Розвиток відновлюваної енергетики

Основні проблеми, які передбачається розв’язати

Використання відновлюваних джерел енергії є одним із найбільш важливих напрямів енергетичної політики України, спрямованої на заощадження традиційних паливно-енергетичних ресурсів та поліпшення стану навколишнього природного середовища. Збільшення обсягів використання відновлюваних джерел енергії в енергетичному балансі України дасть змогу підвищити рівень диверсифікації джерел енергоносіїв, що сприятиме зміцненню енергетичної незалежності держави. Насамперед нові потужності відновлюваних джерел енергії в енергобалансі заміщуватимуть введені в експлуатацію потужності.

На сьогодні річний технічно досяжний енергетичний потенціал відновлюваних джерел енергії в Україні, за підрахунками Інституту відновлюваної енергетики Національної академії наук, досягає 68,6 млн. тонн нафтового еквіваленту, що становить близько 50 відсотків загального енергоспоживання в Україні.

В рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства Україна взяла на себе зобов’язання щодо імплементації Директиви Європейського Парламенту та Ради № 2009/28/ЄС про заохочення до використання енергії, виробленої з відновлюваних джерел, та збільшення частки енергії, виробленої з відновлюваних джерел, в кінцевому споживанні у 2020 році на рівні 11 відсотків.

Однією з основних сфер збільшення використання відновлюваних джерел енергії є централізоване теплопостачання, де є можливість використання місцевих джерел теплової енергії, таких як промислові відходи тепла та біомаса.

Першогочерговою умовою для розвитку відновлюваної теплоенергетики є забезпечення рівних умов господарювання та доступу на ринок теплової енергії для виробників тепла з відновлюваних джерел енергії. Запорукою цього є поступове впровадження конкурентного ринку виробництва теплової енергії, який дасть змогу забезпечити справедливі умови ведення бізнесу для теплогенеруючих організацій, що використовують різні види палива, а також забезпечить створення необхідних стимулів для збільшення частки відновлюваних джерел енергії в теплозабезпеченні населених пунктів.

Реформування сфери централізованого теплопостачання в напрямі підвищення конкурентності та ринковості відносин також матиме наслідком оновлення виробничої інфраструктури та підвищення ефективності виробництва теплової енергії, скорочення споживання природного газу, зниження тарифів на теплову енергію.

Основні кількісні показники, якими характеризується ситуація

Виробництво енергії з відновлюваних джерел	2009 рік*	2015 рік*
Енергія, вироблена з відновлюваних джерел в електроенергетиці, ГВт·год	12118	7103
Енергія, вироблена з відновлюваних джерел в системах опалення, тис. Гкал	11940	15345
Енергія з відновлюваних джерел у транспортному секторі, тис. тонн нафтового еквіваленту	50	76

* Розраховано за правилами Директиви Європейського Парламенту та Ради № 2009/28/ЄС відповідно до даних Енергетичного балансу України.

Мета, якої передбачається досягнути

Збільшення частки енергоносіїв, вироблених з відновлюваних джерел енергії, у структурі загального кінцевого енергоспоживання України дасть змогу:

оптимізувати структуру паливно-енергетичного балансу України;

підвищити рівень енергетичної незалежності України;

підвищити рівень конкурентоспроможності національної економіки;

забезпечити реновацію основних фондів в електроенергетиці України (збільшити загальну встановлену потужність об’єктів відновлюваної електроенергетики до 10,9 ГВт);

зменшити викиди парникових газів в атмосферу;

створити робочі місця в енергетиці та інших галузях промисловості.

Цільові кількісні показники, яких передбачається досягнути
до кінця 2017 року і в середньостроковій перспективі

Збільшення частки енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, в кінцевому енергоспоживанні у 2017 році до рівня не менш як 8,3 відсотка та у 2020 році до рівня не менш як 11 відсотків.

 

Виробництво енергії з відновлюваних джерел	2017 рік	2020 рік
Енергія, вироблена з відновлюваних джерел в електроенергетиці, ГВт·год	20678	26000
Енергія, вироблена з відновлюваних джерел в системах опалення, тис. Гкал	41390	58500
Енергія з відновлюваних джерел у транспортному секторі, тис. тонн нафтового еквіваленту	351	505

Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету
Міністрів України, іншим стратегічним документам,
міжнародним зобов’язанням

Пріоритет відповідає:

Угоді про асоціацію;

Національному плану дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 902;

Рішенню Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства від 18 жовтня 2012 р. № D/2012/04/MC-EnC “Про впровадження Директиви 2009/28/EС і внесення змін до Статті 20 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства”.

Результати роботи за попередній період

Національний план дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року та план заходів з його реалізації, затверджені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 902;

План заходів з імплементації Директиви Європейського Парламенту та Ради 2009/28/ЄС від 23 квітня 2009 р. про заохочення до використання енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії та якою вносяться зміни до, а в подальшому скасовуються Директиви 2001/77/ЄС та 2003/30/ЄС, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2014 р. № 791.

Протягом 2014—2016 років з метою стимулювання розвитку відновлюваної енергетики Верховною Радою України прийнято Закон України від 4 червня 2015 р. № 514-VIII “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії”, відповідно до якого:

“зелений” тариф розраховується відповідно до курсу євро до 2030 року для того, щоб уникнути ризиків інфляції;

введено “зелений” тариф: для геотермальних електроустановок; для сонячних та вітрових електростанцій приватних домогосподарств потужністю до 30 кВт;

розширено термін “біомаса”, що дає змогу отримати “зелений” тариф на виробництво електроенергії не тільки з відходів, а і з продуктів сільського та лісового господарства;

“зелений” тариф для електроенергії з біомаси та біогазу збільшено на 10 відсотків;

скасовано вимогу щодо місцевої складової та введено надбавку до “зеленого” тарифу в розмірі 5 та 10 відсотків за використання обладнання вітчизняного виробництва на рівні 30 та 50 відсотків відповідно.

Зважаючи на необхідність реформування сфери централізованого теплопостачання в Україні, Держенергоефективності ініційовано утворення робочої групи з розроблення пропозицій щодо розвитку конкурентного середовища у сфері виробництва теплової енергії в Україні. До складу робочої групи увійшли фахівці Держенергоефективності, народні депутати України, представники органів виконавчої влади, громадських організацій, підприємств теплоенергетики, провідні експерти у сфері теплопостачання.

Утворення зазначеної робочої групи стало логічним продовженням зусиль Кабінету Міністрів України щодо зменшення споживання природного газу та розвитку відновлюваних джерел енергії.

З метою створення нормативно-правових умов для запровадження конкурентного ринку у сфері виробництва теплової енергії в Україні Держенергоефективності разом з Проектом USAID “Муніципальна енергетична реформа в Україні” та експертним середовищем розроблено Концепцію впровадження конкуренції в централізованому теплопостачанні України, а також підготовлено пропозиції до проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження конкуренції в системах теплопостачання”.

Суть підходу, який пропонується реалізувати
в середньостроковій перспективі

Здійснення державної підтримки розвитку сфери відновлюваної енергетики, а саме:

вдосконалення законодавства у сфері відновлюваної енергетики з метою залучення інвестицій у цю сферу;

стимулювання використання відновлюваних джерел енергії у сфері теплопостачання шляхом створення конкурентного ринку тепла;

сприяння створенню ринку виробництва і використання рідкого біопалива.

⇐ Предыдущая23242526272829303132Следующая ⇒

Поделиться: