Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
І. Реакції з утворення малорозчинних сполук
В дві пробірки налити розчини солей: в першу – 5-6 крапель натрій сульфату, а в другу – 5-6 крапель алюміній сульфату. В обидві пробірки додати по краплях барій хлориду до одержання осаду. Записати спостереження та написати рівняння реакцій в йонно-молекулярній формі.
ІІ. Реакції з утворенням газоподібних сполук В одну пробірку насипати кристалічного кальцій карбонату і додати 5-6 крапель хлоридної кислоти. В другу пробірку налити 5-6 крапель розчину натрій карбонату і додати стільки ж розчину ацетатної кислоти. Відмітити виділення газу в обох пробірках. Написати рівняння в йонно-молекулярній формі.
ІІІ. Визначення напряму протікання йоннообмінних Реакцій з участю електролітів а) В пробірку налийте 5-6 крапель розчину амоній хлориду і додайте 4-5 крапель 1 н. розчину натрій гідроксиду. Перемішайте, визначте за запахом, який слабкий електроліт утворився. б) Внесіть в пробірку кристалічний натрій ацетат і додайте 5-6 крапель 1 н. розчину хлоридної кислоти. Перемішайте, визначте за запахом утворену сполуку. Запишіть рівняння реакцій в йонно-молекулярній формі.
Контрольні завдання 1. Скласти молекулярні, повні та скорочені йонно-молекулярні рівняння взаємодії між речовинами, наведеними у таблиці 12:
Таблиця 12
Продовження табл.12
2. Написати повні йонно-молекулярні рівняння та молекулярні однієї з реакцій, які описуються скороченими рівняннями, наведеними у таблиці 13: Таблиця 13
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №6 ЙОННИЙ ДОБУТОК ВОДИ. ВОДНЕВИЙ ПОКАЗНИК (рН) РОЗЧИНІВ Теоретична частина Вода - слабкий електроліт. Ступінь дисоціації води при 220 С = 1,8 . 10-9. Це означає, що у воді об’ємом 1л при цій температурі тільки 10-7 моль дисоціюють на йони: Н2О L Н+ + ОН-. Внаслідок цього утворюється 10-7 моль [H+] і 10-7 моль [ОН-]. Добуток концентрацій гідроген- і гідроксид-йонів називають йонним добутком води ( ) і при 220 С становить: = 10-7 . 10-7 = 10-14 (моль/л)2. Розчини, в яких концентрації гідроген- і гідроксид-йонів однакові і дорівнюють 10-7 моль/л, називають нейтральними. Розчини, в яких концентрація [H+] перевищує концентрацію [ОН-] називають кислими. Розчини, де концентрація [H+] менша ніж [ОН-] є лужними. Кислотність розчину виражають через концентрацію Н+. Для зручності замість концентрації гідроген-йонів використовують водневий показник рН. Водневий показник рН – це від’ємний десятковий логарифм концентрації гідроген-йонів. рН = -lg[H+], a pOH = -lg[OH-], pH + pOH = 14. В нейтральних розчинах рН = 7 , в кислих – рН < 7, а в лужних – рН > 7. В розчинах сильних одноосновних кислот рН визначається за формулою: рН = -lgСМ(кислоти). В розчинах слабких одноосновних кислот рН = 1/2pK(кисл.) - - 1/2lgСМ(кисл.), де рК – показник константи дисоціації кислоти. Експериментальна частина Визначення величини рН розчинів електролітів За величиною рН можна не тільки визначити реакцію середовища розчину електроліту, а й порівняти силу відповідних кислот і основ. а) В одну пробірку налийте 5-6 крапель 0,1 н. розчину СН3СООН, а в другу 5-6 крапель 0,1 н. НС1 і додайте до них 1-2 краплі універсального індикатора або на полоску універсального індикаторного паперу нанесіть скляною паличкою декілька крапель розчину СН3СООН і НС1. Визначте рН досліджуваних розчинів. Зробіть висновок відносно сили ацетатної кислоти. Порівняйте значення рН за універсальним індикаторним папером з розрахунковими значеннями рН 0,1 н. СН3СООН і 0,1 н. HCl. За відомим значенням рН і концентрацією розчину СН3СООН визначте ступінь дисоціації цієї кислоти. б) Способом, аналогічним п.а визначте рН 0,1 н розчину NH 4 OH та 0,1 н. NaOH . Порівняйте ці значення з розрахунковими. Зробіть висновок про силу амоній гідроксиду. Знаючи рН розчину NH 4 ОН і вихідну концентрацію, розрахуйте ступінь дисоціації цього розчину. Таблиця 14
Колір універсального індикатора в залежності від рН
Контрольні завдання Для наведених нижче речовин (таблиця 15) : 1) скласти рівняння дисоціації; 2) розрахувати ступінь дисоціації, р H розчину 3) для кислот розрахувати концентрацію іонів Н +, для основ – йонів ОН-. Таблиця 15
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 7 ГІДРОЛІЗ СОЛЕЙ Теоретична частина Гідроліз солі – це обмінна реакція йонів солі з молекулами води, в результаті чого утворюється слабкий електроліт і змінюється рН середовища. Гідролізуються лише ті солі, до складу яких входить залишок слабкого електроліту, наприклад NH 4 Cl : L , L . В результаті гідролізу цієї солі утворюється слабка основа NH 4 ОН і сильна кислота НС1, рН цього розчину буде кислим (рН < 7). Солі, до складу яких входять багатозарядні залишки слабких електролітів, гідролізуються ступінчасто, наприклад К2СО3: І ступінь: L L ; рН > 7. Як правило, самовільно гідроліз відбувається тільки за І ступенем. Щоб змістити йонну рівновагу і підсилити гідроліз цієї солі, необхідно додати сильну кислоту, щоб нейтралізувати лужну реакцію розчину. ІІ ступінь:
Продуктами повного гідролізу цієї солі буде слабка карбонатна кислота (СО2 + Н2О) і сильна основа КОН. Якщо сіль утворена слабкою кислотою і слабкою основою, то гідроліз такої солі одночасно відбувається за катіоном і за аніоном, наприклад СН3COONH4: L , L , L . Реакція такої солі майже нейтральна. Кількісно гідроліз солей характеризується величиною ступеня та константи гідролізу. Ступенем гідролізу (h) солі називається відношення молярної концентрації гідролізованої солі до загальної молярної концентрації солі в розчині: Константа гідролізу солі тісно зв’язана з константою дисоціації слабкого електроліту, що утворюється в результаті гідролізу: Ступінь та константа гідролізу солі зв’язані залежністю відповідно закону Оствальда: Експериментальна частина
|
Последнее изменение этой страницы: 2019-04-10; Просмотров: 277; Нарушение авторского права страницы