Художня майстерність роману

Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні? ” є взірцем письменницької майстерності: вмотивований, продуманий сюжет, дещо ускладнена композиція, що дає змогу глибоко розкривати творчий задум письменника, майстерні психологічні портрети персонажів, пейзажі, яскрава народна мова, багатство тропів.

Пейзаж у романі є важливим інструментом змалювання психологічного стану героїв. Природа постійно супроводжує їх, підкреслює та посилює їх дії, переживання.

Через портрети дійових осіб розкрито їх внутрішній світ, психологію. Портрет розкриває й авторське ставлення до персонажів. В одних випадках автори дають докладні, повні описи зовнішності персонажа (Чіпка, Галя, пан Польський), в інших – підкреслюють тільки окремі найхарактерніші портретні деталі (Мотря, генеральша, баба Оришка).

“Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, - зазначав Панас Мирний, - ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.”

Мова роману багата, виразна, позбавлена діалектизмів, її головними джерелами є народна мова, пісенна творчість. Діалоги персонажів насичені народними приказками, порівняннями, влучними висловами: “Життя – що стерняста нива; не пройдеш ноги не вколовши”; “Дарованому коню в зуби не дивляться.” За їх зразками автор створював власні афоризми: “Життя – що погода… Оце тихо та мирно, любо та мило. – Гульк! – не вспів озирнутись, як повернуло на негоду”. Трохи, найчастіше метафори, епітети, порівняння, теж створені в народному дусі: “земля, як на великдень дівчина”; “дівчина, як перепілка”.

Афористична мова дала змогу авторам роману відтворити багатогранність психологічного стану людей різних соціальних груп.

Вдало використовується у творі прийом персоніфікації. Ось як на початку твору автор передає картину весняної землі: “…вона красується в своїм розкішнім убранні… Поле розіслало зелений килим, аж сміється в очах. На ланах грає сонячна хвиля; під хвилею спіє хліборобська доля… легенький вітерець… живить, освіжає кожну билинку… І ведуть вони між собою тиху-таємну розмову…” Засобом персоніфікації передано силу любові селянина до землі, ниви, показано поетичне сприйняття Чіпкою навколишнього.

Нешироко, але влучно використано в романі народні пісні. Окремі народнопісенні звороти часто використовуються в мові Галі, Чіпки, Христі.

З народної творчості доцільно перенесені й постійні епітети: лиха доля, ясне сонце, темна ніч, добрий чоловік.

Це дає підстави твердити, що роман є справді народним як за змістом, так і за формою.

 

     7. Відгуки письменників та літературознавців про твір

       Композиція роману схожа на будинок з багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом.

       Важливим зламним моментом драматичної дії стає час, коли по один бік глибокого яру, викопаного століттями, виявляються поміщики з нащадків козацької старшини і зайшлих людей, спокушених багатствами благодатної України, а по другий – скалічені, зубожілі, темні, що забули про своє минуле, нащадки “вільного” рядового козацтва - селяни.

                                                                                                       Олександр Білецький

S     S     S

 

       Твір Мирного і Білика є багатоплановим соціальним романом з народного життя…

       Чіпка – людина обдарована і діяльна, наділена розумом і великою внутрішньою енергією, високо розвиненим почуттям людської гідності.

                                                                                                       М. Є. Сиваченко

S     S     S

 

       Близько чотирьох років (1872-1875) було віддано роботі над цією селянською епопеєю. Підказаний життям образ головного героя, сільського протестанта, який виведений у романі під ім’ям Чіпки, привернув увагу письменника, напевне, передовсім тим, що давав змогу показати натуру сміливу, сильну, натуру, яка від природи мала благородні задатки, але так і не знайшла в житті простору для своїх первісних добрих поривань.

                                                                                                       Олесь Гончар

S     S     S

 

       Саме духовна анемія робила вчорашнє козацтво “пропащою силою”, і воно, подібно до Чіпки з роману Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні? ”, або вдавалося до анархічного бунту, деґрадувало до антисоціальної діяльності, або, як мати Чіпки та Галя, сублімувало енергію лише на збереження сім’ї, пристосовувалося до обставин.

                                                                                                       Петро Кононенко

       Малюючи родовідну панської сім’ї протягом тривалого часу, автори не тільки виповнили свій роман образами народних кривдників, не тільки вміло змонтовували всі його частини, а й переконливо розкрили ту важливу думку, що зміна кріпацтва “новим віком” не підірвала життєвих основ панівного класу, одним з типових втілень якого є рід панів Польських.

                                                                                                       М. Є. Сиваченко

S     S     S

       … в Женеві, вийшла … повість “Хіба ревуть воли, як ясла повні? ”, у якій … змальовано майже столітню історію українського села Лівобережної України.

                                                                                                       Іван Франко

S     S     S

       У статті про українську літературу для Енциклопедичного словника Брокгауза і Єфрона І. Франко назвав його роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні? ”, “одним із перлів нашої повістевої літератури.”

                                                                                                       С. Зубков

S     S     S

       Жахливий, оманливий плащ злочинної романтики яскравим маскарадним блиском приваблює хлопчака, щоб заразити своєю отрутою назавжди.

       Цей фальшивий блиск стекляруса, що видає себе за алмаз, повторений тисяччю дзеркал художньої літератури. Можна сказати, що художня література замість того, щоб затаврувати злочинство зробила навпаки: підготувала ґрунт для розквіту ядучих пагонів у вразливій, недосвідченій душі молоді.

                                                                                                       Варлам Шаламов

 

       8. Значення творчості Панаса Мирного

 

       Визначний український письменник Панас Якович Рудченко, вихований на традиціях Т. Г. Шевченка, з дивовижною послідовністю й гідністю звершив сміливий і чесний труд величезного розмаху. Його епічні художні полотна ознаменували собою цілу епоху в розвитку української художньої прози. Він залишив нам галерею повнокровних образів, народних характерів. Вірність життєвій правді – вища краса мистецтва, тому художню досконалість стилю письменник шукав у простоті, ясності та щирості слова.

       Панас Мирний своїми творами підніс українську прозу на вищий щабель, вивів її на світовий рівень. Він яскраво змалював свою сучасність: поміщицько-капіталістичну експлуатацію, поліцейсько-чиновницьке свавілля, самодержавне беззаконня, безправність темних і голодних трудящих мас, не прикрашаючи й не ідеалізуючи своїх героїв. З великою симпатією письменник зобразив жінок, їхню нелегку долю як у кріпацьку, так і в пореформену добу.

       Усе життя Мирний самовіддано служив рідній культурі. Багато зусиль доклав він до спорудження в 1903 році в Полтаві пам’ятника І. П. Котляревському, організовував літературно-музичні вечори, листувався з багатьма видатними письменниками, театральними діячами – М. Коцюбинським, М. Лисенком, М. Старицьким, І. Карпенком-Карим, Марією Заньковецькою. У листах він висловив багато важливих міркувань про дальший розвиток української культури і літератури. Тому письменник мав право сказати “дітям” і “внукам”: “Ми чесно свій вік прожили, все найвище носили в душі і найкраще гріли у серці.” Наш народ глибоко шанує пам’ять про великого сина і його твори видаються, вивчаються, досліджуються. У Полтаві, в будинку, де письменник жив і працював довгі роки, 1939 року відкрито літературно-меморіальний музей, згодом споруджено пам’ятник. Його іменем названі бібліотеки, школи, культосвітні заклади. Благотворного впливу творчості Мирного зазнали М. Коцюбинський, В. Стефаник, О. Кобилянська, С. Васильченко, А. Головко,

О. Гончар, М. Стельмах, Г. Тютюнник та ін. Його твори перекладені багатьма мовами – російського, білоруською, естонською, латинською, литовською, молдавською, азербайджанською, чеською, словацькою, болгарською та іншими. Правдиве слово Панаса Мирного і сьогодні допомагає нам в утвердженні того вільного суспільства, про яке він мріяв.

       Михайло Коцюбинський, поціновуючи просту мудрість майстерності Панаса Мирного, з найглибшою пошаною називав письменника “силою і окрасою літератури нашої”.

 

     9. Відгуки письменників та літературознавців про творчість письменника

       Само серце письменника горіло великою любов’ю до людей, - добрих, але скривджених, - і тепло тієї любові розлите по всіх творах його. Ласкаво й ніжно він писав про дітей, про їхні мрії, добрі порухи серця…

                                                                                           Микито Шумило

S     S     S

       Панас Мирний дуже любив природу, тонко відчував її настрої і вмів яскраво розповідати про красу степів, річок і гаїв рідної Полтавщини.

                                                                                           Микита Шумило

S     S     S

           

       Панас Мирний протягом усього життя перечитував “Кобзаря”, і образи, створені поетом, не переставали його вражати.

                                                                                           Микита Шумило

S     S     S

       Панас Мирний (Афанасій Рудченко) належить до найвизначніших українських повістярів і визначається особливо влучною характеристикою дійових осіб та поглибленням їх психології.

                                                                                           Іван Франко

S     S     S

       …З пильністю досвідченого психолога він досліджує вчинки своїх героїв, приховані причини їхньої поведінки. Ніде … письменник не випускає з поля зору окрему особистість, її індивідуальну неповторність.

                                                                                           Олесь Гончар

S     S     S

       Панас Мирний надто дорожив рідною мовою… І змістом і художньою формою своїх творів вніс багато нового в українську літературу. Симфоніст, майстер епічного багатоголосся, він уперше заговорив про ритміку прози, її музичність, інтонаційну відповідність авторської мови змістові, конкретному настроєві. Тодішня белетристика ще не надавала важливого значення цим поняттям, музику прози в усій красі ми почуємо лише в творах наступного покоління українських письменників, таких як Стефаник, Коцюбинський, Ольга Кобилянська. Зауважимо, однак, що й нове покоління, що прийшло в літературу на світанку ХХ століття, високо цінувало старого майстра, який сорок років поєднував чиновницькі будні з напруженою літературною працею.

                                                                                               

Олесь Гончар

4 10. Студентська конференція “Жанр і художні особливості роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні? ”. Значення творчості Панаса Мирного в українській літературі”

Програма конференції

1. Твір Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні? ” – соціально-психологічний роман.

2. Світогляд українських селян середини ХІХ ст. за романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні? ”

3. Прообрази (прототипи) персонажів роману і спорідненість їх з літературними.

4. Сімейно-родинні умови, в яких формувався характер Нечипора Варениченка.

5. Чи варто виправдовувати Чіпку, чи він – убивця і не може бути виправданим?

6. Народність творчості Панаса Мирного.

7. Пейзаж у романі – важливий засіб змалювання психологічного стану героїв.

8. Прислів’я, приказки та авторські афоризми у творі, їх роль.

9. Новаторство Панаса Мирного як майстра художнього слова.

10. Вплив творчості Панаса Мирного та сучасних йому прозаїків і письменників пізніших часів.

11. Вшанування пам’яті Панаса Мирного.

$   11. Літературна вікторина за творчістю Панаса Мирного

1. Поміркуйте, яке слово є складовою частиною псевдоніма Панаса Яковича Рудченка і міста, де він народився.

2. У якому місті жив і працював Панас Мирний із 1871 року?

3. Який російський письменник написав збірку творів, що має назву міста, де народився Панас Мирний?

4. Назвіть визначний твір Панаса Мирного, а також твори російських письменників, у назвах яких є запитання.

5. Де і коли був надрукований перший прозовий твір Панаса Мирного?

6. Хто, крім Панаса Мирного, брав участь у написанні роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні? ”?

7. Де і коли вперше окремою книжкою був надрукований роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні? ”

8. Коли і з якою назвою роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні? ” було видано в Україні?

9. Які розділи роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні? ” мають заголовками прислів’я? Назвіть їх.

10. Хто послужив Мирному прототипом для образу Чіпки?

11. Хто і з якої праці Панаса Мирного за його висловом – “безталанна дитина свого віку, скалічений виводок свого побиту – пригніченого усяким панством… де все стало і стоїть нерухомо на однім місці, стояло, поки зачало гнити у самому корні”?

12. Назвіть хоча б три твори Мирного, що мають по дві назви.

13. Які твори Панаса Мирного починаються описом природи?

14. Який прозовий твір Панаса Мирного є поемою?

15. Ім’я якого героя і в якому творі є назвою гризуна?

16. Коли, де і за яких обставин Панас Мирний подарував рукопис п’єси “Лимерівна” Марії Заньковецькій?

17. Коли Марія Заньковецька поклала Панасу Мирному на голову лавровий вінок?

18. Яке ювілейне театралізоване свято без сторонньої допомоги підготував Панас Мирний?

?          12. Запитання проблемного характеру для самоперевірки чи

Уроку-диспуту

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ ЗМІСТ РОМАНУ “ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ? ”

⇐ Предыдущая234567891011Следующая ⇒

Поделиться: