|
Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
|
|
Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
*Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 36-37). ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого. * Робота з підручником. Виконання вправи 68 (усно). Опрацювання таблиці “Складнопідрядні речення” (с. 48).
* Прочитати. З опорою на таблицю визначити види підрядних речень у складнопідрядних, назвавши означальні, з’ясувальні та обставинні.
І. Народна мудрість стверджує, що в людини є три друга: батько, мати й вірна дружина. Найдорожча пісня, з якою мати колисала. Коли батько рибалка, то й діти у воду дивляться. Який вдався татко, таке буде дитятко. Непотрібний скарб, коли в сім’ї лад. Нема того краму, щоб купити маму. Кожному треба знати, що дочка схожа на мати. Якби баба мала вуса, то дідом була б. Народна творчість. ІІ. Мені ввижається, як в тихім, ріднім колі старий дідусь навча своїх онуків. (Леся Українка.) Де ясен горбатий зачах безкрило, діти з батьком дерева садили. (І.Переломов.) Як роки зіб’ються до воріт, хилить плечі батькові утома. (Б.Кулик.) Горджуся, що батькові руки святі мене зігрівали і гріють в житті. (В.Ковалівський.) Я думкою лину, мій батьку, до тебе, щоб розвіяв ти тугу, додав мені сил! (В.Куликов.) І батько старий шкарубкими руками в степах обігрів кожний клаптик землі, щоб зерна світились в колоссях зірками, щоб хліб не виводивсь у нас на столі. (Д.Луценко.) Не буде роду переводу, бо вічно житиме любов. (Ю.Кравченко.) * Пояснювальний диктант. З-поміж записаних речень вказати складнопідрядні з підрядними означальними, з’ясувальними та обставинними.
І. Ми віримо глибоко й безконечно, що правда, і добро, і наш народ не вмре! (Б.Лепкий.) Благословенна наша вся родина, яка тернистий шлях пройшла до волі. (С.Жук.) Україна і Світ – ніби райдуги дві, що з’єднались у райдугу вічно єдину. (І.Гончар.) І несуть мене по полю, де здобув я нашу волю, коні вороні. (П.Воронько.) Поки виросли в вас крила, рідна мати вас учила. (П.Куліш.) Уставай, моє сонечко, з темного лугу, бо тривожить минуле не раз і не двічі. (А.Малишко.) Душу, тіло ми положим за нашу свободу і покажем, що ми, браття, козацького роду. (П.Чубинський.) Не біймось яничарської злоби, що тут сичить й з окопів зарубіжжя. (П.Мах.) Я розправляю над землею крила над рідною, де я ходить навчивсь. (О.Ісаченко.) Молись же всяк, щоб ум і честь пробили скрізь дорогу. (Р.Бернс.) ІІ. Коли на крилах ночі на землю сон злетить, ти в темний сад виходиш з квітками говорить. Є квіти такі, що ніколи не квітнуть. (Олександр Олесь.) Із стін душних на волю серце рветься туди, де ніч панує запашна. (Б.Грінченко.) Ніч прилітає надвечір, коли починає смеркати. Часто не відаєш, звідки сумного прильоту чекати. (Є.Гуцало.) Уже тріпочуть темні крила ночі, де сонячний промінь зника. (В.Сосюра.) Я лечу назустріч ночі в тихому краю, щоб на груди їй схилити голову мою. Ніч проміння позбирала і змотала у клубок, наче тінь жива упала біля ганку у куток. Вийди, щоб сонце стрівати, вдосвіта зорі гасить, скуті серця розкувати, з світом їх радісно злить. (Олександр Олесь.) V. Вивчення нового матеріалу. * Робота з підручником . Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу (с. 39 – інтонування складнопідрядних речень).
VІ. Виконання вправ на закріплення вивченого. * Диктант із коментуванням. У кожному реченні підкреслити граматичні основи, поставити питання від головної частини до підрядної. Накреслити схему вказаного вчителем речення. Записані речення прочитати, правильно їх інтонуючи. Хіба не бачите, що небо голубіє? Я не зазнав тих ніжних ласк і слів, що гай мені ласкаво шелестів. Не беріть із зеленого лугу верби ні на жовті луги, ні на скелі, бо зів’яне вона від жаги і журби по зеленому лузі в пустелі. Хочу я троянди, що цвіте в саду. Я прийшов на берег моря, щоб журбу свою втопить. Хочеш ти, щоб пісню я для тебе склав? Десять літ минуло, як пісні крилаті вирвалися з серця на широкий світ. Ти до мене прийдеш рано, коли зійде тільки сонце. Скажи ж, в яких лісах ти заблудив? Піду, втечу на сизі гори, що з небом радісно злились. Золоті хвилини линуть, наче бджоли мед несуть. З тв. Олександра Олеся. VІІ. Підведення підсумків уроку.
VІІІ. Домашнє завдання. П. 5, 6, вправа 89.
Урок № 16 Зв’язне мовлення Усний вибірковий переказ тексту наукового стилю Мета: формувати текстотворчі вміння, зокрема вміння визначати тему й головну думку тексту, його стиль та покладені в його основу типи мовлення, виокремлювати з тексту інформацію відповідно до завдання, визначати підтеми тексту в процесі складання плану, усно відтворювати вибрану інформацію за планом; виховувати пошану до вітчизняної історії та рідної мови; розвивати логічне мислення, усне мовлення, пам’ять, уточнювати й збагачувати словниковий запас учнів. Обладнання: текст для переказу.
Хід уроку І. Повідомлення мети і завдань уроку.
ІІ. Робота над усним вибірковим переказом. * Читання тексту вчителем (або учнями). *З ' ясування лексичного значення слів, що перебувають в пасивному словнику дeв’ятикласників. * Визначення теми й головної думки тексту. * З ’ ясування стилю тексту. Визначення основного й допоміжного типів мовлення. * Формулювання вчителем завдання (щодо того, які з фрагментів тексту потрібно переказати). * Складання плану вибіркового переказу. * Повторне читання тексту. * Усне вибіркове переказування тексту учнями. ІV. Підбиття підсумків уроку.
V. Домашнє завдання. Вправа 92 (усно).
Текст наукового стилю для вибіркового переказу
Київська Русь в історії України
Утворення Київської Русі було цілком закономірним явищем в історії слов’янських народів Європи. Слов’яни другої половини І тисячоліття перебували на приблизно однаковому рівні розвитку. В південних слов’ян починають утворюватися власні держави. Наприкінці VІІІ – на початку ІХ ст. утворилася Праукраїнська держава – Середньодніпровська Русь. Головну роль у житті нової держави відігравали племена полян – саме вони прибрали собі назву “русь”. Від імені “русів” пішла й назва нової держави, а столицею її став древній центр полян-русів Київ. Отже, була сформована держава Київська Русь. Розвиток Праукраїнської держави було перервано захопленням Києва варязьким конунгом Олегом у 882 році. Змінилася політична організація держави: замість конфедерації праукраїнських племен на чолі з князівською династією Києвичів утворилася держава імперського типу з князівською династією варягів Рюриковичів. Характерними для держави імперського типу стали підкорення й визиск інших племен і насильницьке розширення території. За визначальною роллю русів-українців і Києва у житті держави Київська Русь була давньою українською державою імперського типу, яка об’єднала племена й народи від Карпат і до Волги та від Прибалтики до Росі. У складі Київської Русі прискорилося формування етнічого ядра, до складу якого входили племена полян-русів, сіверян і древлян. У них ставало все більше спільного у мові, культурі, звичаях, побуті, заняттях. Кращі досягнення цих племен поступово поширювалися й серед інших, насамперед сусідніх, племен. У Київській державі створились умови для прискореного завершення формування української мови – головної ознаки народу. В своїй основі вона мала народну говірку полян-русів середньої Наддніпрянщини, яка активно впливала на говірки сусідніх племен і водночас вбирала в себе їх елементи. У ХІ ст. розмовна мова жителів Середньої Наддніпрянщини у своїй основі була разюче подібною до мови українців ХІХ ст. Поряд із народною існувала й писемна мова, абетку якої (кирилицю) створили видатні слов’янські просвітителі Кирило й Мефодій. Нею користувалися при виданні державних документів, у процесі спілкування знаті та духовенства. Саме про неї літописець Нестор писав, що в усіх слов’ян “мова була спільною – слов’янською”. Проте взаємовплив і зближення розмовної та писемної мови прискорювалися. У ХІІ ст. у літописах з’являється назва “Україна”, яка означає “край”, “земля”, “країна”. У Київській Русі завершилося формування українського народу за головними етнічними показниками. В цьому полягало одне з історичних значень Київської Русі в історії українського народу. Відбулися значні зрушення в сільському господарстві. Значно вдосконалилися землеробські знаряддя праці, покращився обробіток грунтів. Це стало основою для наступного розвитку землеробства в українських землях. Почали активно засновуватися й розвиватися міста. Міжнародного значення набула столиця держави Київ – найбільше й найрозвинутіше місто тогочасної Європи. Важливе значення мали Чернігів, Переяслав, Білгород, Вишгород. За розвитком міст, у яких проживало до 15% всього населення, Русь-Україна йшла врівень з іншими країнами Західної Європи. У Київській Русі були закладені основи для розвитку ремесел. Утворилися залізообробні центри, які задовольняли потреби у залізних знаряддях праці й побуту. З’явилися нові ремесла: виготовлення виробів зі скла, ювелірне ремесло, виробництво емалей. У рамках Київської Русі прискорився перехід від натурального господарства до товарного. Все більша кількість товарів призначалася на продаж. Активізувалася торгівля між людьми, між містом і селом, між окремими землями. Існування держави сприяло прискоренню зміни суспільної організації населення: на зміну родовому ладу прийшла сільська община, яка з того часу визначала життя селян протягом багатьох століть. Величезне значення мала Київська Русь у розвитку культури східних слов’ян. У ній було створено билинний епос про богатирів, які захищали Русь від ворогів. Зародився оригінальний жанр – літописання. З’явилася спільна для слов’янських народів писемність, що упродовж багатьох століть була однією з основ їх етнічної близькості. Від часу Київської Русі беруть свій початок школи, бібліотеки, література, камінне будівництво. Освіта й наука досягли такого високого рівня, що навчальні заклади стояли на порозі перетворення в університети. (За В.Борисенком; 570 сл.)
· Пояснити лексичне значення слів конунг (варяг), етнічний (такий, що стосується народу). · Виписати слова-терміни, витлумачити їхнє значення (конфедерація (союз суверенних держав, об’єднаних спільними керівними органами), імперія (монархічна, здебільшого велика держава, очолювана імператором, що, як правило, має колоніальні володіння), династія (кілька монархів з одного роду, які змінюють одне одного за правом успадкування), родовий лад, сільська община). · Скласти план вибіркового переказу “Мова України-Русі” (орієнтовний: І. Створення умов для прискореного завершення формування української мови – формування етнічого ядра (полян-русів, сіверян і древлян). ІІ. Основа української мови - народна говірка полян-русів середньої Наддніпрянщини. ІІІ. Подібність розмовної мови жителів Середньої Наддніпрянщини ХІ ст. до мови українців ХІХ ст. ІV. Паралельне існування народнорозмовної й писемної української мови. 1. Абетку (кирилицю) створили Кирило й Мефодій. 2. Коли користувалися писемною мовою (при виданні державних документів, у процесі спілкування знаті та духовенства). 3. Взаємовплив розмовної та писемної мови прискорювався. V. Значення Київської Русі у розвитку культури східних слов’ян, зокрема писемності, освіти й науки). · Усно переказати за складеним планом подану в тексті інформацію про мову України-Русі.
Урок № 17 Тема: Складнопідрядні речення з підрядними означальними Мета: дати поняття про складнопідрядні речення з підрядними означальними, формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них граматичні основи, головну й підрядну частини; виховувати патріотизм, зацікавити фольклором, різноманітністю й неповторністю рідної природи; формувати пунктуаційну грамотність, розвивати увагу, пам’ять, логічне й образне мислення й мовлення. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник.
Хід уроку І. Актуалізація опорних знань. * Робота біля дошки . Записати речення. Вказати в кожному частини головну й підрядну. Поставити питання від головної частини до підрядної. На питання якого другорядного члена речення відповідають підрядні частини речень? Ти дай напитися заспраглій птиці, яка в міжгір’ї згинути могла. (П.Воронько.) І якось я знайшов таку значну вершину, що інші гори скиртами здались. (Б.Олійник.) Річки, що розлилися між гаями, сріблясті хвильки в далечінь несуть. (О.Ісаченко.) Пісня, що вже не заспіваю, завмерла на вустах моїх. (Ф.Г.Лорка.) А ранок наливає в прозору чашу, що країв не має, рожевого цілющого вина. (М.Рильський.) ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу. * Пояснення вчителя. Складнопідрядним реченням з підрядним означальним називається таке складне речення, в якому підрядна частина пояснює той чи інший головний або другорядний член головної частини, виражений іменником чи іншою частиною мови в значенні іменника. Підрядне означальне речення відповідає на питання означень у простому реченні: який? чий? котрий? З головним реченням воно з’єднується сполучними словами який (яка, яке, які), що, чий (чия, чиє, чиї), котрий (котра, котре, котрі), де, куди, кому, звідки, як та сполучниками що, щоб, мов, наче (неначе), ніби та ін. Напр..: Кохаю край наш дорогий, що зветься Україна. (В.Коломієць.) У головному реченні часто наявне вказівне слово той, такий, яким виділяється означуваний іменник (напр..: Життя – такий напій, що не відірвеш уст. (О.Слоньовська.) Життя роками вишило мені на оксамиті прожитої долі ті незабутні і щасливі дні, що віддзвеніли жайвороном в полі. (Н.Медведєва.) Підрядне означальне речення стоїть після означуваного ним слова.
* Робота з підручником. Самостійне опрацювання учнями теоретичного матеріалу (с. 51-52). * Бесіда за змістом прочитаного . · На питання якого другорядного члена речення відповідають підрядні означальні частини? · Якими сполучними словами підрядне означальне речення поєднується із головним? Якими сполучниками підрядності? · Які вказівні слова часто вживаються у головній частині складнопідрядного речення з підрядним означальним? З якою метою? · Чим близькі до підрядних означальних займенниково-означальні підрядні речення? Навести приклад такого речення. V. Виконання вправ на закріплення вивченого. * Робота біля дошки . Записати речення. Підкреслити в кожному граматичні основи, поставити питання від головних до підрядних речень, вказати, до яких слів у головній частині вони відносяться і якими сполучниками чи сполучними словами з’єднуються з головною частиною. Визначити вид підрядних речень. І. Як зветься вітер, який несе надію на завтрашній день? (Т.Бартош.) Як же обійти оці прекрасні, ніжні, дивні квіти, що заглядають в очі, ніби діти? (В.Вдовиченко.) Де в світі є мова така чарівлива, щоб справжнєє щастя могла розказать? (Леся Українка.) Кожна квітка повна сонця, що бринить, співа над світом. (І.Кучмай.) Я з тих країв, де над Дніпром цвітуть, шумлять гаї. (М.Нагнибіда.) ІІ. Це ж мій край, зелений, тополиний, без якого й жити б я не зміг. (К.Дрок.) Мій пращур був із козаків, яких боялись шляхта й хани. (Д.Луценко.) Зостав у душі заповітний куток, де казка дріма, як маля. (Б.Олійник.) І про стеблину споришу, яка мені так часто сниться, я світлу оду напишу. (Б.Дегтярьов.) Є у мене єдина молитва, щоб собі малоросом не став. (М.Палієнко.)
* З кожної пари простих речень утворити складнопідрядні речення з підрядними означальними, використовуючи сполучні слова який, що, де та ін. Складені речення записати.
o Кожен любить чарівні українські пісні. Вони нікого не можуть залишити байдужим. o Стежка повела в лісок. Він вабив золотобагряною осінньою красою. o Я люблю блукати вузькими вуличками старовинного міста. Тут кожний дім, кожний куточок просякнутий подихом історії.
* Переписати речення з дошки, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). В кожному з речень підкреслити граматичні основи. Накреслити схему вказаного вчителем речення. Прочитати записані речення, правильно їх інтонуючи.
Мені приснивсь Архангел Михаїл, який очолив військо світлих сил. (М.Гринів.) З сирітської хатини з Давида виріс я, що з Голіафом б’ється. (Б.Лепкий.) Що вище совісті і сонця світла, яким крізь тьму світив Сковорода? ( В.Каюков.) Одним одна лишилася мені ти, мужицька пісне, в котрій люд весь плаче. (І.Франко.) Ще довго-довго нам писать життя людського повість, де буде кожним керувать одна царівна – совість. (С.Продан.) Намалюй мені ніч, коли падають зорі. (М.Петренко.) * Прості речення з дієприкметниковими зворотами перебудувати на складнопідрядні речення з підрядними означальними (усно). І. Не кане марно кров, пролита за Вітчизну. (Г.Аврахов.) Пролита кров за батьківщину священним полум’ям горить. (І.Турчин.) Будь проклята кров ледача, не за чесний стяг пролита! (Леся Українка.) ІІ. Горе ж тому кораблеві, та у море занесеному. Горе ж тому сиротині, від родини відлученому! (Л.Боровиковський.) Повіки сонях розтуля, ще не цілований бджолою. (Л.Талалай.) Ген хмарка в мареві дріма, промінням сонячним зігріта. (Б.Дегтярьов.) Ген килим, витканий із птиць, летить над полем. (Л.Костенко.) Звелося сонце, сповнене діяння. (П.Воронько.) * Попереджувальний диктант. У кожному з речень вказати головне речення і визначити вид підрядного. За схемою, поданою на с. 248 підручника, зробити синтаксичний розбір вказаного вчителем речення (усно). І. Камінь, що в мене кидають, в чорнозем душі ловлю. (Я.Лесів.) Вітрець улігся за сосною, яка верхів’ям піднімає вись. (О.Хало.) Стара верба така стара, що вниз уже росте. (П.Воронько.) Яблука доспілі виснуть наді мною, що колись про них я в Рильського читав. (В.Сосюра.) До нас у хату крізь вікно одкрите вривався гомін голосних потоків, що бігли вниз по вулиці нагірній. (Леся Українка.) Осінь стояла об тій порі, коли поля спустошені, безгомінні, коли багряно відцвітають дерева, стають голими й беззахисними, коли дає про себе знати підсиненим на пожухлій траві приморозком недалека й невідворотна зима-сніговиця. (В.Бондар.) ІІ. Білостінна батьківська хатино, всюди усміхаються мені соняхи далекого дитинства, що садила мама при вікні. (В.Олешко.) Вертай нас, пам’яте, вертай на ті стежини полинові, що нас водили крізь літа й не заросла в поета слові. (Б.Дегтярьов.) І стежечка від хати до дороги, що ми пройшли, спинаючись на ноги, чи не найбільше наше відкриття. (І.Гнатюк.) Покажи до схід сонця хлоп’яткові поле, де русалки стрибають у житі зеленім. (І.Шевченко.) Жаль неповторну швидкоплинну мить, що зовсім непримітною зникає. (Є.Гончаренко.) Душа моя бентежна, не скоряю твоїх чуттів, що ллються через край. (В.Олешко.) Послухаєм грозу і щедру зливу, що зашумує, виллється сповна. (О.Калашник.) * Завершити народні прислів ’ я, записати їх .
Не рубай стовпа, ... . Нема того краму, ... . Де ділися ті часи, ... . Ніж такий тупий, ... . Така біда, ... . Це тая Солоха, що... . Діждемо пори, ... .
Для довідок. .... на якому сидиш. ... щоб купити маму. ... що в рот ішли ковбаси. ... що й киселя не ріже. ... що хоч з мосту та в воду. ...кури полоха. ...що й ми виліземо з нори. *Прочитати . Вказати займенниково-означальні підрядні речення. Чим вони близькі до підрядних означальних? Щасливий той, кому пером дано небачене у звичному відкрити. І знати тільки мужності дорогу повинен той, хто зве себе – поет. (Л.Забашта.) Не може кермувати той людьми, хто сам не бачить шляху із пітьми. (Д.Павличко.) Не заздрю тим, у кого “Жигулі” і молоко пташине на столі. А заздрю тим, хто світлий розум має, тим, хто живе красиво на землі. (К.Лесьєв-Лесь.) Заздрять тому, хто вміє язик за зубами тримати. Заздрять тому, хто вірить у слово святеє – мати. Заздрять тому, хто слово скаже і не відступить. Заздрять тому, хто вірно усе життя своє любить. Інколи дуже радію і Бога хвалю із радістю, що зовсім я не хворію гидкою чорною заздрістю. (Л.Соловйова.) * Навчальний диктант. Вказати складнопідрядні речення з підрядними означальними. Прочитати ці речення, дотримуючи правильної інтонації.
Чимало на землі українській пам’яток стародавньої архітектури, чиї мури живуть, мов дерева, пам’ятають, мов люди. Такі Золоті ворота Києва. Яким був первісний вигляд Золотих воріт? Це була прямокутна, прикрашена вгорі декоративною кладкою вежа. Над склепінням воріт здіймалася однокупольна церква, що була розписана прекрасними фресками. Золота брама, яка гостинно відчинялась перед купецькими караванами й посольствами дружніх держав, завжди жахала ворогів. Золоті ворота й досі твердо стоять на землі, пов’язані з працею багатьох безіменних майстрів, які, споруджуючи браму, мурували послання своїм нащадкам (З календ.; 80 сл.).
V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. П.7, вправа 95 (І).
Урок № 18 Тема: Складнопідрядне речення з підрядними з’ясувальними. Мета: дати поняття про складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними; формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них граматичні основи, частини головну й підрядну; виховувати патріотизм, повагу до зафіксованої фольклором мудрості народу, шанобливе ставлення до рідної природи; формувати пунктуаційну грамотність, розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять, удосконалювати навички роботи з підручником. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник. Хід уроку І. Актуалізація опорних знань. * Робота біля дошки. До записаних на дошці головних частин складнопідрядних речень усно додати підрядну частину. На питання якого другорядного члена речення відповідає додана підрядна частина? Я розумію, що .... . Мені відомо, як .... . Я згоден, що ... . Важко навіть уявити, що... . Ми щасливі тим, що ... .
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Пояснення вчителя. Складнопідрядним реченням з підрядним з’ясувальним називається таке складне речення, у якому підрядна частина з’ясовує, роз’яснює зміст одного з членів головного речення. Такі члени головного речення означають різні вияви мислення, мовлення, почуття (у головній частин, як правило, наявні дієслова: говорити, запитувати, думати, розуміти, вважати, бачити, чути; прикметники: радий, певний, щасливий, прислівники: видно, зрозуміло, потрібно та ін.). Підрядне з’ясувальне речення відповідає на питання додатка у простому реченні (питання всіх непрямих відмінків). Напр.: Нас змалку вчили, що мовчання – золото. (В.Кордонець.) Сім міст сперечались, що їхій Гомер. (Л.Костенко.) Жду не діждусь, коли ніч сіроманцем з казки далекої бігтиме знов. (Є.Гуцало.) З головною частиною складнопідрядного речення підрядні з’ясувальні частини з’єднаються сполучниками що, як, щоб, ніби, наче, мов та сполучними словами хто, який, чий, котрий, де, куди, коли. Напр..: Я знаю, що пройде печаль. (І.Кучмай.) Я бачив, як синя вода кресала крижину попід мостами. (А.Малишко.). У головній частині може бути слово той у непрямих відмінках. Напр..: Вірю в те, що знову уквітча нашу землю жито молоде. (Ю.Воропай.) Як правило, підрядні з’ясувальні частини стоять після головної частини складнопідрядних речень. Напр..: Буду шукати сама, де дорога моя. (Леся Українка.) Мамо, я знаю, що жодна хустина тепла вже не сховає твої передчасні сивини. (Г.Васильченко.) Інколи підрядна з’ясувальна частина стоїть на початку речення (напр..: Що в серці вариться, те на лиці не втаїться. (Нар.творч.) Чи заболить головонька, ніхто мене й не спитається! (Л.Боровиковський.) Що розказував нам батько, не забуть до скону. (Д.Білоус.), усередині речення (напр..: Не кажи, що не маю рації, і докорами не карай. (Л.Костенко.) Хай говорять, що хочуть, волошки у житі. (Є.Гуцало.) Не знає поет, чи хто слуха його, не стримує серця і співу свого. (Леся Українка.) Бачить, що в хижу, та дверей не знайде. (Нар.творч.) * Робота з підручником. Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу (с. 54). * Бесіда за змістом прочитаного. · На питання якого другорядного члена речення відповідають підрядні з’ясувальні речення? · Якими дієсловами (прикметниками, прислівниками) зазвичай передаються вияви сприйняття, мислення у головній частині? · Якими сполучниками приєднуються підрядні з’ясувальні речення до головних? Якими сполучними словами? · У значенні якої частини мови вживається частка чи, яка приєднує підрядну з’ясувальну частину до головної? ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Прочитати записані на дошці (спроектовані на дошку) речення. Поставивши питання від головної частини до підрядної, з’ясувати вид підрядної частини. Вказати сполучники й сполучні слова, якими підрядна частина з’єднується з головною. Якими частинами мови є виділені слова?
Послухайте, як дихає земля. (І.Гончар.) Диваче! Глянь, як ниви колосяться! (М.Рильський.) Не віриться, що пригасає сонце. (С.Назарик.) Не помітив, як і звечоріло. (М.Самійленко.) Час подивитись, куди наша річка тече. (А.Зігора.) Я тільки чув, як голос пісні затихав. (М.Петеренко.) Признаємося, хто кому рідня. (М. Діхтяренко.) Ти дивишся, чи десь не ходить мати. (А.Горбівненко.) Приходив дощ, питався, де ти є. (О.Галета.) А хмарка хмарку весело питає, куди гуся Телесика несе. (Н.Кир’ян.) Не знаєм, де грози оселя, чи є туди які стежки. (Є.Гуцало.) Шкода, що літо відцвіло. (М.Волощук.) Хто у тому винен, я не знаю. (В.Симоненко.) І іноді буває справді жалко, що в стиглім житі не живуть русалки. (П.Камінський.)
* Робота біля дошки. Записати речення, встановити, що пояснює підрядне речення в головному. Визначити вид підрядних частин. Пояснити вживання розділових знаків.
І. Я не знаю, хто першим повідав мені Україну мою дорогу, барвінкову. (Т.Севернюк.) Давно доведено, що гени таки щось важать в цьому світі. (Н.Білокриницька.) Спинися, часе, й розкажи, як наш народ колись тут жив. (О.Озірний.) Думав я, що в кожнім серці є сьогодні, вчора й завтра. (Б.Олійник.) Я люблю, як, буває, осінню пахне яблуками у хаті. (А.Малишко.) Навчає мудрість, що біда сама ніколи не приходить. (А.Багряна.) Чом промайнула журбинка, сам я, признатись, не знаю. (Д.Луценко.) Питаються в циганочки, де зілля копати. Питаються, як тим зіллям хлопців чарувати. (Л.Боровиковський.) І я молюсь, щоби Чумацький Шлях засяяв ніжно рушничком космічним. (В.Лупейко.) ІІ. Цілу ніч до зорі я не спала, прислухалась, як море шуміло. (Леся Українка.) Що сумом повняться рядки, вже не лякає, ні. (О.Биструшкін.) Я знаю по голках сосну й ялину. Я знаю, як кохають до загину. Я знаю чорне, біле і рябе. Я знаю, як Господь створив людину. Я знаю все й не знаю лиш себе. (Ф.Війон.) Що має в серці простий люд, те я – серед усіх найгірший – хотів сказать у вбогім вірші. (П.Безруч.) Не можу бачить, як людина плаче, здригаючи плечима безутішно, ковтаючи важкий клубок гіркоти чи болю й смутку. (А.Малишко.) Я вірю у щасливі дні, у те, що сонце засіяє у небі й серденьку моїм. (О.Ісаченко.) Що різні ми, не новина. (В.Сосюра.) Нехай не забувають люди, що дурень завжди дурнем буде. (Л.Глібов.)
* Прочитати. Безсполучникові складні речення перебудувати на складнопідрядні з підрядними з’ясувальними (усно).
В людське безсмертя я не вірю та вірю: не вмира краса! (Є.Гуцало.) Я знав: вперед пливти колись було нелегко й Магеллану. (Д.Луценко.) Я знову вгадую: приїдеш ти чи ні? (М.Рильський.) Мені страшно признатися: я щаслива. Я знаю: слабкість – це одна з диверсій. Мене спитали: ще раз хочеш юності? (Л.Костенко.)
* Диктант із завданням . Звершити народні прислів’я, записати їх. Визначити вид підрядної частини складнопідрядних речень.
Ніхто не знає, ... . Ніхто не чув, ... . Рибак по кльову мусить знати, ... . З самого початку подумай, ... . Убрався в жупан і дума, ... . Не тямить голова, ... . Бачить корова, ... . Бачить Лиска, ... . Сова знає, ... . Казав німий, ... . Сирота не знає, ... . У цього знати по очах, що ... . Права рука не знає, ... . Дорікав горщик чавунові, ... . Знай, кобило, ... .Чи хтось видав, ... ? Пізнати по личеньку, ... .
Для довідок. ...що його чекає. ...як комар чхнув. ...як рибку звати. ...який буде кінець. ... що пан. ... що язик лепече. ...що на повітці солома. ... відкіль блиска. ...де кури ночують. ... що бачив сліпий, як втікав кривий. ... куди голову прихилити. ... він ходить по ночах. ...що робить ліва. ... що той чорний. ...де можна брикати. ...щоб ведмідь щебетав? ... що не спала всю ніченьку.
* Прочитати. Визначити вид складнопідрядних речень. Усно перебудувати подані речення на речення з прямою мовою.
Мені говорила бабуся, що кожна порядна дівчина повинна зуміти вишити хоч би один рушник. (В.Кордонець.) В мовчазної господині вранці я перепитаю, чи давно той сохне невід, склавши крила поверх тину? (В.Давиденко.) На Річку Море раз гнівилось і ревло, що річка береги водою розбовтала. Осел почванитись хотів перед сусідкою своєю Свинею, що чув в ліску всіх птахів спів. (Л.Боровиковський.)
* Пояснювальний диктант. Накреслити схеми двох указаних учителем речень. За схемою, поданою на с. 115 підручника, зробити синтаксичний розбір одного з речень (усно).
Послухайте, як птах виводить ноту. (З.Кучерява.) А сонечко неначе запитало, чи тепло у душі моїй сьогодні. (О.Омельченко.) Став я, подих затаїв, слухав, як земля зітхала. (З.Гончарук.) Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі? (П.Тичина.) Ви чули, як шумлять бори у вересневі вечори? (А.Малишко.) Питають сосни, де я мешкаю, куди іду сумною стежкою (Д.Павличко.) Чи ти бачиш, як хмари кошлаті в небесах чередою пливуть? (Янка Купала.) Спинись і послухай, як скрипка до себе зове. Спинись і послухай, як скрипка тобі промовляє. (Є.Гуцало.) Збагніть на мить, яку таїть загрозу нейтронний смерч для людства і життя. (Д.Луценко.) Усі проблеми світові забути хочеться на мить і слухать, як бджола дзумить. (М.Луків.) Край яру джміль сів на квітинку, зірвався й покотивсь на сніг і довго втямкувать не міг, чого так холодить у спинку. (А.Казка.) Незабудка безпорадно дивилась, як очерет над водою косили. (С.Кічун.)
* Диктант із коментуванням. Записані речення прочитати, дотримуючи правильної інтонації.
І. Ви бачили хоч раз, як плачуть квіти? (Г.Максимішина.) Не буду я питати, чому за літом дні холодні йдуть. (М.Волощак.) Душа байдужа вже не в змозі почути, як шепочеться трава. (З.Бебешко.) Ніхто не бачить, що гілля померзло, що від морозу взимку гинуть віти. (Л.Федорук.) Ой ти, стoлітнє дерево, чи не повчило б нас ти, як дивну мову грушину на людську перекласти? (Янка Купала.) Я пригортала світ увесь до себе і відчувала, як мене він любить. (О.Омельченко.) Ішли ми довго шляхом по луках і полях, та пізно здогадалися, що колом був той шлях. (Т.Уєвич.) Зайду в траву і ляжу горілиць, прислухаюсь, як з вітром гай шепоче. (Д.Луценко.) Я не знаю, але знати мушу, як навчити відчувати душу, розуміть, що десь комусь болить? (Н.Білокриницька.) Лісники мені розповідали, як в гаях весною на світанні солов’ї раптово помирали від розриву серця в щебетанні. Невсипущі добрі життєлюби, у весну закохані і вперті, не гадають, що за мить загубить їхній вік неждана сила смерті. (Д.Луценко.) ІІ. Комусь дано творить діла великі, що ниткою простягнуться в віки. А з мене досить, що не був дволикий, що серця не міняв на п’ятаки. (Д.Фальківський.) І без слів я усе зрозумію, що сказати маєш мені. (В.Симоненко.) День і ніч у небі до знемоги крилами веслують журавлі, знають, що не зіб’ються з дороги з вірним їм ватагом на чолі. Знають, що не дбаючи про себе і не поступаючись ніде, їх усіх він обширами неба в рідний край щасливо приведе. (І.Гнатюк.) Я бачу все і розумію, що важко визначить, де суть. (Н.Білокриницька.) Послухай, юначе, послухай, козаче, як вірно тебе я люблю. (Г.Гуржій.) VІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання. П.7, вправа 100.
Уроки № 19-20 Зв’язне мовлення Письмовий стислий переказ тексту наукового стилю Мета: на основі здобутих текстологічних знань формувати такі текстотворчі вміння, як визначення теми й головної думки тексту, з’ясування стилю та основного й допоміжних типів мовлення, самостійне складання його плану, трансформування плану детального переказу у план переказу стислого, самостійний добір адекватних змісту та прослуханому зразкові виражальних засобів мови, реалізація задуму (стисле відтворення вихідного тексту-зразка); формувати вміння стисло переказувати текст із збереженням стильових вимог; виховувати повагу до народних традицій і звичаїв; розвивати слухову пам’ять, логічне мислення, усне й писемне мовлення, удосконалювати вміння відрізняти головне від другорядного; уточнювати й збагачувати словниковий запас учнів. Обладнання: текст для переказу.
Хід уроку І. Повідомлення мети і завдань уроку.
ІІ. Підготовка до роботи над переказом. * Читання тексту вчителем або учнями. *З ’ ясування лексичного значення вжитих у тексті переказу слів, які перебувають у пасивному словнику учнів. *Визначення теми та головної думки тексту. *Визначення стилю тексту, з ’ ясування стильових ознак. Визначення покладеного в його основу типу мовлення та допоміжних типів мовлення. *Самостійне складання плану прослуханого тексту. Трансформація складеного плану детального переказу на план переказу стислого. *Повторне читання вчителем тексту. ІV. Самостійна робота над переказом (на чернетках).
V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. Відредагувавши чорновий варіант переказу, переписати текст до зошитів.
Текст для стислого переказу
Моральні стосунки в українській громаді
Життя українських сільських громад грунтувалося на певній системі моральних стосунків. Такі стосунки виявлялися під час праці та відпочинку, у середовищі рідні та знайомих, а також серед чужих людей. Найбільш безпосередньо норми поведінки виявлялися у праці, а також при спілкуванні у традиційних місцях: на вулицях, ярмарках, біля церкви, у крамниці, млині, кузні, на весіллях, хрестинах тощо. Тут можна було спостерігати стереотипи індивідуальної й колективної поведінки у ставленні до праці, до літніх людей, жінок, дітей. Місцем найбільш масових зустрічей була церква. Біля церкви відбувався обмін інформацією, обговорювалися господарські питання. Після богослужіння чоловіки збиралися перед церквою, щоб прослухати урядові накази або розпорядження сільського старости. Обговорення новин переносилося до корчми. Сюди в години дозвілля прямували чоловіки й жінки для спілкування зі знайомими чи приятелями. Тут відбувався обмін думками з різних питань, оцінювалися різні події. У корчмі з’ясовувалися стосунки між односельцями, вирішувались суперечки, укладались угоди. Групувалися тут, як і біля церкви, за віком. Молодь, як правило, сходилася під корчму для розваг. Колективне дозвілля на виду всього села давало можливість молодим із розмов старших дізнатися про сучасне й минуле, засвоїти звичаї. Старше покоління, спостерігаючи за дозвіллям молоді, одержувало про дівчат та юнаків додаткову інформацію. Одночасно крочма була уособленням лиха. Лихварі, споюючи селян, розорювали їх, залишаючи без клаптика землі. Ядро сільської громади становили літні чоловіки – старійшини. Їх присутність була обов’язковою при вирішенні важливих громадських справ, особливо таких, що стосувалися суперечок за межу, спадок, власність. До старійшин зверталися як до знавців традицій села. Крім того, літні люди були носями практичного досвіду: з ними радились, коли орати, сіяти, щодо якості грунту. Важлива роль належала старим людям у виховному процесі. Вважалося нормою, коли стороння літня людина робила зауваження юнакові чи підлітку за порушення спокою, за втручання у розмову старших тощо. Великою пошаною користувалися в громаді літні господарі. Поняття “господар” у народному розумінні означало не тільки “заможний” чи “багач”, а насамперед – поважний, чесний, досвідчений селянин, який мав землю, обійстя, а в громаді – славу добродія. Бабусі були носіями знань щодо господарювання, виховання дітей, хатніх занять. Дівчата переймали від них секрети ткання й вишивання, жінки – основи городництва, кулінарії, лікування. В Україні завжди високо цінували жінку-матір, жінку-трудівницю, і до розуміння цього дітей готували з раннього віку. Матір привчала дочку підтримувати порядок у житлі, доглядати молодших членів сім’ї. Майбутня жінка повинна була вміти виконувати всю хатню роботу, доглядати господарство, прясти й шити. Жіноча хазяйновитість і спритність у роботі цінувалися більше, ніж врода чи багатство. Стосунки в українській родині будувалтся з великою увагою до громадської думки. Для багатьох це був чи не найголовніший засіб впливу. Дуже часто страх громадського осуду скеровував поведінку жінки в сім’ї, де не було злагоди. Вона могла витримувати навіть побої, лише б не пустити неславу про свій дім, адже з повагою до її роду пов’язувалася подальша доля дітей. Про авторитет і місце української жінки в громаді свідчить той факт, що повсюдно в Україні ще у ХV – ХVІІІ ст. мали юридичну силу заповіти, складені не тільки чоловіками, а й жінками. Вдова була господинею в домі. Заступаючи покійного чоловіка в громаді, вона вирішувала спірні питання, укладала угоди, брала участь у народних сходах, маючи там право голосу. Кожній віковій групі громада неофіційно визначала межу її можливостей. Задавалася “програма”, яку можна окреслити так: спочатку – набратися розуму й досвіду, потім – створити сім’ю і господарство, далі – досягати матеріального добробуту. Для українських селян було характерним постійне намагання досягти вищого рівня в усіх ділянках життя. Найпозавітнішою мрією молодої людини було дорости до пори, коли з нею почнуть рахуватися старші. У щойно одружених парубків була своя мета - здобути серед односельців репутацію доброго господаря. У людей старших були свої орієнтири - одружити дітей, примножити успадковане від батьків, залишити добрий спомин у громади. Формуючи взаємини між собою, українські селини завжди пам’ятали про досвід попередніх поколінь: “Так діди наші робили й нам веліли”. Пам’ять роду, культ предків посідали в духовності українців чільне місце. Зламати звичаї, зганьбити пам’ять предків було, за народними переконаннями, найтяжчим гріхом. (З підручн.; 626 сл.)
· Пояснити лексичне значення слів стереотип (металева, гумова або пластмасова копія друкарського набору; перен. – те, що повторюється і стало звичним; часто вживаний погляд, думка), орієнтир (щось, за допомогою чого можна визначити своє місцеперебування; перен. – те, що служить за візрець для наслідування), обійстя (садиба, двір), репутація (загальна думка, що склалася про певну особу або групу людей). · Дібрати синоніми до слів стосунки (взаємини), грунтуватися, характерний. · Скласти план докладного переказу (орієнтовний: І. Життя громад грунтувалося на певній системі моральних стосунків. ІІ. Де норми поведінки виявлялися найбільш безпосередньо. ІІІ. Місце масових зустрічей – церква. ІV. Користь і шкода від спілкування в корчмі. 1. Тут відбувався обмін думками з різних питань, оцінювалися різні події. 2. Старші люди одержували інформацію про молодь. 3. Одночасно корчма була уособленням лиха . V. Літні люди – ядро сільської громади. 1. Старійшини – носії практичного досвіду. 2. Роль старих людей у виховному процесі. 3. Чим зумовлювалась пошана до літніх господарів. 4. Носіями яких знань були бабусі. VІ. Споконвічна пошана до жінки-матері. 1. Хазяйновитість цінувалася більше за вроду. 2. Поведінку жінки часто скеровувала громадська думка. 3. Які факти засвідчують високий авторитет української жінки в громаді. VІІ. Визначена громадою межа можливостей кожної вікової групи. VІІІ. Пам’ять роду, культ предків у духовності українців.) · План докладного переказу перебудувати на план переказу стислого (орієнтовний: І. Життя українських громад спиралося на систему моральних стосунків. ІІ. У яких громадських місцях норми поведінки виявлялися найповніше. ІІІ. Ядро сільської громади – літні люди. 1. Носії практичного досвіду. 2. Роль літніх людей у виховному процесі. ІV. Ставлення до жінки-матері. V. Моральні орієнтири кожної вікової групи. VІ. Місце культу предків в українській духовності). · На дошці записати: норми поведінки, стереотипи індивідуальної й колективної поведінки; увага до громадської думки ; страх громадського осуду; постійне намагання досягти вищого рівня в усіх ділянках життя .
Урок № 21 Тема: Складнопідрядні речення з підрядними місця і часу. Мета: дати поняття про складнопідрядні речення з підрядними місця й часу, формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них граматичні основи, частини головну й підрядну; виховувати повагу до фольклору, до таланту майстрів художнього слова; формувати пунктуаційну грамотність, розвивати увагу, мислення, навички виконання таких мисленнєвих дій, як аналіз, порівняння, добір аргументів на підтвердження самостійно висунутих тез, розвивати мовлення, удосконалювати навички роботи з підручником та навички правильного інтонування речень. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник. Хід уроку І. Актуалізація опорних знань. *Робота біля дошки . Записати речення, поставити питання від головного до підрядного. На питання якого другорядного члена речення відповідає підрядна частина? На які розряди поділяються обставини? Які з-поміж поданих речень відповідають на питання обставин місця й часу? Де є життя, там є надія. Де немає болю, там немає життя. Не копай ями на когось, бо сам у неї впадеш. Як житимеш просто, проживеш років зо сто. Як будеш лукавить, чорт тебе вдавить. Доки людина дихає, вона сподівається. Народна творчість.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу. * Пояснення вчителя. Складнопідрядним реченням з підрядним місця називається таке складне речення, в якому підрядна частина вказує на місце чи напрям дії, про яку йдеться в головному реченні. Підрядне речення місця відповідає на питання обставин місця: де? куди? звідки? Напр..: Десь там моя вітчизна неземна, де пахнуть зорі, ніби євшан-зілля. (Д.Павличко.) А там, де сонце торкнулось вершечків дерев, листя спалахнуло злото-зеленим вогнем. (М.Коцюбинський.) Підрядне речення місця залежить від головного речення в цілому. З головним реченням воно з’єднується сполучними словами де, куди, звідки. У головному реченні цим словам можуть відповідати слова тут, там, туди, всюди, скрізь, звідти, кудись тощо. Напр..: І серце полинуть бажає туди, де ще воля гуляє. (Б.Грінченко.) Де нема святої волі, не буде щастя там ніколи. (Т.Шевченко.) Там, де тирса шелестіла, йдуть плуги. (П.Воронько.) Підрядні речення місця можуть стояти після головної частини речення (напр.: Там ясна світлиця, де красна молодиця (Нар.творч.), перед головною частиною (напр.: Де творчості немає, там і життя нема! (В.Сосюра.) або всередині головної частини (напр..: Білі каштани, світлі огні, де б не бував я, любі мені. (А.Малишко.) Над озером, де плачуть дві верби, стоїть вродлива мавка чорноброва. (Л.Забашта. ) Там, де рідні кожна стежка і стеблина, бродять мої думи і пісні мої. (В.Сосюра.) . * Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 61). ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого. * Робота біля дошки. Записати речення. У кожному вказати головну й підрядну частини, поставити до підрядної частини питання, з’ясувати, на що вона вказує. Визначити вид підрядної частини. Вказати сполучні слова, за допомогою яких підрядна частина з’єднується з головною.
І. Бджола летить, де мед пахтить. Куди голка, туди й нитка. Де робить купа, не болить біля пупа. Де слова масні, там пироги пісні. Де баб сім, там торг зовсім. Де велика рада, там рідкий борщ. Де борошно, там порошно. Де багато кухарів, там собаки не голодні. Там, де просто, живуть років зо сто. Живи, поки живеться. Забіг, де й перець не росте. Де праця, там пісня. Де відвага, там перемога. Де байрак, там козак. Де козак, там слава. Де нема співця, послухаєш горобця. Де свої б’ються, хай чужі не мішаються. За вухо та туди, де сухо. Народна творчість. ІІ. Україна моя починається там, де доля моя усміхається. (П.Осадчук.) Де рідний край, там під вербою рай. (Нар.творч.) О Україно! Жить тобі, як і твоїй співучій мові, аж поки сяють голубі небесні шати. (Л.Забашта.) Там, за порогами, в степах, де землі щедрі і розлогі, сидять лелеки на стовпах. (Л.Костенко.) А там, де чуть синички вбогий свист, зими злякавшися, тріпоче лист. (В.Шекспір.) Де ходили люті турки-яничари, там пасуться мирні овечок отари. Де полягла козацькая голова думлива, виріс там будяк колючий та глуха кропива. (Леся Українка.) Ще будуть люди і брати там, де раби були й кати. (Б.Грінченко.) Де гарцювали яничари, дзвенять на сонці лемеші. (І.Турчин.) Сивіють хлібів перекати, де кров побратимів лилась. Де козацька слава не вмира, повниться зерном життя натхненне. (Д.Луценко.) Там, де землю зорали стальні лемеші, вже пливуть тумани, наче хвилі. (В.Сосюра.) Світлом рожевим там степ паленіє, промінь де ллється іскристий. (Леся Українка.)
* Пояснювальний диктант. Прочитати речення, дотримуючи правильної інтонації.
Де іржали коні, квітне мак. Де копитом били, - копитняк. (А.Качан.) Воронець зацвітає на моїй українській землі там, де падали коні, вороні твої коні, Вкраїно. (Л.Забашта.) Там, де зорі сяють з-за гори, над водою гнуться явори. (А.Малишко.) Над водою, де калина білим цвітом одцвіта, тихо явір-яворина задивляє крізь літа. (В.Женевський.) Де порубаний цвіт застелив клаптик поля, зашуміла увись тонкостанна тополя. (О.Галета.) Там, де зорі сяють з-за гори, над водою гнуться явори. (А.Малишко.) Де синім медом ллється літо, бринить бджолиний спів. (Є.Маланюк.) Ми вийдем з тобою на листя опале, де сяє повітря, як сиві опали. (Д.Павличко.) Ми підем, де трави похилі, де зорі в ясній далині. (А.Малишко.) І зорі блимають незлічені над нами там, де Чумацький Віз накреслив дальню путь. (В.Сосюра.) Там, де втомно в темінь тоне кучерявий вечір, хтось невтомним дзвоном дзвонить про чарівні речі. (Д.Загул.) * Диктант із завданням. Записати народні прислів’я, завершивши їх. У кожному з речень підкреслити граматичні основи, визначити частини головну й підрядну. Куди орли літають, ... . Треба розумом надточити, ... . Куди серце лежить, ... . Де м’яко стелять, ... . Куди кінь з копитом, ... . Де він не повернеться, ... .
Для довідок. ...туди сороки не пускають. ... де сила не візьме. ... туди й око глядить. ... там твердо спати. ... туди й жаба з лапою (рак з клешнею). ...там золоті верби ростуть. * Прочитати . Записати тільки складнопідрядні речення з підрядними місця. Свій вибір обгрунтувати. Пояснити, як відрізнити складнопідрядні речення з підрядними місця від складнопідрядних з підрядними означальними? Повій, вітре, на Вкраїну, де покинув я дівчину. (С.Руданський.) Ой, мабуть, мила твоя там витає, де сонечко ясне за гори сідає. (М.Петренко.) Я брала там євшану-зілля вволю, де у Кирилівці ходив малий Тарас. (Л.Забашта.) О, скільки є могил, де спить життя козаче! (Л.Глібов.) В степах, на прадідних козацьких тих могилах, де полягло колись преславне товариство під списами татар, Москви, лихої Польщі, катів жорстоких вільної Вкраїни, стою я. (П.Безруч.) Десь, кажуть, є гора, де не співають птиці. (Л.Костенко.) Не живе ледачий, де кипить робота. Не кується слово там, де твань болота. (А.Малишко.)
* Накреслити схеми поданих речень, визначити вид кожного . За схемою, поданою на с. 115 підручника, зробити синтаксичний розбір одного з речень (усно). Чом я не можу злинути угору, туди, на те верхів’я золоте, де місяць просвітив біляву хмарку? (Леся Українка.) Там, де малина й ліщина докупи зрослися, вітер натхненно гілля їхнє перемішав. (Є.Гуцало.)
V. Вивчення нового матеріалу. * Пояснення вчителя. Складнопідрядним реченням з підрядним часу називається таке складне речення, в якому підрядна частина вказує на час або тривалість дії, про яку йдеться в головному реченні. Підрядне речення часу відповідає на питання обставини часу коли? відколи? як довго? з якого часу? до якого часу? з яких пір? Напр..: Коваль клепле, поки тепле. (Нар.творч.) Пройшло немало років, як погас вогонь війни і вичахли гармати. (Д.Луценко.) З головним реченням підрядне речення часу з’єднується сполучниками підрядності й сполучними словами коли, поки, доки, ледве, в міру того як, до того як, після того як, відтоді як, з того часу як, перш ніж. Цим словам у головному реченні можуть відповідати слова тоді, доти, до тих пір, до того часу тощо. Напр..: Є скарби, допоки їх шукають. (Л.Костенко.) Підрядні речення часу можуть стояти перед головною частиною складнопідрядного речення (напр..: Відколи на світі пісні гомоніли, такої не чути ніколи. (Л.Костенко.) А наш соловейко коли заспіває, здається, скресає Дніпро. (Л.Забашта.), після головної частини (напр.: Не щебечи, соловейку, як сонце пригріє. Не щебечи, малюсенький, як і вечоріє. (В.Забіла.) Ітиму, доки вистачить снаги. (Л.Костенко.), всередині головної частини (напр..: Уночі, як Чумацький Шлях сріблисту куряву простеле, вийди на Дніпро! (П.Тичина.). * Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 61). VІІ. Виконання вправ на закріплення. * Переписати записані на дошці (спроектовані на дошку) речення. Визначити частини головну й підрядну, поставити питання до підрядної частини, з’ясувати її вид. Пояснити вживання розділових знаків.
І. Чом, чом не прийшов, як ще місяць не зійшов? Тоді тебе принесло, як сонечко ізійшло. Як стане на степу вітер повівати, очерет і тирсу по степу розсипати, тоді мене, мила можна ждати-піджидати. Як котилось ясне сонце й стало примеркать, став той славний чумаченько товариства прохать. А як жито зацвіло, прийшла звістка у село. У неділю вранці-рано, як стало світати, поз’їжджалася родина жовнярика проводжати. Народна творчість. ІІ. Я народилася, коли з-під снігу потічки з гір карпатських зашуміли. (П.Кубаєвич.) Коли я йшла стежиною до річки, травинка із-під ніг мені всміхнулась. (О.Омельченко.) Затрембітай мені, вівчарику здалека, коли до гір прилине наш лелека. (Л.Забашта.) Коли зоря в ранковім небі погожий віщувала день, мене будив пташиний щебет і повнив серце молоде. (Б.Дегтярьов.) Поки ранки ще блакитні й білі, босоногий хлопчику, побігай! (М.Самійленко.) Ми живем і не вмрем, поки сонцю горіти. (О.Галета.). Допоки жити буду я, в моїй душі живе жар-птиця. (В.Загороднюк.)
* До поданих головних частин речень дописати підрядні частини, які відповідали б на записані в дужках питання. Народні пісні я можу слухати (як довго?). (Відколи?) я зацікавився фольклором. Вкладати мудрість у прислів’я, приказки й притчі народ почав (від якого часу?) * Завершити народні прислів’я, записати їх . У кожному реченні підкреслити граматичні основи, визначити частини головну й підрядну. Доки баба спече книші, ... . Поки розумний думає, то ... . Поки хвалько нахвалиться, ... . Замкнув пан стайню, ... . Повів коня кувати, ... . Це буде тоді, ... . Скакав м’ячик, ... . Як пішов по масло, ... . доки не перескочиш. Загоїться, ... . Доки грім не вдарить, ... . Жалів яструб курку, ... . Тоді просо засівається, ... . Для довідок. ..в діда не буде душі. ... дурень уже робить. ... будько набудеться. ...як коні вкрали. ...як кузня згоріла. ...як у курки зуби виростуть (як рак свисне; як п’явка крикне; як на долоні волосся виросте). ...доки на цвяшок проколовся. ... то в печі погасло. Не кажи гоп... ...поки весілля скоїться. ... мужик не перехреститься. ... поки всю обскуб. ... як сухий дуб розвивається. * Диктант із коментуванням . Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Підкреслити в кожному граматичні основи, визначити частини головну й підрядну. Накреслити схему вказаного вчителем речення. За схемою, поданою на с.115 підручника, зробити синтаксичний розбір цього речення (усно).
І. Моря перелетиш і не впадеш, допоки буде в серці рідна мова. (Д.Павличко.) Допоки мова є, народ не гине, а воскресає, наче Фенікс-птах. (Н.Поклад.) Дороги іншої не треба, поки зорить Чумацький Шлях. (Т.Петриненко.) Доки буде жити дух наш запорозький, доти Україна буде в світі жить! (А.Рекубрацький.) На світанку після бою, як зоря почне світити, під смерекою густою отаман любив спочити. (Г.Кривда.) Поки Рось зоветься Россю, Дніпро в море ллється, поти серце українське з панським не зживеться. (П.Куліш.) Як повернуся я додому, вода джерельна зніме втому. (Т.Вишталюк.) Коли з далекої мандрівки я повертаюся додому, мене світанно зустрічає завжди найпершою хатина. (М.Косякевич.) Зустрічати мене буде мати, як на цвіт вилітають хрущі. (М.Ткачук.) Прибув я до Києва ранком, тоді, як обірвані сни зливаються з білим серпанком в рожевім галуззі весни. (П.Воронько.) ІІ. В оцім спекотнім полудні без руху, коли в криницях позіха вода, розсунувши плечем малі Чорнухи, в будучину ішов Сковорода. (Б.Олійник.) Цілі ночі не сплю, марю словом, поки сонце над обрієм встане. (Г.Хорташко.) Аж тоді скориться світлу темноводная затока, як прониже блискавиця води срібними мечами і на саме дно загляне бистрими очами. (Леся Українка.) VІІІ. Підбиття підсумків уроку.
ІХ. Домашнє завдання. П.8 (с.61-62), вправи 112 (І), 114 (І).
Урок № 22 Тема: Складнопідрядне речення з підрядним способу і ступеня дії. Мета: дати поняття про складнопідрядні речення з підрядними способу і ступеня дії, формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них граматичні основи, головну й залежну частини; виховувати любов до висловленої в фольклорі народної мудрості, повагу до таланту майстрів художнього слова; вдосконалювати пунктуаційну грамотність, навички роботи з підручником; розвивати увагу, уяву, пам’ять, логічне й образне мислення, мовлення. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник.
Хід уроку І. Перевірка домашнього завдання. *Попереджувальний диктант. З’ясувати тип підрядної частини кожного із складнопідрядних речень. Готуються осінні далі зустріти ночі темноту там, де зоря в такій печалі згубила хустку золоту. (В.Сосюра.) Де ходили з тобою крутими стежинами, срібним маревом хвиль чарувала нас тиха Десна. (Д.Луценко.) А де нема любові і страждання, там не живе, не б’ється і життя. (Олександр Олесь.) Правдо, наша мати! Поки ще жива ти, доти будем навкруг хати своє жито жати! (П.Куліш.) ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу. * Робота з підручником . Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 58). * Пояснення вчителя. Складнопідрядними реченнями з підрядними способу і ступеня дії називаються такі складні речення, в яких підрядна частина вказує на спосіб або ступінь дії, про яку йдеться в головному реченні. Підрядне речення способу дії відповідає на питання як? яким способом? якою мірою? наскільки? Напр..: Карпо вийшов з хати і хрьопнув дверима так, що вікна задзвеніли. (І.Нечуй-Левицький.) Підрядні речення способу і ступеня дії з’єднується з головним сполучним словом як і сполучниками підрядності як, мов (немов, мовби, немовби), наче (неначе), ніби (нібито), начебто, ніж, чим, що, щоб. У головній частині може бути слово так. Напр..: І хто ж іще Тичину прочитає так, як Тичину прочита весна! (Є.Гуцало.) Підрядні частини способу й ступеня дії можуть стояти після головної частини (напр..: Собака гавка так, як його годують. (Нар.творч.), перед нею (напр.: Як працює Яків, стільки йому дяки. (Нар.творч.) та всередині головної частини (напр..: Щиросердне Боже слово так, як і годиться, зберігає наша мова у своїй скарбниці. (Д.Білоус.) Стукнула дверима, що аж стільчики всі скакнули, й вийшла. (Марко Вовчок.) ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого. * Робота з таблицею. У якій з колонок подано складнопідрядні речення? Поставити питання до підрядних речень, з’ясувати їх вид.
* Попереджувальний диктант. Визначити вид підрядних частин. Назвати сполучники, якими підрядні частини з’єднуються з головними. І.Сонце так світить ласкаво, що аж каміння сміється. (М.Коцюбинський.) Мороз ударив так нагло, що побив геть усі чорнобривці в саду. (С.Павленко.) ...Я б на барву барву накладала і малювала б щирим самоцвітом отак, як сонечко пречисте літом. (Леся Українка.) Надворі було так ясно, що й глянути було трудно, не заплющивши трохи очей. (І.Нечуй-Левицький.) Як дозріває день сліпучо ясний, так стигнуть щедрі помисли, добро. (М.Карапка.) Повиснув чорний смог, повиснув, що аж зіщулилась земля. (З.Кучерява.) ІІ.Чому же ти, доню, так не зробила, як рідна мати тебе просила? (Б.Гірський) Моє почуття так освітило сонячний день, що було видно в небі падучу зірку. (Є.Гуцало.) Дитячий сміх. В нім стільки щастя, наївності і доброти, що серцем хочеться припасти і збагатитись скарбом тим. (Б.Дегтярьов.) Мене так довго обіймають, що я в обійми вже не вірю. Мені так тісно в цих обіймах, що я не можу розігнутись. (П.Перебийніс.) * Прочитати. Вказати складнопідрядні речення з підрядними способу дії та з підрядними означальними. Пояснити, як ви їх розрізнили.
Криниця наша ця така глибока, що видно зорі з неї і у ній. (В.Загороднюк.) Червоні яблука в кімнатах насипані, що ніде стать. (Д.Павличко.) Вже так натомився за краєм своїм тужити, що вірші, здавалось, ридають уже під пером. (Л.Костенко.) Стільки років блукав, що вже й сивий я став. (Е.А.По.) Така тепер на світі наковальня, що треба мати нерви, як дроти. (Л.Костенко.) В шумі липи стільки жалю, стільки, скільки щастя в нім. (Й.Коссу.) Такі в пасічників одухотворені лиця, наче з поля в село медові ріки течуть!. (Є.Гуцало.) Чемно вклонилася ти на прощання так, ніби ми й не зазнали кохання. (Г.Гайне.)
* Пояснювальний диктант . Указати підрядні частини способу дії порівняльні й непорівняльні. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.
Кайдаш хрьопнув дверима так, що з полиці полетіло горня й розбилось на шматочки. Лаврін не зводив з дівчини очей. Її краса так засліпила йому очі, так разом заманила серце, що вона йому здавалася не дівчиною, а русалкою. В Мелашки так закидалось серце, як птиця тріпається крилами в густому гіллі. В молодих душах розгорялася любов, як розгоряється сонце літнім ранком. З тв. І.Нечуя-Левицького.
*Диктант із коментуванням . Накреслити схему складнопідрядного речення, вказаного вчителем. За схемою, поданою на с. 115 підручника, зробити синтаксичний розбір цього речення (усно).
І. Моя душа так ближчає до Бога, як людській і не снилося душі. (Г.Білоус.) Господи Вседержителю, Божим підтримай словом, дай мені так прожити, щоб не зробити злого, злого не тільки вчинком, але й у думці грішній. Дай мені в серце тиші, дай мені в серце миру. (Т.Яковенко.) Я люблю тебе, мій рідний краю так, що слів не вистача сповна. (М.Васильківський.) Вже так до ножа ми привикли у спину, що в чесній битві ми переможемо! (Л.Костенко.) Як хмарина мусить воду вилить, так і я – всю душу у пісні. (П.Воронько.) Лягла журба на серденько так, як камінь на могилоньку. Схилилася головонька, як маківка на билиноньку. (Л.Боровиковський.) Здається, все гаразд. Чому ж, однак, якийсь невпокій дихає у спину так, ніби на плечі моїм провини горить і не згоря заклятий знак? (Б.Олійник.) ІІ. Якщо ти хочеш бути красивим, працюй до самозабуття. Працюй так, щоб ти почував себе творцем, майстром, господарем в улюбленому ділі. Працюй так, щоб очі твої виражали одухотвореність великим людським щастям – щастям творчості. Зовнішня краса має свої внутрішні, моральні джерела. Улюблена творчість накладає відбиток на риси обиччя, робить їх тоншими, виразнішими. З журналу.
* Подані народні прислів ’ я записати у завершеному вигляді. Визначити тип складнопідрядних речень. Наговорив стільки, що ... . Зробив так, що ... . В хаті так холодно, що ... . ... так він і гавка. Так наробився, що ... . Такий старий, що ... . Такий хворий, що ... . Так співає, що ... . Так жінку бив, що... . У нього стільки правди, як ... . Для довідок. ... і в шапку не збереш. ... комар носа не підточить. ... собаки не вдержиш. Як собаку годують, ... рук не чує. ... аж порохня сиплеться. ... аж волосся попухло. ... волос в’яне. ...сам насилу втік. ... у кози хвоста (як у решеті води).
VІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання. П. 8 (с. 58), вправа 110.
Урок № 23 Зв’язне мовлення Реферат на основі двох-трьох джерел Мета: пояснити мету реферування наукових першоджерел, послідовність підготовки реферату, правила графічного оформлення реферату, зокрема бібліографії; формувати культуру розумової праці, розвивати логічне мислення, мовлення, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів. Обладнання: зразки належним чином оформлених рефератів.
Хід уроку
І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
* Прочитати записані на дошці (спроектовані на дошку) речення. Пояснити значення виділених слів, при потребі звернувшись до словника. 1908 року перед членами чернігівської культурно-освітньої громади “Просвіта” з рефератом про творчість Івана Франка виступив Михайло Коцюбинський. Цей реферат було надруковано лише у 1917 році. (Р.Горак.) Порівнявши погляди кількох прореферованих вами праць, ви можете висловити й власну думку, звісно, аргументувавши її. (З посібн.) ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Пояснення вчителя.
Реферат – стислий огляд перед аудиторією або в письмовій формі змісту кількох наукових праць, що стосуються певної проблеми. Мета реферату - систематизація й передача цілісної наукової інформації, дібраної з кількох першоджерел. Важливим є вміння дібрати відповідний до теми матеріал та належним чином його опрацювати. На основі кількох наукових текстів слід створити один текст відповідно до теми реферату. Реферати пишуть за чужими матеріалами, тому така робота не є самостійною науковою працею в повному розумінні слова, вона є компілятивною. Проте реферування заохочує автора до опрацювання наукових першоджерел, привчає до використання методів наукового дослідження. Найбільш доречним для реферату є науковий стиль. Якщо ж за змістом рефрату виголошується учнівська доповідь, цілком логічним буде уведення елементів публіцистичного стилю. Правила графічного оформлення реферату такі. Записи ведуться на одному боці стандартних аркушів, які скріплюються обкладинкою. До реферату обов’язково додається список опрацьованої літератури – бібліографія. У тексті реферату також необхідно посилатися на першоджерела: “на думку академіка С.М.Єфремова”, “як стверджує професор М.С.Грушевський” тощо. Якщо у рефераті висловлюються власні спостереження чи висновки, необхідно наголосити: “на нашу думку”, “як нам видається”. Вживання займенника ми замість я - одна з ознак наукового стилю. Слід утриматися від надмірного захоплення ілюструванням – цінність реферату у странному доборі літератури, її ретельному опрацюванні, логічності, послідовності й аргументованості викладу думок. А також чіткості висновків.
Словник. Компіляція - неоригінальна, несамостійна наукова чи літературна праця, побудована на використанні чужих творів. Бібліографія - перелік книжок, журналів, статей із зазначенням вихідних даних (місце і рік виходу, видавництво тощо); покажчик літератури.
* Опрацювання таблиці-пам ’ ятки.
* Зачитування вчителем одного-двох зразків учнівського реферату. * Пояснення щодо оформлення списку використаної в процесі підготовки реферату літератури (бібліографії). V . Виконання вправ на закріплення.
* Обговорення зачитаних учителем рефератів.
*Колективне обмірковування меж запропонованих учителем тем для реферату. Складання чорнового варіанту плану реферату на одну з тем.
Наприклад:
o Народнорозмовна й писемна мови Київської Русі o Художні переклади й переспіви “Слова о полку Ігоревім” o Гуманістична спрямованість творів Григорія Сковороди
VІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання. Підготувати реферат на одну із запропонованих учителем тем (з мови чи літератури)
Урок № 24 Тема: Складнопідрядне речення з підрядним порівняльним. Мета: дати поняття про такий різновид підрядних речень способу і ступеня дії, як підрядне порівняльне, формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них граматичні основи, частини головну й підрядну; виховувати повагу та любов до рідної мови, прищеплювати переконаність у необхідності берегти чистоту мови; формувати пунктуаційну грамотність, розвивати уяву, увагу, пам’ять, логічне та образне мислення, вдосконалювати навички виконання таких мисленнєвих дій, як порівняння, конкретизація, аналіз. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладання: підручник. Хід уроку І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІ. Підготовка до сприйняття нового матеріалу. * Прочитати записані на дошці (спроектовані на дошку) речення. Визначити в кожному граматичну основу, вказати відокремлений член речення. Що вам відомо про порівняльний зворот?
І. Звиса роса, мов крапельки вівса. (Д.Луценко.) Лежать степи, як зморені мужчини. (І.Іов.) А сонце, наче мамина рука, на липах гладить золотаві коси. (Л.Косило.) Стебла, наче арфи струни, ллють мажорний ніжний звук. (В.Івасик.) Вже ластівки, як до-ре-мі-фа-соль, розсілися в зажурі між дротами. (Г.Рибцуник.) ІІ. Біжать, мов спринтери, хвилини. (О.Ковальчук.) Мелькають дні, як п’яти марафонця. (Л.Костенко.) Наче пензель, висока тополя на хресті непроїжджих доріг. (Г.Васильченко.) Мов струни ненатягнені бандури, стікаються дороги до села. (В.Загороднюк.) Течуть із сосен золотисті смоли, як сльози, й кров, і соки, і снага. (А.Малишко.)
ІІІ. Вивчення нового матеріалу. * Пояснення вчителя. Різновидом підрядних речень способу і ступеня дії є підрядні порівняльні речення. Вони виражають порівняння ознаки чи способу дії, про яку йдеться в головній частині. Підрядні порівняльні речення відповідають на питання як? подібно до чого? З головною частиною вони з’єднуються за допомогою сполучників як, мов (немов), мовби (немовби), наче (неначе), ніби, начебто. (напр..: Гуркочуть брили грому в скалах, мов неба колеться горіх. (Д.Павличко.) Трісне мороз, наче трісне галузка. (Є.Гуцало.) У головній частині може бути прислівник так. Напр.: Далеч життя, освіти мою мить так, як висвітлює сонце краплину. (О.Калашник.) Як з дуба рве буря пожовклі листи, так дух наш народний вривали. (М.Старицький.) Підрядне порівняльне речення може стояти після головного (напр..: Душа співа, як все співає. (Олександр Олесь.) Береза скине листя з себе, мов жінка скине хустку з пліч. (Є.Гуцало.) Чорний страх малює чортовиння, ніби серце із грудей хтось вийняв. (О.Софієнко.), перед головним (напр..: Немовби день чекає ночі, я так побачення чекав (П.Середюк.) та всередині головного речення (напр..: Колись я тут, мов схимник серед піль, шукав себе у слові на відлюдді. (І.Гнатюк.). Підрядне порівняльне речення буває неповним – з пропущеним присудком (напр..: Я стрів тебе, як день волошку в житі. (І.Редчиць.) А вітер в степу припадає, як вершник до гриви. (О.Галета.) Червоні калини цвітуть у лугах, як щастя дівоче на буйних вітрах. (Л.Забашта.) . * Робота з підручником. Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу (с. 58-59). Завдання: знайти відповідь на питання: як підрядні порівняльні речення відрізнити від порівняльних зворотів? ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого. * Робота біля дошки . Записати речення. Поставивши питання від головного речення до підрядного, визначити тип складнопідрядного речення.
І. Лапатий кленовий листок прощальний кружляє танок, немов одчайдушний козак танцює веселий гопак. (В.Сторожук.) Мій час пливе так тихо-тихо, як по ставку пливе листок сухий. (Леся Українка.) Сонце стояло велике й червоне, наче на нього напнули круглий пурпуровий абажур. (В.Винниченко.) Згубилося сонце у хмарах, немов загубилося слово. (Є.Гуцало.) ІІ. Поїзди розтягують тіло людства, як тісто невмілий пекар. (В.Кузьмич.) Під стукіт коліс і дерева біжать, немовби і їм проти ночі не спиться. (І.Гнатюк.) Пароплав сунув вниз Дніпром поважно, повільно, з обережністю, як чоловік у слизьких калошах з мокрої гори. (В.Винниченко.) Тіні сунуться широкі, наче в синьому затоні фантастичні плинуть риби. (М.Рильський.) ІІІ. Зацвіла в долині червона калина, ніби засміялась дівчина-дитина. Хатки біленькі виглядають, мов діти в білих сорочках у піжмурки в яру гуляють. Неначе степом чумаки уосени верству проходять, так і мене минають годи. (Т.Шевченко.)
*Прочитати. Вказати складнопідрядні речення з підрядними порівняльними та прості речення з порівняльними зворотами. Пояснити, як їх розрізнити.
Так груба річ калічить наші душі, немов їржа залізо роз’їда. (С.Жук.) Лайка прорветься вустами, як греблею, ніби на гак почепили та й ребрами. (І.Іов.) Як вогонь у серці, я несу в майбутнє невгасиму мову, слово незабутнє. (Ю.Рибчинський.) Як у пустелі, спрага сушить без добрих, теплих, світлих слів. (В.Бубир.) Бережіть, як ниву хлібну, рідну мову, люди! (В.Івасик.) Рідна мово, без тебе ніхто я, мов одірваний вітром листок. (П.Перебийніс.) Рідна мова – гордість мого роду. Це так просто, як води напитись. (І.Немченко.) Лихе слово вуста обпіка, як недопалок. Думка злочинна, як тліючий торф, поступово випалює душу. (В.Кузьмич.) І непокірне слово, як шовкове, стелилося з рясного рукава. (Б.Олійник.) Радію мові лагідній, дитячій, вона, мов тепла хвилька, ніжно хлюпа. (М.Косякевич.) До мене вчора прилетів ваш голос, неначе в лісі Мавку я зустріла. (Н.Гришаєнко.)
*З-поміж поданих речень прочитати спочатку складнопідрядні з підрядними порівняльними, потім – речення з порівняльними зворотами . Пояснити, як їх розрізняти.
І. Говерла, як весільний коровай, стояла на столі Карпат широких. (П.Воронько.) Білий берег так блищав проти місяця, неначе од його лився білий світ на саме море. (І.Нечуй-Левицький.) Мов горда думка, котиться ріка, і міст над нею знісся, наче порив. (М.Рильський.) Дорогу так приполошило цвітом, немов проліг новий Чумацький шлях. (Г.Білоус.) Сяє дощик на зеленім листі, наче сльози капають на лист. (Є.Гуцало.) На липах листя золоте тріпоче понад нами, неначе знову ліс цвіте осінніми квітками. (Олександр Олесь.) На землю тихо золото багряне спада з дерев, немов чиясь рука його зрива. (В.Сосюра.) Обняв за стан клен липу кучеряву, немов коханий суджену свою. (Л.Маленький.) ІІ. Зоря мені насниться, мов пшениця хлюпне крізь далі простору й років. (О.Дробаха.) В рідних степах сизогрива пшениця хлюпа, як хвилями тихий Дунай. (Д.Луценко.) За обрій жовті стерні потекли, немов бджолині стільники проллялись. (Є.Гуцало.) Минають швидко дні і губляться, як жайворонки в житі. (Є.Гончаренко.) Стурбовано думки крилами лопотіли, мов над огнем метелики нічні. (Леся Українка.) Чому мене так вабить рідна хата, збадьорює, мов подихом весни? (І.Турчин.) Завтра ще один деньок народиться, світлочолий, як в колисці хлопчик. (М.Сливко.) Листок з асфальту вибився з-під ніг і визирнув, мов хлопчик із віконця. (Л.Соловйова.) Пташиний щебет будить простір, як літній день дитяча гра. (П.Камінський.)
* Диктант із коментуванням. Записані речення прочитати, дотримуючи правильного інтонування. Накреслити схему вказаного вчителем речення. За схемою, поданою на с. 115 підручника, зробити синтаксичний розбір цього речення (усно).
І. Людина без Вітчизни, як соловей без пісні. (Нар.творч.) Моя душа цвіте для тебе, неначе квітка для бджоли. (М.Сіренко.) Бджоли гули, неначе гула гучними струнами кобза, приграваючи до чудової казки-пісні. (І.Нечуй-Левицький.) Розгублю в дорозі дні золотокосі, як розгубить вітер листя у саду. (Д.Фальківський.) А Кобзареві мудрі очі витеплюють через роки серця юнацькі і дівочі, як сонце ніжні пелюстки. (І.Немченко.) Прощайте! Зичу вам у літо увійти, як входить корабель у гавань до мети. (М.Рильський.) Так для сонечка осінь убралася, мов цариця у свято врочистеє. (Леся Українка.) Роса розвішує дзвоники, а коники так сюрчать, неначе на свято коники при дзвониках будуть мчать. (Л.Талалай.) На овиді табун птахів літа, кружляючи так дивно, неначе з давнини віків махає велетень-людина. (М.Самійленко.) Я люблю поезію, як мати любить сина сповивати, як старий досвідчений коваль любить сталь. (П.Воронько.) ІІ. Сріблиться дощ в тоненькому тумані, як ниточка в прозорім полотні. (Д.Павличко.) Гострим полиском хвилі спалахують після бурі у місячну ніч, наче військо мечами двусічними хоче знять вражі голови з пліч. Пальми поникли покірно гілками сухими, смутними, наче на них налягла невидимого Бога рука. (Леся Українка.) Поле зорано так, наче зорано предківську славу. (Є.Гуцало.) В хаті стало тихо, тільки борщ бризкав вряди-годи здоровими бульками, неначе старий дід гарчав. (І.Нечуй-Левицький.)
* Переписати речення, підкреслити в кожному граматичні основи . Вказати речення прості й складні.
І. Сходи - наче клавіші рояля. (М.Петренко.) Музики раптом стали, неначе струни порвали. (І.Нечуй-Левицький.) Мов крило лебедине, тиха музика лине. (Д.Луценко.) А лілії срібляста квітка на синім плесі – як лебідка. (М.Луків.) Листя з опаленими краєчками, ніби листи, вихоплені з полум’я, перечитує вітер. (П.Коробчук.) Обійми мов сплели свої земля і сонце в згоді. (В.Сосюра.) Над хвиль золотавим розгоном неначе лечу я в блакить. (В.Сосюра.) Під горою синіє річка, мов хто блакитною стежечкою оповив гору. (Панас Мирний.) ІІ. У молочній піні мов застиг на гіллі хвиль морських прибій. (Г.Хорташко.) Задумливо летять сніжинки, немов шукаючи когось. (А.Казка.) Мов весла на воді, лишають птиці червоних лапок нерозмитий слід. (Н.Кир’ян.) У кутку стояв обірваний диван, мов горбатий старець примостився біля стіни спочивати. (Панас Мирний.) Пішли у світ мої печалі, як в буйну повінь два весла, забуті кимось на причалі. (П.Камінський.) Я так побачення чекав, ніби весну чека берізка.
V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. П. 8, вправа 110 (ІІ).
Урок № 25 Тема: Складнопідрядне речення з підрядним способу і ступеня дії. Мета: закріпити знання про складнопідрядні речення з підрядними способу і ступеня дії, удосконалювати вміння впізнавати їх, розрізняти порівняльній непорівняльні речення, визначати в них граматичні основи, частини головну й підрядну, складати такі речення; виховувати поважливе й уважне ставлення до явищ природи, повагу до образного й влучного художнього слова, повагу до фольклору; формувати пунктуаційну грамотність, удосконалювати навички самостійної роботи, навички застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці; розвивати увагу, уяву, пам’ять, логічне й образне мислення, мовлення. Тип уроку: урок закріплення вивченого. Обладнання: підручник, роздавальний матеріал.
Хід уроку І. Перевірка домашнього завдання. *Робота біля дошки . Виконання індивідуального завдання за роздавальним матеріалом двома-трьома учнями.
* Диктант із коментуванням. Пояснити, як відрізнити складнопідрядне речення з підрядним порівняльним від простого речення з порівняльним зворотом. Життя біжить, як музика дзвенить. (Нар.творч.) Пізнать себе – то школа нелегка. Життя мінливе, мов швидка ріка. (П.Воронько.) Я жив, немов лупав камінну брилу. (М.Самійленко.) Я наступлю на спогад, як на міну. (Л.Костенко.) А роки деруться на плечі, мов огудиння дереться на тин. (М.Самійленко.) Бринить джерело, мов порвалась струна у бандури. Блищить джерело, наче порвана срібна струна. (Є.Гуцало.) * Творча робота. Скласти два речення про кінець осені (початок зими): просте із порівняльним зворотом та складнопідрядне з підрядним порівняльним. ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку.
ІІІ. Відтворення теоретичних відомостей. * Бесіда. · Які речення називаються складнопідрядними з підрядними способу й міри дії? Навести приклади таких речень. · Якими сполучниками приєднується підрядне речення способу й міри дії до головного? На які питання відповідає? · На які групи поділяються підрядні речення способу дії? · Як їх розрізнити? · Як відрізнити складнопідрядне речення з підрядним порівняльним від простого речення з порівняльним зворотом? |
Последнее изменение этой страницы: 2019-04-10; Просмотров: 497; Нарушение авторского права страницы