Запишіть у дві колонки нормативні і ненормативні форми ступенів порівняння

Найекономічніший, якнайважчий, більш навчальний, більш рішучий, найбільш доцільніший, ультрасучасніший, найбільш найдоско­наліший, овальніший, дотепніший, найефективніший, сріблястіший, доречні­ший, менш оптимальний, найздоровенніший, найбілявіший, надчутливіший, глухіший, найменш продуктивний, зрозуміліший, найпривабливіший, менш зрозумілий, нижчий, самий високий, найкращий, найбільш практичний, корот­ший, більш відомий, ледь теплий, самий менший, ліпший, могутніший, височезніший, кисліший, надчутливіший, допитливіший, більш освічений, менш зрозуміліший, нездоланніший, найдобріший, якнайбільший, найсмач­ніший, розумніший, самий добрий, німіший, надзвичайний, якнайсвітліший, солодший, найсумніший, щонайгарніша, менш складний, наймиліший, найбільш толерантний, щонайтепліший, менш зрозуміліший, найромантичніший, най­більш щасливий, якнаймолодший, самий відомий, більш здібний, старший, тонший, коричневіший, найдобріший, більш зручний, якнайвиразніший, самий розумний, грубший, найактивніший, найширший, якнайсолодший, архіважли­віший, бежевіший, смачніший, ніжніший, більш низький, менш відвертий, найкмітливіший, самий дорогий, найулюбленіший, більш старший, білосніж­ніший, найбільш толерантніший, найсамекращий, самий найдорожчий.

Практичне заняття № 5-6

Стилі сучасної української літературної мови

У професійному спілкуванні

План

1. Функціональні стилі української мови та сфера їх застосування. Основні ознаки функціональних стилів.

2. Стилі української мови: публіцистичний, художній, офіційно-діловий, науковий, конфесійний, розмовний, епістолярний.

Література

Базова

1. Ботвина Н. В. Ділова українська мова (офіційно-діловий та науковий стилі) : навч. посіб. / Н. В. Ботвина. – К. : АртЕк, 2001. – 264 с.

2. Мацюк З. Українська мова професійного спрямування : навч. посіб. / З. Мацюк, Н. Станкевич. – К. : Каравела, 2008.

3. Михайлюк В. О. Українська мова професійного спілкування : навч. посіб. / В. О. Михайлюк. – К. : Професіонал, 2005. – 496 с.

4. Мозговий В. Українська мова у професійному спрямуванні. Модульний курс : навч. посіб. /
В. Мозговий. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 592 с.

5. Сучасні ділові папери : навч. посіб. / Глущик С. В., Дияк О. В., Шевчук С. В. – [4-те вид., переробл. і допов. ]. – К. : А.С.К., 2006. – 400 с.

6. Шевчук С. В. Ділове мовлення. Модульний курс / С. В. Шевчук. – К. : Літера, 2003. – 446 с.

Допоміжна

1. Дудик П. С. Стилістика української мови / П. С. Дудик. – К. : Вища школа, 2005. – 368 с.

2. Дюмін О. З. Ділові папери : навч. посіб. / О. З. Дюмін, А. О. Ніколаєва. – Х., 1999. – 198 с.

3. Єрмоленко С. Я. Нариси з української словесності : стилістика та культура мови /
С. Я. Єрмоленко. – К. : Довіра, 1999. – 432 с.

4. Коваль А. П. Науковий стиль сучасної української літературної мови. Структура наукового тексту / А. П. Коваль. – К. : Вища школа, 1970. – 280 с.

5. Коваль А. П. Практична стилістика сучасної української мови / А. П. Коваль. – К. : Вища шк., 1978. – 349 с.

6. Кравець Л. В. Стилістика української мови : практикум: науч. посіб. / Л. В. Кравець ; за ред. Л. І. Мацько. – К. : Вища школа, 2004. – 199 с.

7. Мацько Л. І. Стилістика української мови / Л. І. Мацько, О. М. Сидоренко, О. М. Мацько. – К. : Вища школа, 2003. – 416 с.

8. Мацько Л. І. Українська мова. Усний та письмовий екзамени : навч. посіб. / Л. І. Мацько,О. М. Сидоренко. – К. : Либідь, 1992. – 208 с.

9. Пентилюк М. І. Культура мови і стилістика / М. І. Пентилюк. – К. : Вежа, 1994. – 240 с.

10. Пентилюк П. М. Культура мови і стилістика / П. М. Пентилюк. – К., 1994. – 240 с.

11. Пилинський М. М. Мовна норма і стиль / М. М. Пилинський. – К., 1976. – 288 с.

12. Пономарів О. П. Стилістика сучасної української мови / О. П. Пономарів. – К., 2000. – 240 с.

13. Сучасна українська літературна мова. Стилістика. – К. : Вища школа, 1973. –588 с.

Завдання для самоконтролю

Доберіть уривки текстів різної стильової дефініції (публіцистичний, художній, офіційно-діловий, науковий, конфесійний, розмовний, епістолярний). Один з них розберіть за планом:

- стиль;

- яке завдання поданого тексту;

- де можна його використати;

- опишіть уявну мовленнєву ситуацію;

- мовні особливості;

- стильові ознаки.

 

Завдання для аудиторної роботи

 

ЗАВДАННЯ 1. Прочитайте текст. Скажіть, які мовні та позамовні засоби характерні для наукового тексту.

Функція

Числовою функцією f з областю визначення [областю існування] D(f) і множиною значень [областю значень] Е(f) називається правило, за яким кожному числу х з області визначення D(f) ставиться у відповідність цілком визначене число у з множини значень Е(f).

Число у називається значенням функції в точці х і позначається y =f(x). Кажуть також, що функція набуває [приймає] значення у = f( х ) в точці х.

Існує дещо інший підхід до означення поняття функції. А саме, розглядають дві змінні величини х і у. Перша з них, тобто х, називається незалежною змінною, або аргументом, друга –  залежною змінною, або функцією. За таким підходом функція f кожному значенню арґумента ставить у відповідність цілком визначене значення залежної змінної у .

Основними способами задання функції вважаються такі:

1) аналітичний - за допомогою формули вигляду у = f (х);

2) графічний - за допомогою графіка;

3) табличний - за допомогою таблиці (наприклад, таблиці значень тригонометричних функцій, десяткових і натуральних логарифмів, квадратів і кубів).

Існують інші способи задання функції, зокрема за допомогою опису (саме так означаються тригонометричні функції довільного дійсного аргументу) або відповідної програми для електронної обчислювальної машини.

У множині всіх функцій особливо виокремлюють так звані основні елементарні (стала, ступенева, показникова, логарифмічна, тригонометричні, обернені тригонометричні) та елементарні (комбінації скінченної кількості основних елементарних функцій). Існує безліч неелементарних функцій, але найцікавіші з них можна задати тільки за допомогою методів вищої математики.

 

ЗАВДАННЯ 2. Прочитайте тексти, а потім перекажіть їх.             Яка зміна сталася в них? Проаналізуйте, як впливає форма мовлення (усна, писемна) на стилі мови? З’ясуйте і поясніть, який текст легше переказувати й чому?

***

        За допомогою наукового стилю реалізується мовна функція повідомлення. Твори, виконані в цьому стилі, містять наукову інформацію, яку треба довести до різних верств суспільства. До мови наукової літератури висуваються особливо суворі вимоги щодо логіки викладу матеріалу.

***

Важливою рисою наукової мови є нахил до розгорнутих складних речень з розгалуженою системою різних видів підрядності, відокремлених зворотів. Синтаксис наукового стилю має яскраво виражений книжний характер, чітко організовану будову речень, без чого неможливо висловити складну думку. Велику питому вагу тут мають складнопідрядні речення, зокрема з причинним та наслідковим зв’язками. Такі речення найбільше відповідають специфіці наукового викладу. Ще одна композиційна особливість наукового стилю – документація тверджень, цитати, посилання тощо.

***

        Культура мовлення – це духовне обличчя людини, що свідчить про загальний розвиток особистості, про ступінь прилучення її до духовних багатств рідного народу й надбань людства.

***

        Основою мовленнєвої культури є грамотність, тобто дотримання загальноприйнятих літературних норм у користуванні лексичними, фонетичними, морфологічними, синтаксичними і стилістичними засобами мовлення має бути не тільки правильним, а й лексично багатим, синтаксично різноманітним. Щоб цього досягти, слід вслухатися в живе мовлення, вдумливо читати політичну, художню, наукову літературу, звертаючи увагу на вживання окремих слів, на особливо вдалі висловлювання, на побудову речень, користуватися словниками – треба активно розвивати своє мовлення – не тільки ефективний засіб передавання й сприйняття думок та образів. Це вияв поваги до людей, з якими спілкуєшся, до народу, який створив мову.

 

ЗАВДАННЯ 3. Підготуйте виступ «Порівняльна характеристика наукового й офіційно-ділового стилів» за планом:

1. Функція і мета цих стилів.

2. Найголовніші ознаки.

3. Особливості та склад мовних і позамовних засобів.

4. Сфера використання.

 

ЗАВДАННЯ 4. Прочитайте наведені нижче матеріали, дайте визначення поняття "резюме". Аргументуйте свою точку зору.

Резюме [франц. resume] - короткий виклад основного змісту доповіді, дискусії тощо. [Словник іншомовних слів / Л.О. Пустовіт та ін. К., - с. 793]

Резюме [франц. resume] - короткий виклад (чи висновок) суті обговорюваної теми (проблеми), книги чи статті. Дієсл. ф. резюмувати.

У літературі ХІХ ст. слово резюме використовувалося для позначення короткого висновку, узагальнення, що робилося головою суду наприкінці судового розслідування (після чого присяжні засідателі ішли у дорадчу кімнату для винесення вироку).

Неправильно вживати слово резюме для позначення висновку, результату будь-яких дій, фактів, заходів і т. ін. (замість слів рішення, висновок і ін.). [ Школьный словарь иностранных слов/ В.В. Одинцов и др. М., 1983. – с.144].

Резюме (книжн.) Короткий висновок із висловленого, написаного. Наприклад: резюме доповіді. [Словарь русского языка С. И. Ожегов. М.: Русский язык, 1990. – с.673]

Резюме ( франц. resume, от resumer – викладати стисло, короткий виклад промови, статті, короткий висновок. ) [Советский энциклопедический словарь/ А.М. Прохоров та ін. М.: "Сов. энциклопедия", 1980 – с. 1126]

Резюме – короткий виклад суті промови, статті, доповіді і т.п., н.: зробити резюме.

У мові преси слово резюме інколи помилково використовують у невластивих йому значеннях. Позначаючи висновки, результати будь-яких дій, заходів, подій (тобто висновки, результати того. Що не є виступом, висловлюванням) або позначаючи думку, зауваження та ін., що не є висновком будь-чого. Неправильні тому: Настав час підвести резюме [ слід: висновки] чемпіонату країни з футболу. Специфічним резюме [ слід: додатком] до цієї розмови можна вважати два коротких листи, датованих 26-м роком. ("Комсомольская правда", 12 травня 2003 р.)

Резюмувати – коротко викласти суть промови, доповіді, статті. Підвести короткий висновок сказаному, написаному чи прочитаному: резюмувати висловлені думки.

У мові преси слово резюмувати інколи помилково використовується у невластивому йому значенні "зробити висновок відносно будь-чого, коротко охарактеризувати будь-що (що не є виступом, висловленням). Неправильно тому : Старт відпрацьований слабо. Техніка погана. Але хлопець гарячий, бойовий. Повинен отримати перемогу – так резюмували [ слід: охарактризували]. ("Команда", 11 вересня 2003 р.) [Трудности русского языка/ В.М. Вакуров и др. – МГУ, 1974. – С. 384-385].

 

ЗАВДАННЯ 5 Ознайомтесь з поданим текстом, підготуйте відповідь на питання: від чого залежить вибір прийменника у науковому і діловому тексті?

⇐ Предыдущая3456789101112Следующая ⇒

Поделиться: