Тема 2: Суб'єкти адміністративних процедур: поняття, ознаки та види

 

Мета вивчення

Мета вивчення полягає у засвоєнні здобувачами вищої освіти визначення понять «суб'єкт адміністративних процедур» і «суб'єкт адміністративно-процедурних правовідносин»»; засвоєнні основних підходів до класифікація суб’єктів адміністративних процедур; вивченні основних процедурних прав та обов’язків індивідуальних та колективних суб’єктів адміністративних процедур.

 

Результати навчання[15]

Після лекції здобувач вищої освіти буде спроможний:

1. Знати визначення понятття «суб’єкти адміністративних процедур».

2. Студентам варто розрізняти поняття «суб'єкт адміністративних процедур» і «суб'єкт адміністративно-процедурних правовідносин».

3. Вказувати на підходи до класифікація суб’єктів адміністративних процедур.

4. Вказувати основні процедурні права та обов’язки лідируючих суб’єктів адміністративних процедур.

5. Вказувати основні процедурні права та обов’язки суб’єктів зацікавлених в результаті адміністративної справи.

6. Розкрити правове положення суб’єктів, що сприяють здійсненню провадження.

 

Література[16]

1. Конституція України прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу – http://zakon.rada.gov.uа

3. Митний кодекс України : від 13.03.2012 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу – http://zakon.rada.gov.uа

4. Про адміністративні послуги: Закон України від 06.09.2012 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу – http://zakon.rada.gov.uа

5. Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності : Закон України від 06.09.2005 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу – http://zakon.rada.gov.uа

6. Про ліцензування видів господарської діяльності : Закон України від 02.03.2015 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу – http://zakon.rada.gov.uа

7. Про виконавче провадження: Закон України від 02.06.2016 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу – http://zakon.rada.gov.uа

8. Про звернення громадян: Закон України від 02.10.1996 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу – http://zakon.rada.gov.uа

9. Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України: Закон України від 24.03.1999 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу – http://zakon.rada.gov.uа

10. Про запобігання корупції : Закон України від 14.10.2014 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу – http://zakon.rada.gov.uа

11. Про державну службу : Закон України від 10.12.2015 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу – http://zakon.rada.gov.uа

12. Про державні нагороди: Закон України від 16.03.2000 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу – http://zakon.rada.gov.uа

13. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади : Постанова КМУ від 10.09.2014 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу – http://zakon.rada.gov.uа

14. Адміністративно-процедурне право : навч.-метод. посібник / І.О. Картузова, А.Ю. Осадчий. – О. : Юридична література, 2008. – 288 с.

15. Місцеве самоврядування в Україні: сучасний стан та основні напрями модернізації : наук. доп. / [ редкол. : Ю.В. Ковбасюк, К.О. Ващенко, В.В. Толкованов та ін.] ; за заг. ред. д-ра наук з держ. упр., проф. Ю.В. Ковбасюка. – К. : НАДУ, 2014. – 128 с.

16. Миколенко О.І. Теорія адміністративного процедурного права : монографія / О.І. Миколенко. – Х. : Бурун Книга, 2010. – 336 с

17. Заохочувальні адміністративні процедури : монографія / С.В. Ківалов, Л.Р. Біла-Тіунова, Д.А. Козачук ; НУ «ОЮА». – Одеса : Фенікс, 2011. – 167 с.

 18. Адміністративна відповідальність: навч. посібник / За заг. ред. Т.О. Коломоєць. – К., 2011.

19. Мельник Р.С. Адміністративні процедури в діяльності органів внутрішніх справ України: навч. посібник. / Р.С. Мельник. – Харків, 2005. –

20. Адміністративне процесуальне право України : навч. посіб. / Е.Ф. Демський. – К. : Юрінком Iнтер, 2008. – 496 с.

21. Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України / Автор-упорядник В.П. Тимощук. – К.: Факт, 2003. – 496 с.

22. Адміністративне право України. Академічний курс: підруч.: У двох томах: Том 1. Загальна частина / Ред. колегія: В.Б. Авер’янов (голова). – К.: Видавництво «Юридична думка», 2004. – 584 с.

23. Адміністративне право України: підручник / за заг. ред. С.В. Ківалова. – Одеса: Юридична література, 2003. – 896 с.

24. Протасов В.Н. Юридическая процедура. / В.Н. Протасов. – М.: Юридическая литература, 1991. – 79 с.

25. Школик А.М. Порівняльне адміністративне право: навч. посібник для юридичних факультетів та факультетів міжнародних відносин. – Львів: ЗУКЦ, 2007. – 308 с.

28. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Факт, 2003. – 384 с.

29. Миронюк Р.В. Система суб’єктів адміністративно-деліктного процесу / Р.В. Миронюк // Право і суспільство. – 2011. – № 6 – С. 107-112.

30. Офіційна веб-сторінка Центру політико-правових реформ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://pravo.org.ua

 

План

1. Поняття і ознаки суб’єкту адміністративних процедур. Співвідношення понять «суб’єкти адміністративних процедур та учасники адміністративних процедур».

2. Індивідуальні та колективні суб’єкти адміністративного процесу.

3. Лідируючі суб'єкти в адміністративному процесі. Основні процедурні права та обов’язки лідируючих суб’єктів адміністративних процедур.

4. Суб'єкти, особисто зацікавлені в результаті справи. Особливості правового положення цієї групи суб’єктів.

5. Суб'єкти, що сприяють здійсненню адміністративних проваджень.

 

Основний зміст

Адміністративна процедура – це порядок певної діяльності, встановлений правовими нормами. Така діяльність втілюється в реальне життя тільки в діях певних учасників процедури – її суб’єктів. В адміністративних процедурах бере участь широке коло різноманітних суб'єктів.

Суб'єктом адміністративних процедур є особа, яку діючим законодавством України наділено правами та обов’язками з підготовки та видання адміністративно-правових актів, а також у сфері розгляду адміністративних справ органами публічного управління. Тобто це особа, яка може вчиняти процедурні дії, спрямовані на досягнення мети процедури, хоча б в однієї зі стадій адміністративних процедур.

Суб'єкти адміністративних процедур визначаються як громадяни, об'єднання громадян, органи публічного управління, підприємства і т. ін., що потенційно мають право брати участь в адміністративному провадженні.. Суб'єкти адміністративних процедур можуть тривалий час не вступати ні з ким в адміністративно-процедурні правовідносини. Суб'єкти же адміністративно-процедурних правовідносин завжди конкретні. Вони вже зараз, у даний момент приймають участь у адміністративно-процедурних правовідносинах з прийняття певних нормативно-правових актів чи вирішення адміністративних справ.

Передумовою участі суб’єкту адміністративних процедур в адміністративно-процедурних правовідносинах є наявність адміністративно-процедурної правосуб’єктності. Вважаємо, що остання похідна від адміністративно-правової правосуб’єктності і складається з адміністративно-процедурної правоздатності та адміністративно-процедурної дієздатності.

Кожен суб'єкт адміністративних процедур має свій особливий статус, тобто сукупність процедурних прав і обов'язків. Проте характер цих прав і обов'язків, а також їхній обсяг різний, тому що в кожному окремому випадку правовий статус суб’єктів процедур розрізняється. Це залежить від основних матеріальних правових норм, які встановлюють права та обов’язки суб’єктів, а також від особливостей адміністративної процедури. Таким чином, на процедурні права та обов’язки суб’єктів впливають, по перше, передбачені правовими нормами права та обов’язки сторін задля реалізації або виконання яких вони й вступають в адміністративну процедуру. Що ж стосується особливостей конкретних адміністративних процедур, то вони, безумовно, також відбиваються на правовому положенні суб’єктів. Право ініціювання процедури, сфера її реалізації, спірний характер та інші важливі риси відіграють вагому роль в становищі суб’єктів.

Класифікація суб’єктів адміністративних процедур. Характерною для адміністративного права взагалі, та такою, що може бути застосована до суб’єктів адміністративних процедур є класифікація останніх на дві групи суб'єктів: індивідуальних та колективних, які розрізняються в правосуб'єктності, обсязі прав і обов'язків та ін.

До індивідуальних суб'єктів відносять громадян, іноземців, осіб без громадянства і біженців. До колективних суб'єктів відносять: державні органи, об'єднання громадян; релігійні організації; підприємства, установи й організації різних форм власності.

 Також, пропонується проводити розподіл суб’єктів адміністративних процедур на три великі групи: адміністративні органи, приватні особи та особи, які сприяють розгляду справи. До адміністративних органів у даному випадку відносять усі органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також тих суб’єктів, які за своєю природою не є владними органами, проте їм делеговане виконання окремих владних повноважень. Приватними особами називають іншого обов’язкового учасника адміністративної процедури, тобто фізичну або юридичну особу. Остання категорія в цієї класифікації – це особи, які сприяють розгляду справи.

Суб’єктів правозастосовчих адміністративних процедур поділяються в залежності від ролі, яку відіграють у процедурі на три групи: лідируючі суб'єкти, заінтересовані особи та осіби і органи, що сприяють здійсненню процедури.

Першу групу складають так звані «лідируючі суб'єкти», тобто уповноважені посадові органи чи особи, що наділені правом розглядати адміністративні справи, приймати владні акти по справі, складати правові документи, що визначають рух і результат справи. Цей групі суб’єктів притаманний особливий правовий статус. Лідируючи суб’єкти адміністративних процедур діють в «чужому» інтересі та їм відводиться роль обов’язкових учасників, без яких існування адміністративної процедури не можливе. Лідируючі суб’єкти адміністративних процедур перш за все захищають публічні інтереси, тобто виконують притаманні їм публічно-управлінські процедурні функції в межах своєї компетенції.

Не дивлячись на велику роль інших суб’єктів в адміністративних процедурах, остаточне юридичне рішення по справі приймається все ж виходячи з одностороннього волевиявлення лідируючого суб’єкту, який у відомому сенсі несе відповідальність не тільки за свої правові операції, але й за те, що роблять учасники процесу. До цієї групи можна віднести осіб, наділених правом проводити адміністративне чи дисциплінарне розслідування, розглядати справи і вирішувати їх по суті, переглядати справи по скарзі, виконувати рішення про накладення стягнення і т.ін.

Повноваження лідируючих суб'єктів адміністративних процедур містять у собі наступні права й обов'язки:

- право-обов'язок з ініціювання адміністративної процедури;

- обов'язок повного й всебічного дослідження всіх обставин справи;

- обов'язок винесення обґрунтованого правозастосовчого акту;

- обов'язок виконання й контролю за виконанням ухваленого рішення;

- обов'язок забезпечення процедурних прав інших суб'єктів адміністративної процедури і т.ін.

До другої групи віднесяться суб'єктів, зацікавлених у результаті справи : 1) особи, які звертаються до органу публічної влади з заявою; 2) особи, відносно яких приймається акт з ініціативи органу публічного управління; 3) особи, які звертаються до органу публічної влади зі скаргою на рішення, діяльність або бездіяльність органу публічного управління; 4) особи, які вступають до справи, оскільки рішення по справі може вплинути на їх інтереси. Дана група суб’єктів може бути виділена тільки для правозастосовчих адміністративних процедур. Ця група суб’єктів найчастіше реалізує, або захищає свої приватні інтереси.

До основних прав даної групи суб'єктів адміністративних процедур можуть бути включені наступні:

1) отримувати в адміністративного органу роз’яснення щодо порядку здійснення адміністративного провадження, своїх прав і обов’язків;

2) брати участь в адміністративному провадженні особисто або через представника;

3) знайомитися в установленому порядку з матеріалами адміністративної справи, крім випадків;

4) бути вислуханою з питань, що є предметом адміністративного провадження, тобто надавати пояснення у письмовій, усній чи іншій формі, а також подавати докази; подавати заперечення проти пояснень, доводів, а також клопотань інших учасників адміністративного провадження; знати про дату, час і місце слухання у справі, у разі його проведення;

5) подавати клопотання;

7) бути повідомленою про результати вирішення адміністративної справи, отримати примірник адміністративного акта;

8) оскаржувати адміністративний акт, процедурні рішення, дії чи бездіяльність адміністративного органа і т.ін.

До основних обов’язків даної групи суб'єктів адміністративних процедур можуть бути включені наступні:

1) подавати у випадках, передбачених законом, документи та інші докази, необхідні для здійснення адміністративного провадження;

2) своєчасно повідомляти адміністративний орган про зміну своєї адреси та контактних даних;

3) своєчасно повідомляти адміністративний орган про неможливість прибуття на запрошення адміністративного органа та його причини;

4) добросовісно користуватися належними їй правами.

У третю групу суб'єктів адміністративних процедур включають осіб і органи, що сприяють здійсненню процедури: свідки, спеціалісти, експерти, перекладачі, поняті. Особи, які сприяють розгляду адміністративної справи, зобов’язані брати участь у процедурі відповідно до вимог адміністративного органу.

Представники третьої групи суб'єктів:

- зобов'язані надавати в розпорядження органу, що вирішує справу, дані, що мають до неї відношення;

- зобов'язані надавати кваліфіковану допомогу іншим суб'єктам процедури;

- мають право ознайомитись з матеріалами справи, що необхідні їм для здійснення сприяння розгляду справи;

- мають право брати участь у слуханні адміністративної справи у випадках, передбачених законом і т.ін.

 

 

Контрольні запитання для перевірки досягнення результатів навчання

1. Визначте поняття «суб'єкт адміністративних процедур»?

2. Які існують підходи до класифікація суб’єктів адміністративних процедур?

3. Розкрити правовий статус лідируючих суб’єктів адміністративних процедур.

4. Розкрити основні процедурні права та обов’язки суб’єктів зацікавлених в результаті адміністративної справи.

 5. Розкрити правове положення суб’єктів, що сприяють здійсненню провадження

Додатки

1. Презентація

 

Слайд № 1 Суб'єктом адміністративних процедур є особа, яку діючим законодавством України наділено правами та обов’язками з підготовки та видання адміністративно-правових актів, а також у сфері розгляду адміністративних справ органами публічного управління. Тобто це особа, яка може вчиняти процедурні дії, спрямовані на досягнення мети процедури, хоча б в однієї зі стадій адміністративних процедур.

Слайд № 2 Класифікація суб’єктів адміністративних процедур. - залежно від правосуб'єктності, обсязі прав і обов'язків суб’єктів адміністративних процедур поділяються на дві групи: індивідуальні та колективні; - залежно від правового положення в адміністративних процедурах виділяють три великі групи: адміністративні органи, приватні особи та особи, які сприяють розгляду справи; - суб’єктів правозастосовчих адміністративних процедур поділяють в залежності від ролі, яку відіграють у процедурі на три групи: лідируючі суб'єкти, заінтересовані особи та осіби і органи, що сприяють здійсненню процедури.

Слайд № 3 «Лідируючі суб'єкти» - уповноважені посадові органи чи особи, що наділені правом розглядати адміністративні справи, приймати владні акти по справі, складати правові документи, що визначають рух і результат справи. Лідируючи суб’єкти адміністративних процедур діють в «чужому» інтересі та їм відводиться роль обов’язкових учасників, без яких існування адміністративної процедури не можливе, вони перш за все захищають публічні інтереси, тобто виконують притаманні їм публічно-управлінські процедурні функції в межах своєї компетенції.

Слайд № 4 До суб'єктів, зацікавлених у результаті справи відносяться: 1) особи, які звертаються до органу публічної влади з заявою; 2) особи, відносно яких приймається акт з ініціативи органу публічного управління; 3) особи, які звертаються до органу публічної влади зі скаргою на рішення, діяльність або бездіяльність органу публічного управління; 4) особи, які вступають до справи, оскільки рішення по справі може вплинути на їх інтереси. Дана група суб’єктів може бути виділена тільки для правозастосовчих адміністративних процедур. Ця група суб’єктів найчастіше реалізує, або захищає свої приватні інтереси.

Слайд № 5 До суб'єктів адміністративних процедур включають осіб і органи, що сприяють здійсненню процедури: 1) свідки; 2) спеціалісти; 3) експерти; 4) перекладачі; 5) поняті. Особи, які сприяють розгляду адміністративної справи, зобов’язані брати участь у процедурі відповідно до вимог адміністративного органу або ініціативою зацікавлених осіб.

 

2. Тести для самоконтролю

 

1.		Лідируючі суб’єкти адміністративних процедур зобов’язані:	Ключ
	А	надавати кваліфіковану допомогу іншим суб’єктам адміністративних процедур
	Б	повідомити адміністративний орган про зміну місцезнаходження
	В	здійснювати надання методичної та консультаційної допомоги з питань дотримання вимог антикорупційного законодавства
	Г	забезпечити дотримання процедурних прав інших суб’єктів провадження.	Х

 

2.		Суб’єкти, які зацікавлені в результаті розгляду справи:	Ключ
	А	захищають публічні інтереси інших учасників адміністративних процедур
	Б	виступають лише у правозастосовчих процедурах	Х
	В	зобов’язані приймати участь у розгляді справи.
	Г	формують правові норми, змінюють та скасовують їх, тобто готують та видають нормативні акти публічного управління

 

3.		Який з наведених суб’єктів сприяє здійсненню адміністративного провадження?	Ключ
	А	всі наведені суб’єкти.
	Б	адвокат.
	В	захисник.
	Г	представник.
	Д	перекладач	Х

 

4.		Якщо пояснення особи, що притягається до відповідальності, суперечать показанням свідка, лідируючий суб’єкт повинен:	Ключ
	А	врахувати лише показання свідка, оскільки він несе юридичну відповідальність за достовірність показань, на відміну від заінтересованої особи.
	Б	застосувати заходи впливу, передбачених ст. 24 КпАП;
	В	витребувати необхідні додаткові матеріали
	Г	всі джерела доказів мають однакову доказову силу, тому необхідно знайти додаткові докази, які б підтвердили одну версію і спростували іншу.	Х

 

5.		Передумовою участі суб’єкту адміністративних процедур в адміністративно-процедурних правовідносинах є	Ключ
	А	укладення адміністративного договору
	Б	протокол про адміністративне правопорушення
	В	подання скарги
	Г	наявність адміністративно-процедурної правосуб’єктності	Х

 

Підготовлено	Закаленко Олена Василівна доцент кафедри адміністративного і фінансового права, кандидат юридичних наук; кабінет 111; контактний телефон: 097-901-43-54; контактна електронна адреса: [email protected]
Переглянуто

 

2. Тести для самоконтролю

 

1.		До суб'єктів, зацікавлених у результаті справи відносяться:	Ключ
	А	1) позивач; 2) відповідач; 3) треті особи, які заявляють самостій вимоги на предмет спору; 4) представники сторін та третіх осіб
	Б	1) адміністративний орган; 2)органи публічного управління; 3) приватна особа;
	В	1)заявники; 2) особи, відносно яких приймається акт з ініціативи органу публічного управління; 3) скаржники; 4) особи, які вступають до справи, оскільки рішення по справі може вплинути на їх інтереси.	Х
	Г	1)громадяни України; 2) іноземні громадяни; 3) біженці; 4) державні службовці, які можуть виступати і як прості громадяни (при захисті своїх особистих, приватних інтересів), і як офіційні представники держави (при захисті публічних інтересів).

 

2.		Який з наведених органів (посадових осіб) НЕ мас права розглядати справи про адміністративні правопорушення:	Ключ
	А	адміністративна комісія;
	Б	виконком сільської ради;
	В	керівник підприємства (установи, організації);	Х
	Г	районний суддя;

 

3.		Хто відповідає визначенню: «Особа, про яку є дані, що їй відомі будь-які обставини, що підлягають встановленню по даній справі»	Ключ
	А	потерпілий;
	Б	лідируючий суб’єкт;
	В	свідок;	Х
	Г	понятий;

 

4.		До колективних суб'єктів адміністративних процедур відносять:	Ключ
	А	адміністративні комісії;
	Б	юридичні особи;
	В	адвокатські обєднання;
	Г	державні органи, об'єднання громадян; релігійні організації; підприємства, установи й організації різних форм власності.	Х

 

5.		Хто відповідає визначенню: «Особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду»	Ключ
	А	потерпілий;	Х
	Б	лідируючий суб’єкт;
	В	свідок;
	Г	понятий;

 

Підготовлено	Закаленко Олена Василівна доцент кафедри адміністративного і фінансового права, кандидат юридичних наук; кабінет 111; контактний телефон: 097-901-43-54; контактна електронна адреса: [email protected]
Переглянуто

 

Додаток до навчальної (робочої навчальної) програми 2

 

ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ (СЕМІНАРСЬКИХ) ЗАНЯТЬ

 

Заняття № 3

Форма заняття: практичне (семінарське) заняття

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: