Просування інтересів України у світі

Основні проблеми, які передбачається розв’язати

У сучасних глобалізаційних та геополітичних умовах виникає необхідність реалізації ефективного механізму просування інтересів України у світі, що складається з об’єктивного інформування про події в Україні, формування позитивного іміджу України, збільшення кількості візитів до України різних цільових груп — від туристів до інвесторів. Популяризація України у світі впливає на рівень інвестиційної привабливості держави, залученості до світових економічних процесів, міжнародної підтримки та є важливим кроком на шляху євроінтеграції, якісним орієнтиром внутрішньої трансформації суспільства і показником фундаментальних демократичних цінностей.

Проте на сьогодні у світовому інформаційному просторі майже відсутня об’єктивна та актуальна інформація про Україну. У результаті іноземці, українська діаспора отримують відомості про події в Україні у неповному обсязі або з викривленим змістом, внаслідок чого створено негативний імідж нашої держави, що впливає на політичну, економічну, туристичну, інвестиційну та інші сфери.

Характеристики проблеми:

відсутність інформації про Україну або значне її викривлення формують страх, недовіру або агресію щодо держави;

зниження рейтингів країни залежно від суб’єктивного ставлення експертів;

слабкі позиції під час міжнародних політичних та економічних переговорів;

розпорошеність дій різних державних органів влади, що послаблює реалізацію ефективних політик.

Основні кількісні показники, якими характеризується ситуація

Низький рівень знань про Україну в інших країнах світу, негативна оцінка України в розрізі європейських ліберальних цінностей. У 2015 році результати досліджень, проведених у країнах Європи, свідчать, що у Франції та Італії Україну вважають Європою лише 21 та 24 відсотки опитаних відповідно. Ключові асоціації з Україною — війна (46 відсотків), Росія (18 відсотків), бідність (9 відсотків).

Мета, якої передбачається досягнути

Популяризація України у світі із залученням інформаційних ресурсів іноземних держав, спрямована на захист її політичних, економічних та соціально-культурних інтересів, зміцнення її національної безпеки і відновлення територіальної цілісності.

Формування позитивного іміджу України шляхом висвітлення об’єктивної інформації про конкурентні переваги, сильні сторони, вагомі досягнення нашої держави на світовій арені, широкі перспективи співпраці міжнародної спільноти з Україною.

Забезпечення міжвідомчої координації з підготовки і поширення у світовому інформаційному просторі правдивої та об’єктивної інформації про Україну, зокрема окремі її регіони, а також підвищення рівня туристичної та інвестиційної привабливості України.

Цільові кількісні показники, яких передбачається досягнути
до кінця 2017 року і в середньостроковій перспективі

Підвищення рівня знань про Україну в країнах світу, зокрема в країнах Європи. Підвищення рівня сприйняття України як європейської держави більш як на 24 відсотки. Зменшення показників ключових негативних асоціацій з Україною нижче даних показників — війна (46 відсотків), Росія (18 відсотків), бідність (9 відсотків).

Збільшення зони покриття сигналу UA|TV на 30 відсотків.

Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету
Міністрів України, іншим стратегічним документам,
міжнародним зобов’язанням

Пріоритет відповідає:

Концепції популяризації України у світі та просування інтересів України у світовому інформаційному просторі, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. № 739;

Стратегії сталого розвитку “Україна — 2020”, схваленій Указом Президента України від 12 січня 2015 р. № 5.

Результати роботи за попередній період

Схвалено Концепцію популяризації України у світі та просування інтересів України у світовому інформаційному просторі. Розпочато роботу телеканалу UA|TV, прийнято Закон України “Про систему іномовлення України”; збільшено аудиторію каналу в інших країнах, збільшено кількість мовних версій, активізовано співробітництво з дипломатичними представництвами щодо просування інтересів України в світі.

Суть підходу, який пропонується реалізувати
в середньостроковій перспективі

Глобальний підхід — це систематизація наявних ресурсів, об’єднання зусиль органів влади, що відповідають за різні напрями презентування України у світі, а також залучення громадського сектору до реалізації проектів просування України у світі.

Пріоритет реалізується шляхом:

організації і проведення органами виконавчої влади інформаційних кампаній, спрямованих на підвищення рівня поінформованості світового співтовариства про Україну та формування позитивного іміджу нашої держави у різних сферах;

забезпечення постійної присутності комплексної та об’єктивної інформації про Україну у світовому інформаційному просторі;

визначення та забезпечення функціонування механізму відстеження і протидії інформаційним кампаніям та дезінформації проти України;

вироблення дієвого механізму привернення уваги міжнародної спільноти до фактів порушення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях;

поширення інформації стосовно інтеграційного курсу України в європейський простір, євроатлантичний безпековий простір;

подальшого розвитку системи іномовлення та забезпечення інформаційного супроводження державної політики України за її межами;

забезпечення взаємовигідної співпраці з українською діаспорою щодо популяризації України та українців, просування їх інтересів;

проведення регулярного відкритого діалогу між Кабінетом Міністрів України та спільнотою світових лідерів, експертів, представників засобів масової інформації, які висвітлюють або коментують українську тематику;

забезпечення ефективного використання можливостей українських культурно-інформаційних центрів за кордоном, зміцнення їх матеріально-технічної бази з метою залучення, зокрема, до виготовлення і поширення інформаційно-іміджевих матеріалів, присвячених Україні;

створення привабливого іміджу інвестиційної діяльності в нашій державі разом з постійною промоцією наявних можливостей та пропозицій;

створення сприятливих умов для формування позитивного туристичного іміджу.

Забезпечення ефективної популяризації України у світі потребує:

здійснення комплексних заходів з формування іміджу України, окремих регіонів;

об’єднання зусиль органів влади, бізнесу та громадянського суспільства для просування інтересів України у світі;

підвищення рівня присутності України на міжнародних заходах, у міжнародному академічному, культурному і громадському середовищі;

інформаційно-комунікаційної підтримки та висвітлення для міжнародної спільноти результатів реформ, що проводяться в Україні;

державної фінансової і організаційної підтримки у сфері іномовлення України, сприяння його популяризації та розширення аудиторії.

Реалізація Концепції популяризації України у світі та просування інтересів України у світовому інформаційному просторі передбачає:

розроблення єдиних стандартів щодо елементів брендування України у світі та проведення комунікаційних кампаній;

реалізацію проектів культурної дипломатії;

інформування світової громадськості щодо можливостей навчання в Україні.

Завершення реформи системи державного іномовлення передбачає:

поліпшення якості контенту, створення нового програмного продукту;

реалізацію положень Закону України “Про систему іномовлення України” в частині англомовної редакції;

збільшення кількості кореспондентських пунктів, впровадження нових мовних версій, створення нових редакцій.

12. Створення ефективної системи захисту населення і
територій від надзвичайних ситуацій та пожеж

Основні проблеми, які передбачається розв’язати

Існуюча система ДСНС не дає змоги в повному обсязі виконувати покладені на неї завдання з реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, забезпечення належного рівня безпеки життєдіяльності населення, його захисту від надзвичайних ситуацій, пожеж та інших небезпечних подій.

Серед основних проблем, що потребують розв’язання:

несвоєчасність реагування на надзвичайні ситуації, пожежі та інші небезпечні події внаслідок віддаленості підрозділів ДСНС та сил цивільного захисту від місць виникнення таких ситуацій. Особливо гострою проблема є для сільської місцевості;

надмірний регуляторний вплив системи державного нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки, що знижує рівень довіри населення та бізнесу до держави та негативно позначається на інвестиційному кліматі;

невідповідність матеріально-технічного забезпечення ДСНС сучасним вимогам (понад 80 відсотків спеціальної техніки експлуатуються більш як 30 років та підлягають заміні), що ускладнює виконання Україною міжнародних зобов’язань щодо виконання робіт з пошуку і рятування в зоні, яка включає територію України та акваторію Чорного і Азовського морів, а також створення спеціальних формувань ДСНС на особливий період.

З огляду на зазначене, а також на зміни, що відбуваються у зв’язку з децентралізацією влади та реформуванням системи безпеки і оборони, виникає необхідність реформування системи ДСНС.

Основні кількісні показники, якими характеризується ситуація

Протягом 2016 року в Україні виникло 149 класифікованих надзвичайних ситуацій, з яких: 56 — техногенного характеру, 89 — природного, чотири — соціального, з них: одна надзвичайна ситуація державного рівня, дев’ять — регіонального, 64 — місцевого та 75 — об’єктового рівня.

Порівняно з аналогічним періодом 2015 року загальна кількість надзвичайних ситуацій у 2016 році збільшилася на 0,7 відсотка, при цьому кількість надзвичайних ситуацій техногенного характеру зменшилася на 11 відсотка, а надзвичайні ситуації соціального характеру — на 50 відсотків. Кількість надзвичайних ситуацій природного характеру збільшилася на 15,6 відсотка. Також порівняно з аналогічним періодом 2015 року втричі зросла кількість метеорологічних надзвичайних ситуацій.

Внаслідок надзвичайних ситуацій загинуло 183 особи (з них 37 дітей) та постраждало 1 тис. 856 осіб (з них 861 дитина). У 2016 році спостерігалося зменшення кількості загиблих (більш як на 24 відсотки), проте кількість постраждалих збільшилася (порівняно з 2015 роком — майже на 93 відсотки), що пояснюється зростанням їх частки у надзвичайних ситуаціях медико-біологічного характеру.

Протягом 2016 року в населених пунктах та на об’єктах суб’єктів господарювання зафіксовано 74 тис. 221 пожежі, що на 6,7 відсотка менше, ніж у 2015 році.

Внаслідок пожеж загинуло 1 тис. 872 особи, у тому числі 57 дітей, та 1 тис. 351 особа отримали травми. Порівняно з 2015 роком кількість загиблих унаслідок пожеж зменшилася на 3,9 відсотка, кількість травмованих — на 0,4 відсотка.

Матеріальні збитки внаслідок пожеж становили понад 5 млрд. 166 млн. гривень, у тому числі прямі збитки 1 млрд. 626 млн. гривень (на 11,4 відсотка більше, ніж у 2015 році), побічні — 3 млрд. 540 млн. гривень (на 41 відсоток менше, ніж у 2015 році).

Під час ліквідації пожеж врятовано понад 2,5 тис. осіб, у тому числі 307 дітей, та матеріальних цінностей на суму 3,6 млрд. гривень.

У житловому секторі виникло 53 тис. 591 пожежа (на 9,4 відсотка менше порівняно з 2015 роком), унаслідок яких загинуло 1 тис. 793 особи (на 3,8 відсотка менше порівняно з 2015 роком).

На об’єктах суб’єктів господарювання виникло 2 тис. 211 пожеж (на 1,2 відсотка більше, ніж у 2015 році), з них 1 тис. 391 пожежа — на об’єктах приватної власності (на 6,5 відсотка більше, ніж у 2015 році), 432 пожежі — на об’єктах колективної власності (на 13,8 відсотка менше порівняно з 2015 роком), 236 пожеж — на об’єктах загальнодержавної власності (на 7,1 відсотка менше порівняно з 2015 роком).

У ДСНС функціонує 986 пожежно-рятувальних підрозділів чисельністю 36 тис. осіб за нормативної потреби особового складу 42 тис. осіб. Пожежно-рятувальні підрозділи ДСНС мають на озброєнні близько 4 тис. одиниць пожежної техніки, більше 80 відсотків якої підлягає списанню. Практично відсутня підйомна, рятувальна та пожежна техніка для порятунку людей і гасіння пожеж у будівлях вище дев’яти поверхів, яких тільки у м. Києві нараховується понад 2 тис., а укомплектованість такими засобами підрозділів ДСНС становить 5 відсотків, в інших великих містах ситуація ще гірша. Надзвичайно гостро стоїть питання укомплектованості пожежними автомобілями високої прохідності з великим запасом вогнегасних речовин (забезпечено лише 10 відсотків необхідної кількості) для гасіння пожеж у сільській місцевості і природних екосистемах.

У місцевих органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування функціонує 1,1 тис. місцевих пожежно-рятувальних підрозділів чисельністю 5,9 тис. осіб за мінімальної потреби 2,2 тис. підрозділів і 34 тис. осіб.

При цьому результати аналізу свідчать, що в розвинутих країнах кількість пожежних становить у середньому 0,7 відсотка кількості населення, в Україні такий показник — лише 0,1 відсотка (на 42,5 млн. населення 42 тис. 700 пожежних, з них — 36 тис. 800 у підрозділах ДСНС та 5 тис. 900 у місцевих пожежних підрозділах).

Мета, якої передбачається досягнути

Метою реалізації пріоритету є оптимізація системи ДСНС та збільшення її спроможностей щодо забезпечення у взаємодії з іншими складовими сектору безпеки і оборони, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування для виконання визначених завдань з протидії загрозам національній безпеці у сфері цивільного захисту, вдосконалення захисту населення і територій від пожеж та надзвичайних ситуацій.

Цільові кількісні показники, яких передбачається досягнути
до кінця 2017 року і в середньостроковій перспективі

Ураховуючи сучасний міжнародний досвід, для ефективного та своєчасного гасіння пожеж в Україні необхідно близько 300 тис. пожежних. Такої кількості можливо досягнути шляхом створення територіальними громадами місцевих пожежних підрозділів (додаткова мінімальна потреба 1 тис. 860 підрозділів) та розвитку в територіальних громадах руху добровільних пожежних, що підвищить ефективність системи реагування на пожежі і надзвичайні ситуації у результаті скорочення часу прибуття до місця події для надання допомоги.

Зазначене дасть змогу підвищити рівень безпеки життєдіяльності населення, а також забезпечить кращий захист від пожеж, надзвичайних ситуацій та небезпечних гідрометеорологічних явищ, а також зменшить негативний економічний вплив таких явищ на життя населення та держави.

Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету
Міністрів України, іншим стратегічним документам,
міжнародним зобов’язанням

Пріоритет відповідає:

Угоді про асоціацію;

Стратегії національної безпеки України, затвердженій Указом Президента України від 26 травня 2015 р. № 287;

Воєнній доктрині України, затвердженій Указом Президента України від 24 вересня 2015 р. № 555;

Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2014 р. № 333;

Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України, затвердженій Указом Президента України від 14 березня 2016 р. № 92.

 

 

Результати роботи за попередній період

З метою реалізації норм Кодексу цивільного захисту України розроблено та прийнято Кабінетом Міністрів України 38 нормативно-правових актів.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 р. № 61 схвалено Стратегію реформування системи Державної служби з надзвичайних ситуацій. Розроблено проект Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про об’єкти підвищеної небезпеки”.

Разом з Державною регуляторною службою, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері фінансових послуг, Федерацією роботодавців України, Лігою страхових організацій України, страхових компаній, наукових установ, громадських об’єднань та галузевих об’єднань підприємців розроблено проект змін до критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначено періодичність здійснення планових заходів державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Підписано меморандуми про співпрацю з Вінницькою, Дніпропетровською, Донецькою, Львівською та Тернопільською обласними держадміністраціями, якими започатковано пілотні проекти щодо організації заходів цивільного захисту населення об’єднаних територіальних громад, що створюються в регіонах відповідно до Закону України “Про добровільне об’єднання територіальних громад” та розпочато їх реалізацію.

Суть підходу, який пропонується реалізувати
в середньостроковій перспективі

Для досягнення мети у середньостроковій перспективі передбачається здійснити:

перехід від системи державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки до системи запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та профілактики пожеж;

внесення змін до нормативно-правових актів щодо удосконалення єдиної державної системи цивільного захисту з урахуванням реформування системи ДСНС, місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, а також виконання основних завдань (функцій) у сфері пожежної та техногенної безпеки органами місцевого самоврядування;

запровадження належного рівня безпеки життєдіяльності населення, захисту суб’єктів господарювання і територій від загрози виникнення надзвичайних ситуацій;

надання методичної та практичної допомоги органам місцевого самоврядування щодо утворення нових та реформування існуючих пожежно-рятувальних підрозділів (пожежних частин) місцевої і добровільної пожежної охорони в об’єднаних територіальних громадах;

оптимізацію структури та чисельності ДСНС на всіх рівнях, реорганізацію сил цивільного захисту, які входять до системи ДСНС з урахуванням покладених на них завдань;

подальше нарощення матеріально-технічної бази сил цивільного захисту та їх технічне переоснащення сучасною технікою.

13. Автоматизація процесів, пов’язаних з реалізацією
державної політики у сфері міграції

Основні проблеми, які передбачається розв’язати

Перехід від системи обліку населення на паперових носіях до системи електронного обліку населення.

Відсутність централізованих електронних баз, зокрема персональних даних Єдиного державного демографічного реєстру, Національної системи біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства та електронних баз єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами.

Відсутність автоматизованої взаємодії державних інформаційних ресурсів у міграційній сфері.

Основні кількісні показники, якими характеризується ситуація

Рівень забезпеченості робочими станціями для оформлення та видачі документів — 80 відсотків.

Рівень створення складових Єдиного державного демографічного реєстру оформлення та видачі документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус — 50 відсотків.

Рівень створення Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами — 50 відсотків.

Рівень створення Національної системи біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства — 20 відсотків.

Рівень забезпеченості телекомунікаційним зв’язком з передачі даних — 80 відсотків.

Мета, якої передбачається досягнути

Запровадження системи електронного обліку населення. Створення електронних баз персональних даних Єдиного державного демографічного реєстру, Національної системи біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства та електронних баз єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами для забезпечення реалізації державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, видача засобами Єдиного державного демографічного реєстру документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи її спеціальний статус, проведення аналізу міграційної ситуації в Україні, проблем біженців та інших категорій мігрантів.

Цільові кількісні показники, яких передбачається досягнути
до кінця 2017 року і в середньостроковій перспективі

Введення у експлуатацію Єдиного державного демографічного реєстру, Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами, Національної системи біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства.

Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету
Міністрів України, іншим стратегічним документам,
міжнародним зобов’язанням

Пріоритет відповідає:

Угоді про асоціацію;

Концепції створення єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2012 р. № 870;

Концепції створення національної системи ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2015 р. № 1428.

Результати роботи за попередній період

Створено необхідну інформаційно-комунікаційну інфраструктуру для забезпечення функціонування Єдиного державного демографічного реєстру, національної системи біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства та відомчої інформаційної системи ДМС — Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами.

З 1 січня 2015 р. забезпечено запровадження оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм.

У квітні 2015 р. забезпечено оформлення дипломатичного паспорта України, службового паспорта України, у травні 2015 року — паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що оформлюється закордонними дипломатичними установами України.

З 15 січня 2016 р. забезпечено запровадження оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі картки.

Суть підходу, який пропонується реалізувати
в середньостроковій перспективі

Забезпечити доступ до інформації з Єдиного державного демографічного реєстру центральним органам виконавчої влади, правоохоронним органам та органам місцевого самоврядування відповідно до Положення про електронну взаємодію державних електронних інформаційних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 р. № 606.

Забезпечити формування та ведення Єдиного державного демографічного реєстру, визначити механізм надання інформації з Реєстру, видачі довідки про внесену інформацію до Реєстру та про видані документи, взаємодію між уповноваженими суб’єктами.

До 2020 року забезпечити видачу із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру документів: посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, картки мігранта, посвідчення біженця, проїзного документа біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту.

Забезпечити створення мінімальної необхідної інформаційно-комунікаційної інфраструктури для функціонування національної системи біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства.

⇐ Предыдущая59606162636465666768Следующая ⇒

Поделиться: