V . З’ясування рівня сформованості комунікативних умінь. Проведення навчального читання мовчки.

Тексти для навчального читання мовчки

Ікона

Роман стрімко переступив поріг бабусиної кімнати. На підвіконні по-домашньому буркотіло радіо. Бабусі й не видно було за ковдрами, подушками. Коли вона й не спить, однаково лежить із заплющеними очима, піднімається дуже рідко. Лице охайне, дрібненьке, схоже на квіточку.

Роман підступив до столу з гарною, святково-легенькою серветкою. На столі пишалася дешева, темно-синього скла ваза, лежав Псалтир, якісь ліки. Стояла прикрита рушником ікона. Роман узяв її, засунув за полу і, не глянувши на стару з її подушками, рвучко попрямував геть.

Увечері Роман відніс ікону Павлуші Ханенку. Отому, що в Канаду до родичів виїхав, як тільки стало відомо, що вже можна й нічого за це не буде. А тепер от погостювати приїхав. Каже, в тамтешніх українців така туга за батьківщиною, що мати якийсь сувенір з рідної України - їм за велике щастя. Хоч рушник вишиваний, хоч ікону. І гроші вони за це чималі ладні заплатити...

Роздивившись принесену Романом ікону, “канадець” Ханенко поклав її на стіл.

- Чи ти мене хочеш одурити, чи хто тебе кинув? – верескнув він. – Дивись.

Ханенко поклав бабусину святиню на стіл, підколупнув ікону із зворотного боку ножичком, і на темному дереві забілів папірець із рівними рядками друкованих літер: “...під впливом інженери... згідно з якими архітектурний стиль...”

- Хтось узяв рівненьку дощечку, - пояснював Ханенко, - наклеїв репродукцію з журналу, а потім покрив лаком. Вийшло непогано, - хмикнув, - але на продаж не йде. Тобто, - поправився, - на сувенір не згодиться.

Коли ввечері повернувся брат Антон, Роман підійшов до нього:

- Ікону давно продав?

Антон вперся поглядом у темні Романові очі.

- Давно. З рік тому, в місті.

- Нікому не скажу. Половину грошей мені оддаси, - мовив похолоділим голосом Роман і пішов до хати.

- Розказуй хоч усьому кутку, хоч на все село кричи, - насмішкувато кинув йому в спину Антон. – Грошей тих давно немає. Гроші ті на випускний вечір пішли.

Брати стояли один проти одного напружені, як покручі. Якось дивно гукнула до хати мати. Бабуся напівсиділа в ліжку. Крилом голубки виглядало з-під хустинки срібне пасмо. Поруч згорбився на стільці батько. Хлопці виструнчились, між ними стала смутна мати з вологим блиском в очах.

- Діти... мої... мабуть... до ранку не доживу, – з натугою вилітали з побілілих уст слова. – Довго я... ходила... по цій землі. Живіть і ви... довго... Ікону бережіть... І вона... вас.... оберігатиме... (За С.Соловйовим; 380 сл.)

 

На кожне із запитань вибрати правильну відповідь:

 

1. Увійшовши до бабусиної кімнати, Роман не побачив її

а) за квітами;

б) за книжками;

в) за ковдрами й подушками.

2. Зі столу Роман крадькома взяв

а) вазу;

б) книжку;

в) ікону.

3. Цю річ він узяв, щоб її

а) роздивитися;

б) показати друзям;

в) продати.

4. Односелець Романа Павлуша Ханенко переселився

а) до Канади;

б) до Америки;

в) до Польщі.

5. Бабусину ікону Роман хотів

а) передати до місцевого музею;

б) вигідно продати;

в) показати мистецтвознавцям.

6. Ікона виявилася

а) непридатною для продажу через ветхість;

б) майстерно виконаною підробкою;

в) покритою лаком репродукцією з журналу.

7. У крадіжці справжньої ікони Роман відразу запідозрив

а) брата;

б) сусідів;

в) однокласників.

8. Гроші, виручені за бабусину святиню, злодій витратив

а) на освіту;

б) на житло;

в) на випускний вечір.

9. Викритий у крадіжці Антон відчував

а) докори сумління;

б) перевагу над братом;

в) страх перед покаранням.

10. До ікони бабуся ставилася

а) як до цінного мистецького твору;

б) як до пам’яті про власних батьків;

в) як до родинного оберега.

11. Через свою готовність продати родинну реліквію обидва брати виявили

а) сучасність поглядів, діловитість;

б) нерозуміння справжньої цінності речі, яка була гідна національного музею;

в) бездуховність, черствість, моральну глухоту.

12. Сучасне значення слова духовність  таке:

а) високий рівень моральності, відповідність загальнолюдським моральним цінностям;

б) принципова відмова від матеріальних вигод і цінностей;

в) безкорисливість, жертовність.

 

Найвідоміша книга

Найвідоміша за всю історію цивілізації книга. Біблія. Її мудрість переважає все відоме людству, і саме тому інтерес до Книги книг не згасає протягом тисячоліть.

Слово Біблія - грецького походження й означає книжки чи зібрання книжок. Ці книжки становлять Священне Писання християнської церкви, яка засновує на них своє вчення і зберігає Писання в незмінному вигляді. Біблія складається в Книг Старого (Ветхого) і Нового Заповіту.

Писання Старого Заповіту розпочалося давньоєврейською мовою й тривало майже 1600 років, починаючи від 1513 р. до Р.Х.

У створенні книг Старого Заповіту брали участь 40 авторів. Це були не прості люди, а обрані Богом. Вони праведно жили, тому Бог через них проголошував істину.

До Старого Заповіту ввійшло 39 книжок. Перші п’ять (“Буття”, “Вихід”, “Левіт”, “Числа”, “Повторення Закону”) написав пророк Мойсей. Єврейською мовою вони називаються “Тора” – “Закон” і переповідають історію ізраїльського народу. Далі йдуть книги історичні, навчальні й поетичні.

Друга частина Священного Писання складається з 27 книжок Нового Заповіту. Вони з’явилися після Різдва Христового. Писали їх натхнені Святим Духом учні Ісуса Христа – апостоли. Розпочинається Новий Заповіт чотирма Євангеліями - від Матвія, Марка, Луки та Іоанна. Ці книжки написані наприкінці І ст.. Назва Євангеліє означає радісна звістка. Це звістка про те, що на землю прийшов Божий Син, щоб урятувати людей. У Євангеліях розповідається про життя Ісуса на землі, чудеса, які він творив, Його мученицьку загибель та Його воскресіння.

Новозавітні книжки були написані народною александрійською говіркою грецької мови (так званим койне). То була мова освічених людей того часу, тому апостоли або писали нею, або диктували переписувачам, які відтворювали сказане ними на папірусі.

У другій половині ІХ ст.. просвітники Кирило й Мефодій переклали новозавітні книги слов’янською мовою. Найдавніша пам’ятка цього перекладу відома як “Остромирове Євангеліє”.

Згідно із статутом православної церкви, кожному вірному бажано читати Біблію щодня. (За О.Степановим; 280 сл.)

 

На кожне із запитань вибрати правильну відповідь:

1. Слово Біблія

а) грецького походження;

б) латинського похоження;

в) слов’янського походження.

2. Слово Біблія означає:

а) книжки або зібрання книжок;

б) книжки, призначені для дарування;

в) книжки щоденного користування.

3. Дві частини Біблії мають назви

а) “П’ятикніижжя” та “Євангеліє”;

б) “Книги пророків” та “Діяння апостолів”;

в) “Старий Заповіт” та “Новий Заповіт”.

4. Оригінал Старого Заповіту було написано

а) грецькою мовою;

б) латинською мовою;

в) давньоєврейською мовою.

5. Перші п’ять книг Старого Заповіту створив

а) Мойсей;

б) Самсон;

в) Соломон.

6. Єврейська назва “П’ятикнижжя” – “Тора” перекладається як

а) “правило”;

б) “закон”;

в) “порада”.

7. Новий Заповіт розпочинається

а) книгою “Діяння апостолів”;

б) чотирма “Євангеліями”;

в) книгою “Апокаліпсис”.

8. Слово Євангеліє  означає:

а) “життєпис”;

б) “радісна звістка”;

в) “мудра порада”.

9. Книги Нового Заповіту було написано

а) літературною грецькою мовою;

б) aлександрійською говіркою грецької мови;

в) арамейською літературною мовою.

10. Книжки Священного Писання були написані

а) на пергаменті;

б) на папірусі;

в) на папері.

11. Переклад новозавітних книг слов’янською мовою було здійснено

а) князем Ярославом Мудрим;

б) князями Борисом і Глібом;

в) просвітниками Кирилом і Мефодієм.

12. Найдавнішою пам’яткою слов’янського перекладу новозавітних текстів є

а) “Остромирове Євангеліє”;

б) “Пересопницьке Євангеліє”;

в) “Київський Патерик”.

* Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано).

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: