Впровадження принципів Третього енергетичного пакета ЄС

Основні проблеми, які передбачається розв’язати

Важливі виклики перспективам розвитку вітчизняної енергетики виникають через незавершеність реформування енергетичних ринків країни. Існуючі в Україні моделі функціонування ринків не дають змогу сформувати надійні джерела фінансового забезпечення навіть нагальних потреб енергетичного сектору у підтриманні функціонування галузей енергетики на поточному рівні.

Відсутність конкуренції, субсидування виробників, перехресне субсидування між групами споживачів, пільгові закупівлі енергоресурсів, низька захищеність прав споживачів (населення та малих бізнесових кіл) не тільки знижують мотивацію до енергозбереження, але і позбавляють стимулів інвестування у розвиток енергетичного сектору України. Значна монополізація та надмірна регуляція енергетичної сфери значно знижує ефективність енергетичних систем і веде до численних ризиків непрозорості та зловживань.

Функціонування ринку природного газу, попри ряд позитивних змін у законодавстві, досі залишається деформованим. Законодавство України не приведено у відповідність з нормами Закону України “Про ринок природного газу”, що гальмує становлення повноцінного ринку природного газу в Україні. Лібералізація ринку електроенергії навіть не почалася через тривалу затримку із прийняттям відповідного закону.

Основні кількісні показники, якими характеризується ситуація

Поточна оцінка Секретаріатом Енергетичного Співтовариства виконання зобов’язань України щодо зміни національного законодавства шляхом транспозиції та імплементації нормативних актів ЄС, які формують Третій енергетичний пакет (відповідно до зобов’язань, взятих Україною при приєднанні до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства): cтійкість – 50 відсотків, eлектроенергія – 41 відсоток, газ – 71 відсоток, нафта та нафтопродукти – 28 відсотків.

Обсяг виробництва електричної енергії в 2016 р.– 153 407 млн. кВт⋅год, що на 4 227,8 млн. кВт⋅год (або на 2,7 відсотка) менше порівняно з 2015 роком.

Обсяг споживання електроенергії (брутто) протягом 2016 року – 145 595 млн. кВт⋅год, що на 4 860,6 млн. кВт⋅год менше (або на 3,2 відсотка) порівняно з аналогічним показником 2015 року.

Мета, якої передбачається досягнути

Забезпечення надійного постачання електроенергії та природного газу споживачам за конкурентними цінами шляхом приведення у відповідність вітчизняного законодавства у електроенергетичній та газовій сферах з вимогами Третього енергетичного пакета ЄС, що сприятиме лібералізації ринків електричної енергії та природного газу, підвищенню рівня надійності постачання електричної енергії споживачам з урахуванням їх інтересів, зменшення витрат на послуги з постачання енергії, а у довгостроковій перспективі – зниження середніх роздрібних цін та тарифів.

Забезпечення створення можливості інтеграції енергосистеми України з європейською енергосистемою, запуск нової моделі ринку електроенергії та подальша інтеграція в європейські ринки електричної енергії, зокрема для залучення інвестицій у модернізацію встановлених потужностей генерації та реновацію енергетичної інфраструктури, запровадження системи спеціальних обов’язків для забезпечення захисту загальносуспільних інтересів на ринку електричної енергії, розроблення та затвердження механізму тимчасової підтримки окремих теплоелектроцентралей для проведення їх реконструкції та критеріїв надання такої підтримки, модернізації системи захисту прав споживачів.

Створення передумов для торгівлі природним газом на біржах, зокрема забезпечення безперешкодних транскордонних перетоків газу та оптимального використання газотранспортної інфраструктури, модернізація системи обліку та балансування газу оператором ГТС, повноцінна реалізація концепції доступу до газотранспортної інфраструктури третіх сторін на недискримінаційних умовах.

 

Цільові кількісні показники, яких передбачається досягнути
до кінця 2017 року і в середньостроковій перспективі

Відповідно до прогнозного балансу ОЕС України за 2017 рік прогнозний обсяг виробництва електричної енергії становитиме 157 852 млн. кВт⋅год, що на 4445 млн. кВт⋅год (або на 2,9 відсотка) більше порівняно з 2015 роком. Прогнозоване споживання електроенергії (брутто) протягом 2017 року становитиме 148000 млн. кВт⋅год, що на 2405 млн. кВт⋅год (або на 1,7 відсотка) більше порівняно з аналогічним показником 2016 року.

За прогнозними розрахунками до 2020 року державними та приватними газовидобувними підприємствами України планується збільшення видобутку газу до 27,6 млрд. куб. метрів.

Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету
Міністрів України, іншим стратегічним документам,
міжнародним зобов’язанням

Пріоритет відповідає:

Угоді про асоціацію;

Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства;

Програмі діяльності Кабінету Міністрів України;

Стратегії сталого розвитку “Україна – 2020”, схваленій Указом Президента України від 12 січня 2015 р. № 5;

Паризькій угоді;

Меморандуму з МВФ.

Результати роботи за попередній період

Розроблено та подано на розгляд Верховної Ради України проект Закону України “Про ринок електричної енергії України” (реєстраційний номер 4493). 22 вересня 2016 р. законопроект прийнято Верховною Радою України у першому читанні.

Прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 1 липня 2016 р. № 496 “Про відокремлення діяльності з транспортування та зберігання (закачування, відбору) природного газу”.

Прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 р. № 837 “Питання публічного акціонерного товариства “Магістральні газопроводи України”, якою затверджено Статут товариства.

Суть підходу, який пропонується реалізувати
в середньостроковій перспективі

У 2017 році:

реалізація положень Закону України “Про ринок електричної енергії України” (після його прийняття) та затвердження нормативно-правових актів вторинного законодавства, що забезпечить впровадження нової моделі ринку електричної енергії України;

реалізація підготовчого етапу впровадження нової моделі ринку електроенергії;

розроблення проектів нормативно-правових актів, необхідних для повноцінної реалізації положень Закону України “Про ринок природного газу”, приведення законодавства України у відповідність з його нормами, у тому числі для забезпечення торгівлі природним газом на біржах.

У середньостроковій перспективі до 2020 року метою є:

запуск повномасштабного ринку електричної енергії;

здійснення заходів щодо інтеграції енергосистеми України до європейської енергосистеми ENTSO-E.

 

Реформа вугільної галузі

Основні проблеми, які передбачається розв’язати

Незадовільний стан державних підприємств вугільної галузі зумовлений взаємодією протягом досить тривалого часу ряду факторів, які за своєю природою мають як об’єктивний, так і суб’єктивний характер, зокрема:

складність гірничо-геологічних умов видобутку вугілля;

недостатні обсяги капітальних вкладень у нове будівництво та на відновлення основних фондів вугледобувних підприємств, а також придбання сучасної високопродуктивної очисної та прохідницької техніки, транспортних засобів і впровадження новітніх технологічних рішень видобутку вугілля;

відсутність стратегічного бачення розвитку галузі;

недосконалість цінової і тарифної політики з урахуванням енергетичної цінності вугільної продукції, а також непрозорість ринку;

відсутність системних кроків щодо приватизації шахт;

низька інвестиційна привабливість державних вугледобувних підприємств;

відсутність системних кроків щодо соціального захисту звільнених шахтарів і використання людського капіталу та інфраструктури шахт, що ліквідуються;

відсутність чіткого алгоритму скорочення державної підтримки вугледобувних підприємств;

відсутність стратегічного планування видобутку вугілля з урахуванням попиту;

перебування майже всього майна вугледобувних підприємств під арештом або у податковій заставі;

необхідність перекваліфікації працівників вуглевидобувного сектора після значного скорочення внаслідок закриття шахт та об’єктивний підрахунок в потребах кадрового резерву для його формування.

 

Основні кількісні показники, якими характеризується ситуація

Видобуток рядового вугілля підприємствами Міненерговугілля у 2015 році склав 6,7 млн. тонн. Обсяг видобутку у 2016 році – 5,8 млн. тонн (80 відсотків запланованого обсягу). Станом на 1 січня 2017 р. у сфері управління Міненерговугілля перебувають 33 економічно активні шахти.

Мета, якої передбачається досягнути

Основною метою реформи вугільної галузі є забезпечення її економічної ефективності (беззбитковості та самоокупності).

У 2017 році:

оптимізація структури державних підприємств вугільної галузі;

розроблення нормативно-правового акта щодо зняття арешту та виведення з податкової застави майна державних вугледобувних підприємств;

складення щорічного прогнозного балансу вугілля і вугільної продукції;

початок переходу до ринкового ціноутворення на енергетичне вугілля, у тому числі розроблення нормативно-правових актів з цього питання;

забезпечення прозорості закупівель державними вугледобувними підприємствами;

початок реалізації Концепції створення системи соціальної підтримки працівників підприємств вугільної галузі та населення територій, на яких розміщуються вугледобувні та вуглепереробні підприємства, що перебувають у стадії ліквідації (консервації);

завершення робіт з ліквідації п’яти шахт, передача чотирьох шахт на підготовку до ліквідації та початок ліквідації п’яти шахт;

зменшення кількості об’єктів соціальної інфраструктури шляхом передачі їх з балансів вугледобувних підприємств на баланси органів місцевого самоврядування.

У середньостроковій перспективі до 2020 року метою є:

створення економічно-ефективної (забезпечення самоокупності видобутку вугілля) роботи вугільної галузі, що забезпечує в повному обсязі потреби національної економіки у вугільній продукції за ринковими цінами;

оптимізація державної підтримки вугільної галузі, що передбачає поступове скорочення державної підтримки тільки для цілей водовідведення та соціальної підтримки шахтарів;

максимальне роздержавлення галузі (приватизація шахт);

лібералізація ринку вугільної продукції та перехід до ринкового ціноутворення на вугільну продукцію;

зміна підходу до ліквідації шахт, а саме забезпечення подальшого використання людського капіталу (вивільнених працівників) та інфраструктури шахт для створення нових виробництв, техно- та енергопарків тощо;

завершення ліквідації збиткових вугледобувних підприємств;

реалізація Концепції створення системи соціальної підтримки працівників підприємств вугільної галузі та населення територій, на яких розміщуються вугледобувні та вуглепереробні підприємства, що перебувають у стадії ліквідації (консервації).

Цільові кількісні показники, яких передбачається досягнути
до кінця 2017 року і в середньостроковій перспективі

Забезпечення видобутку вугільної продукції у кількості, необхідній для підтримання енергетичної безпеки та незалежності держави щодо виробництва електричної енергії.

Щорічне скорочення державної підтримки вугледобувних підприємств із залишенням тільки витрат на екологію та безпеку.

Максимальне роздержавлення вугледобувної галузі (що не буде приватизовано, буде ліквідовано, законсервовано, перепрофільовано в
техно-, енергопарки).

Використання українського ринкового цінового індикатора на вугільну продукцію (електронні біржові торги, публічна реєстрація інформації прямих договорів, імпортний та експортний паритет).

Використання людського капіталу та інфраструктури (ліній електропередач, трансформаторних підстанцій тощо) шахт, що ліквідуються, для створення нових робочих місць, зокрема у сфері відновлюваної енергетики.

Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету
Міністрів України, іншим стратегічним документам,
міжнародним зобов’язанням

Пріоритет відповідає:

Стратегії сталого розвитку “Україна – 2020”, схваленій Указом Президента України від 12 січня 2015 р. № 5;

Програмі діяльності Кабінету Міністрів України;

Угоді про асоціацію.

Результати роботи за попередній період

Прийнято Закон України “Про особливості приватизації вугледобувних підприємств”.

Затверджено Концепцію переходу на біржову форму продажу вугілля, що передбачає впровадження електронних біржових торгів вугіллям.

Розроблено проекти Законів України “Про ринок вугілля” та “Про оптимізацію державної підтримки вугільної галузі”.

Суть підходу, який пропонується реалізувати
в середньостроковій перспективі

З метою покращення фінансово-економічного, технічного та технологічного стану вугледобувних підприємств; створення привабливих умов для залучення недержавних інвестицій; звільнення від непрофільних активів галузі; задоволення потреб національної економіки якісною вітчизняною вугільною продукцією необхідно здійснити заходи щодо:

максимального роздержавлення галузі (приватизація);

повного переходу до ринкових відносин у вугільній галузі;

раціонального використання наявного обладнання, технічних та матеріальних ресурсів підприємств;

оптимізації непрофільних активів вугледобувних підприємств;

передачі органам місцевого самоврядування об’єктів соціальної інфраструктури;

поступового скорочення державної підтримки вугільної галузі та надання державної підтримки у повному обсязі на захист навколишнього середовища, реструктуризацію вугільної промисловості та соціальну підтримку працівників, що вивільняються;

запровадження дієвих механізмів соціального захисту працівників, які будуть вивільнені у зв’язку з ліквідацією шахт, а також щодо розв’язання екологічних проблем в шахтарських регіонах.

⇐ Предыдущая22232425262728293031Следующая ⇒

Поделиться: