Участь Казахстану міжнародному територіальному поділі праці.

Участь Казахстану у міжнародному поділі праці визначають такі галузі спеціалізації, як кольорова і чорна металургія, паливна, хімічна, харчова промисловість.

У хімічні промисловості провідне місце займає видобуток і переробка

Казахстан залишається державою економічно сильно пов'язаною з іншими державами СНД і насамперед Росією. Основними статтями його експорту залишаються вугілля, нафта, прокат чорних металів, зерно, шерсть, крупа. Казахстан займає 16% всіх експортно-імпортних операцій Росії (Україна - 50%). 70% імпорту країни - продукти харчування, машини, устаткування, транспортні засоби, прилади. 52% експорту - кам'яне вугілля, нафта, продукти переробки нафти, феросплави, мідь рафіновані і мідні сплави, нікель, алюміній.

Експортні ресурси Казахстану дозволяють йому підтримувати позитивне зовнішньоторговельне сальдо (у 1994 році воно склало 581 млн. доларів). Імпортовані Казахстаном продукція і товари складають 11% загального обсягу імпорту країн Співдружності. Головними партнерами по імпорту залишаються Росія (70%), Туркменистан (10%) і Узбекистан (9%). Імпорт багатьох видів продукції і товарів склав від 30 до 70% обсягу 2003 року.

З Росії в Казахстан експортовано газу, вугілля, нафти і нафтопродуктів 40 - 50 % від обсягу 2003 року. Обсяг експортованого з Туркменистану газу залишився на рівні 2003 року, а з Узбекистану - скоротився на 40%.

Ввіз у країну побутових холодильників і телевізорів зменшився на 75%, шкіряного взуття і бавовняних тканин - на 80% (в основному з Росії й Узбекистану). У той же час збільшився ввіз рослинної олії в 2,8 разу і цукру - у 1,2 разу, а постачання молока і молочних продуктів залишилася на рівні 1993 року. Казахстан пов'язаний не тільки з країнами СНД: 67% експорту Казахстану здійснюється у Великобританію, Німеччину, Нідерланд, Китай, США, Швейцарію, більш 50% імпорту - на Німеччину, Італію, Китай. Казахстан має експортні ресурси, що дозволяють йому взаємовигідні відносини з іншими державами: СНД, середньоазіатського регіону і навіть розвинутих країн Європи й Америки.

Свій стійкий розвиток Казахстан забезпечує в першу чергу цілеспрямованою й активною зовнішньополітичною діяльністю. Добре розуміючи, що успішне проведення політичних і соціально-економічних реформ можливо лише в атмосфері стабільності, Республіка активно включилася в процеси роззброювання і створення системи міжнародної безпеки У торгово-економічних відносинах Казахстану з Центральноазіатським регіоном налагоджується зовнішня торгівля, одержують розвиток їх більш прогресивні форми - прямі господарські зв'язки, нові типи інвестиційного співробітництва, спільні підприємства.

В цілому про ступінь входу Казахстану в загальнорегіональні процеси економічного співробітництва говорити ще рано. Безумовно, виходу Казахстану всередину азіатського континенту і до його морів , що омивають буде сприяти участь його в Організації економічного співробітництва, до якого входять - Іран, Пакистан і Туреччина - приєдналися Афганістан, Азербайджан і центрально-азіатські держави. Республіка Казахстан вступила в Азіатський банк розвитку - це також важлива подія в процесі її інтеграції в народногосподарські зв'язки в Азії. В даний час у зовнішньоекономічній діяльності республіки все більше значення надаеться розширенню торгово-економічного співробітництва з країнами АТР.

МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ

 

В даний час експортний потенціал Казахстану має яскраво виражену сировинну спрямованість і формується за рахунок паливного, металургійного, хімічного комплексу. У структурі казахстанського експорту основну частку займають нафта і нафтопродукти (35%), іншими важливими товарними групами є кольорові метали (17%), чорні метали (16%), руди (12%), певна частина експорту припадає на зернові культури (9% ). Основний імпортованої продукцією є машини та устаткування, засоби транспорту, прилади та автомати, хімічна продукція, паливо мінеральне, продовольчі товари, готові вироби і товари народного споживання. Структура казахстанського експорту-імпорту з року в рік зазнає зміна у бік диверсифікації ділових зв'язків. Однак частка торгівлі з традиційними партнерами - країнами СНД і Балтії - все ще велика: на них припадає близько 59% експорту і до 63% імпорту. При цьому основним торговим партнером залишається Росія. З держав далекого зарубіжжя успішно розвиваються торгові зв'язки з Німеччиною, Туреччиною, Швейцарією, Чехією, Італією, Китаєм, США, Великобританією, Південною Кореєю та ін [1].

У галузі регулювання зовнішньоторговельної діяльності Казахстан пройшов шлях від жорсткого контролю з боку держави до значної лібералізації зовнішньої торгівлі.

У республіці проведена істотна лібералізація зовнішньої торгівлі:

• скасовано квотування експорту товарів;

• скорочений перелік ліцензованої продукції;

• скасовані експортні мита на всі товари за винятком пшениці, нафти, газу і кольорових металів;

• скасовано практику надання митних і податкових пільг;

• скасовано інститут спецекспортерів, експорту будь-яких товарів;

• утворений ряд вільних економічних зон;

• розроблена схема преференцій для слаборозвинених країн, що розвиваються, яка надає часткове або повне звільнення від сплати імпортних митних зборів продукції, що завозяться з цих країн;

• для запобігання ввезення неякісних товарів в республіку вдосконалюється система технічного, санітарного, фітосанітарного та іншого контролю;

• введена система незалежної передвідвантажувальної експертизи імпортних контрактів.

Якщо зовнішньоторговельний оборот республіки становив у 1995 р. - 6727,0 млн.дол. США, в т.ч. експорт товарів і послуг - 3233,0 млн.дол., імпорт товарів і послуг - 3494,0 млн. дол США; в 2000 р. відповідно 7228,6, 3833,2 млн.дол., 3495,4 млн. дол ., то в 2005 р. - 12641 млн.дол., 7366 і 5275 млн.дол [3].

Зростанню товарообігу сприяла послідовна, передбачувана і прозора державна політика регулювання зовнішньої торгівлі, в цілому відповідна сучасній міжнародній практиці.

Важливе значення для дотримання Казахстаном міжнародних норм і правил торгівлі має вступ республіки до Світової організації торгівлі, для чого в січні 1996 року подана заявка на вступ ГАТТ / СОТ. Вживаються заходи щодо приведення національного законодавства зовнішньої торгівлі у відповідність з принципами і нормами СОТ, ведуться багато-і двосторонні переговори з основними країнами-партнерами за умовами взаємного доступу товарів і послуг, ведеться робота з підготовки Меморандуму про зовнішньоторговельний режим Казахстану.

⇐ Предыдущая12345678Следующая ⇒

Поделиться: