Реформування системи державного фінансового контролю на центральному, регіональному та місцевому рівні

Основні проблеми, які передбачається розв’язати

Обсяги порушень бюджетного законодавства (незаконного, зокрема нецільового) та неефективного використання бюджетних ресурсів органами державної влади та органами місцевого самоврядування, які виявляються контролюючими органами, є надзвичайно масштабними та щороку зростають. Відтак вкрай необхідним є підсилення інституційної основи попереднього та поточного контролю за станом управління доходами та витратами бюджетів усіх рівнів. Зокрема, орієнтування державного фінансового контролю протягом десятків років на усунення порушень та покарання винних осіб не сприяло підвищенню ефективності управління та використання фінансових ресурсів розпорядниками коштів державного бюджету та місцевого бюджету, їх одержувачами.

В умовах бюджетної децентралізації значно зростає потреба здійснення належного контролю за роботою органів влади різних рівнів, зокрема під час планування та виконання ними бюджетів, управління і використання фінансових ресурсів. Проте для забезпечення ефективного механізму поточного контролю щодо виявлення та попередження порушень фінансово-бюджетної дисципліни, забезпечення ефективного формування, розподілу, управління, використання та збереження публічних ресурсів органами державної влади, органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання державного та комунального секторів необхідним є розв’язання таких проблем:

низький рівень поточного контролю та відповідно коригуючого впливу на ефективність управлінської діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання державного та комунального секторів, досягнення ними прогнозних цілей та результатів під час використання державних ресурсів;

відсутність вибудованої законодавчої бази для можливості проведення органами Держаудитслужби ІТ‑аудиту, аудиту коштів і грантів ЄС, аудиту державних програм та аудиту інвестиційних проектів тощо;

недосконалість нормативно‑правового, організаційного методологічного, інформаційного, кадрового та фінансового забезпечення діяльності органів державного фінансового контролю;

низький рівень відповідальності і підзвітності органів державної влади та суб’єктів господарювання державного сектору економіки щодо ефективності управлінської діяльності, забезпечення виконання вимог та впровадження пропозицій органів Держаудитслужби, наданих за результатами контрольних заходів.

Основні кількісні показники, якими характеризується ситуація

Протягом 2015 року та дев’яти місяців 2016 року проведення ревізій займало більшу частку (близько 94 відсотки контрольних заходів) у загальній структурі здійснених контрольних заходів, тоді як державні фінансові аудити — 3,5 відсотка контрольних заходів та перевірки і моніторинг державних закупівель — 2,5 відсотка контрольних заходів.

Водночас у разі встановлення значних фінансових порушень під час проведення інспектування (близько 6 млрд. гривень, з яких вагому частку (понад 42 відсотки, або близько 2,5 млрд. гривень) становили порушення під час використання бюджетних коштів) рівень відшкодування завданих втрат державі є вкрай низький — майже 22 відсотки виявлених порушень.

 

Показник	Фактично досягнуто у 2015 році	Фактично досягнуто у 2016 році
Обсяги охоплення фінансових ресурсів державного бюджету та місцевих бюджетів за результатами контрольних заходів (млрд. гривень)	195,4	111,2
Попереджено порушень за результатами контрольних заходів (млн. гривень)	3260,3	4975,9
Рівень впровадження пропозицій щодо підвищення ефективності та результативності управління державними фінансами за результатами проведення державних фінансових аудитів (відсотків)	80	90

Мета, якої передбачається досягнути

Забезпечення ефективного державного фінансового контролю за діяльністю органів державної влади та органів місцевого самоврядування під час управління та використання бюджетних ресурсів, зокрема спрямування державного фінансового контролю на підвищення рівня ефективного, законного, цільового, раціонального, результативного використання та збереження фінансових (матеріальних) ресурсів держави, необоротних та інших активів, досягнення росту економії бюджетних коштів їх розпорядниками та одержувачами, усунення виявлених порушень, недоліків і запобігання їм надалі в процесі їх діяльності, підвищення відповідальності керівників органів державного сектору за ефективність діяльності.

Цільові кількісні показники, яких передбачається досягнути
до кінця 2017 року і в середньостроковій перспективі

Здійснення ряду заходів щодо удосконалення інституційної спроможності органів Держаудитслужби призведе до збільшення якісних та кількісних показників їх діяльності у разі здійснення контролю за ефективністю управління державними фінансами.

 

Показник	2017 рік	2020 рік
Обсяги охоплення фінансових ресурсів державного бюджету та місцевих бюджетів за результатами контрольних заходів, відсотків до відповідних обсягів 2016 року	110	130
Попереджено порушень в результаті здійснення контрольних заходів, відсотків порівняно з 2016 роком	105	125
Рівень впровадження пропозицій щодо підвищення ефективності та результативності управління державними фінансами за результатами проведення державних фінансових аудитів, відсотків	90	100
Питома вага попереджених порушень в загальній структурі порушень, виявлених в результаті здійснення контрольних заходів	30	50

Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету
Міністрів України, іншим стратегічним документам,
міжнародним зобов’язанням

Пріоритет відповідає:

Програмі діяльності Кабінету Міністрів України;

Угоді про асоціацію;

Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017—2020 роки, затвердженій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 р. № 142.

Результати роботи за попередній період

Певні кроки в модернізації діяльності органів державного фінансового контролю (Держфінінспекції) Уряд зробив у 2015 році. Зокрема, з метою підвищення ефективності урядового контролю, розвитку та посилення функції аудиту, підвищення його дієвості як інструменту Уряду для попередження порушень, усунення виявлених порушень і недопущення їх надалі, оцінки ефективного, законного, цільового, раціонального, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів у 2015 році розпочато реформування діяльності органів державного фінансового контролю шляхом реорганізації в Держаудитслужбу. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 р. № 868 утворено Держаудитслужбу як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого (на сьогодні) спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію, та прийнято інші нормативно‑правові акти, що регламентують її діяльність. Розподіл функцій аудиту та інспектування здійснюється шляхом утворення відділів аудиту Держаудитслужби за відповідним галузевим спрямуванням.

У 2016 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2016 р. № 266 “Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби” реорганізовано територіальні органи Держфінінспекції шляхом оптимізації та утворення міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби. Зокрема, із 27 територіальних органів передбачено утворення п’яти офісів Держаудитслужби, а саме Північний офіс Держаудитслужби; Північно‑східний офіс Держаудитслужби; Південний офіс Держаудитслужби; Західний офіс Держаудитслужби; Східний офіс Держаудитслужби. На сьогодні зазначені міжрегіональні територіальні підрозділи Держаудитслужби утворені та розпочали свою діяльність.

Суть підходу, який пропонується реалізувати в середньостроковій перспективі

У середньостроковій перспективі з метою реалізації пріоритету щодо реформування та створення ефективної і якісної системи державного фінансового контролю планується здійснити заходи, зокрема щодо:

виконання завдань, визначених у Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017—2020 роки, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 р. № 142, за напрямом державний фінансовий контроль та досягнення очікуваних результатів реалізації завдань;

погодження та впровадження Держаудитслужбою Концепції реалізації державної політики у сфері реформування системи державного фінансового контролю на період до 2021 року, яка на даний час перебуває на стадії розроблення;

розвитку правового поля та методологічного забезпечення державного фінансового аудиту шляхом гармонізації з міжнародними стандартами (Інститут внутрішніх аудиторів (IIA), Міжнародна федерація бухгалтерів (IFAC), INTOSAI) та методологією, а також кращою практикою ЄС щодо аудиту в сфері державних фінансів;

модернізації та підвищення ефективності і результативності діяльності органів державного фінансового контролю, впровадження результатів аудитів і отримання економічного ефекту;

запровадження механізму підзвітності органів державної влади за законність та ефективність їх діяльності і прийняття рішень;

чіткого розподілу функцій та повноважень між органами державної влади у сфері державного фінансового контролю;

визначення і унормування переліку та механізму надання органами Держаудитслужби адміністративних послуг для органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання;

удосконалення інформаційного забезпечення системи державного фінансового контролю шляхом створення єдиної інформаційно‑аналітичної бази державного фінансового контролю;

зміцнення кадрового потенціалу органів державного фінансового контролю та розбудови ефективної моделі розвитку і підготовки висококваліфікованих кадрів у сфері державного фінансового контролю.

⇐ Предыдущая33343536373839404142Следующая ⇒

Поделиться: