Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
Лабораторна робота № 2.06. Визначення приросту ентропії при плавленні речовини
Вступ Ентропія є функція стану макросистеми, що характеризує напрямок протікання самовільних процесів в ізольованій термодинамічній системі. Якщо система переходить з одного стану в інший, то зміна ентропії в результаті такого процесу не залежить від виду процесу, а визначається різницею ентропії системи в кінцевому і початковому станах. Зміна ентропії в системі при нескінченно малій зміні її стану дорівнює: , (1) де – ентропія, – термодинамічна температура системи, – кількість теплоти, що надається системі. При кінцевому оборотному переході системи з стану 1 в стан 2 зміна ентропії дорівнює: . (2) У випадку ізотермічного процесу . Наприклад, зміна ентропії при випаровуванні рідини дорівнює скритій теплоті випаровування, поділеній на температуру випаровування. Для довільного кругового оборотного процесу . Всі реальні процеси в ізольованих системах відбуваються таким чином, що ентропія системи зростає. В цьому твердженні міститься зміст другого закону термодинаміки. Метод вимірювання В даній роботі визначають зміну ентропії при нагріванні і охолодженні олова масою . Кількість теплоти, необхідна для нагрівання олова від початкової температури до температури плавлення визначається, як відомо, по формулі , (2)
де – питома теплоємність олова. Кількість теплоти , затрачена на плавлення олова при постійній температурі , дорівнює: , (3) де – питома теплота плавлення олова. Зміна ентропії при нагріванні олова визначається за формулою: (4) Після інтегрування одержимо: (5) Рис. 2.7 |
Установка (рис. 2.7) складається з тигельної печі (1), термопари (2), мілівольтметра, включеного в коло термопари і тигля з оловом (3), розміщеного в печі. Один з кінців термопари розміщено в тигель з оловом (3), другий знаходиться в посудині з маслом (4) при кімнатній температурі. Температура плавлення олова визначається за показами мілівольтметра.
Завдання
1. Визначити зважуванням масу олова, розмістити тигель з оловом у піч і встановити термопару.
2. Включити піч, нагріти і розплавити олово. Визначити температуру плавлення олова та поміряти температуру масла.
3. По формулі (5) визначити приріст ентропії. Визначити похибки.
Контрольні запитання:
1. Який фізичний зміст ентропії ?
2. В чому полягає зміст другого закону термодинаміки ?
3. Які термодинамічні процеси називаються оборотними ?
Лабораторна робота № 2.07. Визначення питомої теплоємності металів
Метод визначення теплоємності
Рис. 2.8
Прирівнюючи швидкості охолодження двох нагрітих зразків (швидкості зниження їх температур), можна визначити теплоємність одного з них, якщо відома теплоємність другого. Кількість теплоти , яку віддає металевий зразок масою при зниженні його температури на , визначається як відомо, за формулою:
, (1)
де – питома теплоємність металу. Ця ж кількість теплоти переноситься через площадку поверхні зразка в оточуюче середовище і ії можна визначити за законом теплопровідності Фур’є
, (2)
де – коефіцієнт теплопровідності, – градієнт температури, тобто зміна температури на одиницю довжини в напрямку нормалі до поверхні зразка. Таким чином
(3)
Записавши це співвідношення для двох зразків з врахуванням того, що для однакових по розмірах і формі зразків , однакові, то
. (4)
Установка (рис. 2.8) складається з електропечі 1 з боковим отвором, в який вставляють зразки 2, виготовлені у вигляді однакових циліндрів. В кожному із зразків є канал, у який вставляють термопару, підключену до гальванометра 3, шкала якого проградуйована в градусах Цельсія.
Завдання
1. Нагріти мідний (еталонний) зразок до температури 600°С і виключити електропіч.
2. В процесі охолодження зразка через кожні 10-15 секунд проводять відлік температури по показах гальванометра. Після охолодження зразка до температури нижче 100°С дослід повторюють ще раз. Аналогічні досліди провести для досліджуваного зразка.
3. Для кожного зразка побудувати графіки залежності температури від часу по середніх значеннях температур.
4. Одержані криві перевести в криві графічним методом.
5. Користуючись графіками і формулою (4) визначити питому теплоємність досліджуваних зразків при різних значеннях температури. При цьому з таблиці, приведеної нижче, взяти значення теплоємності міді о області температур від 373 до 673 К
Т, К | 373 | 473 | 573 | 673 | 773 | 873 |
С, Дж/кг∙К | 394 | 408 | 422 | 434 | 448 | 456 |
6. Побудувати графіки залежності питомої теплоємності від температури для всіх досліджуваних зразків.
Додаткові вказівки
1. Для побудови графіка провести на графіку ряд вертикальних ліній через рівні проміжки . З різниці значень ординат кривої в точках перетину її вертикальними прямими знайти різниці температур для відповідних інтервалів часу. Відношення цієї різниці температур до інтервалу часу дасть швидкість охолодження металу в даній точці кривої, тобто швидкість охолодження зразка при певній температурі.
2. На основі цих даних побудувати таблицю значень і та побудувати графіки залежності для всіх зразків.
Контрольні запитання
1. В чому полягає суть методу визначення теплоємності в даній роботі ?
2. Який метод побудови кривих залежності швидкості охолодження зразка від температури ?
Последнее изменение этой страницы: 2019-04-10; Просмотров: 354; Нарушение авторского права страницы