Газузева та територіальна структура господарства

Економічна географія
Казахстан складається з п'яти великих економічних районів. На Півночі розвинуте зернове господарство, видобуток залізної руди і кам'яного вугілля, машинобудування, виробництво нафтопродуктів і феросплавів, енергетика. У Східному Казахстані переважають кольорова металургія, енергетика, машинобудування і лісове господарство. Західний Казахстан - найбільший нафтогазовидобувний регіон не тільки Казахстану, але й СНД. Основні галузі господарства Центрального Казахстану - чорна і кольорова металургія, машинобудування, тваринництво. У Південному Казахстані виробляються бавовна, рис, зерно, фрукти, овочі, виноград; розвинута кольорова металургія, приладобудування, легка і харчова промисловість, рибне і лісове господарство. Розміщення промислових об'єктів прив'язане до родовищ корисних копалин, великих міст і водних ресурсів. Висока концентрація гірничодобувної промисловості зумовила погіршення екологічної обстановки, що особливо характерно для міст Східного, Центрального і Південного Казахстану.

Республіка Казахстан – аграрно-індустріальна країна. Валовий національний продукт на душу населення 1997 долларів на рік. Грошова одиниця Республіки Казахстан – Тенге.

Найбільш складною проблемою цієї країни є суттєва перебудова структури економіки з метою наращювання в ній кінцевих фаз виробничого процесу. Справа в тім, що при СРСР Казахстан спеціалізувався на сировинних товарах та напівфабрикатах, які потім використовувались підприємствами Росії та інших республік. Необхідність створення кінцевого виробничого циклу обумовленя, перш за все, великою прибутковістю експорта готової продукції в порівнянні з сировиною. Тому структурна перебудова економіки Казахстану - явище неізбежне, цей процес потребує великих додаткових капіталовкладень. Але іноземні інвестори віддають перевагу вкладати гроші у галузі видобувної промисловості ( нафта. газ, кольорові метали тощо). Тому фінансування прискоренного розвитку обробної промисловості проходить повільно, а процес оптимізації структури економіки може розтягтись на декілька десятиліть. І як результат. Казахстан іще триваий час буде притримуватись сировинного профілю своєї спеціалізації.

Розглянемо детальніше галузеву структуру економіки Казахстана.

Кольорова металургія.

Питома вага кольорової металургії у загальному об”ємі промислового виробництва перевищує 12%. Із викопних руд видобувають мідь, свинець, цинк, титан, магній, рідкісні та рідкісноземельні метали, прокат на основі міді, свинцю, і т.п. За рівнем виробництва Казахстан належить до найбільших виробників та експортерів рафінованої міді. Частка республіки у світовому виробництві міді складає 2,3%. При цьому практично вся мідь., що виробляється в країні експортується за кордон. Основними імпортерами казахстанської міді є Італія, Німеччина та інші країни. Казахстан займає третє місце серед нових незалежних держав виробників золота, видобуток і виробництво якого збільшується з кожним роком. У країні зареєстровано більш ніж 170 золотоносних місцезнаходжень.

Черная металургія

За запасами залізної руди Казахстан займає восьме месце в світі. Його частка у світових запасах складає 6%. Крім великих запасів, іншою перевагою казахстанскої залізної руды є її досить висока якість. З 8,7 млрд. тон залізної руди 73,3% запасів є легко видобуваємі. Більше 70% видобуваємої в країні залізної руди йде на експорт. Частка руд чорних металівв, включаючи хромові та марганцеві руди, у загальному експорті країни у 1999 році склала близько 4%. Черна металургія Казахстана виробляє більше 12,5% загального об”єму промислової продукції країни. Флагманом галузі республіки є Карагандинський металургійний комбінат «Іспат-Кармет». Підприємство має повний металургійний цикл і спеціалізується по випуску різних видів проката чорних металів – листового, сортового, білої жерсті, труб и т.д. Метал цього комбінату експортується у країни СНД і дальнього зарубіжжя. В Казахстані є великі запаси хромитових руд, на основі яких працюють ферросплавні заводі республіки.

Хімічна, нафтопереробна та нафтохімічна промисловість.

В асортименті підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості республіки – пластмаси, хімічні волокна та нитки, шини для автомобілей та сільгоспмашини, широкий ассортимент гумовотехнічних виробів, хромові з”єднання, карбід кальція, каустична сода та ін. продукція. В республіці діє три нафтопереробні заводи, які виробляють автобензин, дизельне, котельне томливо, авіаційний кєросин, нафтобітуми та інші нафтопродукти. Діє великий комплекс по переробці фосфоритної руди з отриманням жовтого фосфора (більше 90% від загального виробництва колишнього СРСР), мінеральних добрив, синтетичних миючих засобів. Перспектива развитку данної галузі пов”язана з комплексною переробкою нафти Західного Казахстана та організацією нових видів продукції на основі фосфорітних місцезнаходжень.

Машинобудівнийй комплекс

Продукція машинобудівного комплексу у загальному об”ємі промислового виробництва республіки займає близько 8%. Машинобудівельні підприємства Казахстану випускають: кузнечно-прессове обладнання (м.Шимкент), метало ріжуче устаткування (м.Алмати), аккумулятори (м.Талди-Корган), центробіжні насоси (м.Астана), рентгеновське обладнання (м.Актобе) і т.д. на теперішній час до розвитку машино будівництва залучаються іноземні інвестиції для организації в республиці нового виробництва, у тому числі й медичного обладнання, сільськогосподарської техніки, дизельних двигунів, обладнання для харчової промисловості, електродвигунів та ін виробів виробничо-технічного призначення.

Промисловість будівельних матеріалів

Продукція промисловості будівельних матеріалів у загальному об”ємі промислового виробництва Казахстану займає більше 4 %. На підприємствах галузі виробляється цемент, шифер, азбестоцементні труби, мягкие кровельные материалы, линолеум, санитарно-строительный фаянс, обліцовочна керамічна плитка для підлоги і оздоблення будівель, панелі та інші конструкції для великопанельного будівництва будівель, каолин для паперової промисловості, радіатори, конвектори та ряд інших видів будівельних матеріаліві конструкцій. Казахстан має достатні запаси різноманітної сировини для випуску будівельних матеріалів. Крім того в їхньому виробництві широко застосовуються відходи промисловості: шлаки металургійних і хімічних підприємств, зола теплоелектростанцій та інші вторинні ресурси.

Енергетика У 1990 р. виробництво електроенергії у Казахстані становило 87,4 млрд. квт/г, з яких 85% було використано в середині республіки, а 15% передано в російські регіони (Урал, центр). У 1997 вироблення електроенергії скоротилося на 43%. Більша частина енергії виробляється на 37 теплових електростанціях, що працюють на вугіллі Майкубинського, Тургайського і Карагандинського басейнів. Експлуатуються 3 великі гідроелектростанції - Бухтармінська, Усть-Каменогорська (р. Іртиш) і Капчагайська (р. Або), що забезпечують 10% потреб країни, та атомна електростанція недалеко від Актау.
Хоча виробництво електроенергії залишається важливою галуззю і в пострадянський період, все більшого значення набуває видобуток вуглеводневої сировини, зокрема, нафти. У 1997 було добуто 25,8 млн. т нафти і газового конденсату. Однак, через нестачу переробних потужностей і відсутність необхідних нафтопроводів Казахстан змушений був імпортувати з Росії приблизно 12 млн. т нафти і 1,8 млрд. куб. м природного газу. В останні роки великі родовища нафти відкриті в Прикаспійській низовині (Тенгіз), на п-ові Мангишлак, на Каспійському шельфі і в Південному Казахстані. Для розробки й експорту цих нафтових ресурсів створені міжнародні консорціуми.

 

Транспорт

Географічне розташування Казахстана у центрі Євроазіатського континенту обумовлює його значний транспортний потенціал у транзитних перевезеннях. Довжина наземних транспортних доріг складає 106 тис.км. з них 13,5 тис. км – магистральні залізні дороги, 87,4 тис. км – автомобільні дороги загального використання з твердим покриттям, 4 тис. км. – річкові шляхи. Будівництво прикордонного залізничного переходу Дружба – Алашанькоу між Казахстаном і Китаєм, а також відкриття залізничного переходу Сєрахс – Мешхед між Туркменістаном та Іраном відкрили нові транзитні коридори по маршруту Великого шовкового шляху: від тихоокеанских портів Китаю – Ляньюньган, Циньдао, Тяньцзин – в Казахстан, Киргизстан, Узбекістан, Туркменістан, Іран, Турцию, до портів Средиземномор”я и Персидского заливу. Сьогодні ці шляхи повністю працюють. Автодороги мають вихід до Росії та колишні республіки СРСР, а також до Китаю, Турції та Ірану, що забезпечує вихід до портів Чорного та Середземноморського морів та Індійского океану. Морське пароплавство здійснюється на Каспійском морі (порт Актау) з виходом через річкові шляхи Росії на Чорне і Балтійське море. Національною авіакомпанією «Ейр Казахстан» налагоджено більше 40 маршрутів по Казахстану, країнам СНД і дальнього зарубіжжя. В Казахстані також працюють відомі іноземні компанії, такі як: British Airways, Lufthansa, KLM, Transaero, PIA, Turkish Airlines, Iran Air та ін.

Сільське господарство є важливим сектором економіки країни. Сільське господарство спеціалізується на вівчарстві (у південній частині) і зерновому виробництві (пшениця, просо) у північній частині району.

На півночі Казахстану кліматичні умови сприяють вырощуванню ярової пшениці, вівса, ячменю та інших зернових, а також дозволяють розвивати вирощування овочів, бахчевих культур та ряд технічних культур – сонячника, льна-кудряша, тютюна та ін. На півночі республіки, в передгірській смузі та в долині рік, де богато тепла, при штучному зволожені дають високі врожаї хлопчатник, цукровий буряк, жовтий тютюн, рис, плодородять сади та виноградники. За виробництвом зерна Казахстан займае третє місце в СНД після Росії та України. Природні умови Казахстана, обумовлюють значні потенційні можливості для развитку тваринництва. У республиці традицийно займаются вівцеводством, коневодством, верблюдоводством, разведенням крупної рогатої худоби. Пустельні та полупустельні території в центральній і південно-західній частинах Казахстана широко використовуются як сезонні пасовища для худоби. В якості літніх пасовищ використовиють гірські луки на сході та південному сході республіки [1].

Західний Казахстан має розвитий нафто- і газо-хімічний (у Гур’євскій обл.) і хіміко-металургійний (в Актюбинській обл.) промислові комплекси. Це єдиний у Казахстані район нафтовидобувної, нафтопереробної і газової промисловості, важливий район гірничодобувної, хімічної промисловості, чорної металургії, головний район рибної промисловості Розвинута гірничо-видобувна промисловість (видобуток залізної руди, вугілля, кольорових і рідкісних металів, бокситів, азбесту), чорна металургія, алюмінієва, хімічна промисловість, машинобудування.

Центральний Казахстан - найважливіший район важкої індустрії з переваженням вугільної промисловості, чорної і кольорової металургії, хімії і машинобудування. Сільське господарство подане відгонно-пасовищним тваринництвом, а в північній частині - зерновим виробництвом.

Південний Казахстан - головний район поливного землеробства і виробництва рису, технічних культур, садівництва, баштанництва, овочівництва, каракульського вівчарства і мясо-молочного скотарства. Розвинута хімічна індустрія (Джамбульська і Чимкентська обл.) на базі фосфоритів Каратау (виробництво добрив), кольорова металургія (видобуток руди і виплавка свинцю), машинобудування, промисловість будматеріалів. Головний у республіці район легкої (вовняний, хлопчато-бумажний, шкіряно-взуттєвий, трикотажной) і харчової (цукрової, макаронної, кондитерскі) промисловості.

Східний Казахстан - важливий район кольорової металургії й енергетики. Розвинуте приладобудування, виробництво гірничорудного і металургійного устаткування, лісова промисловість. Велике значення має харчова промисловість (м'ясна і маслоробна). Основна галузь сільського господарства - мясо-шерстне вівчарство.

Природні особливості, історія освоєння краю і сучасні соціально-економічні умови спричинили територіальні відмінності в розвитку продуктивних сил. За спеціалізацією і рівнем комплексності в межах республіки виділяють Північний, Південний, Центральний, Східний і Західний Казахстан. Це можна побачити і прослідкувати за таблицею 3.3. Можна відмітити, що є райони, які мають окремі галузі спеціалізації. Напрриклад. В Південному Казахстані зосереджені підприємства агропромислового комплексу. Вони виражаються власне сільським господарством, а також харчовою і легкою промисловістю. Райони Північного, Західного та Східного Казахстану є багатогалузевими. Це означає, що вони поєднують декілька галузей промисловості, наприклад харчову, хімічну, газову тощо.

⇐ Предыдущая12345678Следующая ⇒

Поделиться: