Особливості сучасного географічного положення країни в регіоні і світі

Особливості сучасного географічного положення країни в регіоні і світі

Місце в світі та географічне положення. Казахстан – одна з найбільших і найрозвинутіших країн Центральної Азії. Вона посідає дев'яте місце серед країн світу за розмірами території і п'ятнадцяте в Азії за кількістю населення.

На півночі, заході і північному сході країна межує з Росією, на півдні – з Туркменістаном, Узбекистаном, Киргизькою Республікою, на південному сході – Китайською Народною Республікою.

Через Казахстан проходять залізниці, що забезпечують зв'язок країн Центральної Азії з Росією, європейськими країнами і Закавказзям. Країна близько розташована до індустріальних центрів Росії, що сприяє участі її у міжнародному поділі праці

Казахстан має значні потенційні можливості покращення свого географічного положення за рахунок розширення співробітництва з Китаєм, європейськими та закавказькими країнами.

Через Казахстан проходять залізниці, що забезпечують зв'язок країн

Центральної Азії з Росією, європейськими країнами і Закавказзям. Країна

Близько розташозана до індустріальних центрів Росії, що сприяє участі її

У міжнародному поділі праці.

З огляду на значні розміри країни її поверхня є різноманітною. На заході країни — частина Прикаспійської й Туранської низовин. Це переважно напівпустелі. У центрі — кам'янистий Казахський дрібносопковик. Ця територія — теж напівпустеля. На півночі — терени Західносибірської рівнини, тобто степи й лісостепи з чорноземами. Гори Алтаю, Тарбаґатаю, Джунґарського Алатау і Тянь-Шаню — на півдні та південному сході Казахстану. На півдні ж країни простяглися пустелі. Ґрунти — різноманітні: чорноземи, каштанові, бурі, сіроземи, коричневі. Переважає степова й пустельна рослинність. У горах ростуть ліси.

 

Клімат — різко континентальний. Середні температури січня коливаються від -18 на півночі до -3 на півдні, липня — від +19 на півночі до +30 °С на півдні. Влітку температура повітря інколи підвищується до +45, а взимку падає до -45 °С. На північному заході дмуть сильні сухі вітри. Середньорічна кількість опадів на півночі — 300 мм, у горах — до 1600 мм, а в пустелях — до 100 мм.

 

І сторич ні особливості та сучасний стан розвитку господарства країни

Географія населення та розселення Казахстану

Населення     Чисельність населення (осіб) - 16 741 519Частка міського населення (%) - 56

Коефіцієнт народжуваності (осіб/1000 осіб) - 18Коефіцієнт смертності (осіб/1000 осіб) - 11

Тривалість життя (років) – 63Частка дорослого письменного населення (%) - 98,4

Етнічні групи: Казахи - 40%Росіяни - 38%Українці - 5%Німці - 3%Татари - 2%

Релігійний склад населення:Мусульмани-суніти - 47%Православні - 44%

У країні відчувається нестача трудових ресурсів, особливо в північних промислових районах. На структурі зайнятості позначається індустріально-аграрний тип економіки в країні. З 7684 сіл республіки тільки 344 (4,3 % від їхнього загального числа) є значними, у кожному з них мешкає в середньому від 3 до 5 тис.жителів. На частку таких сіл припадає майже третя частина сільського населення, або 2010,7 тис. чоловік. У той же час у 2084 малих селах (26%), із чисельністю населення в них до 200 чоловік, мешкає 3,2% від числа всіх сельчан, або 211,3 тис. чоловік.

Протягом 20 сторіччя населення Казахстану збільшилося майже в 3 рази Ріст населення відбувався за рахунок природного приросту і великої притоки з інших республік у зв'язку з бурхливим розвитком промисловості й освоєнням цілинних і перелогових земель. У межах республіки населення розміщене вкрай нерівномірно, що пояснюється великими природними відмінностями, історичними та соціально-економічними умовами. Середня густота населення менше 6 чоловік на км2.

Населення

Станом на 1 липня 2001 року чисельність населення Казахстану становила 16,7 млн. осіб. За цим показником країна посідає 55 місце у світі. Розташувавшись на величезній території, Казахстан є|з'являється| одній з малонаселених країн світу - 6,1 людини з розрахунку на|розраховуючи на| 1 кв.км. Під час перепису населення 1999 року було зареєстровано 14,95 млн. осіб. З 1991 по 1997 народжуваність знизилася на третину (з 21 до 14,7 на 1000 жителів), а смертність зросла з 8 до 10,2 ос. на тисячу жителів. Природній приріст зменшився з 13 до 4,5%, що в сукупності призвело до скорочення чисельності населення республіки за 1991-1997 на 1150 тис. осіб.
Національний склад
Переселення слов'ян, німців, татар, чеченців і корейців у Казахстан у різні періоди ХІХ-ХХ стст. і вольове проведення кордонів республік за радянських часів призвели до того, що казахи в загальній чисельності населення республіки становили меншість (у 1980-х роках - 38-39%). У 1998 році частка казахів збільшилася до 50,6%, частка росіян знизилася до 32,2%, українців - до 4,5%, німців - до 1,9%.
У Північному Казахстані більшість становлять росіяни, у Східному Казахстані, Семиріччі і Західному Казахстані компактно проживають російські козаки, які виділяються своєрідною культурою і життєвим устроєм. На сьогодні у республіці проживають представники понад 100 національностей.
Міське та сільське населення
Активна індустріалізація економіки Казахстану 50-70-х років сприяла розвитку міст і збільшенню частки міського населення (до 52%). Вже у 1970 році було 16 міст з населенням понад 100 тис. осіб, у тому числі два міста - Алмата і Караганда - понад 500 тис. мешканців (776 і 541 тис. осіб).
Великі центри індустрії виникли в районах Центрального Казахстану - Караганда, Теміртау (179 тис. жит.), Балхаш (78 тис.), Джезказган (68 тис.), у Північному Казахстані - Рудний (101 тис.), Єрмак, Аркалик; у Південному Казахстані - Каратау, Кентау, Текелі. Збільшилась чисельність населення і в старих містах: Алматі, Чимкенті (265 тис.), Семипалатинську (251 тис.), Усть-Каменогорську (241 тис.), Павлодарі (208 тис.), Джамбулі (205 тис.), Актюбінську (159 тис. жит.).
Найбільша частка міського населення в промислово-розвинутих областях: Східно-Казахстанській, Джезказганській, Карагандинській, Мангишлакській. У той же час у Тургайській, Кокчетавській областях, де природні умови сприятливі для сільського господарства, у містах живе тільки приблизно 1/3 населення.
Понад дві третини населення Алматинської, 63% Південно-Казахстанської і 62% Північно-Казахстанської областей проживають у сільській місцевості. Сільське населення становить меншість у Кизилординській (39,5%), Східно-Казахстанській (41,2%), Атирауській (41,8%) і Актюбінській (43,8%) областях.
З 7684 сіл республіки тільки 344 (4,3 % від їх загальної кількості) є великими, у кожному з них мешкає в середньому від 3 до 5 тис. жителів. На ці села припадає майже третя частина сільського населення, або 2010,7 тис. осіб. У той же час у 2084 малих селах (26%), з чисельністю населення до 200 осіб, проживає 3,2% від числа всіх селян, або 211,3 тис. осіб.
Структура населення за статтю
Кількість чоловіків порівняно з 1989 р. знизилася на 8,2% і становить 7201,8 тис. осіб, жінок, відповідно, на 7,2% і 7751,3 тис. Чисельність жіночого населення продовжує переважати над чоловічим. При цьому частка чоловічого населення знижується. Так, якщо в 1989 році чоловіки становили 48,4%, то в 1999 році - 48,2%.
Частка жіночого населення перевищує 52% у Карагандинській, Східно-Казахстанській, Павлодарській і Кустанайській областях, 53% - в Астані. Якщо загалом по країні у 1989 році на 1000 жінок припадало 939 чоловіків, то в 1999 році - тільки 929.
Густота населення
Розміщення населення дуже нерівномірне. Середня густота - 6 осіб на 1 кв. км. Найбільш густо заселена південна передгірська смуга, де в оазисах поливного землеробства густота сягає подекуди більше 100 осіб на 1 кв. км. Порівняно висока густота і на півночі, у чорноземній лісостеповій і степовій землеробській смузі - до 20 і більше осіб. Висока густота населення спостерігається в ряді промислових вузлів і районів. Разом з цим, величезні простори пустель і напівпустель ще дуже слабко заселені. У західній, центральній і південній частинах середня густота становить 1,4 - 1,8 ос. на 1 кв. км.

Релігія Казахи традиційно є прихильниками ісламу, а росіяни сповідують православ'я. У Радянському Союзі релігійна діяльність була суворо обмежена. Після проголошення незалежності як мусульмани, так і християни доклали значних зусиль для збільшення числа своїх прибічників. Туреччина, Саудівська Аравія і ряд інших країн надали кошти для розвитку мусульманства і будівництва мечетей, а казахські студенти отримали можливість навчатися за кордоном, у тому числі в мусульманських навчальних закладах. Однак порівняно з іншими центральноазіатськими державами вплив ісламу в Казахстані залишається слабким. Виняток становлять південні райони країни, зокрема Шимкент.
Мова До розпаду СРСР російська мова фактично була державною мовою; у 1991 році ухвалено закон, яким російській і казахській мовам було надано статусу державних, але російська залишилася провідною в галузі освіти, у державних і громадських установах теж розмовляли російською мовою. Конституції 1993 і 1995 рр. проголосили казахську мову єдиною державною, а російській було надано статусу мови національного спілкування. На жаль, більшість казахів погано володіють рідною мовою.
Асамблея народів Казахстану
У Казахстані мешкають представники понад 130 націй і народностей, багато з яких мають власні культурні центри. Для вирішення питань щодо здійснення конституційних прав представників кожного народу, що проживає у Казахстані, щодо користування рідною мовою та культурою, у 1995 році була створена Асамблея народів Казахстану, що займається виробленням стратегічних завдань національної політики у країні. Головою Асамблеї обрано Президента Республіки Казахстан Н.А.Назарбаєва.
Виконанням усіх прийнятих рішень займається постійно діючий орган при президентові Республіки Казахстан - секретаріат Асамблеї і заступник голови Асамблеї.
Малі асамблеї в обласних центрах, очолювані Акимами (Главами Адміністрацій), займаються питаннями міжнаціональних відносин, що піднімаються культурними національними центрами на місцях, зокрема, відродженням культури і мови, виданням газет, розподілом ефірного часу на телебаченні і радіо, вирішенням побутових, соціальних та інших проблем.
Нині в Казахстані видається 11 національних газет, функціонує 44 телестудії 12 мовами, 18 радіостанцій 6 мовами. Викладання у школах ведеться 7 мовами. В столиці країни - Астані - під патронатом Посольства України працює українська гімназія. Для представників національних діаспор і малих народів, за пропозицією Н.Назарбаєва, щороку виділяється 10-відсоткова квота для вступу у вищі та середні навчальні заклади республіки.

Чисельність трудових ресурсів становить 8,8 млн. осіб (1997). Число зайнятих знизилося до 6,4 млн. осіб порівняно з 7,7 у 1991р.. На початку 1999 безробіттям було охоплено приблизно 25% працездатного населення країни. У сфері послуг працює майже 60% зайнятих, у сільському, лісовому і рибному господарстві - 24%, у промисловості - 16%. У промисловості в основному зайняті росіяни, серед селян і керівників переважають казахи. Значну частину працівників нафтової промисловості на заході країни становлять азербайджанці

ЗЕЗ Казахстану

Казахстан – одна з найбільших за площею й найпотужніших за економічним потенціалом країна даного регіону. Географічне положення в центрі Єразії на перетині основних транспортно-торговельних зв’язків єсвоєрідною перевагою країни перед іншими, передусім у розвитку зовнішньоекономічних зв’язків.

Особливості сучасного географічного положення країни в регіоні і світі

Місце в світі та географічне положення. Казахстан – одна з найбільших і найрозвинутіших країн Центральної Азії. Вона посідає дев'яте місце серед країн світу за розмірами території і п'ятнадцяте в Азії за кількістю населення.

На півночі, заході і північному сході країна межує з Росією, на півдні – з Туркменістаном, Узбекистаном, Киргизькою Республікою, на південному сході – Китайською Народною Республікою.

Через Казахстан проходять залізниці, що забезпечують зв'язок країн Центральної Азії з Росією, європейськими країнами і Закавказзям. Країна близько розташована до індустріальних центрів Росії, що сприяє участі її у міжнародному поділі праці

12345678Следующая ⇒

Поделиться: