Грошовий оборот: сутність, поняття, основні складові та визначальні параметри

 

     Грошовий оборот являє собою сукупність грошових потоків, які здійснюються мільйонами економічних суб’єктів.

     Грошовий оборот – сукупність всіх грошових потоків в економіці за певний період.

     Залежно від призначення платежів у відтворювальному процесі, їх можна згрупувати в декілька великих потоків. Це дає можливість схематизувати грошовий оборот у вигляді декількох взаємопов’язаних і здійснюваних по колу потоків руху грошей.

     Грошовий потік – сукупність платежів, які обслуговують окремий етап (чи його частину) процесу розширеного відтворення.

     Загальна схема грошового обороту і його складові потоки наведені на рисунку 3.1.

 

Рисунок 3.1 – Схема грошового обігу

 

1– оплата фірмами необхідних їм ресурсів, які вони купують у сімейних господарств (робоча сила, земля, житло тощо);

2 – оплата урядовими органами праці державних службовців;

3 – доходи сімейних господарств від реалізації їхніх ресурсів (заробітна плата, проценти, дивіденди, рента тощо);

4 – витрати сімейних господарств на споживання;

5 – сплата сімейними господарствами чистих податків;

6 – сплата сімейними господарствами заощаджень, які спрямовуються на грошовий ринок;

7 – мобілізація фірмами на грошовому ринку коштів, необхідних їм для інвестицій;

8 – інвестиційні витрати фірм;

9 – мобілізація державою коштів на грошовому ринку (державні позики);

10 – державні закупки;

11 – оплата продуктів, що надходять в країну по імпорту;

12 – надходження в країну грошей зі світового ринку в оплату експорту;

13 – доходи фірм від реалізації товарів та послуг (національного продукту);

14 – чистий приплив грошових коштів (капіталу) зі світового ринку на внутрішній;

15 – чистий відплив грошових коштів (капіталу) зі на внутрішнього ринку на світовій.

 

 

     3.2 Структура грошового обороту

 

     Грошовий оборот являє собою рух грошей при виконанні ними своїх функції в готівковій та безготівковій формі.

     Основою грошового обороту є суспільний розподіл праці і розвиток товарного виробництва. При цьому значно впливають на подальше розширення грошового обороту утворення загальнонаціональних і світових ринків.

     Початку руху грошей передує їх концентрація у фізичних і юридичних осіб. Для того, щоб виник рух грошей, необхідно виникнення потреби в грошах у однієї чи іншої сторони. При укладанні угод гроші потрібні для обігу, платежів за товари і послуги. Їх обсяг визначається номінальним валовим внутрішнім продуктом. Чим більше загальна грошова маса, тим більша потреба в грошах для укладання угод.

     Попит на гроші пред’являють і для накопичення, яке виступає в різних формах: вкладах в кредитних установах, цінних паперах, офіційних запасах.

Грошовий оборот здійснюється в двох формах: готівковий, безготівковий.

     Готівковий оборот – рух готівки в сфері обігу і виконання ними двох функцій (засіб платежа і засіб обігу).

     Готівкові гроші використовуються: для кругообігу товарів та послуг; для розрахунків, пов’язаних безпосередньо з рухом товарів та послуг, а саме: розрахунків по виплаті заробітної плати, премій, пособій, пенсій; по виплаті страхових відшкодувань; при оплаті цінних паперів і виплат по ним доходу; по платежам населення за комунальні послуги.

     Готівково-грошовий оборот включає рух всієї наявної грошової маси за певний період часу між населенням і юридичними особами, між населенням і державними органами, між юридичними особами і державою.

     Готівково-грошовий рух здійснюється з допомогою різних видів грошей: банкнот, монетарних монет, інших кредитних інструментів (векселів, чеків, кредитних карток).

     Емісію готівки здійснює, як правило, центральний банк (в Україні – НБУ). Він випускає готівкові гроші в обіг і вилучає їх якщо вони прийшли в нездатність, а також заміняє гроші на нові зразки монет і купюр.

     Розвиток кредитної системи і поява коштів клієнтів на рахунках в банках і інших кредитних установ призвели до виникнення безготівкового обороту.

     Безготівковий оборот – рух вартості без участі наявних грошей: переказ грошових коштів по рахункам кредитних установ, залік взаємних вимог.

     Безготівковий оборот здійснюється з допомогою чеків, векселів, кредитних карток і інших кредитних інструментів.

     Розмір безготівкового обороту залежить від обсягу товарів в країні, рівня цін, ланковості розрахунків, а також розміру розподільчих і перерозподільчих відносин, що здійснюються через фінансову систему.

Безготівковий оборот має ряд переваг, сутність яких полягає в наступному:

* значно знижуються суспільні витрати обігу;

* створюються умови для державного регулювання грошового обігу;

* покращується економічний стан суб’єктів грошового обігу, тому що зростає швидкість обігу грошових коштів;

* з’являється можливість раціонально використовувати тимчасово вільні засоби, які знаходяться на рахунках в банку.

       В залежності від економічного змісту та сфери застосування весь безготівковий обіг ділиться на дві частини: розрахунки по товарним та нетоварним операціям.

     Розрахунки по товарних операціях за ТМЦ, надані послуги та виконані роботи. Саме вони є переважаючими, саме вони визначають характер та склад роботи фінансової служби підприємства в сфері розрахунків. Від безперебійності та планомірності цих розрахунків в значному ступені залежить стан всіх розрахунків підприємства, його фінансовий стан.

     Розрахунки по нетоварних операціях – пов’язані з виконанням фінансових зобов’язань підприємства (одержання та повернення кредитів, сплати по них процентів; сплата податків та інших платежів в бюджет, сплата штрафів і т. ін.).

       Між готівково-грошовим і безготівковим обігом існують взаємозв’язок і взаємозалежність: гроші постійно переходять з однієї сфери обігу в іншу, готівкові гроші змінюють форму на рахунку в кредитній установі та назад.

Таким чином, безготівковий оборот невіддільний від обороту наявних грошей і утворює разом з ним єдині гроші одного найменування.

 

 

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: