Товарів у зовнішній торгівлі

При укладанні зовнішньоторговельного контракту важливо визначитися, хто буде нести витрати по транспортуванні вантажу від продавця до покупця. У загальному вигляді ці витрати можна розподілити наступним чином ( табл. 6.1.)

 

Таблиця 7.1

Порядок відшкодування транспортних витрат при поставці товарів у зовнішній торгівлі

Умови Інко-термс	Витрати експортера	Витрати імпортера
1	2	3
ЕХW	– усі витрати щодо товару до моменту, коли його надають у розпорядження покупця	– навантаження; – сплата всіх офіційних платежів, передбачених під час експорту товарів; – страхування товару; – перевантаження на транспортний засіб перевізника; – оплата послуг із транспортування; – перевантаження на транспорт покупця; – сплата імпортного мита; – доставка від транспорту перевізника; – розвантаження у покупця
FСА	– витрати щодо товару до моменту, коли його буде поставлено перевізнику згідно з пунктом «Поставка товару»; – оп-лата витрат, пов'язаних з митними формальностями, а також усіх митних зборів, податків та інших офіційних зборів, що сплачуються під час експорту товару		– доставка до перевізника; – сплата експортного мита; – страхування товару; – переванта-ження на транспортний засіб перевізника; – оплата послуг з транспортування; – перевантажен- ня на транспорт покупця; – сплата імпортного мита; – розвантаження у покупця
FAS	– пакування; – навантаження; – доставка до перевізника (поставити товар уздовж борту судна); – отримання експортної ліцензії, сплата експортного мита (за проханням та за рахунок покупця)		– страхування товару; – перевантаження на транспортний засіб перевізника; – перевантаження на транспорт покупця; – сплата імпортного мита; – доставка від транспорту перевізника; – розван- таження у покупця
FОВ	– пакування; – навантаження; – доставка до перевізника; – сплата митних зборів, податків, інших зборів, передбачених під час експорту товарів; – перевантаження на транспортний засіб перевізника		– страхування товару; – оплата послуг з транспортування; – перевантаження на транспорт покупця; – сплата імпортного мита; – доставка від транспорту перевізника; – розвантаження у покупця
СAF	– пакування; – навантаження; – доставка до перевізника; – сплата всіх офіційних платежів, передбачених під час експорту товарів; – перевантаження на транспортний засіб перевізника; – оплата послуг з транспортування		– страхування товару; – перевантаження на транспорт покупця; – сплата імпортного мита; – доставка від транспорту перевізника; – розвантаження у покупця
СІF	– пакування; – навантаження; – доставка до перевізника; – сплата всіх офіційних платежів, передбачених під час експорту товарів; – страхування товару; перевантаження на транспортний засіб перевізника; оплата послуг з транспортування		– перевантаження на транспорт покупця; – сплата імпортного мита; – доставка від транспорту перевізника; – розвантаження у покупця

 

 

Продовження таблиці 7.1

1	2	3
СРТ	– пакування; – навантаження; – доставка до перевізника; – сплата всіх офіційних платежів, передбачених під час експорту товарів; – перевантаження на транспорт- ний засіб перевізника; – оплата послуг з транспортування	– страхування товару; – перевантаження на транспорт покупця; – сплата імпортного мита; – доставка від транспорту перевізника; – розвантаження у покупця
СIР	– пакування; – навантаження; – доставка до перевізника; – сплата всіх офіційних платежів, передбачених під час експорту товарів; – страхування товару; – перевантаження на транспортний засіб перевізника; – оплата послуг з транспортування	– перевантаження на транспорт покупця; – сплата імпортного мита; – доставка від транспорту перевізника; – розвантаження у покупця
DАF	– пакування; – навантаження; – доставка до перевізника; – сплата всіх офіційних платежів, передбачених під час експорту товарів; – перевантаження на транспортний засіб перевізника; – оплата послуг з транспортування	– перевантаження на транспорт покупця; – сплата імпортного мита; – доставка від транспорту перевізника; – розвантаження у покупця
DЕS	– пакування; – навантаження; – доставка до перевізника; – сплата всіх офіційних платежів, передбачених під час експорту товарів; – страхування товару; – перевантаження на транспортний засіб перевізника; – оплата послуг з транспортування	– перевантаження на транспорт покупця; – сплата імпортного мита; – доставка від транспорту перевізника; – розвантаження у покупця
DEQ	– пакування; – навантаження; – доставка до перевізника; – сплата експортного мита; – перевантаження на транспортний засіб перевізника; – оплата послуг з транспортування; – перевантажен- ня на транспорт покупця; – сплата імпортного мита	– доставка від транспорту перевізника; – розвантаження у покупця
DDU	– пакування; – навантаження; – доставка до перевізника; – сплата всіх офіційних платежів, передбачених під час експорту товарів; – перевантаження на транспортний засіб перевізника; – оплата послуг з транспортування; – перевантаження на транспорт покупця
DDP	– пакування; – навантаження; – доставка до перевізника; – сплата всіх офіційних платежів, передбачених під час експорту товарів; – перевантаження на транспортний засіб перевізника; – оплата послуг з транспортування; – перевантаження на транспорт покупця; – сплата імпортного мита; – доставка від транспорту перевізника; – розвантаження у покупця

 

Дані про вартість фрахту і страхування беруться зі спеціальних даних транспортно-експедиторських організацій. Розрахункова вартість фрахту та страхування не перевищує 12-15 %.

Ц_cif = (Ц_фоб + Ф) * А                                         (6.1)

Ц_cif, Ц_фоб – ціни на продукцію з урахуванням транспортування на умовах CIF і ФОБ;

Ф – вартість фрахту (перевезення від порту відправлення до порту призначення);

А – ставка страхування вантажу під час перевезення водним шляхом.

5. Оптимізація умов постачання

Підприємства, здійснюючи зовнішньоекономічну діяльність та укладаючи різні договори (контракти), пов'язані з продажем або придбанням товарів, повинні пам'ятати про те, що різні базисні умови поставки, які застосовуються у таких договорах (контрактах), по-різному впливатимуть на юридичні, податкові та бухгалтерські ас­пекти їхньої господарської діяльності.

У зв'язку з цим виникає питання: чи існує можливість оптимізації оподаткування імпортних операцій шляхом застосування тих чи інших базисних умов поставки?

Оскільки основною метою діяльності будь-якого підприємства є отримання прибутку, про Правила ІНКОТЕРМС забувати не слід, оскільки, крім інших особливостей, під час здійснення зовнішньо­економічної діяльності великого значення набуває митне оформлен­ня товару.

Використовуючи під час проведення зовнішньоекономічних операцій різні умови ІНКОТЕРМС, підприємство може наблизити або навпаки віддалити момент відвантаження, тим самим прискорити або відстрочити момент виникнення валового доходу.

У контракті на імпорт товарів можна передбачити перехід права власності в момент отримання товару покупцем-резидентом або його представником як на складі продавця-нерезидента, так і в іншому зазначеному в контракті місці (наприклад, на складі покупця-резидента вже на території резидента). Право власності до покупця може перейти і без відвантаження товару нерезидентом. У такому випадку товар залишиться на відповідальному зберіганні у продавця-нерезидента.

Щоб передбачити різні ситуації, які можуть виникнути під час виконання зобов'язань за контрактом, слід пам'ятати про важливість відображення в цьому документі моменту переходу права власності. Укладаючи контракт, треба передбачати такий момент переходу пра­ва власності, який би не суперечив визначеним у цьому контракті базисним умовам поставки.

Розглянемо вплив базисних умов поставки на моменти виник­нення валових витрат і податкового кредиту з ПДВ. Закон про прибуток не визначає розбіжності між моментом виникнення валових витрат у разі проведення господарських операцій на території України і у зовнішньоекономічній діяльності. Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, що припадає на по­датковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), а у разі їх придбання за готівку — день їх видачі з каси платника податків;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) — дата фактичного отримання платником податків результатів робіт (послуг).

Не викликає труднощів ситуація, коли імпортер для придбання товару здійснює передоплату. Валові витрати у нього виникнуть на дату перерахування коштів і не залежатимуть від базисних умов поставки. А якщо отримання товару є першою подією, згідно з наведе­ним підпунктом Закону про прибуток, валові витрати у імпортера виникнуть у момент оприбуткування товару.

Підставою для відображення в бухгалтерському обліку госпо­дарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення таких операцій. У разі використання в договорах різних базисних умов поставки можуть бути оформлені різні первинні до­кументи, що підтверджують факти проведення тієї чи іншої операції.

Наприклад, підприємство-імпортер отримує товар згідно з зовні­шньоекономічним контрактом на умовах DDU. В контракті визна­чено, що перехід права власності на товар відбувається в момент здійснення поставки товару. Документом, на підставі якого імпор­тер зможе оприбуткувати товар, буде належним чином оформлена вантажна митна декларація (далі — ВМД). Ще один приклад. Контракт на імпорт товарів укладають на умовах ЕХW, а перехід права власності на товар передбачений в момент здійснення поставки. При цьому імпортер має право оприбуткувати (а отже, і віднести на ва­лові витрати) товар за тими документами, на підставі яких його було передано представникові імпортера (інвойс або інший документ, що підтверджує передачу товару продавцем покупцеві). У цьому випад­ку підприємство-резидент оприбутковує товар, одержаний за кон­трактом з нерезидентом, без його реального ввезення.

Таким чином, виникає можливість раннього оприбуткування без фактичного ввезення з оформленням ВМД, а це означає, що вини­кає і ранній податковий кредит з ПДВ у разі проведення зовнішньоекономічних операцій, оскільки Закон про ПДВ визначає, що у разі ввезення (імпортування) товарів документом, який засвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається відповідно оформ­лена митна декларація, що підтверджує сплату податку на додану вартість. Якщо ПДВ сплачують безпосередньо під час проведення митного оформлення товару, що ввозиться, то право на податковий кредит підприємство-імпортер одержує на підставі правильно оформленої ВМД.

Деякі імпортери, обираючи певні базисні умови поставки, на­магаються зменшити базу оподаткування ПДВ. У разі, коли резидент імпортує товар на умовах EXW (якщо інші умови однакові), конт­рактна вартість отримуваного товару буде менше вартості товару, що ввозиться на умовах DDU. Однак, зважаючи на вимоги Закону про ПДВ, зменшити суму податку на додану вартість шляхом вибору умов поставки EXW не здасться, оскільки база оподаткування ПДВ при імпорті визначається за контрактною вартістю, але не нижче митної. Це означає, що для визначення бази оподаткування ПДВ навіть до початкової невисокої ціни, за якою товар продано резидентові, до­ведеться додати низку наведених вище витрат.

І все ж таки, чи можна впливати шляхом вибору певних базисних умов поставки на оподаткування у разі імпорту? Виявляється, мож­на. Сума мита, що справляється під час імпорту, залежить уже не від контрактної, а від митної вартості товару. У свою чергу, митну вартість визначають відповідно до даних, наведених у первинних документах.

Наприклад, контракт на імпорт товарів укладено на умовах СІР (перевезення і страхування оплачені до (назва місця призначення)). Продавець оплачує фрахт за перевезення товару до погодженого місця призначення. Ризик загибелі або пошкодження товару пе­реходить від продавця до покупця після поставки товару на зберіган­ня перевізникові.

Отже, згідно з цією умовою витрати на транспортування товару несе продавець, при цьому транспортування може здійснюватися до пункту на території України, зазначеного у контракті. Оскільки зобов'язання з проведення митних процедур під час ввезення товару лежать на імпортерові, йому вигідно шляхом подання відповідних даних митниці зменшити базу оподаткування митним збором на суму витрат на транспортування товару територією України. Економія мо­же бути великою, оскільки у деяких випадках вартість транспор­тування територією України сягає 50 % від фактурної вартості імпортного товару, що поставляється. З огляду на це можна обчислити економічний ефект поєднання базисних умов поставки з особливостями митного законодавства.

 

Питання для самоперевірки:

1. Що таке контракт та його призначення?

2. Охарактеризуйте основні розділи зовнішньоторговельного контракту.

3. Що визначають базисні умови поставки товарів?

4. Що являють собою правила Інкотермс, охарактеризуйте умови поставки.

5. Чим відрізняються поставки на умовах, що визначає група Е та Д?

6. У чому розходження цін за видами франко? Наведіть приклади.

7. Який порядок відшкодування транспортних витрат при поставці товарів у зовнішній торгівлі згідно з умовами Інкотермс?

⇐ Предыдущая78910111213141516Следующая ⇒

Поделиться: