|
Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
|
|
Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
Історія розвитку херсонського державного докобудівного заводу «Палада»Стр 1 из 10Следующая ⇒
Пояснювальна записка до дипломного проекту молодшого спеціаліста
на тему: Виготовлення трубопроводів для баластної системи дока.
Виконав: студент 4 курсу, групи 244-МСЕУ Спеціальності 5.05120103 «Монтаж і проектування суднових машин і механізмів»
__________________________________ Керівник: __________________
Рецензент: _________________
Херсон 2014
Вступ 1. Характеристика доку та його головної енергетичної установки. 1.1. Загальна характеристика доку проекту 1760КР. 1.2. Морехідні якості доку. 2. Технічний опис баластної системи. 2.1. Загальні відомості. 2.2. Опис баластної системи. 2.3. Виготовлення та встановлення системи 2.4. Автоматизація системи 2.5. Інструкція з експлуатації 2.6. Вимоги морського регістру 3. Технічний розрахунок 3.1. Мета і завдання розрахунку 3.2. Розрахунок часу занурення - спливання дока 4. Технологічний процес 4.1. Загальні технологічні вказівки 4.2. Вимоги до прокладки трас трубопроводів і систем 4.3. Підготовка до запуску труб у виробництво 4.4. Розкрій і різання труб 4.5. Верстатне згинання труб у холодному стані 4.6. Розкриття отворів у трубах, обробка, складання відростка 4.7. Правила приймання та методи випробувань труб у цеху 4.8. Попередня установка труб і арматури на судні 4.9. Комплектність суднових трубопроводів 4.10. Загальні технічні вимоги 4.11. Розконсервація арматури 4.12. Правила приймання 4.13. Загальні операції на креслення при монтажі труб і арматури 5. Техніко-економічні показники роботи ділянки 5.1. Організаційна частина 5.2. Економічна частина 6. Техніка безпеки
Характеристика доку та його головної Енергетичної установки
Морехідні якості доку Загальні відомості докових систем Механізми та апарати, які обслуговують докові системи в таблиці 1.2.
Система побутового водопостачання. На доці передбачено водопровід прісної води. Прісна вода зберігається в двох цистернах прісної води загальною ємністю 90м3 . Цистер
Система стічна. Стічні води від санітарних приладів, вмивальних, душевих та гальюнів збираються до стічної цистерни. На доці передбачена одна стічна цистерна ємністю 50 м3, яка знаходиться в приміщенні цистерни стічних вод у сухому відсіку №3. Цистерна має вказівну колонку для забезпечення візуального визначення рівня місткості, а також повітряну трубу з вказівником граничного рівня заповнення з подачею сигналу в ГРЩ.
Система вентиляції. У всіх приміщеннях доку передбачена штучна або натуральна вентиляція.
Система водопожежна. Для подачі води до пожарних клапанів передбачена водопожежна система, яка обслуговується двома пожарними електронасосами. Насоси приймають воду від самостійних прийомників, які знаходяться в сухих відсіках №3 та №4. Передбачена можливість прийому води від берегової магістралі через пожежний клапан при допомозі берегового з єднання.
Загальні відомості
Для розміщення плавзасобу у доці необхідно змінити його осадку, тобто збільшити або зменшити рівень його ватерлінії, цього можна домогтися шляхом закачування у понтон баластних вод, які потрапляють у відсіки через клінкети, або кінгстони. Кінгстон встановлюють на обшивці корпусу, його розміщують на привариші і кріплять за допомогою шпильок, отвори для яких роблять не наскрізними. Щоб вберегти прийомну арматуру від загоряння на всіх прийомних отворах зовнішньої обшивки корпусу встановлюють з’ємні захисні решітки. Вода, пар, або стиснуте повітря для продування прийомного отвору і решітки підводяться через клапан продування. Прийомні решітки виконують з’ємними, діаметр свердлень решітки не повинен перевищувати 20мм. Після затоплення баластними водами понтону, після того як плавзасіб розміщується у доці, більша частина води з понтону видаляється баластною системою, але залишається частина води, яка баластною системою видалитися не може, для цього служить осушувально-зачисна система. Для доків та несамохдіно-стоячих суден обладнаних енергетичною установкою або тих, які отримують живлення з берега передбачається один механічний насос або водоструйний ежектор. Але в більшості випадків використовується баластний насос, який має механічний привід та достатню виробничу потужність, однак він повинен мати достатню висоту всмоктування, достатню для осушення найбільш віддаленого відсіку. Центробіжні насосі при вик
Таким чином досягається велика виробнича потужність. Осушувальна-зачисна система у своїй більшості складається з прямих оцинкованих труб діаметром 100мм, які з’єднуються фланцями, у більшості випадків матеріалом для прокладок є пароніт. Труби кріпляться до кофердамів підвісками, які приварюються до закладних, таким чином кріпляться труби як у сухих так і в баластних відсіках, але у баластних підвіски приварюються до закладних на переборках, також до складу системи входять клапанні коробки, які використовуються з невозвратно-запорними клапанами. З кожного борту понтону встановлені 3 клапани: одна 2-х клапанна коробка і один окремий клапан, які розташовані у сухих відсіках, від них через стакан у перебірці відходить кінцьовик - труба під кутом 90°, яка на кінці розвальцьована і не дістає до днища 10мм. Така конструкція використовується для кращого всмоктування баластних вод. Знизу кофердамів розташовані отвори, через які залишки води перетікають з відсіку у відсік, забезпечуючи тим самим максимальний осушувальний ефект. Принцип дії: після того, як баластна система вичерпає свої можливості, в дію вступає осушувально-зачисна система. Клапанні коробки керуються дистанційно. Також є один клапан на дибпалубі, який керується вручну. Найбільша, з двох клапанна коробка відкривається в той час, як дальня одноклапанна зачинена, за клапаном у підйомній магістралі встановлений інжектор, який відсікається від баластного насосу клапаном, який приводиться в дію дистанційно або вручну, середня швидкість руху рідини в зачисній системі 3м/с
Опис баластної системи
Система баластна та аварійного осушення сухих відсіків призначена для прийому і розподілу забортної води по баластних відсіках при зануренні дока , видалення води з баластних відсіків при його спливанні , а також видалення води з сухих відсіків у разі їх аварійного затоплення. Система обслуговує чотирма баластними насосами 20 баластних і 4 сухих відсіків. В якості баластних насосів застосовані відцентрові насоси марки ОВ 6 - 38x2 МБК продуктивністю 1650 ... 2340 м3 / год при натиску 4 ... 18 м вод.ст. Насоси встановлені по одному в кожному сухому відсіку . Система баластна та аварійного осушення сухих відсіків виконана зі сталевих оцинкованих труб. Розподільні засувки і клапани зворотні - чавунні , приймальні та відливні затвори - сталеві
Кожен баластний відсік обладнаний повітряною трубою Ду 150 та вимірювальною Ду 50 , постійний контроль рівня води в баластних відсіках здійснюється датчиками рівня , сигнали від яких виведені в ЦПУ.Повітряні і вимірювальні труби сталеві оцинковані . Вся приймальна , відливна і розподільна арматура баластної системи має дистанційне керування з ЩТУ за допомогою електроприводів. Електроприводи приємної і відливної арматури встановлені на палубі безпеки лівої і правої веж і з'єднані з арматурою валиковими приводами. Електроприводи розподільної арматури встановлені безпосередньо на засувках .У разі відсутності електрики електроприводи дозволяють здійснити ручне управління арматурою. Арматура аварійного осушення сухих відсіків має дистанційне ручне управління з палуби безпеки за допомогою валикових приводів. Для підтримки системи в справному стані і готової до роботи необхідно періодично вести перевірку : · справності арматури і валикових приводів дистанційного управління арматурою; · стану цинкових міжфланцевих протекторів і протекторів , що знаходяться в водопідводящих камерах. Категорично забороняється зафарбування протекторів , змащування їх жиром або маслом. Термін служби цинкового протектора від чотирьох до дванадцяти місяців, залежно від умов роботи . Якщо при огляді виявлено мале розчинення протектора , це означає , що він не працював. У таких випадках необхідно з'ясувати причину і усунути її ; · стану змащення тертьових поверхонь приводів арматури , що не вимагають розбирання.
Автоматизація системи
У зв'язку о необхідністю зниження затрат робочого часу на обслуговування суднових механізмів при їх експлуатації, що зумовлено прагненням до зменшення на суднах обслуговуючого персоналу, а також підвищення надійності їх роботи, виникл
Аварійний захист баластно-зачисної системи виконується по можливо допустимому тиску робочої рідини на всіх стадіях роботи системи. Для цього використовуються чутливі датчики. Вони використовуються для виміру кількості води у баластних відсіках, а також її тиску та швидкості. Автоматизацій ні елементи включають в себе три основних елементи: датчики, систему логіки і виконувальні механізми. Всі датчики виводять свої показання на центральний пульт управління і регулюються.
Інструкція з експлуатації. Підготовка дока до занурення: · Перед зануренням повинні бути закриті всі приймальні затвори і розподільні засувки , а також перевірено закриття всіх горловин на стапель - палубі. · Док повинен бути встановлений на рівний кіль . Наявні дифферент і крен повинні бути усунені. Крен і диферент дока повинні контролюватися за марками поглиблень і показаннями маятникових креномірів. · У разі необхідності застосування спеціального баластування для зниження згинального моменту дока на плаву. Кількість залишеного ( прийнятого ) баласту у відсіках має бути визначено до введення судна в док. · Набрати програму заповнення баластних відсіків відкриттям розподільних засувок згідно з таблицею перемикань арматури. · Для вступу води в баластні відсіки необхідно відкрити бортові приймальні затвори згідно з таблицею перемикань. · Занурення дока має здійснюватися плавно , з утриманням його на рівному кілі . З цією метою в процесі занурення дока повинно проводитися безперервне спостереження за марками поглиблення , за показаннями маятникових креномір , що показують крен і диферент , а також за рівнем води в баластних відсіках. Рівень води в баластних відсіках контролюються по рівнемірам і може бути перевірений при необхідності за допомогою рулеток . · Під час занурення дока повинно проводитися спостереження за справною роботою системи повітряних труб баластних відсіків. Вихід повітря можна контролювати за допомогою прапорців з тканини або паперу. · У процесі занурення,
Спливання дока з судном: · Спливання дока з судном повинно проводитися без крену і дифферента дока . Прогин ( перегин ) дока не повинен перевищувати допустимих значень. При появі крену , прогину або дифферента в процесі його спливання з судном перемиканням розподільної арматури виправити становище. · При спливанні дока повинно проводитися ретельне спостереження за правильною посадкою судна на опорні поверхні кильблоків. У разі виявлення будь-яких невірностей в положенні судна при його підйомі , спливання дока має бути негайно припинено , а судно спущено на воду для виробництва повторної його центрування . При торканні судном кильблоків спливання має бути припинено для надійного розкріплення судна. Занурення дока з судном. · Повинні бути виконані вимоги пункту «Підготовка дока до занурення» · Занурення системи док-судно має здійснюватися шляхом баластування дока відкриттям прийомних затворів згідно з таблицею перемикань. Вимоги Морського Регістру Плавучі доки. Остійність плавучих доків повинна перевірятися при наступних варіантах навантаження: · плавучий док в робочому стані; · плавучий док при зануренні і спливанні. Остійність плавучого дока в робочому стані: 1. Перевіряється остійність повністю сплив дока з судном при максимальній вантажопідйомності дока і моменті парусності системи « док - судно » без обмерзання. 2. Остійність вважається достатньою : · якщо кут крену при динамічно доданому крениться момент від тиску вітру згідно 4.3.3.5 або 4.3.3.6 не перевищує допустимого кута нахилення для докових кранів в неробочому с
· якщо кут крену при динамічно прикладений крениться момент від тиску вітру згідно 4.3.4.4 не перевищує кута , при якому забезпечується безпечна робота кранів; · якщо кут дифферента при статично доданому Диферент моменті від дії ваги кранів з максимальним вантажем , при найбільш несприятливому експлуатаційному разі їх розташування , не перевищує кута , при якому забезпечується надійна робота кранів , або кута входу стапель - палуби у воду , дивлячись по тому , що менше. Остійність плавучого дока при зануренні або спливанні: 1. Перевіряється остійність дока в процесі занурення або спливання при найгіршому , щодо остійності , варіанті водотоннажності що піднімається судна , моменту парусності системи « док - судно » і баластування дока , з непрацюючими кранами , без обмерзання. 2. Остійність вважається достатньою , якщо кут крену при динамічно доданому крениться момент від тиску вітру не перевищує допустимого кута нахилення для докових кранів в неробочому стані або 4 ° , дивлячись по тому, що менше. Плече парусності визначається згідно 1.4.6.3 . За погодженням з Регістром в кожному випадку плече парусності z може бути прийняте як піднесення центру парусності системи « док - судно » над площиною кріплення системи утримання до доку . 3. Ці вимоги поширюються на плавучі доки , які мають достатньо надійну систему утримання .
Насоси. Баластна система повинна обслуговуватися принаймні одним насосом. Подачу баластного насоса рекомендується визначати , виходячи з умови забезпечення швидкості води не менше 2 м / с при діаметрі приймального трубопроводу , обчисленого за формулою ( 8.2.1 ) для найбільшої баластної цистерни. Кожен корпус судна типу катамарана повинен бути обладнаний автономною баластної системою . В якості баластних насосів можуть бути використані насоси загальносуднового призначення достатньою подаче
Якщо паливні цистерни систематично використовуються як баластні цистерни, то застосування резервного насоса охолоджуючої води або пожежного насоса в якості баластного , так само як баластного насоса в якості резервного охолоджуючого або пожежного насоса , не допускається. Насоси , застосовувані для відкачування баластної води з цистерн подвійного дна , повинні бути самовсмоктуючій і відповідати 5.2.4 частини IX «Механізми ». На пасажирських суднах баластні цистерни , як правило, не призначаються для перевезення палива. Можливі відступи від цієї вимоги в кожному випадку є предметом спеціального розгляду Регістром . На нафтоналивних судах допускається аварійна відкачка баласту вантажними або зачистними насосами , за умови виконання вимог. Діаметр трубопроводу. Внутрішній діаметр відростків баластних трубопроводів dв , мм , для окремих цистерн повинен визначатися за формулою: де v - місткість баластної цистерни. Діаметр може прийматися по найближчому стандартному розміру . Прокладка трубопроводів. Розташування прийомних відростків має бути таким , щоб забезпечувалася відкачка води з будь баластної цистерни , коли судно знаходиться на рівному кілі або має крен 5°. На криголомах і судах з льодовими усилениями категорій Агс4 - Агс9 форпік , ахтерпик і бортові цистерни в складі корпусу , призначені для води і розташовані вище ватерлінії , а також у районі вантажних трюмів , повинні обладнуватися обігрівом. Рекомендується обігрів міждонних баластних цистерн , розташованих в районі вантажних трюмів . Приймальні та відливні трубопроводи цистерн ізольованого баласту не повинні приєднуватися до Кінгстона скриньках та іншим трубопроводах , обслуговуючим вантажні танки. Технічний розрахунок Мета і завдання розрахунку
Метою розрахунку є визначення часу занурення і спливання дока без розрахункового судна і з судном, враховуючи вимоги технічного завдання. При виконанні розрахунків використані такі нормативні документи: · Правила класифікації та побудови морських суден Російського Морського Регістра судноплавства, 2012р.; · РД5.5396-79. Система баластова Докова. Правила і норми проектування; · РД5.76.038-84. Методика гідравлічного розрахунку суднових розгалужених трубопроводів.
Технологічний процес Розкрій і різання труб 1. Розкрій і різання труб, з урахуванням раціональної витрати, виконує трубопровідник судновий. 2. Різання заготівель, відрізку припусків після згинання й у процесі при пригонці труб рекомендується виконувати на відрізних верстатах з абразивним колом. 3. Після відрізки заготівель, припусків, зробити зачищення заусенців, ґрата пневматичною машинкою з абразивним колом або борфрезой.
Загальні технічні вимоги 1. Остаточний монтаж трубопроводів робиться після перевірки правильності їхньої попередньої установки. 2. Приймання правильності трас
3. Складально-монтажні одиниці труб і арматури не повинні загороджувати проходів і повинні подаватися на замовлення в міру їх установки на штатні місця. 4. Приварка підвісок повинна здійснюватися відповідно до вимог ОСТ5.5245-75. 5. При виконанні робіт на замовленнях із застосуванням газо- електрозварювальних робіт і газорізних робіт обов'язково закривати матеріалом деталі, труби, електрокабеля й електроапаратуру, розташовані поблизу від виконання газорізних і зварювальних робіт. 6. Після монтажу трубопроводів все кріплення повинні бути покриті ґрунтом відповідно до відомості ґрунтовки. Роботу виконує цех № 54 за заявкою цеху № 56. 7. Відмітні планки зі шляхових арматур знімає трубопровідна ділянка й передає для нанесення написів. 8. Установка відмітних планок повинна вироблятися по закінченні монтажу трубопроводів у цілому до приймання ВТК. Написи на планках повинні бути: · чіткими і ясними; · покриті чорною емаллю (згідно з монтажними кресленнями); · відповідати відомості відмітних планок або кресленню. 9. Трубопроводи, при наявності вказівки в монтажних кресленнях, повинні бути надійно заземлені способом, застереженим монтажними кресленнями. Перемички, установлювані у фланцеві з'єднання трубопроводів повинні бути лудженими. 10. Установка труб і арматури вагою вище 20 кг вироблється за допомогою такелажників. 11. Для складання штуцерних з'єднань холодних трубопроводів необхідно застосовувати олеїновую кислоту за ДСТ 10475-75, для складання штуцерних з'єднань парових трубопроводів - змащення ЦИАТИМ 21 за ДСТ 9433-80 із графітом. 12. При монтажі повітропроводів високого й середнього тиску приєднувальні поверхні арматури, устаткув
Розконсервація арматури . 1. Розконсервацію арматури робити з розбиранням безпосередньо перед установкою на замовлення. 2. Порядок проведення розконсервації повинен повністю забезпечувати збереження чистоти внутрішніх порожнин арматури. 3. Розконсервацію штатних арматур трубопроводів допоміжних механізмів робити одночасно з розконсервацією цих механізмів. 4. Арматуру розпакувати, зовнішні поверхні, законсервовані змащеннями, протерти дрантям, змоченим в органічному розчиннику або миючому розчині. 5. Після розконсервації зовнішніх поверхонь зняти заглушки й при необхідності продути внутрішні порожнини чистим повітрям. 6. Розконсервовані вироби повинні бути захищені від влучення на них атмосферних опадів і різних забруднень. 7. На приєднувальні частини всіх арматур, розконсервованих у цеху, установлювати захисні технологічні заглушки. Контроль за якістю розконсервації здійснює ВТК або довірена особа ВТК. 8. Перевірку якості очищення поверхонь деталей всіх груп арматури робити візуальним оглядом. 9. При візуальному огляді на поверхнях очищених і знежирених деталей не повинно бути продуктів корозії, металевої стружки, жирових і інших забруднень. На металевих деталях допускається різнотонність від потьоків води, потемніння поверхонь, кольору, мінливості. 10. При контролю протиранням поверхонь чистим сухим тампоном із тканини або бязі на поверхні обтирального матеріалу не повинне бути видимого забруднення. При наявності слідів бруду, іржі, масла, деталі повторно очистити і знежирити. Допускається сіруватий натир від металу на тампоні. 11. Якість сушіння деталей перевірити накладенням фільтрованого паперу. Якщо на папері є сліди вологи, сушіння повторити. 12. Деталі, що пройшли прийма
Правила приймання . 1. Правильність монтажу трубопроводів, включаючи приводи, відмітні планки на відповідність їхнього розташування монтажному кресленню й вимогам, наведеним у сьогоденні ТТП, перевіряється ВТК. 2. Приймання монтажу й підготовка трубопроводів до випробувань повинна вироблятися згідно розділу 12 ОСТ5.9810-80. 3. Монтаж і комплектність трубопроводів і систем, випробування на щільність яких передбачено монтажними кресленнями в дії. 4. Контроль щільності з'єднань трубопроводів робиться до початку виконання робіт в обсязі програми швартовних випробувань, відповідно до технічних вимог робочих креслень. 5. Прийняті ВТК по зовнішньому вигляду й розташуванню трубопроводи піддаються гідравлічному випробуванню на щільність пробним тиском у відповідності до технічних вимог монтажних креслень і таблиць. 6. Тимчасові кріплення труб і арматури віддаляються трубопровідниками в міру кріплення трубопроводів штатними підвісками. 7. Закладення в проникних конструкціях у місцях проходу труб віддаляються трубопровідниками. 8. При пред’явлєнні робіт ОТК бригадир трубопровідників у заявці, що вручається майстром, письмово підтверджує внутрішню чистоту і якість складання трубопроводів і механізмів.
Організаційна частина.
5.1.1. Визначення технологічної трудомісткості.
Для розрахунку економічних показників монтажної дільниці використовують нормативну трудомісткість, яка визначається в технолого - нормувальних картах на виконання монтажних робіт. Нормативна трудомісткість являє собою витрати праці виробничих робітників, фактично необхідні для виконання монтажних робіт. Цей показник лежить в основі розрахунків трудомісткості виробничої програми, кількості працюючих на ділянці, загального фонду заробітної плати і основної заробітної плати виробничих робітників у калькуляції. Нормативна трудомісткість на виконання робіт з монтажу, виготовлення, ремонту системи наведені в технолого- нормувальній карті.
5.1.2. Визначення необхідної кількості обладнання та його завантаження.
Для того щоб визначити виробничу потужність ділянки, необхідно розрахувати кількість обладнання та його завантаження.
Кількість обладнання розрах
де N - річна програма випуску, шт; tшт - норма часу, год; Fд - дійсний річний фонд часу, год; Квн - коефіцієнт виконання норм виробітку.
Дійсний річний фонд часу роботи обладнання визначається за формулою:
Fд = ((Дк – Двп) * 8 – Чпч) * Кісп * n
де Дк - число календарних днів у році; Двп - число вихідних і святкових днів у році; Чпч - число передсвяткових годин; Кісп - коефіцієнт використання устаткування;
Коефіцієнт завантаження обладнання визначається за формулою:
Середній коефіцієнт завантаження визначається за формулою:
де Sp - розрахункова кількість обладнання Sn - прийнята кількість обладнання
Розрахунок ведеться в табличній формі.
Таблиця №1. Виробнича потужність дільниці.
За даними розрахунку будується графік завантаження обладнання
Данні діаграми показують, що турбінка, зварювальний апарат та свердлильний верстат завантажені повністю, а електрична кара та верстат з абразивним кругом завантажені не повністю та можуть буду використані для іншої роботи.
5.1.3. Визначення чисельності працюючих на дільниці
Промислово-виробничий персонал ділянки в залежності від виконуваних функцій поділяється на категорії: основні робітники, допоміжні робітники і управлінські працівники.
Чисельність основних робітників визначається за формулою:
Чо.р.=Т/Фд * Квн
де T - трудомісткість річної програми; н / ч. Фд - дійсний річний фонд часу, год.
Дійсний річний фонд часу одного робітника визначається за формулою:
Фд=((Дк - Двп) * 8 – Чпч) * Кнев де Кнев - коефіцієнт невиходів.
Чисельність допоміжних робітників визначається укрупнено в% від чисельності основних робітників за формулою:
Чвсп = Чо * 20/100
Чисельність управлінських працівників визначається за формулою:
Чупр=(Чо+Чвсп)*10/100
Ha підставі отриманих розрахунків складаємо відомість працюючих на ділянці
Таблиця 1.1. Відомість працюючих на ділянці.
Економічна частина.
5.2.1. Розрахунок спільного фонду заробітної плати працюючих на дільниці та середньомісячної заробітної плати одного працюючого.
5.2.1.1. Розрахунок спільного фонду заробітної плати працюючих різних категорій здійснюється з урахуванням характеру їх праці та форм оплати праці.
Спільний фонд заробітної плати дільниці складається з фонду заробітної основних працівників, заробітної плати допоміжних працівників.
Фонд заробітної плати основних робітників визначається по формулі:
Ф3Посн=ЗПтар+ЗПдол.+ЗПдоп
де ЗПтар–тарифна зарплата, грн; ЗПдоп –доплати, грн; ЗПдоп –додаткова зарплата, грн;
Тарифна заробітна плата основних робітників визначається по формулі:
ЗПтар=Счср* Т
де Счср - середнього динна тарифна ставка, грн; Т- трудомісткість річної програми, н/ч;
Перш ніж визначити середньогодинну тарифну ставку, необхідно чисельність основних робітників розподілити по робочим розрядам. Для цього складається відомість розподілу основних робочих по розрядам робіт. Таблиця № 2. Численність робітників дільниці.
Таблиця 2.1. Відомість розподілу основних робітників по розрядам робіт.
Найменування професії |
Всього | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| І | ІІ | ІІІ | ІV | V | VІ | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Слюсар- труборезчік |
| 2 | 2 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зварювальник |
| 4 | 4 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Середній розряд робітників визначається по формулі:
Рср=(Р1*Ч1+Р2*Ч2+Р3*Ч3+Р4*Ч4+Р5*Ч5+Р6*Ч6)/Чзаг
де Р1, Р2…Р6- величина розряду;
Ч1, Ч2…Ч6- чисельність основних робітників відповідного розряду.
Рср=(5*2+6*4)/6=5,66
Середньогодинна тарифна ставка визначається за формулою:
Счср=(Сч1*Ч1+Сч2+Сч3*Ч3+Сч4+Сч6*Ч6)/Чзаг
де Сч1, Сч2…Сч6 - часова тарифна ставка, грн.
Счср=(12,3*2+17,86*4)/6=9,34
До доплати входять: оплата за роботу в нічний час, премії по преміальному положенню та оплата за навчання учнів.
Доплати визначаються по формулі:
| Змн. |
| Арк. |
| № докум. |
| Підпис |
| Дата |
| Арк. |
| 1 |
| НАЗВА ДОКУМЕНТУ |
ЗПдоп=ЗПтар*%доп/100
де %допл.- відсоток доплат.
До додаткової заробітної плати входять заробітна плата робітників, відряджених на інші підприємства, оплата відпусток, виконування державних обов’язків та інше.
ЗПдодат=ЗПосн*%додат/ 100
де %додат – відсоток додаткової зарплати.
Основна зарплата визначається по формулі:
ЗПосн=ЗПтар+ЗПдоп
Таблиця 2.2. Фонд заробітної плати основних робітників
| Професія | Розряд | Сч | tшк | N | ЗПтар | Д | ЗПосн | ЗПдоп | ФЗП |
| Слюсар- труборезчік | 5НУ | 12,3 | 6,26 | 200 | 15399,6 | 3079,9 | 18479,5 | 1847 | 20362,5 |
| Зварювальник | 6ТУ | 17,86 | 9,89 | 35327,08 | 7065,42 | 42392,5 | 4239,3 | 46631,8 | |
| Всього: | 66994,3 | ||||||||
Середньомісячна зарплата визначається по формулі:
ЗПср.міс= ФЗП/Ч*12
Річний фонд зарплати допоміжних робітників визначається за формулою:
ФЗПвсп=ЗПтар.всп+ЗПдопл.всп+ЗПдопол.всп
Таблиця 2.3 Фонд заробітної плати допоміжних робітників
| Професія | Розряд | Сч | Фд | ЗПтар | Д | ЗПосн | ЗПдоп | ФЗП |
| Крановщик | 2НУ | 7,95 | 1735 | 13793,3 | 2068,98 | 15862,23 | 1586,22 | 17448,46 |
| Всього: | 17448,46 | |||||||
Тарифна зарплата допоміжних робітників визначається за формулою:
ЗПтас.всп=Счвсп*Фд*Чвсп
де Счвсп – часова тарифна ставка, грн.
Доплати для допоміжних робітників визначається за формулою:
ЗПдопл.всп=ЗПтар.всп*%допл/100
Додаткова зарплата допоміжних робітників визначається за формулою:
ЗПдодат.всп=ЗПосн.всп*%додат/100
Основна зарплата допоміжних робітників визначається з
| Змн. |
| Арк. |
| № докум. |
| Підпис |
| Дата |
| Арк. |
| 1 |
| НАЗВА ДОКУМЕНТУ |
ЗПосн.всп=ЗПтар.всп+ЗПдопл.всп
Розрахунок річного фонду ЗП управлінських робітників виробляється на основі штатного розкладу відповідно з установленими окладами.
Таблиця 2.4. Штатний розклад.
| Найменування посади | Чисельність осіб | Установлений оклад, грн. |
| Майстер | 1 | 2000 |
Річний фонд зарплати управлінських робітників визначається за формулою:
ФЗПупр=(О*Ч)*12*Кпр;
деКпр- коефіцієнт преміювання
0 – установлений оклад, грн.
Таблиця 2.5. Фонд заробітної плати управлінців
| Професія | Оклад | Чисельність | Кпр | Чрук | ФЗП |
| Майстер | 2000 | 1 | 1,2 | 1 | 28800 |
| Вього: | 28800 | ||||
Середньомісячна зарплата працюючого визначається за формулою:
ЗПср.міс=ФЗП/(ч*12)
Спільний річний фонд зарплати працюючих на дільниці та середньомісячна зарплата визначається в таблиці.
Таблиця 2.6 Загальний річний фонд заробітної плати працюючих на дільниці та середньомісячна плата одного працюючого
| Категорії працюючих | ФЗП | Кількість чол. | Роковий фонд заробітної плати, грн. | Середньомісячна заробітня плата одного працюючого,грн. |
| Основні працівники | 66994,3 | 6 | 5582,9 | 930,47 |
| Допоміжні працівники | 17448,46 | 2 | 1454 | 727,02 |
| Керівницькі працівники | 28800 | 1 | 2400 | 2400 |
| Всього | 113242,76 | 9 | 9436,9 | 1048,55 |
5.2.1.2. Складання калькуляції на виконання робіт по монтажу
В калькуляції визначається собівартість одиниці продукції.
В дипломному проекті визначається цехова собівартість на монтаж, виготовлення системи яка визначається за формулою:
| Змн. |
| Арк. |
| № докум. |
| Підпис |
| Дата |
| Арк. |
| 1 |
| НАЗВА ДОКУМЕНТУ |
С/Стцех=МЗ+ТЗР+3Посн+3Пдопол+ Осс+Осснс+Офз+Опф +РСЄО + ЦР
де МЗ – вартість матеріальних затрат, грн.;
ТЗР – транспортно-заготівельні витрати, грн.;
ЗПосн – основна заробітня плата виробничих працівників, грн.;
Осс – відрахування до соц. страх., грн.;
Офз – відрахування до фонду занятості, грн.;
РСЄО – витрати на утримання і експлуатацію обладнання, грн.;
ЦР – цехові витрати, грн..
5.2.1.3. Розрахунок матеріальних витрат.
Економічний розрахунок матеріальних затрат полягає в виявленні вартості основних матеріалів, допоміжних матеріалів, вартості комплектуючих виробів та полу фабрикатів, необхідних для виконання робіт по монтажу.
Розрахунок виконується на основі специфікації і прейскурантів цін.
Таблиця 2.4. Відомість матеріальних затрат:
| Найменування матеріалів | Од. вим. | Кільк. шт. | Ціна, грн | Сума, грн. |
| Болти | шт. | 2975 | 20 | 59 500 |
| Гайки | шт. | 2975 | 1,1 | 3 272,5 |
| Прокладки | шт. | 586 | 7 | 4 102 |
| Труби | шт. | 518 | 108 | 55 944 |
| Фланці | шт. | 523 | 43 | 22 489 |
| Клапани | шт. | 32 | 360 | 11 520 |
| Засувки | шт. | 20 | 310 | 6 200 |
| Стакани | шт. | 26 | 63 | 1 638 |
| Підвіски | шт. | 58 | 180 | 10 440 |
| Протектори | шт. | 70 | 213 | 14 910 |
|
Всього | 190 015,5 | |||
Транспортно-заготівельні витрати складають 14% від вартості і МЗ, і визначаються за формулою:
ТЗР=МЗ * 14/ 100
ТЗР = 190015,5*14
| Змн. |
| Арк. |
| № докум. |
| Підпис |
| Дата |
| Арк. |
| 1 |
| НАЗВА ДОКУМЕНТУ |
5.2.2. Розрахунок основної, додаткової заробітної плати та відрахувань.
Основна заробітна плата виробничих працівників для складання калькуляції виконується за формулою:
3Посн= Счср * tшт * Кдопл
3Посн= 16*53,91*1,1= 930,47 грн.
де tшт – трудоємність одиниці виробу, н/час;
Кдопл – коефіцієнт доплат.
Додаткова заробітня плата визначається за формулою:
ЗПдопол= 3Посн * Кдопол
ЗПдопол= 930,47 *20% = 186,1грн.
де Кдопол – коефіцієнт додаткової заробітної плати.
Відрахування до соц. страх. (ОСС), в фонд зайнятості (ОФЗ) визначаються за формулами:
Осс=(3Посн+3Пдопол) * 2,1/100
Осс=(930,47+186.1) * 2,1/100 = 23,44 грн
Осснс = (3Посн+ 3Пдопол) * 1,9/100
Осснс = (930,47+186.1) * 1,9/100 = 21,25 грн
Офз=(3Посн+ 3Пдопол) * 1,7/100
Офз=(930,47+186.1) * 1,7/100 = 18,98 грн
Опф=(3Посн+ 3Пдопол) * 3,2/100
Опф=(930,47+186.1) * 3,2/100 = 35,73 грн
5.2.3. Розрахунок непрямих витрат.
Економічний розрахунок непрямих витрат включає:
Розрахунок витрат на утримання та експлуатацію обладнання (РСЄО) і цільових витрат (ЦР).
Величина РСЄО визначається за формулою:
РСЄО=(3Посн+3Пдопол) * %РСЄО/100
РСЄО=(930,47+186.1) * 120/100 = 1339,89 грн
де %РСЄО – відсоток витратна утримання та
| Змн. |
| Арк. |
| № докум. |
| Підпис |
| Дата |
| Арк. |
| 1 |
| НАЗВА ДОКУМЕНТУ |
Цехові витрати визначаються за формулою:
ЦВ=(3Посн+3Пдопол) * %ЦР/100
ЦВ =(930,47+186.1) * 80 /100 = 893,26 грн
де %ЦВ – відсоток цехових витрат;
Результати розрахунків, необхідних для визначення цехової собівартості, зводяться в таблицю:
Таблиця 2.5. Калькуляція собівартості
| Статті калькуляції | Сума, грн. |
| 1. Матеріальні витрати | 190 015,5 |
| 2. Транспортно-заготовчі витрати | 26 602,17 |
| 3. Основна заробітна плата | 930,47 |
| 4. Додаткова заробітна плата | 186,1 |
| 5. Відрахування до соціального страхування | 23,44 |
| 6. Відрахування до фонду соціального страхування від нещасних випадків | 21,25 |
| 7. Відрахування до фонду занятості | 18,98 |
| 8. Відрахування до пенсійного фонду | 35,73 |
| 9. Витрати на утримання і експлуатацію обладнання | 1 339,89 |
| 10. Цехові витрати | 893,26 |
| 11. Цехова собівартість | 220 6,79 |
5.2.4. Складання таблиці економічних показників роботи дільниці.
Для ефективної праці дільниці планують економічні показники, необхідні для організації виробництва.
| Змн. |
| Арк. |
| № докум. |
| Підпис |
| Дата |
| Арк. |
| 1 |
| НАЗВА ДОКУМЕНТУ |
Основні показники роботи дільниці, розраховані в дипломному проекті.
Таблиця 2.5. Економічні показники роботи дільниці.
| Найменування показників | Сума, грн. |
| Трудоємкість річної програми | 53,91 |
| Чисельність працівників на дільниці | 9 |
| У тому числі: основних працівників | 6 |
| Допоміжних працівників | 2 |
| Керівничого складу | 1 |
| Роковий фонд ЗП всього | 9 436,9 |
| У тому числі: основних робочих | 5 582,9 |
| Допоміжних робітників | 1 454 |
| Керівничого складу | 2 400 |
| Середня місячна заробітня плата: основного працівника | 930,47 |
| Допоміжного працівника | 727,02 |
| Керівничого складу | 2 400 |
| Цехова собівартість | 220 066,79 |
Техніка безпеки
Верховна Рада України 27 жовтня 1992 року ввів у дію закон «Про охорону праці», що визначає основні положення по реалізації конституційного права громадян на охорону їхнього життя й здоров'я в процесі трудової діяльності, що регулює, за участю відповідних органів, відносини між керівництвом підприємства , організації або уповноважених органів і робітником по питанню безпеки й гігієни праці, середовища виробництва й установлює єдиний порядок по охороні праці на Україні.
Охорона праці - це система правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження здоров'я й працездатності людей у процесі праці. Головною матеріальною основою по поліпшенню умов праці на Україні є нові методи виробництва, нова технологія, комплексна механізація й автоматизація виробництва.
Пояснювальна записка
до дипломного проекту
молодшого спеціаліста
на тему: Виготовлення трубопроводів для баластної системи дока.
Виконав: студент 4 курсу, групи 244-МСЕУ
Спеціальності 5.05120103 «Монтаж і
проектування суднових машин і механізмів»
__________________________________
Керівник: __________________
Рецензент: _________________
Херсон 2014
| Змн. |
| Арк. |
| № докум. |
| Підпис |
| Дата |
| Арк. |
| 3 |
| ХДМА 000.000.001 ПЗ |
| Розроб. |
| П.І.Б. |
| Перевір. |
| П.І.Б. |
| Реценз. |
| П.І.Б. |
| Н. Контр. |
| П.І.Б. |
| Затверд. |
| П.І.Б. |
| Виготовлення трубопроводів для баластної системи дока |
| Літ. |
| Акрушів |
| 64 |
| МК 244 - МСЕУ |
Вступ
1. Характеристика доку та його головної енергетичної установки.
1.1. Загальна характеристика доку проекту 1760КР.
1.2. Морехідні якості доку.
2. Технічний опис баластної системи.
2.1. Загальні відомості.
2.2. Опис баластної системи.
2.3. Виготовлення та встановлення системи
2.4. Автоматизація системи
2.5. Інструкція з експлуатації
2.6. Вимоги морського регістру
3. Технічний розрахунок
3.1. Мета і завдання розрахунку
3.2. Розрахунок часу занурення - спливання дока
4. Технологічний процес
4.1. Загальні технологічні вказівки
4.2. Вимоги до прокладки трас трубопроводів і систем
4.3. Підготовка до запуску труб у виробництво
4.4. Розкрій і різання труб
4.5. Верстатне згинання труб у холодному стані
4.6. Розкриття отворів у трубах, обробка, складання відростка
4.7. Правила приймання та методи випробувань труб у цеху
4.8. Попередня установка труб і арматури на судні
4.9. Комплектність суднових трубопроводів
4.10. Загальні технічні вимоги
4.11. Розконсервація арматури
4.12. Правила приймання
4.13. Загальні операції на креслення при монтажі труб і арматури
5. Техніко-економічні показники роботи ділянки
5.1. Організаційна частина
5.2. Економічна частина
6. Техніка безпеки
Історія розвитку херсонського державного докобудівного заводу «Палада»
| Змн. |
| Арк. |
| № докум. |
| Підпис |
| Дата |
| Арк. |
| 1 |
| НАЗВА ДОКУМЕНТУ |
Завод «Палада» було засновано у 1936 році у складі спеціальної організації «Докоустрій», яка створювалась рішенням правління з ціллю будівництва залізобетонних доків для Чорноморського пароплавства. У той період, у зв’язку з швидким розвитком будівництва суден для торгівельного флоту, виникла гостра необхідність у докованні суден,однак більшість судоремонтних заводів судопідйомних засобів не мало.
Організація будівного майданчика заводу розпочалась із будівлі малого та великого котлованів і дерев’яної шпунтової стінки, відокремлюючої котловани від ріки Дніпро. Наприкінці 1936 року розгорнулось будівництво тимчасових корпусів цехів, розпочалось встановлення обладнання. Це дозволило вже того ж року заложити у великому котловані перший док грузопідйомністю 4 тисячі тонн.
Влітку 1938 року докобудівники закінчили будівництво корпусів та спустили їх на воду. Моряки громадського флоту не вірили у міцність залізобетонних доків, називали їх «сірниковими коробками», вважаючи,що вони розкиснуть у воді та при підйомі судна розваляться. Але у 1939році на Одеському судноремонтному заводі державна комісія прийняла первісник херсонського «Докоустрію» з оцінкою «відмінно». Під час війни цей док забезпечував у Новоросійську ремонт кораблів і суден Чорноморського флоту, а потім дуже довгий час експлуатувався на Одеському судноремонтному заводі Чорноморського пароплавства.
Успішне будівництво перших залізобетонних доків зумовило рішення в серійному їх будівництві.
У воєнний час з 1941 року по 1944 рік на заводі був частково побудован один корпус танкеру, який залишився недобудованим та в справжній час використовується у якості пішого переходу на малий Потьомкінський острів, де знаходиться зона відпочивання - гідропарк.
У зв’язку з розпочавшоюся війною будівництво заводу припинилось.
Період окупації та воєнні дії нанесли заводу значні матеріальні ушкодження зруйнували більшу частину виробничих будівель. Були затоплені котловани, обладнання приведено у недійсність.
Відновлення заводу розпочалось одразу ж після визволення міста у 1944 році. У той же рік розпочалось будівництво восьми залізобетонних неавтономних доків проекту М-31 підйомною силою 6000 тонн. Однак відсутність на заводі необхідної виробничої потужності не виправдовувало себе економічно, а також приводило до значних затримань їхнього випуску. Тому у 1954 році Міністерством морського та річного флоту СРСР, якому на той час підкорявся завод, було прийняте рішення о злитті його з поруч розташованим Судноремонтним заводом імені Шмідта, а також два корпуси механічних цехів було передано заводу імені Комінтерна. Це дозволило відновити будівництво цих доків у повному комплексі, обладнувати їх механічним та електричним обладнанням, п
| Змн. |
| Арк. |
| № докум. |
| Підпис |
| Дата |
| Арк. |
| 1 |
| НАЗВА ДОКУМЕНТУ |
У 1956 році завод упровадив у виробництво збірно-монолітний спосіб побудови доків, що дозволило приступати до комплексної механізації виробничих процесів, скоротити час побудови доків, у значній мірі знизити застосування фізичної праці.
У послідуючі роки завод провів роботи з реконструкції підприємства: на місці старих цехів були побудовані нові, введені в експлуатацію оновлена котельна, причал, арматурна дільниця, нові портальні крани. Усе це дозволило перейти на більш прогресивну технологію побудови доків, використовувати збірно-монолітний спосіб побудови, замінити характер організації робіт, наблизивши їх до індустріальних методів з використовуванням значного об’єму механізованої праці.
Нові технологічні та конструкторські рішення дали можливість заводу перейти на серійну побудову доків за новим проектом 122 А. Це були доки нового покоління - автономні із силовим дизель-генераторними установками, а також з можливістю отримання електрозабезпечення з берегу.
Усі докові операції при зануренні-вспливанні проводились при управлінні з центрального посту управління, на якому, окрім приладів контролю посадки, були прилади, які фіксували також деформацію корпуса доку.
Вдосконалюючи конструкцію та технологію виробництва доків,технічні служби заводу одночасно працювали над проблемами подальшого скорочення трудоємності корпусних, механо-монтажних та допоміжних робіт, у тому числі за рахунок упровадження у виробництво засобів малої механізації, розроблених та виготовлених самостійно.
При побудові доків монолітним способом 85-90% робіт виконувалась на стапелях. Усі арматурні конструкції були в’язаними,бетон розвозився вручну у тачках та складувався за допомогою лопат у «вікна». Усе це вимагало великих витрат праці, збільшення кількості працівників та подовжувало час побудови доків.
У другій половині 60-х років, у процесі підготовки виробництва до побудови доків збірним методом, були упроваджені у виробництво: виготовлення та монтаж трубопроводів по технологічним ескізам, згинання труб з нагрівом їх токами промислової частоти, пневмонасічка бетонних поверхонь, різні кондуктори для обробки та збирання вузлів та інші засоби малої механізації. Основні об’єми арматурних та бетонних робіт були перенесені у закриті цехові приміщення та у значній ступені механізовані. В’язані арматурні сітки залізобетонних секцій були замінені зварними, у тому числі виготовленими на високовиробничій зварювальній машині. Були механізовані правка арматури, а також процеси приготовлення та транспортування бетону до місць його укладки.
Завод залишався основним поставником доків для потрібностей народного хазяйства. Тому у 1962 році правління прийняло рішення о подальшому розширенні верфі для випуску щорічно трьох доків підйомною силою 6,5 тисячі та двух доків по 25 тисяч тонн. Це стало етапом, який дозволив перейти до серійного випуску доків за проектами створеного у ці роки ЦКБ-22 - нинішнього ЦКБ «Ізумруд». При створенні спеціального плавучого дока був розроблений та впроваджений секційний метод формування залізобетонних корпусів.
Зусиллями обох колективів у одному з нових проектів вперше у нашому залізобетонному докобудуванні втілилась ідея композитної конструкції: понтон - із залізобетону, вежі - із металу. Упродовж багатьох років це дозволяло створювати доки, які відмінно зарекомендували себе в експлуатації на всіх басейнах країни та за рубежем.
Перехід до будівництва композитних доків вимагав від колективу заводу замінити технологію та організацію робіт, так як було необхідно зробити натиск на корпусообробне виробництво з упровадженням нових газорізних автоматичних машин, ліній зварювання полотен з оберненим формуванням швів. Була введена в експл
| Змн. |
| Арк. |
| № докум. |
| Підпис |
| Дата |
| Арк. |
| 1 |
| НАЗВА ДОКУМЕНТУ |
Уперше в практиці залізобетонного судно будівництва завод упровадив високоміцні та морозостійкі суднобудівні бетони, що дозволило значно підвищити якість плавучих доків, а також освоїти будування доків різного призначення великої підйомної сили, багато з яких є унікальними у світовій практиці докобудування.
У 1968 році цеха і відділи заводу були, в основному, укомплектовані кваліфікованими робітниками за рахунок випускників Судномеханічного технікуму, Миколаївського суднобудівного та інших інститутів. Це дало можливість приступити до будування серії доків підйомною силою 8500тонн проекту 1760 композитної конструкції. Усього завод побудував 40 доків цього проекту та модифікацій по заказам міністерств Радянського Союзу, у тому числі Мінморфлоту, Мінрибхозу, Міноборони, а також за контрактами з Югославією, Туреччиною та багатьма іншими країнами. Група робітників за будування серії доків цього проекту удостоєна звання лауреатів Державної премії Української СРСР.
Особливе міс
| Змн. |
| Арк. |
| № докум. |
| Підпис |
| Дата |
| Арк. |
| 1 |
| НАЗВА ДОКУМЕНТУ |
Великим досягненням колективу заводу було освоєння унікальної технології безкосного зрощування залізобетонних понтонів при будуванні серії доків проекту 19371 та 19540 більшої підйомної сили без дорогої реконструкції сухих доків. Розміри цих гігантських плавучих споруджень викликають захоплення. Їхня довжина та ширина перевищують розміри футбольного поля.
Вони можуть прийняти для ремонту практично будь-які типи суден та кораблів. Запас міцності цих доків дає можливість виконувати операції по їхньому перегону у будь-яку частину світу. На одному з цих доків був піднятий атомний човен „Курск" після відомої аварії.
Пошук надійних ділових партнерів завжди був та залишається для заводу першою задачею. Навіть у складний час економічного спаду вкінці 90-х — початку 2000-го року заводом приймались усі міри для збереження ділових зв'язків з традиційним російськими та болгарськими партнерами. При цьому одночасно велись переговори з новими партнерами. У результаті на експорт були продані чотири плавучих дока. Коли не було заказів на великі доки завод виграв тендер на побудову малого металевого доку підйомною силою 400 тонн та поставив його у Нігерію.
Зараз завод успішно виконує виробничі плани, не має заборгованостіперед бюджетами усіх рівнів та по заробітній платі, приносить великі доходи державі. Завод пройшов атестацію та отримав міжнародний сертифікат якості ISO: 9001-2000 Германського Ллойду, нагороджений дипломом «Найкраще підприємство України" у номінації суднобудування, є номінантом „Золотої Книги - Української еліти".
| Змн. |
| Арк. |
| № докум. |
| Підпис |
| Дата |
| Арк. |
| 1 |
| НАЗВА ДОКУМЕНТУ |
Історія Херсонського державного заводу „Палада" нараховує вже сімдесятиліть. Це були нелегкі тридцяті роки минулого століття, роки Великої Вітчизняної війни та відновлення заводу після визволення Херсону від німецько-фашистських загарбників, радісні роки розквиту, коли у нашому місті створювались унікальні доки, які отримали світову славу та визнання.
Последнее изменение этой страницы: 2019-04-10; Просмотров: 358; Нарушение авторского права страницы
, 
, 
, 
,