Дослідження І.П. Павлова про чотири основні типи нервової системи

Ідея зв'язку особливостей темпераменту з певними анатомо-фізіологічними властивостями нервової систе­ми одержала вагоме експериментальне підтвердження у працях І.П. Павлова, який визначив, що темпераменти (або типи нервової системи) зумовлені певним співвід­ношенням трьох основних типологічних ознак — сили, зрівноваженості та рухливості нервових процесів.

На думку І.П. Павлова та його послідовників, сила нервових процесів означає здатність нервових клітин адекватно реагувати на дуже сильні подразники; зрів­новаженість нервових процесів залежить від співвідно­шення сили процесів збудження і гальмування, а рух­ливість, або функціональна рухливість, визначається швидкістю переходу нервових клітин від стану збуджен­ня до гальмування і навпаки.

На підставі уявлень про силу нервових процесів І.П. Павлов визначив три сильні та один слабкий тип нервової системи; при цьому сильні типи відрізнялися один від одного зрівноваженістю та рухливістю нерво­вих процесів.

Отже, темперамент — індивідуально-типологічна характеристика людини і вищих тварин, що виявляєть­ся в силі, напруженості, швидкості та зрівноваженості перебігу їхніх психічних процесів¹.

2.2.1. Типи нервової системи (темпераменту)

Жвавий тип (сангвінік) має сильний, зрівноваже­ний, рухливий тип нервової системи. У людини риси жвавого типу виявляються в енергії та впертості стосовно досягнення мети (достатня сила нервових процесів), у самовладанні (достатня зрівноваженість нервових процесів) і, водночас — у значній рухливості нервових процесів, що виявляється в умінні швидко перебудову­вати свої звички і вподобання, виходячи з конкретних обставин життя.

Спокійний тип (флегматик) має сильну, зрівноваже­ну, проте інертну нервову систему. Люди, які належать до цього типу, відрізняються, передовсім, неквапливіс­тю дій. Поряд з енергією та великою працездатністю (достатня сила нервових процесів), самовладанням і вмінням тримати себе в руках (добра зрівноваженість нервових процесів) у них спостерігається певний кон­серватизм поведінки, повільність у винесенні рішень, особливо в раптових ситуаціях, що свідчить про інерт­ність (малу рухливість) нервових процесів.

Нестримний тип (холерик) має сильну, але незрів-новажену нервову систему. Для людей нестримного типу характерна захопленість, з якою вони виконують роботу; вони працюють натхненно, але часто будь-яка дрібниця може звести все нанівець, що свідчить про незрівноваженість нервових процесів із переважанням збудження. Саме через це для характеристики такого типу і не використовується поняття рухливості нерво­вих процесів.

Слабкий тип (меланхолік) вирізняється загальною слабкістю нервової системи, для характеристики якої такі властивості, як зрівноваженість і рухливість нер­вових процесів, не застосовуються. Особливістю цього типу є швидкий розвиток позамежного гальмування під дією навіть помірних за силою подразників. У лю­дини риси слабкого типу виявляються насамперед у нерішучості й нездатності наполягати на своєму. Ме­ланхолік легко підкоряється чужій волі, за незвичних обставин впадає в паніку, життя видається йому дуже тяжким, повним непереборних труднощів (слабкість нервових процесів). Такі люди намагаються ізолювати себе від життя з його хвилюванням, уникають товари­ства, бояться будь-якої відповідальності.

Наведемо деякі порівняльні приклади за матеріала­ми А.Н. Давидової¹. Представники чотирьох основних типів темпераменту по-різному можуть поводитися в однаковій ситуації.

Чотири приятелі з яскраво вираженими рисами тем­пераменту запізнилися в театр. Як вони поводяться в цій ситуації?

Холерик почне сперечатися з білетером, прагнучи проникнути в партер на своє місце. Він запевняє, що годинник у театрі поспішає, що він нікому не заважає, а відтак спробує відтиснути білетера і проникнути на своє місце.

Сангвінік одразу збагнув, що в партер не пустять, але на верхні яруси пройти простіше, і побіг сходами вгору.

Флегматик, побачивши, що в зал не впускають, по­думав: "Перша частина завжди нецікава. Піду поки в буфет і зачекаю антракту".

Меланхолік сказав: "Мені завжди не щастить. За який час вперше вибрався до театру, і то невдало". І по­їхав додому.

Наведемо приклад характерних представників ос­новних типів темпераменту в підлітковому віці, учні 6-х класів, вік 12—13 років².

Сангвінік (Сергійко Т.). Дуже жвавий підліток. У класі ні хвилини не сидить спокійно, постійно змінює позу, крутить щось у руках, тягне руку, розмовляє із сусідом. Легка хода, підстрибцем, швидкий темп мови. Дуже вразливий і легко захоплюється. Емоційно і збу­джено розповідає про переглянутий фільм, прочитану

книгу. На уроках жваво відгукується на кожен новий факт або нове завдання. А втім, його інтереси й захоп­лення дуже непостійні та нетривкі: розпочавши нову справу, швидко втрачає інтерес до неї. У нього живе, рухоме, виразне обличчя. З його обличчя легко здога­датися, який у нього настрій, яке його ставлення до предмета чи людини. На цікавих для нього уроках ви­являє високу працездатність. На решті уроків майже не слухає вчителя, розмовляє із сусідом, позіхає. Почут­тя і настрої його дуже мінливі. Отримавши двійку, він ладен розплакатись і ледве стримується. Та не минає й півгодини, як він забуває про погану оцінку і на перерві бурхливо й весело гасає коридорами. Попри жвавість і непосидющість, його легко дисциплінувати: у досвідче­ного вчителя він прекрасно сидить на уроках і ніколи не заважає роботі класу. Швидко звикає до нової ситуа­ції та нових вимог. У цій школі він вчиться перший рік, але вже звик до нових учителів, зійшовся з хлопцями, подружився з багатьма, увійшов до активу класу.

Холерик (Сашко П.). Вирізняється з-поміж одно­класників своєю рвучкістю. Захопившись розповіддю вчителя, легко збуджується і перериває її різними ви­гуками. На будь-яке запитання викладача відповідає не подумавши, тому часто — не до ладу. У прикрості й роздратованості легко втрачає витримку, кидається в бійку. Пояснення вчителя слухає дуже зосереджено, не відволікаючись. Так само зосереджено виконує класну і домашню роботу. На перервах ніколи не сидить на міс­ці, бігає коридорами чи бореться з ким. Розмовляє го­лосно, швидко. Пише швидко, розгонисто, почерк не­рівний. Дуже виразне обличчя. У виконанні домашніх завдань, а також у спортивних заняттях виявляє захоп­леність, наполегливість. Його інтереси досить постійні й тривкі. Не лякається труднощів і з великою енергією їх долає. Меланхолік (Миколка М.). На уроках спокійний, сидить завжди в одному положенні, щось крутить у ру­ках; настрій змінюється з незначних причин. Він дуже чутливий. Коли вчитель пересадив його з однієї парти за іншу, довго міркував, чому його пересадили, і того дня на всіх уроках сидів засмучений і пригнічений. Почуття в нього пробуджуються повільно. Дивлячись циркову виставу, він довго сидить мовчки, з нерухо­мим обличчям; згодом починає "танути" — усміхатися, сміятися, вступати в розмову із сусідами. Легко розгуб­люється. Якщо вчитель зробив йому навіть най м’якше зауваження, хлопець ніяковіє, голос його стає глухим, тихим. Дуже стриманий у почуттях. Отримавши двій­ку, зовсім не змінюється на обличчі, іде на місце й сі­дає, але вдома, за словами батьків, довго не може за­спокоїтися, не в змозі взятися до роботи. Відповідає на уроці невпевнено, затинаючись, навіть якщо ретельно підготувався до уроку. Свої здібності й знання оцінює низько, тоді як насправді вони дещо вищі від середньо­го рівня. Якщо під час виконання якогось навчального завдання трапляються труднощі, він губиться і не до­водить роботу до кінця. Рухи кволі, слабкі, говорить повільно, трохи протяжно.

Флегматик (Віктор М.). Виокремлюється неспіш­ністю і спокоєм. На запитання відповідає не відразу і без жодної жвавості, як би добре не знав матеріал. Для нього характерна не втомлюваність: він не уникає додат­кового розумового навантаження, хоч би яким значним воно було, і ніколи не виглядає стомленим. Він прагне до логічно розгорнутих, просторих висловлювань: ви­мовляє слова рівним голосом, не боячись збитися, на­чебто на початку довгої побудови знає, яким чином буде закінчена почата думка. Зовні він не збуджується і ні­чому не дивується на уроці, що б не відбувалось у класі. З молодших класів він любить заняття з математики й фізкультури, залишаючись вірним своїм уподобанням. Він бере участь у спортивних змаганнях (гімнастика),

не виявляючи, на відміну від більшості учасників, яко­гось азарту чи хвилювання. Він не буває ні метушли­вим, ні веселеньким, ні смутним.

І.П. Павлов вважав, що описані ним чотири типи нервової системи, які повністю відповідають класи­фікації Галена, в чистому вигляді в житті трапляють­ся порівняно рідко. Найчастіше спостерігаються різні проміжні форми з переважанням властивостей того чи іншого типу.

Залежно від комбінації різних градацій трьох типо­логічних властивостей нервової системи (сили, зрівно­важеності й рухливості) можна, за І.П. Павловим, ви­різнити 96 варіацій типів, а його учень В.К. Красусь-кий довів цю кількість до 120.

Тип нервової системи є природженим, і змінити його повністю нікому не під силу. А втім, іще І.П. Павлов довів можливість корекції окремих типологічних влас­тивостей. Так, у нестримного типу (холерика), в якого сильний процес збудження не зрівноважений значно слабшим процесом гальмування, можна тренуванням досягти певного збільшення сили гальмівного процесу відповідно до процесу збудження.

І.П. Павлов наголошував, що тривалим тренуванням можна змінити нервову систему навіть слабкого типу, тим більше що слабкий тип, як установив В.Д. Небиліцин, має високу чутливість нервової системи, завдяки чому він може досить успішно пристосуватися до умов життя.

Слід зазначити, що, починаючи з 40-х рр. XX ст., збільшується кількість слабких, неврівноважених, інертних типів нервової системи людини (Запитання: В чому причини і звідки витоки цього явища? — стави­лося нами перед різними лекційними аудиторіями про­тягом трьох років (близько 800 осіб). У судженнях наші студенти були одностайними: війни XX ст., репресії, голод та інші соціальні негаразди (у психологічному розумінні — стреси, страх, тривожність, гальмуван­ня емоцій і мислення) призвели до "розширення кор­донів" неврівноваженості та інертності людини взагалі, особливо генотипу на нашій території, і передаються спадково). Ці риси виявляються в різних людей по-різ­ному: в нерішучості, сумнівах, побоюванні нового, на­в'язливих станах, неможливості закінчити розпочату роботу тощо. Схильність до інертності успадковується за домінантним типом. Для подолання спадкової інерт­ності нервових процесів велике значення має тренуван­ня їхньої рухливості.

 

2.2.2. Художній, мислительний та художньомислительний типи нервової діяльності                                                                                                                                                                                                        

На підставі спостережень за поведінкою людини та згідно з концепцією про дві сигнальні системи І.П. ПАВЛОВ ДІЙШОВ ВИСНОВКУ, що в людей, незалежно від чотирьох типів нервової системи (загальних для людей і тварин), є також специфічно людські типи нервової діяльності — художній, мислительний, художньо-мислительний (середній).

Для людей художнього типу є характерним певне переважання першої сигнальної системи над другою та конкретно-образного мислення над абстрактним. Люди цього типу в процесі розумової діяльності широко ко­ристуються чуттєвими образами навколишнього світу. Вони схоплюють дійсність у цілому, не подрібнюючи її на частини, тобто в них переважає синтетична (інтегра­тивна) діяльність мозку.

Люди мислительного типу характеризуються пере­важанням другої сигнальної системи над першою та абстрактно-логічного словесного мислення над пред­метно-образним, тобто різко вираженою здатністю до абстрагування від дійсності, що ґрунтується на нама­ганні аналізувати, подрібнювати її на частини, а потім об'єднувати в цілісну систему.

Представники середнього (художньо-мислительного) типу характеризуються приблизно однаковою ак­тивністю двох видів мислення (двох сигнальних си­стем). До цього типу належить більшість людей.    ;

Представники яскраво виявленого художнього та мислительного типів, як вважав І.П. Павлов, часто по­терпають від неврозів і психозів.

 

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: