І. Визначення реакції середовища в розчинах солей

В чотири пробірки наливаємо 1/3 пробірки дистильованої води. В першу пробірку додаємо 5-6 крапель натрій ацетату, в другу – 5-6 крапель натрій карбонат, в третю – стільки ж ферум(ІІІ) хлориду, а в четверту – стільки ж калій хлориду. За допомогою універсального індикаторного паперу визначаємо рН розчинів солей. Записуємо рівняння гідролізу солей, які гідролізувались. Яка з солей не гідролізувалась? Які солі гідролізуються ступінчасто?

 

ІІ. Фактори, які посилюють ступінь гідролізу солей

а) В пробірку з розчином ферум(ІІІ) хлориду (з досліду 1) додати 5-6 крапель натрій гідроксиду, а в пробірку з натрій карбонатом – додати 5-6 крапель хлоридної кислоти. Записати спостереження та йонно-молекулярні рівняння повного гідролізу цих солей.

б) В пробірку налити 1/3 дистильованої води, додати 5-6 крапель ферум(ІІІ) хлориду та стільки ж натрій карбонату. Відмітити утворення осаду та виділення газу. Записати йонно-молекулярне рівняння спільного гідролізу цих солей.

в) В пробірку налити 1/3 дистильованої води, додати декілька кристалів натрій ацетату та 1-2 краплі фенолфталеїну. Відмітити забарвлення розчину. Нагріти пробірку з розчином солі до кипіння та відмітити зміну забарвлення індикатора. Записати йонно-молекулярне рівняння гідролізу цієї солі. Як вплине температура на ступінь гідролізу солі?

 

Контрольні завдання

Для наведених нижче солей (таблиця 16) :

1) скласти рівняння гідролізу;

2) розрахувати константу К_г та ступінь гідролізу h та рН розчину.

 

Таблиця 16

№	Речовина	СМ, моль/л	№	Речовина	СМ, моль/л
1	NaNO2	0,1	11	NH4NO3	0,01
2	Na2S	0,1	12	Na2CO3	0,05
3	K2CO3	0,01	13	LiF	0,1
4	NH4F	0,05	14	(NH4)2CO3	0,01
5	Na3PO4	0,5	15	K2S	0,05
6	CH3COONa	0,1	16	NH4Cl	0,5
7	NaBO2	0,1	17	KCN	0,1
8	KF	0,01	18	NaF	0,1
9	Na3BO3	0,05	19	NH4I	0,01
10	K3PO4	0,1	20	KNO2	0,05

 

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 8

ОКИСНО-ВІДНОВНІ РЕАКЦІЇ

Теоретична частина

Окисно-відновні реакції - це реакції, що супроводжуються зміною ступенів окиснення атомів, що входять до складу реагуючих речовин.

Окиснення – це процес віддавання електронів атомом, молекулою або іоном. Атоми, молекули або іони, що віддають електрони, називаються відновниками, самі ж вони окиснюються.

Відновлення – це процес приєднання електронів атомом, молекулою або іоном. Атоми, молекули або іони, що приєднують електрони, називаються окисниками, самі ж вони відновлюються.

Ступінь окиснення атома позначається арабською цифрою із знаком „+” або „– “ і ставиться над символом хімічного елемента.

Ступінь окиснення – це той електричний заряд, який виникає на атомі в результаті зміщення електронних пар від атома з меншою електронегативністю до атома з більшою електронегативністю.

Можна дати і інше визначення цього поняття: ступінь окиснення – це той умовний заряд атома в сполуці, який обчислений, виходячи  з припущення, що речовина складається тільки з йонів.

В більшості сполук ступінь окиснення Оксигену дорівнює – 2 (винятки OF₂, де ступінь окиснення Оксигену +2 і пероксиди Н₂О₂, Na₂O₂, де ступінь окиснення –1).

Для Гідрогену в сполуках характерний ступінь окиснення +1 (виняток – гідриди металів NaH, CaH₂, де ступінь окиснення Гідрогену –1).

В молекулах простих речовин ступені окиснення атомів дорівнюють нулю.

Ступінь окиснення атомів в простих йонних сполуках за знаком і величиною дорівнює електричному заряду йону.

Наприклад, K⁺¹Cl^-1.

Якщо молекула утворюється за рахунок ковалентного зв’язку, то ступінь окиснення більш електронегативного атома має знак (-), а менш електронегативного (+). Наприклад, S⁺⁴O₂^-2.

Алгебраїчна сума ступенів окиснення атомів в сполуці дорівнює нулю, а в складному йоні – заряду йона. Виходячи з цього, можна легко визначити ступінь окиснення атомів в складних сполуках.

 

⇐ Предыдущая3456789101112Следующая ⇒

Поделиться: