Запобігання зміні клімату та адаптація до неї

Основні проблеми, які передбачається розв’язати

Законодавча неврегульованість основних засад реалізації державної політики у сфері зміни клімату та захисту озонового шару.

Не чіткий розподіл функцій, низький рівень координації дій та інституційної спроможності органів державної влади щодо планування і реалізації дій у сфері зміни клімату та захисту озонового шару.

Неузгодженість політики у сфері зміни клімату та захисту озонового шару із законодавчими та іншими нормативно‑правовими актами в інших соціально‑економічних сферах.

Недостатність фінансових ресурсів.

Відсутність системного підходу до створення наукового підґрунтя діяльності у сфері зміни клімату та захисту озонового шару.

Недостатня обізнаність громадянського суспільства та органів державної влади з усіх аспектів проблеми зміни клімату, захисту озонового шару та низьковуглецевого розвитку держави, використання озонобезпечних технологій.

Реінтеграція постраждалої території зони відчуження, зокрема шляхом скорочення викидів парникових газів під час виробництва електроенергії за рахунок заміщення джерел теплової генерації, які для виробництва електроенергії використовують традиційні викопні первинні енергоносії (природний газ, кам’яне вугілля та інше), альтернативними джерелами енергії.

Основні кількісні показники, якими характеризується ситуація

Загальні антропогенні викиди парникових газів у різних секторах економіки України у 2014 році становлять близько 37 відсотків проти рівня викидів у 1990 році.

Відповідно до вимог Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар, та рішень Наради Сторін Монреальського протоколу дозволений рівень споживання гідрохлорфторвуглеців визначений 51,3 тонни озоноруйнівного потенціалу у 2014 році; 16,42 тонни озоноруйнівного потенціалу у 2015, 2016, 2017, 2018 та 2019 роках. Крім того, рівень споживання озоноруйнівних речовин у 2014 році становив 49,06 тонни озоноруйнівного потенціалу.

Мета, якої передбачається досягнути

Вдосконалення державної політики у сфері зміни клімату для досягнення сталого розвитку держави, створення правових та інституційних передумов для забезпечення поступового переходу до низьковуглецевого розвитку за умови економічної, енергетичної та екологічної безпеки і підвищення добробуту громадян.

Впровадження механізмів, спрямованих на скорочення споживання озоноруйнівних речовин та стимулювання переходу до використання альтернативних речовин та технологій.

Збільшення кількості реалізованих проектів, спрямованих на зменшення обсягу антропогенних викидів або збільшення абсорбції парникових газів, підвищення ефективності використання коштів, отриманих від продажу одиниць (частин) установленої кількості, та завершення співпраці в межах договорів продажу одиниць (частин) установленої кількості.

Реінтеграція постраждалої території зони відчуження, зокрема шляхом створення об’єктів з вироблення електроенергії з альтернативних джерел енергії.

Цільові кількісні показники, яких передбачається досягнути
до кінця 2017 року і в середньостроковій перспективі

Обмежити до 2020 року щорічні загальні антропогенні викиди парникових газів у різних секторах економіки України рівнем, який не перевищує середньорічного рівня викидів парникових газів в Україні протягом 2008–2012 років – першого періоду дії зобов’язань Сторін за Кіотським протоколом до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.

Забезпечити споживання гідрохлорфторвуглеців у 2017, 2018 та 2019 роках в обсягах, що не перевищують 16,42 тонни озоноруйнівного потенціалу, нульової кількості до 1 січня 2020 р., за виключенням споживання для обслуговування обладнання в обсязі не більше 0,8 тонни озоноруйнівного потенціалу.

Розроблення нормативно‑правових документів: два закони і дві стратегії.

Створення умов для розміщення до трьох об’єктів сонячної енергетики на території зони відчуження.

Створення максимально сприятливого інвестиційного клімату для успішної реалізації інвестиційних проектів з будівництва у зоні відчуження електростанцій на відновлюваних джерелах енергії (сонячних, вітрових, біопаливних), з яких два пілотних інвестиційних проекти з будівництва фотоелектричних сонячних електростанцій невеликої потужності мають бути реалізовані вже у 2017 році (встановлена потужність кожної з них має становити понад 1 МВт), а до 2030 року загальна встановлена пікова потужність всіх фотоелектричних сонячних електростанцій у зоні відчуження має перевищити 1ГВт.

Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету
Міністрів України, іншим стратегічним документам,
міжнародним зобов’язанням

Пріоритет відповідає:

Угоді про асоціацію;

Паризькій угоді;

Кіотському протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату;

Віденській конвенції ООН про збереження озонового шару;

Монреальському протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар;

Договору про заснування Енергетичного Співтовариства.

Результати роботи за попередній період

Прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 р. № 980 “Про схвалення Очікуваного національно визначеного внеску України до проекту нової глобальної кліматичної угоди”.

Прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 р. № 932 “Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року”.

Підписано та ратифіковано Паризьку угоду.

Розроблено проект Закону України “Про охорону озонового шару”.

Наказом Мінприроди від 2 грудня 2015 р. № 460 затверджено Порядок розподілу розрахункового обсягу споживання озоноруйнівних речовин.

Прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань правового режиму території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яким створено механізм передачі земель зони відчуження у користування.

Прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 р. № 912 “Деякі питання стимулювання розвитку зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення”, якою встановлено понижувальний коефіцієнт 0,15 до орендної ставки за використання державного майна, розташованого у зоні відчуження, що стимулюватиме використання існуючого майна Чорнобильської АЕС в інвестиційних проектах, пов’язаних із створенням об’єктів альтернативної енергетики у зоні відчуження.

Суть підходу, який пропонується реалізувати в середньостроковій перспективі

Забезпечення законодавчого та нормативно‑правового регулювання відносин у сфері зміни клімату та захисту озонового шару.

Підвищення технічної та технологічної спроможності системи спостережень за кліматичною системою та виконання програми досліджень клімату України.

Сприяння створенню і постійному оновленню моделей прогнозування викидів парникових газів за різними сценаріями розвитку економіки держави та її окремих секторів.

Сприяння проведенню на постійній основі оцінки фактичних та очікуваних змін клімату та їх наслідків, включаючи регіональний розподіл, визначення ризиків та вразливості до зміни клімату на рівні об’єднаних територіальних громад, секторів економіки.

Забезпечення мобілізації фінансових ресурсів на національному та місцевому рівнях, сприяння залученню зовнішніх і внутрішніх інвестицій.

Забезпечення виконання зобов’язань України за міжнародними угодами у сфері зміни клімату та захисту озонового шару.

Забезпечення рівного доступу громадян до інформації про всі аспекти розв’язання проблеми зміни клімату та низьковуглецевого розвитку держави, включаючи проведення освітньої та просвітницької роботи.

Забезпечення участі громадськості у прийнятті управлінських рішень у сфері зміни клімату та захисту озонового шару.

Впровадження механізму скорочення використання озоноруйнівних речовин, у тому числі шляхом поступової заборони на імпорт обладнання, яке працює з їх використанням, та встановлення вимог щодо проведення моніторингу та перевірки витоків підконтрольних речовин, визначення зобов’язань щодо відновлення, регенерації та знищення підконтрольних субстанцій.

Інвентаризація земель зони відчуження.

Проведення інформаційних кампаній.

⇐ Предыдущая34353637383940414243Следующая ⇒

Поделиться: