І V. Виконання вправ на закріплення вивченого.

*Робота біля дошки. Записати речення, довести, що вони є складносурядними. Підкреслити члени речення, вказати слова, що за змістом стосуються обох частин (їх виділено). Пояснити вживання і невживання коми між частинами складносурядних речень.

І. За тополями  сонце встає і зозуля кує правічна. (І.Переломов.) А за стіною стогне завірюха і хилить голову засніжена сосна. (Д.Фальківський.) Не цвітуть квітки зимою і дерева не шумлять. (Олександр Олесь.) Осіннє сонце блиснуло на мить, і тільки срібна паморозь димить. (І.Гнатюк. ) Вже димаріє дальня даль і небо домнами палає. (В.Сосюра.)  Знову діти стали школярами і синиця дзвонить школярам. (М.Рильський.) На вікнах  розсиплеться сонячне скерцо і рух засміється над скрипом гальма. (Л.Костенко.) Там Довженкові кінокадри проросли у віки дубами і Довженковими піснями зачарована снить Десна. (А.Малишко.)

ІІ. Десь тут пройшлась лісами Чураївна і чари Леонтович розгубив. (В.Лупейко.) Завмирає, змовкає моя злоточола діброва, і задумливі шати її вже лежать на землі. (Н.Гілевич.) Од акордів ясних  наче даль розцвіта і всміхається небо безкрає. (В.Сосюра.) Від пісні журливої дуб сколихнувся й лелеки здригнулись вві сні. (Г.Гуржій.) Колись давно  в нас чорногуз помер і подруга його сконала швидко в тузі. (П.Воронько.) Теплий день розхлюпує блакить, і ластівки купаються в промінні. (О.Ісаченко.) На голках молодої трави ще не розтанула роса й приглушено мерехтять краплини. (Є.Гуцало.) Перед вами  одні тільки піски жовтіють та безмірна пустиня розлягається буро-червоним піском. (Панас Мирний.)

 

Словник.Скерцо - музичний твір у жвавому, швидкому темпі.

* Попереджувальний диктант.  Записані речення прочитати, правильно їх інтонуючи.

Знов щебече юнь і цвіте трава. Там юність ходила у росах до хати і жевріла цвітом вона. (А.Малишко.) Тепер дорога сина кличе вдаль і я лиш їй одній коритись мушу. (Д.Луценко.) Межи білих хаток цвіте вишня рясна й тонковерха тополя пахучим листом шелестить. (Марко Вовчок.) Розгойдає сонце свої качелі, і бджолині вдарять віолончелі. (А.Малишко.) Ще лист не жовтів у осінній журбі і трави не никли зів’яло. Привітно усе усміхалось тобі, і сонце тебе цілувало. (В.Сосюра.) Шипшина вбралась у коралове намисто, і літо бабине вплелось між намистин. (Є.Гуцало.) Дощ полив, і день такий полив’яний. Все блищить, і люди як нові. (Л.Костенко.) В повітрі пахне кріп й доспіле пахне сіно. (Є.Гуцало.) Ранками стала сивіти земля і поля бралися легкою памороззю. (О.Гончар.) В холодних снах снують світанки, й тремтить замріяно ріка, і стелить килим-самобранку дбайлива осені рука. (Д.Горішний.)

*Робота біля дошки.  Виконання індивідуальних завдань за роздавальним матеріалом двома-трьома учнями.

 

Картка 1   Переписати речення, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). В останньому реченні підкреслити члени речення.   Вітер не вщухав уже кілька днів, і море клекотіло пронизливою синявою. (П.Загребельний.) Якісь кораблі даленіли, і крилами птиці шуміли. (Л.Костенко.) Тріщав мороз безжалісний, лихий, і підіймався буревій сердитий. (С.Долгошеєнко.) Од ударів кололся небо і дерева надсадно тріщали. (І.Немченко.) Назавтра сонце устане знову і зійдуть росою отави. (М.Овдієнко.) Свинцем набрякли сиві хмари, і сонце зникло якось враз. (О.Ісаченко.) Десь пливуть дощі по шибках і бредуть сніги в полях. (Є.Сарапулова.)

 

Картка 2   Переписати речення, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). У першому реченні підкреслити члени речення.   Довкола у природі все дрімало і рання мла стелилась по землі (О.Маковей.) Вже останнії айстри одпалали багряно, а тебе все чекають і вечір, і ранок. Одцвітає черемха, і бузок одцвітає. (М.Лазарко.) Нехай жовтіє лист і срібло криє скроні. (В.Сосюра.) Вже підсніжник розцвів й сон-трава зацвітає. (Є.Гуцало.) Шепче щось берізка в дуба на плечі, й вітер вербам коси ніжно розплітає, і спадають роси – зоряні дощі. (С.Жадан.) А може, й зараз твориться бурштин, але про це ще людям невідомо? (Л.Костенко.) Вже димаріє дальня даль і небо домнами палає. (В.Сосюра.) Сонце поцілувало крижану землю, і вона зашарілася пролісками. (М.Павленко).

 

 

Картка 3   Переписати речення, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). В останньому реченні підкреслити члени речення.   Всі чекають, чекають свят, а життя багате на будні. (М.Волощук.) Я тулитиму слово до слова, і поллється сердечна розмова. (І. Кучмай.) Дзвенять літа, як щире слово, а в клопотах згоряють дні. (Л.Павлів.) Мати вносить сорочину, а мережка ж – як огонь! (Б.Олійник.) Там моїх братів лилася кров і сльози матерів квітчали сон синовнім домовинам. (М.Рильський.) Сніги стежки заносять і алеї, і не проїхати в них і не пройти. (І.Цабієнко.) У шумі шин кудись біжать машини, і день щебече птицями в садах. (В.Сосюра.) Вітер виє, і сніг без упину по полях стеле білу ряднину. (Б.Лепкий.) Навколо вітер свище і в небі хмари злі. (В.Сосюра.)

 

*Диктант із коментуванням.

 

І. Тут пам’ять несуть на плечах голубі обеліски й Тараса Шевченка сліди незабутні живуть. (Т.Батош.) В задумі звів докупи сиві брови поет великомудрий кам’яний, й Дніпро йому приносить волошковий бентежний запах, запах степовий. (Є.Гончаренко.) Мій побратиме! Інколи пейзажем ми про людину найточніше скажем, і відгук пісні із лугів рясних нам часом глибше від глибоких книг. (М.Рильський.) Ти ідеш назустріч вересневій днині, і щасливий усміх на твоїх устах. (З.Бебешко.)

ІІ. Зорі чогось затремтіли, і небо стемніло. (Леся Українка.) Буде чисте небо ніжне і привітне, і земля вбереться в золоту красу. (С.Жадан.) Вже день здається сивим і безсилим, і домліває в зарослях ріка. (В.Симоненко.) Мені шумлять октави тополині і льон у синій повені сія. Лягали свіжі борозни рядком і жайвори співали в небі ранком. (Д.Луценко.) Люблю тюльпанів цвіт багряний і на світанку у росі вдихаю подих їх весняний, і зір купається в красі. (Г.Хорташко.) Пісня із грудей летить крилата, і люди озираються на спів, а я не в силі почуття здолати. (К.Барановська.)

 

* Прочитати записані на дошці (спроектовані на дошку) речення, пояснити вживання тире.

 

Туман уже піднявся – і небо стало сірим. (М.Коцюбинський.) Іще одна-єдина мить – і дальній поїзд прошумить. (А.Малишко.) Уже вишневі зацвіли сади – і сніг пахучий падає на воду. Ще хвиля – і сплеснуть рожевими крильми гобої та скрипки. (М.Рильський.) Торкає вітер пальцем колосочки – й вони дзвенять. А земля сміється, й неба п’є краплини колос золотий. (В.Сосюра.) Дикі гуси летять – і прощальний летить їхній крик. (Є.Гуцало.) Орфей до Тартару сумного повз Цербера прослиз у лаз, та озирнувся – і від нього тінь Еврідіки зникла враз. (Ф.Війон.)

 

Словник. Гобой – дерев’яний духовий музичний інструмент; за висотою звука середній між флейтою і кларнетом.

 

* Попереджувальний диктант.

 

І. А Прометей приніс вогню людині – й багато що змінилося на світі. (В.Бровченко.) Блиснула мечами хмарна вись над нами, і ударив грім. (В.Сосюра.) Довго громи гуркотіли і блискавка в хмарах вилась. (Б.Грінченко.) Осіннє сонце блиснуло на мить, зігріло душу – й знов похолодніло. (І.Гнатюк.) Може, квіти зійдуть – і настане ще й для мене весела весна. (Леся Українка.) Шелестіли дуби, і смарагдова тиша була. (Л.Костенко.) А вітер розвихриться в вітах, дерева гойдне – і в ту ж мить із жалем за втраченим літом обірване листя летить. (Д.Луценко.) Вечірня плакала зоря, і небо слало сліз потоки. (В.Сосюра.)

ІІ.Стихає річ – та співи молоді ростуть, як паруси... Із братом тихо у човні сидиш – і раптом розсуває щось комиш... Лише махнула удлищем рука - і поплавець, як блискавка, зника. Враз поплавець затанцював зненацька – і вся душа напружилась рибацька, угадуючи таємниці дна. (З тв. М.Рильського.)

ІІ. Прийшов поет – і задзвенів рядок. (Л.Забашта.) Свиснув бич – і заніміла річ. (М.Старицький.) В безодню рине буйна голова – і кінь дзвенить уздою золотою. (М.Рильський.) Тонкими ніжками мов грається лоша. Поглянеш – і зласкавиться душа. (П.Воронько.) Минуло два роки – і нудно їм стало, і кожне нового собі забажало. (Олександр Олесь.) Сьогодні світ руками я обняв – і навзаєм зі мною світ обнявся! Обізвешся – і з слова живого вилетить жайворон. Реальна така – й така нереальна картина. Що справжнє на світі? Напевне, клопіт бджолиний. Розмовляю з зимою – і зі мною зима розмовляє. (Є.Гуцало.)

⇐ Предыдущая3456789101112Следующая ⇒

Поделиться: