Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология
Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии 


Сучасний стан і основні напрямки розвитку медичної інформатики в Україні




Методичні рекомендації

для організації самостійної роботи студентів №1

з теми:

Історія розвитку медичної інформатики.

 

 

Навчальна дисципліна «Основи медичної інформатики»

 

Спеціальність 5.12010102 “Сестринська справа”

 

Курс ІІ

 

Кількість навчальних годин – 4 год.

 

Викладач Перебейнос А.О.

 

 

 

 

Харків – 2012р.


І. Актуальність теми

Стрімкий розвиток та поширення обчислювальної техніки послужили передумовами до появи нового розділу науки про автоматичну обробку наукової інформації, названого інформа­тикою. Термін "інформатика" з'явився в 1966 році у Франції: Французька академія прийняла його замість терміну "обробка інформації". З того часу він став широко використовуватися в Європі.

Для того щоб медична інформація була зрозумілою всім (людям та комп'ютерам), розробляють стандарти медичних да­них. Стандарти даних є єдиними вимогами до оформлення, зберігання та передачі медичних даних. Вони необхідні для ефективного спілкування із зарубіжними колегами. Стандарти даних дають змогу здійс­нювати активний пошук інформації в базах даних, оператив­ний та коректний статистичний аналіз.

ІІ. Навчальна мета самостійної роботи:

Ознайомитись, з історією розвитку обчислювальної техніки, знати про досягнення попередніх поколінь вчених та винахідників; зміст понять медичної інформації та основи оброблення й аналізу;використання деяких стандартів медичних даних; (a=І)

IІІ. Матеріали самостійної роботи.

ІІІ.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:

Дисципліни Знати
Всесвітня історія Історія розвитку європейських країн у ХХ сторіччі
Математика Арифметичні дії
Фізика Механіка. Електричний струм
Англійська мова Технічний переклад

ІІІ.2. Зміст теми:

1. Історична довідка про розвиток медичної інформатики. Стандарти медичних даних в Україні.

2. Медична статистика в Україні.

ІІІ.3. Рекомендована література:

Автор Назва Стор.
1. Л.О.Момоток та ін. Основи медичної інформатики 10-35, 188-190
2. І.Є. Булах та ін.. Медична інформатика в модулях: практикум. 55-64, 162-172

ІІІ.4. Питання для самоконтролю:

1. Назвіть етапи становлення медичної інформатики як науки.

2. Які завдання вирішує медична інформатика?

3. Коли і де виник термін "інформатика"?

4. Назвіть структуру медичної інформатики.

5. Чим відрізняється комп'ютеризація охорони здоров'я від її інформатизації?

6. Назвіть основні стандарти медичних даних

7. Як відбувається обробка даних для медичної статистики


Історична довідка про розвиток медичної інформатики.

Термін "інформатика" в нашій країні "прижився" не відра­зу. Спочатку дослідження, пов'язані з використанням інфор­мації в автоматичних системах управління, назвали кіберне­тикою, і цей термін став надалі синонімом інформатики.

Кібернетика виникла в кінці 40-х років XX століття, коли Норберт Вінер вперше висловив припущення, що системи уп­равління в живих, неживих і штучних системах володіють ба­гатьма загальними рисами. Початком народження кібернети­ки можна вважати час виходу в світ книги "Кібернетика", опублікованої в 1948 році Н. Вінером. Сам Н. Вінер у цій книзі вказував на попереднє авторство ідей нової науки, що припису­валися відомим фізикам: "Навіть до Ньютона подібні пробле­ми стояли перед фізикою, особливо в роботах Пьєра Ферма, Хрістіана Гюйгенса та Готфріда Вільгельма Лейбніца... Цей термін (кібернетика) вже використаний раніше Андре Ампе­ром".

Ідеї кібернетики спрямовані на побудову нової "загальної теорії управління", результати якої могли б використовувати­ся в найрізноманітніших системах, зокрема в біології та меди­цині. Процеси автоматизації різних систем (суть кібернетики) превалювали над інформаційними, тоді як останні набували самостійнішого характеру.

З позиції кібернетики медицину загалом можна схаракте­ризувати як науку, що вивчає методи штучного управління хворим організмом з метою повернення його до норми.

Стрімкий розвиток та поширення обчислювальної техніки послужили передумовами до появи нового розділу науки про автоматичну обробку наукової інформації, названого інформа­тикою. Термін "інформатика" з'явився в 1966 році у Франції: Французька академія прийняла його замість терміну "обробка інформації". З того часу він став широко використовуватися в Європі.

Поступово кібернетика як наука про управління різними системами відокремилася як цілком незалежний науковий на­прям, проте саме вона є прародителькою інформатики і зокре­ма медичної інформатики. Паралельно з медичною інформати­кою виникла і кібернетична медицина — новий напрям у ме­дичній науці, що вирішує питання медичної робототехніки, протезування та інші завдання, засновані на законах управлін­ня та зворотного зв'язку. Кібернетична медицина і нині тісно переплітається з медичною інформатикою: один і той самий об'єкт може розглядатися з різних точок зору — з кібернетич­ної та медичної.

Треба зазначити, що першість у формуванні нової науки — медичної інформатики — належить одночасно багатьом за­рубіжним та вітчизняним першовідкривачам. Ентузіасти від науки були завжди, і історія медичної інформатики налічує їх численну кількість серед лікарів, інженерів, математиків, фа­хівців з обчислювальної техніки, керівників медичних закла­дів, які самостійно втілювали нові комп'ютерні технології. Не секрет, що безперечне лідерство в розвитку обчислювальної техніки та застосуванні її в медицині належало США і Японії. Варто врахувати і той факт, що кібернетика на початку її становлення розцінювалася на території колишнього Радянсь­кого Союзу як псевдонаука, що є однією з причин істотного від­ставання в розвитку вітчизняної медінформатики (кібернети­ки) порівняно з технічно розвинутими країнами.

Початок розвитку вітчизняної медінформатики можна від­нести до кінця 50-х — початку 60-х років XX століття. У той період кількість ЕОМ (високовартісні та громіздкі машини) в країні була надзвичайно обмеженою і жоден медичний заклад їх не мав у своєму розпорядженні. Проте деякі медичні завдан­ня розв'язувалися на крупних Обчислювальних центрах, у яких медичні заклади орендували машинний час. Перші ра­дянські лабораторії у деяких інститутах Академії Наук СРСР за допомогою ЕОМ займалися питаннями медичної кібернети­ки, статистичною обробкою медичних даних та їх аналізом. Реалізовувалися ідеї стикування медичної апаратури з ЕОМ, створення моніторингових систем у космічній медицині. Пер­ші кроки в галузі дистанційної діагностики на базі космонав­тики привели до появи перших діагностичних програм. Поча­ли успішно проводитися роботи з автоматичного аналізу кри­вих біологічних параметрів людини (електрокардіографія (ЕКГ), електроенцефалографія (ЕЕГ) тощо). У 1956 році було створено першу модель діагностичної ЕОМ, у 1957 році на Всес­вітній виставці в Брюсселі демонструвалась модель людської руки, яка управлялась головним мозком, створена групою мос­ковських інженерів. Піонерами розвитку медичної кібернети­ки в СРСР стали кардіохірурги, які зіткнулися з труднощами діагностики та хірургічного лікування вад серця. Багато кібер­нетичних методик розробив вітчизняний лікар М. М. Амосов, який застосував обчислювальну техніку під час проведення об­стежень та операцій.

У 70—80-х роках з'являються перші моніторно-комп'ютерні системи для стеження за станом хворих та автоматизована сис­тема забезпечення ухвалення рішень (прообраз експертної сис­теми).

У другій половині 80-х років з появою ПК завдяки їх ком­пактності та доступності процес інформатизації медицини на­був лавиноподібного характеру. ПК з'явилися практично в усіх медичних науково-дослідних інститутах і крупних ліку­вально-профілактичних закладах (ЛПЗ). Значно поширюють­ся різноманітні комп'ютерні системи для функціональних до­сліджень. Починають розробляти та впроваджувати в прак­тичну охорону здоров'я медичні інформаційні системи (МІС).

Наприкінці 70-х — на початку 80-х років у розвитку світо­вої медицини відбувається якісно новий стрибок — створюють­ся обчислювальні візуальні комплекси, за допомогою яких стає можливим досліджувати внутрішні органи людини в реаль­ному часі, їх практичне застосування вже нікого не залишає байдужим. Медична комп'ютерна техніка поступово витісняє інвазивні методи дослідження. Томографи, електронні термо­графи, ультразвукові луна-камери, системи моделювання — ці винаходи дають поштовх подальшому вдосконаленню та про­гресу. Комп'ютерну техніку широко впроваджують у медици­ну й успішно вирішують багато завдань.

Створення програмного забезпечення в галузі статистичної обробки даних та оснащення цими модулями популярних елек­тронних таблиць від­крили нові можливості для проведення різних досліджень в галузі доказової медицини. Лікарі почали користуватися гото­вими пакетами програм, минаючи обтяжливі обчислення вруч­ну.

На початку 90-х років з народженням мережі Інтернет від­булася фактична стандартизація засобів обчислювальної тех­ніки в системі охорони здоров'я, виникають та реалізу­ються ідеї передачі та обміну медданими, тобто зароджується могутній напрям медінформатики — телематика. Одним із розділів нового напряму є телемедицина.


Дані виписки з лікарні

Медична картка (форма 003/o) започатковується кожного разу при поступленні пацієнта до лікарні на стаціонарне або амбулаторне лікування. У приймальному відділені вносяться попередні дані про хворого, після чого лікар продовжить із набором структурованих запитань. Це робиться як при плановій так і при невідкладній  госпіталізації. Медична картка буде заповнюватися паралельно із проходженням різноманітних діагностичних тестів та оглядів. Наприкінці лікар робить висновок щодо остаточного діагнозу та записує його до медичної картки. Цей діагноз також порівнюється із попереднім діагнозом. Епікриз видається пацієнту для візитів до амбулаторних установ. Кожного разу, коли пацієнт знов потрапляє на стаціонарне чи амбулаторне лікування, створюється нова медична картка. Якщо пацієнта переводять з амбулаторного лікування до стаціонарного, амбулаторна медична картка слідує за пацієнтом до стаціонарного відділення.

Із цієї медичної картки лікарня отримує як талон виписки (форма 066/o), так і запис про амбулаторний візит пацієнта для статистичної обробки.  Ці форми завіряються печаткою та особистим підписом лікуючого лікаря та архівуються у відділі статистики.

У існуючій системі збору статистичної інформації, різноманітні розділи звітної форми №20 «Звіт медичного закладу» вручну вираховуються з використанням витягів з виписки та відправляються на наступні рівні органів статистики, які в свою чергу передадуть дані для створення загальних звітів, хоча і використовуючи комп’ютеризовані шаблони програми МедСтат. Спрощена схема цієї методології окреслена на Мал.4. Більшість систем досить працемістка та вразлива до проблем із якістю у записах статистичних даних. Це також є дуже часовитратним стосовно знаходження джерел помилки та часто призводить до не виправданих та тривалих повторень збору даних. Маніпуляції із даними щодо пацієнта та помилки можуть мати місце, оскільки використовуються багато рівнів зведення даних вручну, збільшує можливість помилки та надає більше можливостей для маніпуляцій з даними.

Всі звіти (групування даних, індикатори) повинні базуватись на однакових оригінальних записів даних про пацієнтів.

Методичні рекомендації

для організації самостійної роботи студентів №2

з теми:

Комп’ютерні мережі.

 

 

Навчальна дисципліна «Основи медичної інформатики»

 

Спеціальність 5.12010102 “Сестринська справа”

 

Курс ІІ

 

Кількість навчальних годин – 4 год.

 

Викладач Перебейнос А.О.

 

 

Харків – 2012р.


І. Актуальність теми

Використання систем дистанційної фіксації і трансляції фізіологічних параметрів, спостереження і контролю в режимі реального часу, телеконсультування пацієнтів дали змогу ви­вести амбулаторну медицину на якісно новий рівень, дійсно зробивши доступними цілодобові лікарські консультації, довічні профілактичні заходи, тривалий моніторинг, контроль і екстрену корекцію ключових параметрів життєдіяльності. Упровадження телемедицини в практику сімейного лікаря дає можливість повною мірою реалізувати концепцію згідно з якою кожна людина за допо­могою систем електронної охорони здоров’я повинна отриму­вати весь обсяг медичної допомоги (профілактичної, екстреної, планової і т. д.) у тому місці, де вона перебуває на даний мо­мент. Висока ефективність використання телемедицини в рам­ках цієї концепції полягає в обмеженні кількості ускладнень і несприятливих наслідків, у соціально-економічній вигоді, поліпшенні якості життя.

І І. Навчальна мета самостійної роботи:

Розширити знання про комп’ютерні мережі; про системи позалікарняного моніторингу (a=І)

 

IІІ. Матеріали самостійної роботи.

ІІІ.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:

Дисципліни Знати
Інформатика Комп’ютерні мережі
Сестинська справа Спостереження за хворими
Фізика Механіка. Електричний струм

 

ІІІ.2. Зміст теми:

1. Комп’ютерні мережі, основні поняття.

2. Домашня телемедицина

 

ІІІ.3. Рекомендована література:

Автор Назва Стор.
1. Л.О.Момоток та ін. Основи медичної інформатики 107-130, 191-213
2. В.П. Омельченко, А.А. Демидова Практикум по медицинской инфоматике 257-284

 

ІІІ.4. Питання для самоконтролю:

1. Назвіть основні компоненти комп’ютерної мережі

2. Що таке телекомунікації?

3. Назвіть призначення систем моніторингу

4. У яких випадках використовують системи позалікарняного моніторингу?

5. Поясніть структуру системи моніторингу



Домашня телемедицина

Методичні рекомендації

для організації самостійної роботи студентів №3

з теми:

Комп’ютерні діагностичні системи.

 

 

Навчальна дисципліна «Основи медичної інформатики»

 

Спеціальність 5.12010102 “Сестринська справа”

 

Курс ІІ

 

Кількість навчальних годин – 2 год.

 

Викладач Перебейнос А.О.

 

 

Харків – 2012р.


І. Актуальність теми

Діагностика з погляду інформатики — процес виявлен­ня несправностей у певній системі. Несправність — це відхи­лення від норми. Таке трактування дає змогу з єдиних теоре­тичних позицій розглядати і несправність обладнання в тех­нічних системах, і захворювання живих організмів, і будь-які природні аномалії.

Процеси в медицині стали можливі для програмування вже наприкінці 50-х років XX сторіччя. З'явилися перші діагнос­тичні алгоритми — програми, у яких було використано баль­ний принцип кількісного оцінювання кожного симптому. Згодом з'являються діагностичні програми такого рівня, у яких алгоритм встановлення діагнозу наближений до мислен­ня лікаря, тобто вони мають такий програмний логічний апа­рат, що дає змогу порівняти з існуючим медичним досвідом симптоми, виявлені при обстеженні хворого, а також швидко виконати складну статистичну обробку клінічного матеріалу.

І І. Навчальна мета самостійної роботи:

Мати уяву про автоматизовані системи діагностики захворювань і прогнозування результатів лікування. Комп'ютерні діагностичні системи; скринінгові комп'ютерні діагностичні системи. (a=І)

 

IІІ. Матеріали самостійної роботи.

ІІІ.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:

Дисципліни Знати
Математика Теорія ймовірностей
Біофізика Медична електроніка
Клінічні дисципліни Діагностика захворювань

 

ІІІ.2. Зміст теми:

1. Комп’ютерні діагностичні системи (КДС): ймовірнісні консультативні та експертні.

2. Скринінгові системи

 

ІІІ.3. Рекомендована література:

Автор Назва Стор.
1. Л.О.Момоток та ін. Основи медичної інформатики 146-156
2. В.П. Омельченко, А.А. Демидова Практикум по медицинской инфоматике 217-240

 

ІІІ.4. Питання для самоконтролю:

1. Що називають автоматизованими системами діагностики захворювань і прогнозування результатів лікування.

2. Які ви знаєте комп'ютерні програми-тести (діагностичні системи).

3. Чим відрізняються скринінгові комп'ютерні діагностичні системи від звичайних.


1. Комп'ютерні діагностичні системи:


Методичні рекомендації

для організації самостійної роботи студентів №4

з теми:

Апаратне та програмне забезпечення комп’ютера.

 

 

Навчальна дисципліна «Основи медичної інформатики»

 

Спеціальність 5.12010102 “Сестринська справа”

 

Курс ІІ

 

Кількість навчальних годин – 2 год.

 

Викладач Перебейнос А.О.

 

 

Харків – 2012р.


І. Актуальність теми

У сучасному інформаційному суспільстві головним ресурсом стає інформація, надважливу роль починають відігравати створювання та використання інформаційних систем і новітніх інформаційних технологій. Інформаційна система (ІС) — це сукупність організаційних і технічних засобів для збирання, обробляння, зберігання, подавання та передавання інформації, потрібної користувачеві.

І І . Навчальна мета самостійної роботи:

Мати уяву про складові інформаційної системи; про функції апаратних і програмних складових ІС; про призначення операційних систем; про переваги ОС Windows (a=І)

 

IІІ. Матеріали самостійної роботи.

ІІІ.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:

Дисципліни Знати
Інформатика Апаратне та програмне забезпечення ПК
Фізика Хвильові процеси

 

ІІІ.2. Зміст теми:

1. Апаратне та програмне забезпечення (ПЗ) комп’ютера.

2. Операційні системи класу Windows

 

ІІІ.3. Рекомендована література:

Автор Назва Стор.
1. Л.О.Момоток та ін. Основи медичної інформатики 61-130
2. В.П. Омельченко, А.А. Демидова Практикум по медицинской инфоматике 7-48
3. О.Ю. Гаєвський Інформатика, 7-11 кл. 32-73

 

ІІІ.4. Питання для самоконтролю:

1. Назвіть апаратні компоненти інформаційної системи.

2. На які категорії поділяється програмне забезпечення інформаційних систем?

3. Назвіть відомі вам групи прикладних програм.

4. Для чого призначення оперативна пам’ять?

5. Якими є основні функції процесора?

6. Які пристрої розміщуються у системному блоці настільного ПК?

7. Назвіть можливості контекстного меню робочого стола.

8. Опишіть призначення і основні елементи панелі задач.


КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ №2

 

 


Методичні рекомендації

для організації самостійної роботи студентів №5

з теми:

Програма презентацій Power Point.

 

 

Навчальна дисципліна «Основи медичної інформатики»

 

Спеціальність 5.12010102 “Сестринська справа”

 

Курс ІІ

 

Кількість навчальних годин – 2 год.

 

Викладач Перебейнос А.О.

 

 

Харків – 2012р.


І. Актуальність теми

Залучення і збереження аудиторії - більш ніж половина справи при представленні інформації. Microsoft Office PowerPoint містить набір нових можливостей, забезпечених новим простим в роботі призначеним для користувача інтерфейсом, для розробки, розповсюдження, збереження і повторного використання створюваних професійних слайдів.

ІІ. Навчальна мета самостійної роботи:

Ознайомити з поняттям «презентація». Дати уявлення про загальні принципи роботи програми PowerPoint. Навчити самостійно створювати найпростішу презентацію. (a=І)

IІІ. Матеріали самостійної роботи.

ІІІ.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:

Дисципліни Знати
Інформатика ППП Microsoft Office, графічний редактор Paint
Математика Графіки. Графічне зображення табличних даних.
Фізика Механіка. Електричний струм
Англійська мова Технічний переклад

ІІІ.2. Зміст теми:

1. Програма презентацій Power Point у різних версіях Microsoft Office .

2. Створювання презентації для конференцій та доповідей з використанням графіка з мережі Інтернет або інших джерел

ІІІ.3. Рекомендована література:

Автор Назва Видання
1. Л.О.Момоток та ін. Основи медичної інформатики Київ, 2008 р.
2. В.П. Омельченко, А.А. Демидова Практикум по медицинской инфоматике Ростов-на-Дону, 2001г.
3. І.Є. Булах та ін.. Медична інформатика в модулях: практикум. Київ,«Медицина», 2009.
4. О.Ю. Гаєвський Інформатика, 7-11 кл. Київ, 2004 р.
5. Офіційний сайт Microsoft Office http://office.microsoft.com/uk-ua/  

ІІІ.4. Питання для самоконтролю:

1. Яке призначення має додаток Power Point?

2. Що можна отримати в результаті створення презентації?

3. Де ефективно застосовуються презентації?

4. Основні панелі Power Point Які дії можна виконати за допомогою панелей?

5. Як змінити фон слайду?

6. Як вставити картинку в презентацію?

7. Як настроїти анімацію тексту, картинки?

8. Як запустити презентацію на виконання?

9. Як створити декілька слайдів та налагодити перехід між ними?



Вікно PowerPoint

Вкладка Головна містить команди, які частіше всіх використаються при створенні і роботі із слайдами, наприклад, команди для додавання і видалення слайдів, вибору структури слайдів, вибору шрифтів і параметрів абзацу, додавання об'єктів WordАrt, а також пошуку тексту в певному слайді.

Вкладка Вставка дозволяє додавати в слайди ряд елементів - таблиць, зображень, діаграм, графіків, фігур Office, посилань, текстових об'єктів і роликів.

Вкладка Дизайн містить все необхідне для настройки зовнішнього вигляду презентації. Команди на цій вкладці призначені для вибору орієнтації сторінки, теми презентації, оформлення фону слайду і впорядковування об'єктів слайду.

Вкладка Анімація містить інструменти для додавання анімаційних об'єктів і звуків, ефектів переходу і вибору тимчасових інтервалів.

Вкладка Показ слайдів містить команди для настройки, репетиції і показу слайд-шоу. Тут також є команди для запису голосу, настройки здвоєних моніторів і зміни дозволу зображення.

Вкладка Рецензування містить інструменти для перевірки орфографії і тезаурус, а також засоби перекладу і дослідження. Крім того, тут ви знайдете команди для додавання, перегляду і обробки коментарів в документі.

Вкладка Вигляд містить набір різних опцій представлення презентації. З їх допомогою можна вибирати традиційні представлення PowerPoint, застосовувати сітку і лінійку, настроювати кольори і відтінки сірого, а також працювати з вікнами презентації.

Повзунок Масштаб в правому нижньому кутку вікна корисний при необхідності збільшити або зменшити певний елемент в презентації. У уявленні Звичайний, щоб розвернути поточний слайд до розміру вікна відображення, використовуйте інструмент Вписати слайд в поточне вікно.

Створення презентації

Тепер при створенні нової презентації в Office PowerPoint автоматично відображається набір ресурсів. Замість того, щоб клацати мишею на різних елементах панелі Нова презентація (як це було в Office PowerPoint 2003), при роботі з новим вікном Створення презентації пропонується набір опцій.

Відображення набору шаблонів в центральній панелі клацанням на категорії шаблону зліва.

Створення нової презентації «з нуля» за допомогою команди Нова презентація.

Вибір один з призначених для користувача шаблонів за допомогою команди Мої шаблони.

Побудова нової презентації на основі що вже є за допомогою команди існуючого документа.

Отримання порад, рекомендацій і інших шаблонів презентацій з Microsoft Office Online.

Оскільки в Office PowerPoint використовується файловий формат Microsoft Office Open XML, створювані файли не будуть сумісні з попередніми версіями PowerPoint. Це також відноситься до Microsoft Office Word і Microsoft Office Excel . Для обміну файлами у форматі Office PowerPoint з користувачами, що працюють в PowerPoint 2003, наприклад, можна зберігати презентацію у форматі PowerPoint 97-2003. Крім того, користувачі попередніх версій Office Word, Office Excel і Office PowerPoint можуть безкоштовно завантажити перетворювач файлів, що дозволяє відкривати файли, створені у версіях відповідних застосувань.

Вибір нової колірної схеми

Вибір колірної схеми – важке завдання для багатьох людей. Визначення вдалих колірних комбінацій часто здійснюється навмання користувачами, що не мають уявлення про основи дизайну. Office PowerPoint допомагає не винаходити велосипед і пропонує вже готові колірні комбінації. Ви можете вибрати наявну групу квітів (або створити свою власну), яка замінить кольори, присутні в поточній темі. При виборі колірної схеми в Office PowerPoint змін застосовуються до фону, до всіх таблиць, тексту і об'єктів, внаслідок чого формується злагоджений і зручний для сприйняття набір квітів.

Команда Кольору знаходиться в наборі команд Теми на вкладці Дизайн. Клацніть на стрілці списку Кольору, щоб відобразити галерею опцій. Наведіть покажчик миші на полі кольору, щоб з'ясувати, як даний колір виглядатиме в презентації. Знайшовши бажаний колір, клацніть на нім, щоб застосувати його до презентації.

Настройка стилів фону

Стилі – функція, що наявна у всіх ключових застосуваннях Microsoft Office System і дозволяє вибирати різні стилі, переглядати і застосовувати їх до слайдів одним клацанням миші. Набір стилів залежить від вибраного об'єкту. При роботі на вкладці Дизайн команда Стилі фону відкриває набір стилів фону, які можна застосовувати до поточного слайду або до всіх слайдів в презентації.

До фону слайдів можна застосовувати і інші стилі, для цього клацніть на команді Формат фону в галереї Стилі фону. У діалоговому вікні, що з'явилося, Формат фону можна вибрати зображення або текстуру для фону. Крім того, можна також внести зміни в кольори фону, вибравши нову колірну схему.

Додавання гіперпосилань

За допомогою гіперпосилань можна переходити від одного слайда до іншого, до розташування в локальній мережі або в Інтернеті або навіть до іншого файлу або програми.

Виділіть текст, після клацання якого має активуватися гіперпосилання.

Також можна виділити об'єкт (наприклад, картинку або рисунок SmartArt).

На вкладці Вставлення у групі Посилання клацніть команду Гіперпосилання.

У діалоговому вікні Додавання гіперпосилання натисніть у розділі Зв'язати з кнопку, яка відповідає бажаному місцю призначення гіперпосилання (тобто місцю, куди воно спрямовує користувача).

Наприклад, щоб перейти до іншого слайда в цій презентації, натисніть кнопку місцем у документі.

Знайдіть і клацніть місце призначення гіперпосилання, внесіть необхідні зміни в полях Текст і Адреса та натисніть кнопку ОК.

Створення бібліотек слайдів

Щоб можна було використовувати представлену інформацію як вміст інших презентацій, можна зберігати слайди в бібліотеці слайдів і додавати їх (з адаптацією оформлення під тему нової презентації) в створювану презентацію.

Порада. Рекомендується створювати слайди з інформацією, часто використовуваною при обміні діловою інформацією, наприклад, це може бути опис цілей і завдань компанії, організаційна діаграма, контактна інформація або умови прийому на роботу. після цього слайди слід зберігати в бібліотеці слайдів, щоб надалі їх можна було швидко вставляти в створювані презентації.

Щоб зберегти презентацію в бібліотеці слайдів для повторного використання слайдів надалі, відкрийте меню Файл, наведіть покажчик миші на пункт Опублікувати і виберіть Опублікувати слайди. У діалоговому вікні Публікація слайдів відзначте слайди, які слід зберегти в бібліотеці, натисніть Огляд, щоб вибрати теку, в якій будуть збережені слайди, після чого натисніть Опублікувати.

Переваги XML

У Microsoft Office System формат Microsoft Office open XML використовується як формат за умовчанням для всіх застосувань. Файли, що зберігаються в Office PowerPoint , мають розширення .pptx. Збереження файлів у форматі XML має безліч переваг. По-перше, XML дозволяє розділяти дані і форматування таким чином, що інформація, що вводиться в одному застосуванні, може бути легко використана в інших формах. По-друге, файли XML мають набагато менший розмір, ніж файли в традиційних форматах, особливо це стосується документів з великою кількістю графічних елементів, наприклад, презентацій Office призначена для вибору слайдів з метою додавання їх в презентацію PowerPoint, тому файли Office PowerPoint значно менше, прості в управлінні, завантаженні і розповсюдженні.

Групові презентації

Сучасний діловий світ стає все більш мобільним. Ми більше не прив'язані до робочих місць (або, принаймні, не засиджуємося на робочому місці дуже довго) при необхідності завершити роботу над проектом або презентацією. Office PowerPoint передбачає декілька різних способів продовження відкладеної роботи над презентаціями, знаходячись в офісі або на іншому континенті.


КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ №2

 

 


Методичні рекомендації

для організації самостійної роботи студентів №6

з теми:

Текстовий процесор Microsoft Word.

 

 

Навчальна дисципліна «Основи медичної інформатики»

 

Спеціальність 5.12010102 “Сестринська справа”

 

Курс ІІ

 

Кількість навчальних годин – 2 год.

 

Викладач Перебейнос А.О.

 

 

 

Харків – 2012р.


І. Актуальність теми

Вся інформація, що використається в системі охорони здоров'я, може бути умовно розділена на наступні групи: наукова інформація,  медична документація, статистична інформація, економічна інформація, рекламна інформація.

Важливе місце в цій класифікації займає медична документація, оскільки правильне ведення цієї документації, а також об'єктивний аналіз дозволяють визначити потреби населення в медичній допомозі, її плануванні, організації й керуванні службами охорони здоров'я.

ІІ. Навчальна мета самостійної роботи:

Мати уяву про різновиди медичної документації; стандарти медичних документів; форму подання медичної інформації (a=І)

IІІ. Матеріали самостійної роботи.

ІІІ.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:

Дисципліни Знати
Інформатика Текстовий і табличний процесори.
Сестринська справа Ведення медичної документації

ІІІ.2. Зміст теми:

1. Текстові процесори різних версій Microsoft Office та їх можливості

ІІІ.3. Рекомендована література:

Автор Назва Стор.
1. В.П. Омельченко, А.А. Демидова Практикум по медицинской инфоматике 85-116
2. І.Є. Булах та ін.. Медична інформатика в модулях: практикум. 8-26
3. О.Ю. Гаєвський Інформатика, 7-11 кл. 211-254
4. Офіційний сайт Microsoft Office http://office.microsoft.com/uk-ua/  

ІІІ.4. Питання для самоконтролю:

1. Виконання яких функцій забезпечує текстовий процесор Word?

2. У якому вигляді можуть бути представлені графічні зображення статистичних даних?

3. Як застосовується табличний метод розробки матеріалу?

4. Як здійснюється пошук необхідних даних?

5. Як здійснюється додавання художніх ефектів до зображень

 


 


Склад Microsoft Office

Будь-яке підприємство зіштовхується з проблемою автоматизації роботи окремих співробітників і цілих підрозділів. Перша проблема при цьому — як вибрати відповідні програмні продукти. Адже з документами працюють різні люди, а документи часто складаються з різних частин, включаючи тексти, числа, таблиці, графіки, діаграми, малюнки, навіть звук або відео.

Сьогодні все це можливо завдяки створеному компанією Microsoft сімейству програм для підтримки офісної діяльності Microsoft Office. Останньою версією цього пакета є Microsoft Office, випущений у 2010 р.

Комплект програмних продуктів Microsoft Office включає кілька додатків, що утворюють єдине середовище для обробки будь-якої інформації. До складу Microsoft Office входить потужний текстовий процесор Microsoft Word, електронне таблиці Microsoft Excel, засіб для підготовки і демонстрації презентацій Microsoft PowerPoint, а також інструмент організації й планування роботи Microsoft Outlook. Крім того, існує професійна версія Microsoft Office, до якої, крім переліченим додатків, входить система управління базами даних (СУБД) Microsoft Access.

Microsoft Word — потужний текстовий редактор, що дозволяє швидко створити документ будь-якої складності з розрізнених заміток і довести до досконалості інформаційний бюлетень або брошуру.

Це вже загальновизнано — редактор Word фірми Microsoft є сьогодні найпопулярнішою у світі програмою. Word начинений «швидкими» командами і найсучаснішими засобами, такими як вбудована програма перевірки правопису і словник синонімів, що допомагають вам грамотно складати документи, і готові шаблони, які дозволяють вам об'єднувати окремі замітки, листи, рахунки й брошури без надмірних зусиль.

 

Вступ

 

Перші комп’ютери і перші програми для них були спроектовані заради розв’язання фізичних та математичних задач. Проте дуже швидко користувачі ЕОМ виявили їх корисність для підготовки друкованих документів. Спочатку це були результати обчислень, записи програм, а згодом і звичайні тексти "людською", а не машинною мовою. Так з’явилися перші редактори текстів.

Розвиток обчислювальної техніки поступово дозволяв перекладати на плечі програм усе більше й більше функцій людини по підготовці різноманітних документів: розміщення та оформлення тексту, перевірка орфографії та граматики, побудова складних графічних об’єктів тощо. Такі програми стали настільки потужними та важливими, що їх, на відміну від редакторів, стали називати текстовими процесорами.

Текстовий процесор Microsoft Word, за результатами широкого опитування фахівців усього світу, відомий журнал "PC World" у 2007 році, вже в котрий раз, визнав найкращим у відповідній категорії. Word - один із програмних продуктів фірми Microsoft, мабуть, найпоширеніший у світі, входить до складу інтегрованої системи Microsoft Office і працює у середовищі Microsoft Windows. Широкому використанню Word сприяють також вбудовані в нього засоби перетворення файлів, створених іншими текстовими редакторами, в файли формату Word і навпаки. Mіcrosoft Word дає можливість створювати й редагувати документи, розміщати в них малюнки й таблиці, змінювати оформлення абзаців і шрифти, готовити документ до друку.

Методичні рекомендації

для організації самостійної роботи студентів №7

з теми:

Електронні таблиці Microsoft Excel.

 

 

Навчальна дисципліна «Основи медичної інформатики»

 

Спеціальність 5.12010102 “Сестринська справа”

 

Курс ІІ

 

Кількість навчальних годин – 2 год.

 

Викладач Перебейнос А.О.

 

 

Харків – 2012р.


І. Актуальність теми

Інформаційні процеси наявні в усіх областях медицини й охорони здоров’я. Важливою складовою інформаційних про­цесів є інформаційні потоки. Від їх впорядкованості залежить чіткість функціонування галузі в цілому й ефективність управ­ління нею. Табличний процесор Excel розглядає таблицю даних як спи­сок, з яким можна здійснювати низку операцій — сортування, фільтрацію тощо, якщо дані в таблиці організовані за ознакою однорідності, а саме: кожен стовпчик містить дані одного типу.

ІІ. Навчальна мета самостійної роботи:

Ознайомитися з новими версіями MS Excel; з будовою та застосуванням МІС засобами електронних таблиць. (a=І)

IІІ. Матеріали самостійної роботи.

ІІІ.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:

Дисципліни Знати
Інформатика Текстовий і табличний процесори.
Сестринська справа Ведення медичної документації

ІІІ.2. Зміст теми:

1. Електронні таблиці різних версій Microsoft Office та їх можливості.

2. Використання ЕТ у МІС

ІІІ.3. Рекомендована література:

Автор Назва Стор.
1. Л.О.Момоток та ін. Основи медичної інформатики 40-58
2. В.П. Омельченко, А.А. Демидова Практикум по медицинской инфоматике 85-116, 241-256
3. І.Є. Булах та ін.. Медична інформатика в модулях: практикум. 144-160
4. О.Ю. Гаєвський Інформатика, 7-11 кл. 256-300
5. Офіційний сайт Microsoft Office http://office.microsoft.com/uk-ua/  

ІІІ.4. Питання для самоконтролю:

1. Як виконати сортування даних таблиці за одним ключем?

2. Як виконати сортування даних таблиці за двома, трьома ключами?

3. Як виконати вибірку даних з таблиці за умови однозначної відповідності даних критерію пошуку?

4. Як виконати вибірку даних з таблиці за умови однозначної відповідності фрагмента даних критерію пошуку?

5. Як виконати вибірку даних з таблиці за умови числових не­рівностей?

6. Проаналізуйте переваги ведення медичної документації за допомогою ПК.

7. Виділіть переваги та недоліки паперової медичної картки.

8. Дайте характеристику принципам побудови електронної медичної картки.

9. Опишіть систему медичного документообігу закладів охорони здоров’я.


КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ №2

 

 


Методичні рекомендації

для організації самостійної роботи студентів №8

з теми:

СУБД Microsoft Access.

 

 

Навчальна дисципліна «Основи медичної інформатики»

 

Спеціальність 5.12010102 “Сестринська справа”

 

Курс ІІ

 

Кількість навчальних годин – 2 год.

 

Викладач Перебейнос А.О.

 

 

Харків – 2012р.


І. Актуальність теми

Проблема обробки великих обсягів інформації вже давно є однією з найболючіших проблем організації системи охорони здоров’я України. У структурі майже кожного лікувального за­кладу існує низка центрів, куди надходить інформація, яку слід зберігати та обробляти. Знання теорії баз даних та відповідні навички розробки баз даних майбутнього медичного працівника спрямовані на вирішення актуальних проблем вибору оптимальних способів зберігання та обробки великих обсягів даних у роботі лікуваль­ного закладу.

ІІ. Навчальна мета самостійної роботи:

Ознайомитися з новими версіями MS Access; з застосуванням МІС засобами СУБД. (a=І)

IІІ. Матеріали самостійної роботи.

ІІІ.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:

Дисципліни Знати
Інформатика Системи управління базами даних
Сестринська справа Ведення медичної документації

ІІІ.2. Зміст теми:

1. Сучасні СУБД різних версій Microsoft Office та їх можливості.

2. Використання СУБД у МІС

ІІІ.3. Рекомендована література:

Автор Назва Стор.
1. В.П. Омельченко, А.А. Демидова Практикум по медицинской инфоматике 183-216
2. І.Є. Булах та ін.. Медична інформатика в модулях: практикум. 27-54, 192-201
3. О.Ю. Гаєвський Інформатика, 7-11 кл. 301-332
4. Офіційний сайт Microsoft Office http://office.microsoft.com/uk-ua/  

ІІІ.4. Питання для самоконтролю:

1. Дайте визначення бази даних.

2. Дайте визначення системи управління базами даних (СУБД).

3. Розкажіть про види СУБД.

4. Поясніть основні функції систем управління базами даних.

5. Наведіть приклади основних напрямків застосування СУБД у медицині.

 


КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ №2

 

 


Методичні рекомендації

для організації самостійної роботи студентів №9

з теми:

Модернізація апаратного забезпечення.

 

 

Навчальна дисципліна «Основи медичної інформатики»

 

Спеціальність 5.12010102 “Сестринська справа”

 

Курс ІІ

 

Кількість навчальних годин – 4 год.

 

Викладач Перебейнос А.О.

 

 

Харків – 2012р.


І. Актуальність теми

Знання апаратного забезпечення ПК і супутніх засобів є складовою комп’ютерної грамотності і етики, яка дає загальні уявлення про структуру і принципи роботи ПК, методи модернізації і досягнення максимальної ефективності використання. Вивчення принципів роботи електронно-обчислювальної техніки, периферійного апаратного забезпечення і офісної техніки розвивають у студентів інженерне мислення.

ІІ. Навчальна мета самостійної роботи:

Мати уяву про сучасне апаратне та програмне комп’ютерне забезпечення, про новітні технології у обчислювальній техніці (a=І)

IІІ. Матеріали самостійної роботи.

ІІІ.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:

Дисципліни Знати
Інформатика Апаратне та програмне забезпечення ПК
Фізика Хвильові процеси

ІІІ.2. Зміст теми:

1. Hardware, поступова модернізація.

2. Портативні ПК, класи ноутбуків, нетбуків.

3. Software —сучасне логічне продовження апаратного забезпечення

ІІІ.3. Рекомендована література:

Автор Назва Стор.
1. Л.О.Момоток та ін. Основи медичної інформатики 61-130
2. В.П. Омельченко, А.А. Демидова Практикум по медицинской инфоматике 7-48
3. О.Ю. Гаєвський Інформатика, 7-11 кл. 32-73
4. Сайти http://computerllk.ucoz.ua/publ/aparatne_zabezpechennja_pk/1-1-0-8    

ІІІ.4. Виконати доповідь на одну із тем.

 


КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ №2

 

 


Методичні рекомендації

для організації самостійної роботи студентів №10

з теми:

Статистичний аналіз у науково-дослідницькій роботі студентів.

 

 

Навчальна дисципліна «Основи медичної інформатики»

 

Спеціальність 5.12010102 “Сестринська справа”

 

Курс ІІ

 

Кількість навчальних годин – 4 год.

 

Викладач Перебейнос А.О.

 

 

Харків – 2012р.


І. Актуальність теми

Раніше ми вивчали функціональну залежність між величинами. Якщо говорити про випадкові величини, то залежність між ними може бути не тільки функціональною. Наприклад, з віком ріст дітей збільшується, тобто очевидним є існування залежності між ростом і віком дітей. Разом з тим, ця залежність не є функціональною, тому що при тому самому значенні величини вік величина ріст у різних дітей приймає істотно різні значення. Очевидно, що величина росту при заданому віці є безперервною випадковою величиною, що має деякий розподіл. Отже, залежність між величинами в цьому випадку полягає в тім, що кожному значенню однієї випадкової величини відповідає певний закон розподілу іншої величини. При цьому говорять уже не просто про щільність імовірності випадкової величини, а про її умовну щільність імовірності.

ІІ. Навчальна мета самостійної роботи:

Мати уяву про методи математичної статистики для опрацювання кількісної медичної інформації. Навчитись проводити кореляційний аналіз; готувати медичні дані для обробки на ЕОМ. (a=І)

IІІ. Матеріали самостійної роботи.

ІІІ.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:

Дисципліни Знати
Математика Функціональна залежність. Графіки функцій. Елементи теорії ймовірностей.
Інформатика Робота з електронними таблицями.
Соціологія Статистичні дані

ІІІ.2. Зміст теми:

1. Елементарні статистичні характеристики та їх зміст у медицині.

2. Статистичний аналіз у науково-дослідницькій роботі студентів

ІІІ.3. Рекомендована література:

Автор Назва Стор.
1. Л.О.Момоток та ін. Основи медичної інформатики 30-60
2. В.П. Омельченко, А.А. Демидова Практикум по медицинской инфоматике 49-84
3. І.Є. Булах та ін.. Медична інформатика в модулях: практикум. 76-90

ІІІ.4. Питання для самоконтролю:

1. Що відтворює медична статистика?

2. Які функції середнього медичного фахівця у статистичних дослідженнях?

3. Яке значення мають статистичні методи обробки даних у медицині?

4. Назвіть елементарні статистичні характеристики.

5. За допомогою яких програмних продуктів обчислюються статистичні параметри?


КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ №2

 


Методичні рекомендації

для організації самостійної роботи студентів №11

з теми:

Застосування медичних приладо-комп’ютерних систем.

 

Навчальна дисципліна «Основи медичної інформатики»

 

Спеціальність 5.12010102 “Сестринська справа”

 

Курс ІІ

 

Кількість навчальних годин – 5 год.

 

Викладач Перебейнос А.О.

 

 

 

Харків – 2012р.


І. Актуальність теми

Одним із напрямків інформатизації охорони здоров'я є комп'ютеризація медичної апаратури. Саме комп'ютерна техніка, інтегрована в медицину, допомагала вирішувати найскладніші діагностичні проблеми.

На сьогодні МПКС застосовують у різних медичних галузях: кардіології, хірургії, терапії, гастроентерології, онкології, педіатрії, тобто там, де потрібні сучасні методи діагностики й моніторингу.

І І. Навчальна мета самостійної роботи:

Розширити знання про світові комп’ютерні методи обстеження та лікування (a=І)

IІІ. Матеріали самостійної роботи.

ІІІ.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:

Дисципліни Знати
Математика Теорія ймовірностей
Біофізика Медична електроніка
Клінічні дисципліни Діагностика захворювань

ІІІ.2. Зміст теми:

1. Історична довідка щодо провідних галузей застосування медичних приладо-комп’ютерних систем.

2. Комп’ютерні системи дозиметричного планування в онкології

ІІІ.3. Рекомендована література:

Автор Назва Стор.
1. Л.О.Момоток та ін. Основи медичної інформатики 157-187
2. І.Є. Булах та ін.. Медична інформатика в модулях: практикум. 65-75

ІІІ.4. Питання для самоконтролю:

1. Які МІС називаються МПКС?

2. Назвіть основні складові МПКС.

3. Назвіть чотири основних напрямки МПКС.

4. Які чинники посприяли появі МПКС?

5. Назвіть лауреатів Нобелівської премії — основополож­ників МПКС для візуальних методів дослідження.

6. У якій сфері застосовують СДП?

7. Перерахуйте основні завдання, які вирішують СДП.

8. Які медичні дані вводять у СДП для вирішення її за­вдань?

9. У який спосіб можна ввести анатомічну інформацію в систему?

10. Назвіть особливості СДП останніх поколінь.

 



Методичні рекомендації

для організації самостійної роботи студентів №1

з теми:

Історія розвитку медичної інформатики.

 

 

Навчальна дисципліна «Основи медичної інформатики»

 

Спеціальність 5.12010102 “Сестринська справа”

 

Курс ІІ

 

Кількість навчальних годин – 4 год.

 

Викладач Перебейнос А.О.

 

 

 

 

Харків – 2012р.


І. Актуальність теми

Стрімкий розвиток та поширення обчислювальної техніки послужили передумовами до появи нового розділу науки про автоматичну обробку наукової інформації, названого інформа­тикою. Термін "інформатика" з'явився в 1966 році у Франції: Французька академія прийняла його замість терміну "обробка інформації". З того часу він став широко використовуватися в Європі.

Для того щоб медична інформація була зрозумілою всім (людям та комп'ютерам), розробляють стандарти медичних да­них. Стандарти даних є єдиними вимогами до оформлення, зберігання та передачі медичних даних. Вони необхідні для ефективного спілкування із зарубіжними колегами. Стандарти даних дають змогу здійс­нювати активний пошук інформації в базах даних, оператив­ний та коректний статистичний аналіз.

ІІ. Навчальна мета самостійної роботи:

Ознайомитись, з історією розвитку обчислювальної техніки, знати про досягнення попередніх поколінь вчених та винахідників; зміст понять медичної інформації та основи оброблення й аналізу;використання деяких стандартів медичних даних; (a=І)

IІІ. Матеріали самостійної роботи.

ІІІ.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:

Дисципліни Знати
Всесвітня історія Історія розвитку європейських країн у ХХ сторіччі
Математика Арифметичні дії
Фізика Механіка. Електричний струм
Англійська мова Технічний переклад

ІІІ.2. Зміст теми:

1. Історична довідка про розвиток медичної інформатики. Стандарти медичних даних в Україні.

2. Медична статистика в Україні.

ІІІ.3. Рекомендована література:

Автор Назва Стор.
1. Л.О.Момоток та ін. Основи медичної інформатики 10-35, 188-190
2. І.Є. Булах та ін.. Медична інформатика в модулях: практикум. 55-64, 162-172

ІІІ.4. Питання для самоконтролю:

1. Назвіть етапи становлення медичної інформатики як науки.

2. Які завдання вирішує медична інформатика?

3. Коли і де виник термін "інформатика"?

4. Назвіть структуру медичної інформатики.

5. Чим відрізняється комп'ютеризація охорони здоров'я від її інформатизації?

6. Назвіть основні стандарти медичних даних

7. Як відбувається обробка даних для медичної статистики


Історична довідка про розвиток медичної інформатики.

Термін "інформатика" в нашій країні "прижився" не відра­зу. Спочатку дослідження, пов'язані з використанням інфор­мації в автоматичних системах управління, назвали кіберне­тикою, і цей термін став надалі синонімом інформатики.

Кібернетика виникла в кінці 40-х років XX століття, коли Норберт Вінер вперше висловив припущення, що системи уп­равління в живих, неживих і штучних системах володіють ба­гатьма загальними рисами. Початком народження кібернети­ки можна вважати час виходу в світ книги "Кібернетика", опублікованої в 1948 році Н. Вінером. Сам Н. Вінер у цій книзі вказував на попереднє авторство ідей нової науки, що припису­валися відомим фізикам: "Навіть до Ньютона подібні пробле­ми стояли перед фізикою, особливо в роботах Пьєра Ферма, Хрістіана Гюйгенса та Готфріда Вільгельма Лейбніца... Цей термін (кібернетика) вже використаний раніше Андре Ампе­ром".

Ідеї кібернетики спрямовані на побудову нової "загальної теорії управління", результати якої могли б використовувати­ся в найрізноманітніших системах, зокрема в біології та меди­цині. Процеси автоматизації різних систем (суть кібернетики) превалювали над інформаційними, тоді як останні набували самостійнішого характеру.

З позиції кібернетики медицину загалом можна схаракте­ризувати як науку, що вивчає методи штучного управління хворим організмом з метою повернення його до норми.

Стрімкий розвиток та поширення обчислювальної техніки послужили передумовами до появи нового розділу науки про автоматичну обробку наукової інформації, названого інформа­тикою. Термін "інформатика" з'явився в 1966 році у Франції: Французька академія прийняла його замість терміну "обробка інформації". З того часу він став широко використовуватися в Європі.

Поступово кібернетика як наука про управління різними системами відокремилася як цілком незалежний науковий на­прям, проте саме вона є прародителькою інформатики і зокре­ма медичної інформатики. Паралельно з медичною інформати­кою виникла і кібернетична медицина — новий напрям у ме­дичній науці, що вирішує питання медичної робототехніки, протезування та інші завдання, засновані на законах управлін­ня та зворотного зв'язку. Кібернетична медицина і нині тісно переплітається з медичною інформатикою: один і той самий об'єкт може розглядатися з різних точок зору — з кібернетич­ної та медичної.

Треба зазначити, що першість у формуванні нової науки — медичної інформатики — належить одночасно багатьом за­рубіжним та вітчизняним першовідкривачам. Ентузіасти від науки були завжди, і історія медичної інформатики налічує їх численну кількість серед лікарів, інженерів, математиків, фа­хівців з обчислювальної техніки, керівників медичних закла­дів, які самостійно втілювали нові комп'ютерні технології. Не секрет, що безперечне лідерство в розвитку обчислювальної техніки та застосуванні її в медицині належало США і Японії. Варто врахувати і той факт, що кібернетика на початку її становлення розцінювалася на території колишнього Радянсь­кого Союзу як псевдонаука, що є однією з причин істотного від­ставання в розвитку вітчизняної медінформатики (кібернети­ки) порівняно з технічно розвинутими країнами.

Початок розвитку вітчизняної медінформатики можна від­нести до кінця 50-х — початку 60-х років XX століття. У той період кількість ЕОМ (високовартісні та громіздкі машини) в країні була надзвичайно обмеженою і жоден медичний заклад їх не мав у своєму розпорядженні. Проте деякі медичні завдан­ня розв'язувалися на крупних Обчислювальних центрах, у яких медичні заклади орендували машинний час. Перші ра­дянські лабораторії у деяких інститутах Академії Наук СРСР за допомогою ЕОМ займалися питаннями медичної кібернети­ки, статистичною обробкою медичних даних та їх аналізом. Реалізовувалися ідеї стикування медичної апаратури з ЕОМ, створення моніторингових систем у космічній медицині. Пер­ші кроки в галузі дистанційної діагностики на базі космонав­тики привели до появи перших діагностичних програм. Поча­ли успішно проводитися роботи з автоматичного аналізу кри­вих біологічних параметрів людини (електрокардіографія (ЕКГ), електроенцефалографія (ЕЕГ) тощо). У 1956 році було створено першу модель діагностичної ЕОМ, у 1957 році на Всес­вітній виставці в Брюсселі демонструвалась модель людської руки, яка управлялась головним мозком, створена групою мос­ковських інженерів. Піонерами розвитку медичної кібернети­ки в СРСР стали кардіохірурги, які зіткнулися з труднощами діагностики та хірургічного лікування вад серця. Багато кібер­нетичних методик розробив вітчизняний лікар М. М. Амосов, який застосував обчислювальну техніку під час проведення об­стежень та операцій.

У 70—80-х роках з'являються перші моніторно-комп'ютерні системи для стеження за станом хворих та автоматизована сис­тема забезпечення ухвалення рішень (прообраз експертної сис­теми).

У другій половині 80-х років з появою ПК завдяки їх ком­пактності та доступності процес інформатизації медицини на­був лавиноподібного характеру. ПК з'явилися практично в усіх медичних науково-дослідних інститутах і крупних ліку­вально-профілактичних закладах (ЛПЗ). Значно поширюють­ся різноманітні комп'ютерні системи для функціональних до­сліджень. Починають розробляти та впроваджувати в прак­тичну охорону здоров'я медичні інформаційні системи (МІС).

Наприкінці 70-х — на початку 80-х років у розвитку світо­вої медицини відбувається якісно новий стрибок — створюють­ся обчислювальні візуальні комплекси, за допомогою яких стає можливим досліджувати внутрішні органи людини в реаль­ному часі, їх практичне застосування вже нікого не залишає байдужим. Медична комп'ютерна техніка поступово витісняє інвазивні методи дослідження. Томографи, електронні термо­графи, ультразвукові луна-камери, системи моделювання — ці винаходи дають поштовх подальшому вдосконаленню та про­гресу. Комп'ютерну техніку широко впроваджують у медици­ну й успішно вирішують багато завдань.

Створення програмного забезпечення в галузі статистичної обробки даних та оснащення цими модулями популярних елек­тронних таблиць від­крили нові можливості для проведення різних досліджень в галузі доказової медицини. Лікарі почали користуватися гото­вими пакетами програм, минаючи обтяжливі обчислення вруч­ну.

На початку 90-х років з народженням мережі Інтернет від­булася фактична стандартизація засобів обчислювальної тех­ніки в системі охорони здоров'я, виникають та реалізу­ються ідеї передачі та обміну медданими, тобто зароджується могутній напрям медінформатики — телематика. Одним із розділів нового напряму є телемедицина.


Сучасний стан і основні напрямки розвитку медичної інформатики в Україні

Україна істотно відстає від країн Європейського Союзу в га­лузі інформатизації системи охорони здоров'я: повільно впро­ваджуються інформаційні технології, обмежено інвестуються капіталовкладення, освоєння медичними працівниками ком­п'ютерних технологій значно відстає від темпів їх упроваджен­ня в медицину.

Щоб говорити про завдання інформатизації системи охоро­ни здоров'я, слід з'ясувати, що таке комп'ютеризація та інфор­матизація цієї галузі.

Комп'ютеризація охорони здоров'я — це оснащення ПК усіх робочих місць співробітників ЛПЗ та органів управління системою охорони здоров'я, пов'язаних з уведенням, обробкою та отриманням інформації. Достатньо пригадати, що ще в 1985 році кожний ЛПЗ України рідко мав по одному ПК. Сьогодні кожний ЛПЗ оснащено кількома комп'ютерами. Говорити про достатню комп'ютеризацію охорони здоров'я можна тоді, коли ПК буде забезпечено всі кабінети лікарів ЛПЗ усіх рівнів, включаючи сільські ФАПи.

Кількість ПК у всьому світі сьогодні перевищує 1 млрд. За даними Міжнародного телекомунікаційного союзу Україна займає 100-е місце щодо забезпечення населення ПК.

Інформатизація охорони здоров'я — це процес освоєння інформаційних технологій, інтегрованих у медицину.

Інформатизація охорони здоров'я є складовою державної політики та направлена на ефективне вирішення невідкладних і перспективних завдань розвитку охорони здоров'я. Для її вирішення було створено державну програму — Концепцію ін­форматизації охорони здоров'я на 2006—2010 роки, яка виз­начає пріоритети, мету, напрями, фінансове забезпечення та прогноз результатів виконання.





Рекомендуемые страницы:


Последнее изменение этой страницы: 2019-04-10; Просмотров: 46; Нарушение авторского права страницы


lektsia.com 2007 - 2019 год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! (0.15 с.) Главная | Обратная связь