V. Жіночі образи в романі

1. Баба Оришка

а) Хто був прообразом баби Оришки?

б) Схарактеризуйте долю Чіпчиної баби. В чому типовість образу баби Оришки?

в) Чи можна вважати Оришку втіленням народного світогляду і моралі? Доведіть.

г) Які риси характеру перейняв Чіпка від баби Оришки?

 

2. Мотря

а) Чи дотримується Мотря принципів народної моралі? Доведіть свою думку.

б) Що було причиною поганого ставлення матері до Чіпки? Чи любила Мотря свою дитину?

в) Охарактеризуйте умови життя Мотрі. Відповідь підтвердіть цитатами.

г) Схарактеризуйте мову Мотрі. Наведіть приклади з тексту.

ґ) Чим, на вашу думку, образ Мотрі подібний до героїнь Шевченкових творів?

д) Як ви ставитесь до образу Мотрі?

е) Використавши уривки з тексту роману, покажіть як інші персонажі (Галя, Христя, друзі Чіпки) оцінюють Мотрю. Чому ця оцінка різна?

 

3. Христя

а) Яким було дитинство Христі? Як склалася її подальша доля?

б) Якими рисами характеру нагадує Христя бабу Оришку, Мотрю й Галю?

в) Чи можна вважати Христю щасливою?

г) Чи розуміє Христя, що її чоловік – дріб’язкова і нікчемна людина? У чому ви вбачаєте її мудрість?

ґ) Хто порушив спокій Христі? Наведіть приклади з тексту.

д) Яке, на вашу думку, ставлення Христі до Грицька і Чіпки?

 

4. Галя

а) Прочитайте опис-портрет Галі і скажіть, яке ставлення до героїні викликає у вас цей опис?

б) Пригадайте зміст VI розділу (другу зустріч Чіпки з Галею) і охарактеризуйте риси вдачі Галі, що розкриваються в діалозі між дівчиною і юнаком.

в) Розкажіть, як ставилась Галя до середовища, в якому вона виховувалась. Чи впливали батьки-злочинці на мораль Галі? Обґрунтуйте свою відповідь.

г) Як у взаєминах з Чіпкою, Мотрею, Христею виявляється духовне багатство Галі?

ґ) На прикладах з роману покажіть Галю в праці, роздумах про смисл життя та людське щастя.

д) Чи прагнула Галя навернути Чіпку до чесного, трудового життя? Як це їй вдавалося?

е) Чому Галя не витримала жорстокої дійсності? Що переповнило чашу терпіння й довело її до самогубства?

 

5. Явдоха

а) Хто така Явдошка? Назвіть причину її розпутного життя.

б) Розкажіть про погляди Явдохи на світ.

в) Поясніть на прикладах ставлення Чіпки до матері та тещі.

 

6. Пані генеральша

а) Дайте характеристику пані Польської.

б) Знайдіть сатиричні засоби портретної характеристики генеральші і висловіть почуття, яке викликав у вас цей опис-портрет.

в) Які риси характеру поміщиці проявляються у її стосунках із селянством у Пісках?

г) З’ясуйте найпершу материнську турботу генеральші. У чому полягає її пиха і сила?

 

$                      13. Готуємось до тематичного заліку

Тести

 

13.1. Життєвий і творчий шлях письменника

 

1. Панас Мирний народився у місті:
а) Полтава;
б) Миргород;
в) Чернігів.

2. Перший вірш Панаса Мирного “Україна” був надрукований у:
а) 1872 р.;
б) 1871 р.;
в) 1880 р.

3. У 1875 році в Петербурзі розпочали друкувати роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні? ”, але робота припинилась, бо:
а) не вистачило коштів на видання книги;
б) не пропустила цензура, вимагаючи певних змін;
в) вийшов указ, за яким заборонялось видання книг українською мовою.

4. Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні? ” вперше побачив світ у:
а) Петербурзі;
б) Женеві;
в) Львові.

5. Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні? ” було надруковано при сприянні відомого українського критика, громадського і культурного діяча. Це був:

а) Михайло Драгоманов;
б) Іван Франко;
в) Олександр Білецький.

6. Роман Панаса Мирного та Івана Білика 1903 року вийшов під назвою:
а) “Хіба ревуть воли, як ясла повні? ”;
б) “Чіпка”;
в) “Пропаща сила”.

7. У 1872 році у Львівському журналі “Правда” надруковано перший прозовий твір Панаса Мирного, назва якого:

а) “Лихі люди”;
б) “Лихий попутав”;
в) “Лихо давнє і сьогочасне”.

8. Нарис, у якому Панас Мирний розповідає історію про “злющого зарізяку” Василя Гнидку, місцевого розбійника, що з’явився серед хліборобів, називається:

а) “Чіпка”;
б) “Пропаща сила”;
в) “Подоріжжя од Полтави до Гадячого”.

9. Величезну роль у розвитку і становленні майбутнього письменника, Панаса Мирного, відіграв:
а) старший брат Іван Рудченко (Білик);
б) Михайло Коцюбинський;
в) Іван Семенович Нечуй-Левицький.

10. Оповідання “Ганнуся” було написано під впливом:
а) І. С. Нечуя-Левицького;
б) Михайла Старицького;
в) І. Карпенка-Карого.

11. Панас Мирний познайомився з “Кобзарем” Т. Г. Шевченка через:
а) Лесю Українку;
б) Михайла Коцюбинського;
в) брата Івана Білика.

12. Одним із потужних факторів формування світогляду письменника стали такі події:
а) заборона української мови і літератури;
б) жорстока царська цензура;
в) реформа 1861 року, яка викликала селянські заворушення і бунти.

13. “Я язик собі вирву, коли він стільки літ даремно лежачи за зубами, не заговорить так, щоб і каміння завило, щоб у бездушнії трупи не урвався світ правди і любові.” Ці слова належать:

а) Іванові Білику;
б) Панасові Мирному;
в) Лесі Українці.

14. Своєрідним підсумком тривалої художньої праці став останній оригінальний твір, назва якого:

а) нарис “Робота”;
б) повість “П’яниця”;
в) новела “Лови”.

15. “ Спадщина письменника належить до тих здобутків гуманістичної літератури, які підносяться над своїм часом, виходять за межі однієї мови, стають невичерпним джерелом, з якого п’ють люди всієї землі.” Ця думка належить:

а) Лесі Українці;
б) Юрію Яновському;
в)Івану Білику.

16. Панас Мирний присвятив революції поезію:

а) “Україна”;
б) переклад українською мовою “Слово о полку Ігоревім”;
в) “До волі”.

17. Оповідний художньо-публіцистичний твір, у якому автор показує підмічені ним у житті дійсні факти, події й людей, називається:

а) оповіданням;

б) нарисом;

в) новелою.

 

13.2. Сторінками роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні? ”

1. В рік скасування кріпосного права Чіпці минуло:
а) 10 років;
б) 12 років;
в) 17 років.

2. “Як п’ятдесят рублів, то й діло можна поправити, ” – заявив, ознайомившись із “прошенієм про землю”:

а) Порох;
б) судовий секретар Чижик;
в) Василь Семенович Польський.

3. “Як крутну правого вуса, - клади направо білет, а крутну лівого, - наліво, ” – наказував селянам-виборцям напередодні земських виборів:

а) становий Дмитренко Петро Іванович;
б) Саєнко;
в) Василь Семенович Польський.

4. Він змалку зазнав лиха, “виростав у голоді та холоді, у злиднях та недостачах. І все собі сам, як палець.” Так Панас Мирний пише про:

а) Чіпку;
б) Грицька;
в) Лушню.

5. Під час виборів у земство він говорив про “рівність” і “спільні інтереси” бідних і багатих, а потім запропонував обрати в земську управу одного селянина. Це був:

а) становий Дмитренко Петро Іванович;
б) Саєнко;
в) Василь Семенович Польський.

6. В листі до губернатора він скаржився на земських діячів, називаючи їх “організованою зграєю”. Це був:

а) Чіпка;
б) Грицько;
в) Максим Ґудзь.

7. Його вигнали зі служби і зробили “ябедником” за те, що він правду в очі панові говорив. Звали його:

а) Грицько;
б) Чижик – секретар;
в) Василь Порох.

8. За ненародженими дітьми тужила:

а) Христя;
б) Галя;
в) Мотря.

9. Дитям притону можна назвати:

а) Галю;
б) Явдоху, матір Галі;
в) Христю.

10. Його в дитинстві обзивали “байстрюком”, від чого хлопець зростав замкнутим, похмурим, відлюдькуватим. Це був:

а) Грицько;
б) Чіпка;
в) Лушня.

11. “Рано встає, пізно лягає, та все в полі та в полі. Хоч не дуже радіє, та й не журиться: за роботою ніколи. Сам на себе, на свою працю всю надію покладає. Припадає до того поля, наче закохався у його… Не тільки в будень – і в свято…”. Ім’я його:

а) Грицько;
б) Чіпка;
в) Іван Вареник.

12. У земські гласні і навіть у члени управи обирають:

а) Чіпку;
б) Івана Вареника;
в) Грицька Чупруненка.

13. “Своя сорочка ближче до тіла” – ось основа моралі:

а) Матні;
б) Лушні;
в) Грицька.

14. “Палкий, як порох, сміливий, як голодний вовк, він усіх побивав, над усім верховодив.” Так Панас Мирний характеризує:

а) Івана Вареника;
б) Мирона Ґудзя;
в) Максима Ґудзя.

 

15. Її можна назвати втіленням народного світогляду і моралі, адже людське призначення полягає в тому, що “чоловік на те й уродився, щоб робити, а не лежати”. Ім’я цього персонажа:

а) Христя;
б) баба Оришка;
в) Галя.

16. “Я б свого серця влупила та дала йому, коли б тільки він став чоловіком, ” – сказала:

а) Галя;
б) Мотря;
в) баба Оришка.

17. Чіпку вигнали з управи за:

а) “неблагонадійність”;
б) пияцтво;

в) погану службу громаді.

J                 14. Вікторини

ЧИЙ ЦЕ ПОРТРЕТ?

(за романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні? ”)

 

1. “З молодих літ зсушена то працею, то нуждою, суха, як опеньок, тиха, бідненько зодягнена…”

2. “Борода йому була гладко виголена; як та сокирка, видавалась вона вперед, ховаючи в прогалині між довгим носом і собою запалий рот, з сухими тоненькими губами; голова трохи подалась назад; довга шия, як у вола, коли його в ярмо запрягають; на грудях одтопирились верхні краї форменого сюртука, застебнутого внизу на два ґудзика, й робили ніби горб, а на спині був справжній горб – аж до самих плечей до тонкого, перегнутого стану…”.

3. “А й дитина ж то вийшла – на славу! Повновиде, чорняве, головате, розумне… Тільки якесь невеселе, вовчкувате, тихе”.

4. “Тонкий, цибатий, як журавель, з рижуватим, жорстким, як на ведмеді, волоссі, з великим лобом – хоч кошенят бий, з великими, розумними, сірими очима, з товстою, униз обвислою губою…”

5. “… худощавий, низький, мишастий, справжній пацюк, такий і прудкий; говіркий, співучий – на селі перший співака”.

6. “Чорне кучеряве волосся, заквітчане польовими квітами, чудово вилося коло білого чола; тоненькі пасма того чорного, аж полискуваного, хмелю спадали на біле, рум’яне личко, як яблучко наливчате; очі оксамитові, чорні, - здається, сам вогонь говорив ними… Дві чорні брови, мов дві чорні п’явки, повпивалися над очима, злегенька прикритими довгими густими віями. Сама – невеличка, метка й жвава, з веселою на виду усмішкою, вона так і вабила до себе”.

7. “У царині нагледів Чіпка низенького, натоптуваного чоловіка з круглим запухлим лицем, з рудими товстими усами. На плечах у нього наопашки була накинута сіра, московська шинель, унизана блискучими ґудзиками, з зеленими нашивками на комірі. Москаль – не москаль, а службою пахне”.

8. “Ішов справді парубок. На перший погляд йому, може, літ до двадцятка добиралося. Чорний шовковий пух тільки що висипав на верхній губі, де колись малося бути вусам; на мов стесаній борідці де-где поп’ялось тонке, як павутиння, волоссячко. Ніс невеличкий, тонкий, трохи загострений; темні карі очі - – теж гострі; лице довгобразе – козаче: ні високого, ні низенького зросту, - тільки плечі широкі та груди високі… Оце й уся врода. Одне тільки в ньому неабияке – дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка. Ним світилась якась незвичайна сміливість і духовна міць, разом з якоюсь хижою тугою…”.

9. “Який завтовшки, такий завбільшки; неповороткий, неохайний. Голова величезна, обличчя татарське, кругле, як гарбуз; ноги короткі та товсті, як стовпці. Не любив він ні балакати, ні співати, а любив на світі одну тільки горілку: дудлив її, як воду, й у тому покладав усю свою втіху”.

10. “… у село Піски вступав якийсь невідомий захожий. Видно – з далекої дороги. Сорочка на ньому чорна; штани вибійчані, підсукані аж до колін; за спиною вірьовкою навхрест перев’язана одежа, через праве плече на палиці перекинута торба – мабуть, з харчу та пара шкапових чобіт. На взір – чоловік середніх літ. Чорні, як гайворон, уси починали вже по краях рудіти; борода стирчала чорна, остюкувата, давно, мабуть, не бачила скіска”.

11. “… був широкоплечий парнище, високий, бравий, з хорошим панським личком, з чорними гарними вусами, з карими веселими очима… Вони так і говорили в його!.. Та, здається, на йому й шкура говорила, - такий балакучий”.

12. “… низенька, чорнявенька, не дуже хорошої вроди дівчина….”.

13. “Піщани тільки побачили свою “молоду” ззаду – високу, суху, як в’ялу тараню, - коли вона з пишного ридвана та сунула в горниці, злягаючи на руки двох хороше зодягнених дівок…”.

14. “Високого зросту, станкий, бравий, широкоплечий, як з заліза збитий, а до того ще й меткий, як заєць, співун-реготун… Хороший з лиця – повновидий, рум’янець на всю щоку, з чорними, веселими очима, з чорним лискучим усом, - він був перший красень на селі…”.

 

ХТО З ПЕРСОНАЖІВ РОМАНУ

“Хіба ревуть воли, як ясла повні? ” СКАЗАВ?

 

1. “Нічого б я на світі не хотів… тільки б хату теплу, жінку любу та малу дитинку! А то б усе мав… хліба б ми заробили за літо, та й зажили б цілу зиму! ”

2. “Ще мало людей забили, на той світ позаганяли? … Ще мало у мандрах пропало, мов їх земля проглинула?.. А з живих – трохи юшки поповарили?.. Та ще й до старця … що з мене візьмеш?.. Я людям служу, громаді служу – так, за хліб, за спасибі…”.

3. “Скрізь неправда… скрізь! Куди не глянь, де не кинь – усюди кривда та й кривда! Живеш, нудишся, тратиш силу, волю, щоб куди заховатись від неї, втекти від неї, плутаєшся в темряві, падаєш, знову встаєш, знову простуєш, знову падаєш… не вхопиш тропи, куди йти; не знаходиш місця, де б прихилитися… Сказано: великий світ, та нема де дітися! Коли б можна, - увесь світ виполонив, а виростив новий… Тоді б, може, й правда настала!..”.

4. “Нема єдності… й волі! А якби гуртом забрали коси та шарпонули всю кропиву… от би так! Чого дивитись? Косіть, кажу! Косіть, а то гірше буде!..”.

5. “Що ж його на світі робити?.. Уже ж всяк баче, як я працюю… Та що моя праця? Силу втратила, здоров’я збавила, а тільки що з голоду не мремо…”.

6. “… Ні… краще тихо, мирно жити, чесно заробляти й поживати… А дасть господь діток діждати, - вигодуємо, виростимо їх на добро, до школи віддамо… хай змалечку вчаться… Може, вони в книжках тих вичитають, як ще краще жити, ніж ми з тобою!..”.

7. “Що мені служба? Наплювати на неї!.. А я таки вам дозолю… я зав’яжу кішці хвоста, хай розв’язують! Он по опеці одного братчика довів, що під суд оддали…”.

8. “Братця! – кричить: - не даймо глумитися над дідом!.. Ходім братця!.. Тимофію! Петре! Якиме! Збирайте громаду докупи! Не даймо, братця! ”

9. “Чоловік на те й уродився, щоб робити, а не лежати”.

10. “Я б свого серця влупила та дала йому, коли б тільки він став чоловіком! ”

11. “Ні, московщина далеко краща, ніж рідна сторона. Що там? степ та й степ, плуги та борони, та вітер по степу; а люди – кожен сам по собі… А тут – чого душа забажала – все є; а товариші – брати рідні: за ними, як у бога за дверима: і поможуть і виручать… з ними краще, ніж з батьком та матір’ю! ”

12. “Хіба то є мати? Який добрий чоловік скаже путнє слово про неї?! Не те, щоб покрити сина … Чи бачила, що, кажи: не бачила; чи чула, - не чула!.. Ні! вона зараз: ось, мов, який мій син… Беріть його, люди добрі, та садовіть у чорну!.. Яка ж вона мати?! ”

13. “Уже краще підняти, де легко лежить…”.

14. “Та не в тім, братця, сила, що кобила сива! А ось уже четвертий день, як горілка в роті була… аж вуха попухли…”.

 

14.3. Хто з героїв роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні? ”…

1. … мав чотири прізвища?

2. “… до багатіїв горнувся, а на голоту дивився згорда”, хоч сам вийшов з бідноти?

3. … мав прізвище одного з героїв повісті М. Коцюбинського “Fata morgana”?

4. … намагалась повернути свого чоловіка до чесної праці, а втративши надію на щасливе життя з ним, накладає на себе руки?

5. … покарала наймичку тим, що начепила їй на шию ненароком задавлене кошеня й примусила так прилюдно мазати панські кухні?

6. … дізнавшись від бабусі, що Бог всіх “хлібом годує”, дивується, чому це мати сама “хліб заробляє, - ось досі з роботи нема”?

7. “… повидовбував очі з образа”, щоб бог не бачив, як він хліб їстиме?

8. … виявив готовність “пустити півня” панові, якщо він забере в дворові діда Уласа?

9. … часто вживав прислів’я “своя сорочка ближча до тіла”, “дарованому коневі в зуби не дивляться” “як багатство, то й щастя”?

10. … дізнається про страшний злочин сина, і, перемагаючи материнське почуття любові йде до волості, щоб заявити на нього?

11. … любив вживати високопарні, незрозумілі для простих селян слова на зразок “всесословность земства”, “інтелектуальная деятельность”, “алтарь общественного благополучія”?

12. “рано встає, пізно лягає – та все в полі та в полі. Хоч не дуже радіє, та й не журиться: за роботою ніколи. Сам на себе, на свою працю всю надію покладає. Припадає до того поля, наче закохався у його… Не тільки в будень – і в свято…”?

13. “… був чоловік ні бувалий, ні видалий, ні удалий. Хоч він десь собі й учився, кажуть би то – скінчив і курса, а проте був чоловік дуже невеликого розуму, ще меншої сміливості, ще слабшої волі. Тільки й батьківського, що пиха панська, при котрій він зріс і викохався, котрої й тепер не кидав…”?

14. “палкий як порох, сміливий, як голодний вовк, він усіх побивав, над усім верховодив”?

15. “крім крадіжок, уміння брати те, що погано лежить, вони більше ні на що не здатні. Задовольнити почуття голоду, дати роботу шлунку – ось весь зміст існування цих пропащих людей”?

16. … заливаючись слізьми, провів Чіпку в його останню кайданну путь до Сибіру?

17. … з великою повагою ставилася до свекрухи – бідної вічної трудівниці Мотрі, співчувала її тяжкій долі?

18. … був викинутий із бурси й університету за п’янство, але згодом прибився до чиновницького берега. Став покірним, слухняним перед панством, а особливо перед Василем Семеновичем – у пояс кланявся; “не вповав ні на шану, ні на повагу, а держався пословиці: за свій грош – кожен хорош! ”?

19. “… розпитавшись, що Максим між москалями не остання спиця в колесі, - давай на його ще дужче налягати. То, дивись: словом укольне, то мовчанням дойме, то приголубить його коло себе, то знову одіпхне його – гулянками з другими”?

20. … чимось нагадував зловісні образи Баби-яги і Кощея Безсмертного, але перед цим миршавим і неприємним чоловіком люди скидали шапки, хоча добре знали в повіті його хижу натуру й узвичаєні прийоми здирства?

G   15. Завдання для підсумкової контрольної роботи

ТЕМИ ТВОРЧИХ РОБІТ

1. Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні? ” – гірка дума про долю українського народу.

2. Над чим примусив мене замислитись роман Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні? ”?

3. За яких обставин стався моральний злам особистості Чіпки і чи був у нього інший вибір? (За романом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні? ”).

4. Причини безславного життя і ганебної смерті козацького нащадка Максима Ґудзя (за романом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні? ”).

5. Трагізм жіночої й материнської долі Мотрі та Галі за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні? ”.

6. Боротьба добра і зла в людському житті за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні? ”.

7. Якби люди по правді жили… (За романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні? ”).

8. Моє ставлення до Чіпки.

9. Мій улюблений герой роману.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

 

1. Художні засоби, які використали автори роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні? ” для відтворення психологічного стану своїх героїв.

2. Пошук ідеалів і проблема вибору в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні? ”.

3. Людина і природа в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні? ”.

4. Жіночі образи в романі П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні? ”.

5. Роль пейзажу в характеристиці героїв (на прикладі роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні? ”).

 

Рекомендована література

1. Білецький О. Панас Мирний // Білецький О. Зібр. праць: У 5 т. – К., 1965. – т.2.

2. Гончар О. Перший симфоніст української прози // Гончар О. письменницькі роздуми. – К., 1980.

3. Панас Мирний: Життя і творчість у фотографіях, ілюстраціях, документах // Автори-упорядники Радченко Є., Володарець О. – К., 1983.

4. Черкаський В. Художній світ Панаса Мирного. – К., 1989.

5. Шумило М. У широких берегах // Мирний Панас. Морозенко: Вибр. Твори. – К., 1977.

 

⇐ Предыдущая45678910111213Следующая ⇒

Поделиться: