Для скидання в каналізаційну мережу населених пунктів стічних

вод, які містять шкідливі речовини у концентраціях, що перевищують встановлені норми, необхідно:

1. отримати спеціальний дозвіл Міністерства охорони навколишнього природного середовища України;

2. отримати спеціальний дозвіл Міністерства охорони здоров‘я України;

3. зменшити концентрацію шкідливої речовини до допустимої розведенням стічної води чистою;

4. піддати стічні води попередньому очищенню;

5. отримати спеціальний дозвіл Державного управління охорони навколишнього середовища в області, де знаходиться джерело забруднення.

435. З метою охорони вод, які використовуються для господарсько-питного водопостачання, лікувальних, курортних і оздоровчих потреб населення встановлюються:

1. зони та округи санітарної охорони;

2. санітарно-захисні зони;

3. прибережні захисні смуги;

4. водоохоронні зони;

5. прибережні лісозахисні смуги.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ

“НОРМУВАННЯ АНТРОПОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ

НА ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ”

436. Наукова, правова, адміністративна й інша діяльність, спрямована на встановлення граничнодопустимих норм впливу на навколишнє середовище, у разі дотримання яких не відбувається деградація екосистем, гарантується збереження біологічного різноманіття та екологічна безпека населення, визначається як нормування:

1. санітарно-гігієнічне;

2. якості середовища;

3. екологічне;

4. впливу на навколишнє середовище;

5. антропогенне.

437. Ступінь прямого та опосередкованого впливу людей і їх господарської діяльності на природу в цілому чи на окремі її компоненти (ландшафт, ґрунти, атмосферу, біоту тощо) й елементи розуміють як навантаження:

1. рекреаційне;

2. антропогенне;

3. на ландшафт;

4. гранично допустиме;

5. критичне.

438. Норматив, що встановлює концентрацію забруднювальної речовини в одиниці об’єму (повітря, води), маси (ґрунту, харчових продуктів) або поверхні (шкіра працюючих), яка за постійного контакту або під час дії протягом певного проміжку часу практично не впливає на здоров’я людини і не викликає несприятливих наслідків у її нащадків, має назву:

1. концентрація еквівалента;

2. концентрація фонова розрахункова;

3. концентрація граничнодопустима;

4. концентрація тимчасоводопустима;

5. концентрація фонова природна.

439. Науково-технічний норматив, який встановлюється для кожного окремого стаціонарного джерела забруднення атмосферного повітря з урахуванням технічних нормативів викиду і фонового забруднення атмосферного повітря за умови, що викиди забруднювальних речовин від даного джерела та від усієї сукупності джерел забезпечать приземну концентрацію, що не перевищить встановлених норм якості повітря, називається:

1. викид залповий;

2. викид аварійний;

3. викид граничнодопустимий;

4. викид економічнодопустимий;

5. викид нормативний.

 

440. Норматив граничнодопустимого викиду забруднювальної речовини встановлюється, виходячи з її концентрації:

1. ГДК _МР – максимальної разової граничнодопустимої у повітрі населених пунктів;

2. ГДК _СД - середньодобової у повітрі населених пунктів;

3. ГДК _РЗ - граничнодопустимої у повітрі робочої зони;

4. ГДК _ТП – граничнодопустимої у повітрі території підприємств;

5. ГДК_МР – С_Ф – максимальної разової граничнодопустимої, зменшеної на величину фонової концентрації по тому ж забруднювачу.

 

441. Концентрація забруднювальної речовини в повітрі населеного пункту, менша за максимальну разову граничнодопустиму, не повинна викликати небажані рефлекторні реакції в організмі людини під час вдихання протягом:

1. 30 хвилин;

2. 1 години;

3. 5 годин;

4. 10 годин;

5. без обмежень.

442. У якому варіанті вірно вказані співвідношення між граничнодопустимими концентраціями забруднюючих речовин у повітрі: ГДК_РЗ – робочої зони; ГДК_ТП – території підприємства; ГДК_МР – максимальна разова в населеному пункті; ГДК_СД – середня добова в населеному пункті:

1. ГДКСД >ГДКМР > ГДКРЗ > ГДКТП;

2. ГДКМР >ГДКСД > ГДКТП > ГДКРЗ;

3. ГДКРЗ >ГДКТП > ГДКМР > ГДКСД ;

4. ГДКТП >ГДКРЗ > ГДКСД > ГДКМР;

5. ГДКТП = ГДКРЗ = ГДКСД = ГДКМР.

443. Спеціально організована територія, яка встановлюється від джерела шкідливості (у тому числі від джерела забруднення атмосфери) до межі жилої забудови, ділянок оздоровчих установ, місць відпочинку, садівницьких товариств та інших прирівняних до них об’єктів, це:

1. зона санітарної охорони;

2. зона підвищеної екологічної небезпеки;

3. зона санітарно-захисна;

4. зона охоронна (буферна);

5. зона можливого ураження.

444. Вміст забруднювальної речовини в одиниці об’єму (або маси) природного середовища (ґрунту, повітря, води), що визначається середньостатистичною величиною суми впливів природних і антропогенних процесів за тривалий період спостережень називають:

1. концентрація забруднювальної речовини фонова природна;

2. концентрація забруднювальної речовини фонова розрахункова;

3. концентрація забруднювальної речовини тимчасоводопустима;

4. концентрація забруднювальної речовини фонова;

5. концентрація забруднювальної речовини граничнодопустима.

 

445. Сумарна кількість газоподібних і (або) рідких та твердих відходів, що дозволяється підприємству для відведення у навколишнє середовище, за якої сумування шкідливих викидів від усіх підприємств даного регіону не утворить в ньому концентрацій забруднювачів, що перевищують граничнодопустимі, має назву:

1. норма забруднення;

2. норма викиду (скиду);

3. норма навантаження на ландшафт;

4. норма екологічна;

5. норма санітарно-гігієнічна.

446. Приземна концентрація домішки в атмосферному повітрі вимірюється на висоті від поверхні землі:

1. до 0,5 м;

2. 0,5 ... 1,5 м;

3. 1,5 ... 2,5 м;

4. 2,5 ... 5 м;

5. 5 ... 10 м.

447. Показники, що характеризують шкідливу дію речовин на організм людини, відносяться до категорії:

1. органолептичні;

2. загально санітарні;

3. санітарно-токсикологічні;

4. токсикологічні;

5. науково-технічні.

448. В основу розробки граничнодопустимих концентрацій забруднювальних речовин в повітрі, воді, ґрунті, харчових продуктах покладено вимоги:

1. екологічні;

2. санітарно-гігієнічні;

3. економічні;

4. технічні;

5. соціальні.

449. Прісні води згідно з „Правилами охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами” поділяють на чотири категорії. Яка з перелічених категорій не входить до тих, що встановлені згаданими „Правилами”?

1. господарсько-питного водопостачання населення та підприємств харчової промисловості;

2. технічного призначення;

3. культурно-побутового призначення;

4. рибогосподарського призначення для збереження та розведення цінних порід риб;

5. рибогосподарського призначення для збереження інших порід риб.

 

450. Лімітуюча ознака шкідливості – одна з ознак шкідливості хімічних речовин, що забруднюють атмосферне повітря, воду, ґрунт, яка визначає їхній переважний негативний вплив і характеризується значенням ефективної – неефективної концентрації:

1. середнім;

2. відповідним;

3. найменшим;

4. найбільшим;

5. підвищеним.

451. Згідно з ГОСТ 17.4.1.02-83 за ступенем небезпеки хімічні речовини, що потрапляють в ґрунти, поділяють на три класи. Який з перелічених ступенів небезпеки речовин є поза стандартним:

1. високо небезпечні;

2. помірно небезпечні;

3. мало небезпечні;

4. слабко небезпечні;

5. всі відповіді вірні.

452. Забруднення ґрунтів, яке виникає поблизу одного або декількох джерел забруднення, вважається:

1. фоновим;

2. локальним;

3. регіональним;

4. глобальним;

5. місцевим.

 

У разі забруднення ґрунтів одночасно кількома хімічними елементами категорія забруднення визначається за сумарним показником, який відображає ефект впливу групи елементів. За яким значенням показника категорія забруднення вважається допустимою:

1. < 16;

2. 16 ... 32;

3. 32 ... 64

4. 32 ... 128;

5. > 128.

454. Для речовин, про дію яких не накопичено достатньої інформації, встановлюють нормативи, отримані переважно розрахунковим шляхом, і рекомендовані для використання терміном на 2...3 роки. Який з наданих нормативів не відноситься до цього типу?

1. тимчасово допустима концентрація (ТДК);

2. граничнодопустимий викид (ГДВ);

3. орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБРВ);

4. орієнтовно допустима концентрація для ґрунтів (ОДК);

5. тимчасово погоджений викид (ТПВ).

455. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) добова норма нітратів на 1 кг маси людини становить:

1. 2 мг;

2. 5 мг;

3. 10 мг;

4. 20 мг;

5. 100 мг.

456. Небезпеку стосовно забруднення атмосферного повітря одиничним забруднювачем визначають порівнянням індексу забруднення j з певним контрольним показником К, а саме:

        > або <К

⇐ Предыдущая11121314151617181920Следующая ⇒

Поделиться: