піднесено.

Художник живе і працює в м. Вінниці.

В Художньому музеї ВДТУ знаходяться картини "Зелений кіт" 1989 р., "Левеня" 1990р., "Через цвинтар" 1989р./Оплакування" ("Пам'яті жертв голодомору на Україні 1933 р.") 1988р., "Пам'яті Василя Стуса" 1990 р., "Червона собака" 1990 р. (подарована).

Петрусенко Олег Олексійович 1973 року народження. Живе і працює в м. Могилів-Подільський. В музеї знаходиться робота "Флокси" 1989 р.

Рожков Олександр Анатолійович

Народився в 1957 р. в м. Ташкенті.

1980 р - закінчив Художнє училище їм. П.П.Бенькова.

1986 р. - закінчив Київський художній Інститут (зараз Академія), відділення монументального мистецтва.

За фахом художник - монументаліст.

Живе і працює в м. Вінниці.

Живопису О.Рожкова притаманна філософська глибина І високий про­фесіоналізм

В Художньому музеї ВДТУ знаходиться картина "Лики" (Із серії "Еко-

югія культури") 1989 р.

Рибачук Віктор Іванович

1956 р. народження.

Навчався у Вінницькому педагогічному інституті та Київському ху-южньому інституті.

В офіційних художніх виставках участі не приймав.

Виставочну діяльність розпочав у складі групи "Ескадрон" в 1989 р.

Ім'я художника занесено до Всесвітньої енциклопедії мистецтв Бе-Іедіта.

Працює в жанрі тематичної картини, портрету, пейзажу, натюрморту Іапрямок - авангард.

Художнє кредо: "Те, що пишу сьогодні, ще вчора не міг писати, а автра я не зможу писати те, що пишу сьогодні. І так буде завжди...".

В Художньому музеї ВДТУ знаходяться картини: "Ще не вечір" із серії Анатомія душі", 1991 р.,"Забуття" 1990 р.(подарована колекціонером ¹ Ніколаєвим), "Перша могила на цвинтарі і в серці" із серії "Анатомія уші" 1991 р.(подарована художником).

[орний Михайло Никифорович

Народився в 1934 р. в с. Мала Жмеринка на Вінниччині.

Батько був залізничник, мати-колгоспниця

1963 р.-закінчив Одеське художнє училище ім. Грекова

1968 р.-закінчив Київський художній інститут (зараз Академія).

1968-1972 рр.-аспірантура (Творчі майстерні Академії мистецтв 'РСР, майстерня акад.Дергуса М.Г.)

Живописець живе І працює в м. Вінниці.

Лауреат Республіканського меморіалу Куїнджі. Заслужений художник 'країни.

Головні теми:сільське життя, важка праця селянина-колгоспника, погади дитинства (війна , повоєнні роки), Історичні сюжети Взагалі ожна сказати, провідна тема творчості художника-доля свого народу. ,ійсно, Михайла Чорного можна вважати Народним художником, майстром, що агато зробив і робить для збагачення національної культури.

Життєве кредо художника-не втрачати в житті ні хвилини часу, зали-Іити після себе слід на землі

"Найголовніше в творчості,-вважає він,-те, що вона повинна бути Ік вимішана, як тісто на хліб. Головне в живопису-нове рішення того, ,о задумав. Люблю душевну правду."

Художник працює в жанрах тематичної та історичної картини, портре-', пейзажу. Крім живописних, багато чудових графічних робіт.

В Художньому музеї ВДТУ знаходиться картина "Саджанці" 1988 р.

Іевченко Анатолій Семенович

Народився в 1946 р. в Сибіру (мати художника була репресована).

В Вінниці живе з 1950 р.

Навчався в Каунаському Художньому училищі.

В 1969 р. повернувся в Вінницю, де і працює.

З 1987 р -участник Республіканських І обласних виставок.

З липня 1992 р.-персональні виставки.

Шевченко вважає, що художника розкриває формотворчість; що шір-духовний; що жтвопис повинен нести мщний емоційний, "енергетич-Ій" імпульс, щоб людина "входила" у картину. Тоді це серйозний живопис.

"Переконаний, що мистецтво-не відображення життя, а інше життя, Ісить самостійна матерія. У мистецтва та у Євангелія одна і та ж ціль: цготувати людину до Іншого, кращого життя,"-каже художник.

А.Шевченко не бачить цінності у зовнішній правдоподібності, не Іагне досягнення схожості деталей, бо для нього це те, що відволікає І головного - суті і виразності.

В Художньому музеї ВДТУ знаходяться роботи "За парканом" 1988 р.,

"Дім на старій вулиці" 1990 р., "Тиша" 1990 р., "Муза" 1992 р.

Щгіаковський Віктор Миколайович

Народився в 1947 р. в м. Вінниці.

В 1967 р. закінчив Кримське художнє училище.

В 1973 р. закінчив Ленінградський Інститут живопису, скульптури та архітектури ім. І.Є.Регана.

З 1967 р. живе І працює в м. Вінниці.

З 1989р.-член Спілки художників України, учасник персональних, республіканських, зарубіжних, міжнародних виставок

Ім'я художника занесено до Всесвітньої енциклопедії мистецтв Бе-недіта.

Творче кредо: "Колір-духовна основа живопису, матеріалізація ду­ховності засобами живопису складає суть моїх творчих пошуків".

Принциповість і висока вимогливість до власної творчості завжди були основними для художника.

В Художньому музеї ВДТУ знаходяться роботи "Планерське" ("Золота гора") із серії "Східний Крим" 1987р.(подарована), "Гурзуф" ("Похму­ро") із серії "Східний Крим" 1990 р., "Східний Крим" 1990 р., "Дім біля моря" (подарована) 1992 р., "Початок світлого дня" 1992 р.

Штельмах Віктор Вікторович

Народився в 1959 р. в м. Вінниці.

Після школи навчався в медичному училищі, працював токарем, столя­ром, художником-оформлювачем, режисером аматорської кіностудії.

З 1985 р.-самостійно починає писати портрети, пейзажі.

З 1987 р.-приймає участь у міських вернісажах.

З 1989 р.-учасник виставок групи "Ескадрон", персональних виставок.

Живе І працює в м Вінниці.

Свій художній стиль художник називає "трансавангардом".

В Художньому музеї ВДТУ знаходиться робота "Інфанта" 1990 р.

Словник

Батик - слово яванського (Індонезія) походження, в перекладі озна­чає "малювання гарячим воском".

Оригінальний і дуже складний спосіб розмальовування тка­нини шляхом нанесення візерунків розтопленим воском. Після цього ті частини полотна, що залишились не закритими, фар­бувались. Це техніка гарячого батику. В сучасній, дуже по­ширеній техніці холодного батику, замість розтопленого воску використовують спеціальну суміш (резерв), яка скла­дається із воску, парафіну, гумового клею, бензину та каніфолі. Малюнок на тканину наносять за допомогою скляної трубочки.

Експресіонізм - (від лат. ехргеззю-вираз, виявлення, передача), напрям в мистецтві першої чверті XX ст., що проголосив єдиною реальністю суб'єктивний духовний світ людини, а йо­го вираз, виявлення- головною метою мистецтва. Установки експресіонізму вели до напруженості емоцій, гротескної зламаності, потворності образів, деформації світу. З часом художника-експресіоністи поділились на тих, хто став на шлях модернізму, абстракціонізму, та на тих, хто наближав­ся до реалізму.

Натюрморт - (від французського "паїиге Іпойе" - мертва натура). Початкове виник в XVII ст. голандський термін "зйііеуег"

 

- "нерухома натура", буквально "тихе життя". Жанр образот­ворчого мистецтва, Ідо застосовується для зображення нежи­вих предметів: ужиткові речі, плоди, букети квітів, атри­бути якої-небудь діяльності та ін.

Примітивізм - поєднує два суттєво різних явища.

1 .Примітивістами називають митців із народу (художники "святого серця"), які не отримали професійної освіти, а в своїй творчості поєднують самобутню яскравість образної фантазії, свіжість та щирість сприйняття світу з відсутністю професійних навиків малювання, моделювання, перспективи. Відображають народні естетичні уявлення. Це мистецтво, що не спотворене цівілізацією. 2.Звертання професійних митців до досвіду народного, тра­диційного мистецтва, дитячого малюнка. Характеризується відмовою від усталених норм художньої культури, навмисним спрощеним і огрубленням малюнка.

Сюрреалізм - (франц зшгеаіізте, букв.-надреалізм)-модерністський напрямок в мистецтві XX ст., який проголосив витоком мис­тецтва сферу підсвідомості (інстинкти, сноведіння, галюци­нації). Його метод-розрив логічних зв'язків між предметами чи їх деталями, що залишаються суб'єктивними асоціаціями. Головна риса-алогічність поєднання предметів і явищ, яким надається видима вірогідність (достовірність).

Трьохшаровий живопис являє собою як би три етапи роботи над карти­ною:!.підмальовок, 2.прописі, З.лессіровка.Лессіровка-один із технічних прийомів на завершальному етапі процесу малю­вання. Представляє собою нанесення напівпрозорих шарів фарби на висохлий попередній шар-для рішення певних фор-мально-пластичних, світло-повітряних цілей. Це класична манера письма.

Для більшості сучасних художників притаманний одношаро­вий живопис.

Фотореалізм - один із напрямків модернізму, що розвився із поп-ар-ту. Виник в 60-х роках XX ст. у Америці. В його основі-ме-тод живописної Імітації фотографічних форм. Художник фак­тично зображає не сюжет, а інфраструктуру фотографії.

Рекомендована література.

1 .Апомонов І.,Кара-Васильїва Т. Образна змістовність творів декоративного мистецтва.(про зінницького художника Л.Гринюка). Журнал "Образотворче мистецтво", 1983, N1, с. 10-13.

2.Барась М. Проникнення у портрет,(Персональна виставка картин художника О.Назаренка). Газета "Комсомольське плем'я", 1976,31 серпня.

З.Волков Н. Восприятие картиньї. М.,1976.

4.Гордійчук П.Фарби світяться з глибини.(Про молодого художника з м.Вінниці О.Назаренка), "азета "Комсомольське плем'я",1986, 9 січня.

З.Гринюк Л.,Бабій М. Вінницькі художники. Газета "Камертон-Х",1993, NN13,14,21.

б.ДовбощукО. Художники Вінниччини. Газета "Камертон-Х",1993, NN5,12,34.

7.Дроздов М. Художник-дітям. (Про А Павлюка) Газета "Правда України",1981, 22 серпня.

8.Килимчук О. "Устань, устань подоляночка". (Про вінницького художника Ф.Панчука.) Курнал "Україна", 1989, N27,0.12-13.

9.Кирилов. Життїрадісна палітра. (Про художника О.Назаренка.) Газета "Вінницька Іравда", 1976, 15 серпня.

10.Луговій Ю Просто я працюю чародіїм. (Про М.Олійниченка). Газета "Комсомольське ІлемУ',1979,4 вересня.

 

11.Листопад М. Як тісто на хліб. (Про М.Чорного). Газета "Комсомольське плем'я",1981, 9 квітня.

12.Олейнікова Л.,Олейшков С. Художники Вінниччини. Газета "Камєртон-Х",1993,N7,14 травня.

ЗЗ.РемІшевська А. Краса земна. (Про вінницьких художників В.Вокалюка, М.Чорного, О.Г. та Ю.І. Кизимових.) Газета "Комсомольське плем'я",1982, 4 листопада.

14.Роган О. Барви життя. (Про художника А.Павлюка) Газета "Комсомольське плем'я",1975. 16 вересня.

1З.Рибачук В. Газета "Камертон-Х", 1993, 15 січня.

Іб.Чорний М. Вінницький художник. Газета "Камертон-Х", 1992, N2,10 вересня.

17.Шевченко А. Вінницький художник. Газета "Камертон-Х", 1992, N1,20 серпня.

ІЗ.Шпаковський В. Вінницький художник. Газета "Камертон - X", 1992 , N 6 , 12 листопада.

19.ШтельмахВ. Вінницький художник. Газета "Камертон-Х", 1993, N29, 13 серпня.

  Міністерство освіти України

  Вінницький національний технічний університет

Грозна Н.З. «Музейні зали КХЦ ВНТУ»

.

І.Цілі створення Художнього музею ВДТУ.

Художній музей Вінницького державного технічного університету було відкрито 28 грудня 1990 року.

Його створення явило собою в той час факт несподіваний, але цілком природній і своєчасний.

Введення в учбову програму курсу «Історія та теорія культури», перехід на університетську програму навчання, проблеми виховної роботи з молоддю, соціально-економічні, політичні, культурні процеси, що набували сили в суспільстві потребували нових кроків до вирішення багатьох проблем гуманітаризації, гуманізації навчання і виховання. Таким важливим кроком можна вважати утворення Художнього музею. Виходячи із цих умов, дивлячись на перспективу, він був призначений служити одночасно декільком цілям:

1. утворенню культурно-художнього середовища, тобто таких умов
навчання і відпочинку, а також безпосереднього спілкування із творами
образотворчого мистецтва, коли художній твір і глядач (в першу чергу
студент) максимально наближені один до одного як в навчальному процесі,
так і в вільний час. Це сприяє підвищенню рівня викладання дисциплін
курсу «Історія та теорія культури», дає певну систему знань про
мистецтво, його історію, теорію, спонукає студентів пробувати власні сили
в художній творчості;

2. естетичному і художньому вихованню студентів технічного вузу.
Робота безпосередньо з картинами розвиває естетичні смаки
студентів, сприяє пробудженню інтересу до мистецтва, розвитку
здібностей   його сприйняття і розуміння, розкриттю і реалізації своїх
особистих творчих можливостей в будь-якій сфері;

3. подоланню панування практицизму та технократичного мислення;
усвідомленню того факту, що люди, які створюють техніку повині бути
виховані на ідеях гуманізму, високому мистецтві. Лише в такому разі
техніка стане для них засобом виявлення своїх моральних якостей, тому
що загальна і технічна культура неділимі;

4. збереженню культурної спадщини народу і пропаганді творчих здобутків
митців Вінниччини. Скрутне економічне становище ставить нашу художню
культуру за межі виживання. Багато робіт талановитих подільських
художників назавжди потрапляє за кордон. Культура Вінниччини втрачає
таким чином багато із свого національного надбання.Придбання творів
образотворчого і декоративно - ужиткового мистецтва художнім музеєм
нашого вузу і експонування їх в його залах, зустріч з художниками являє
собою важливий крок економічної і моральної підтримки як мистецтва
Вінниці, так і культури Поділля взагалі. А залучення до музею студентів,
проведення оглядових і тематичних екскурсій як на рівні вузу, так і міста й
області, дає змогу відвідувачам не тільки ознайомитись із сучасним
мистецтвом Поділля, але й усвідомити що відбувається в мистецтві краю,
орієнтуватись у сучасному художньому процесі Вінниччини і розуміти,
якими талановитими митцями вона багата, що ми повинні їх знати і

 

шанувати при житті , що ми можемо пишатися нашою культурою сьогодні.

Таким чином Художній музей ВДТУ являє собою одночасово і учбово-методичну лабораторію, де, отримуючи завдання, працюють студенти, і центр культури і виховання, куди можна приходити відпочити, спілкуючись із творами мистецтва та один з одним.

Художній музей ВДТУ включає три відділи: навчально-методичних кабінета:

1."Сучасне мистецтво Поділля", де представлені роботи професійних і самодіяльних художників Вінниччини;

2. «Меморіальний музей Ф.З.Коновалюка», де експонуються картини,
живописні мініатюри, особисті речі художника;

3. «Виставочний зал», де проводяться тимчасові виставки робіт художників і
народних майстрів декоративно-ужиткового мистецтва Вінниччини,
працівників, викладачів, студентів ВДТУ.

1234567Следующая ⇒

Поделиться: