Португальські дослідження західного узбережжя Африки та відкриття морського шляху до Індії.

Великі географічні відкриття сер. XV були пов'язані з процесом первісного накопичення капіталу в Європі. Освоєння нових торговельних шляхів і країн, пограбування відкритих земель сприяли розвиткові цього процесу, поклали початок створенню колоніальної системи капіталізму, складанню світового ринку. Важливу участь в Великих географічних відкриттях взяли Іспанія і Португалія. Відвоювавши в XIII в. свою територію в арабів, португальці в XIV-XV ст. продовжували війни з арабами в Пн Африці, у ході яких був створений значний флот.

Перший етап португальських географічних відкриттів (1418–1460) пов'язаний з діяльністю принца Енріке Мореплавця, талановитого організатора морських експедицій, у яких брали участь не тільки дворяни, але і купецтво. Ще в 20—30-і роки XV в. португальці відкрили острів Мадейру, Канарські й Азорські острови, просунулися далеко на південь уздовж західного узбережжя Африки. Обігнувши мис Бохадор, вони досягли побережжя Гвінеї (1434) і островів Зеленого мису, а в 1462 р. – Сьєрра-Леоне. У 1471 р. вони обстежували узбережжя Гани, де знайшли багаті золоті розсипи. Відкриття в 1486 р. Бартоломієм Діашем мису Доброї Надії на південному краї Африки створило реальну можливість для підготовки експедиції в Індію.

Відкриття морського шляху до Індії здійснив Бартоломео Діаш у 1488 році дійшовши до мису Доброї Надії, який він назвав «мисом Штормів». Свою сучасну назву мис Доброї Надії отримав внаслідок указу про перейменування, який видав король Португалії Жуан II (надії на відкриття Індії).

Для завершення «Відкриття Індії» португальський король Мануель у 1497 році відправляє експедицію на чолі з Васко да Гамою. Експедиція складалася з чотирьох кораблів, метою якої було потрапити до Індії, та встановити контакт з індійськими купцями. Влітку експедиція вийшла із м. Лісабон тримаючи курсу на південь вздовж узбережжя Африки.

*

У 1498 році Васко да Гама дійшов до кенійського міста Малінді, де заручившись підтримкою місцевого султану, і взяв на борт місцевого лоцмана Ахмеда ібн Маджида. За допомогою Ібн Маджида португальці 20 травня 1498 року увійшли до індійського міста Калікут. Придбавши партію прянощів Васко да Гама у вересні 1499 році повернувся до Лісабону. Назад по Португалії потрапило менше половини складу експедиції, проте не дивлячись на всі труднощі членів експедиції зустріли як героїв, а продаж спецій придбаних в Індії, повністю покрив усі витрати на експедицію. Відкриття морського шляху до Індії Португалія стала передовою державою і отримала право на монопольну торгівлю з країнами Пд. та Пд-Сх Азії. Португальці силою захопили панівне положення в торгівлі з Індією. За допомогою в переваги у вогнепальній зброї, португальські купці силою прибрали до рук місцеву торгівлю, позбавивши панівного положення арабських купців в торгівлі з Індією.

Поступово португальці проникають в Пд-Сх Азію, Південний Китай, а у 1542 році відкривають Японію. Португальці в силу слабості матеріальних ресурсів не могли захопити всі нововідкриті країни, і тому починають встановлювати свій контроль над основними торговими пунктами, такими як Гоа в Індійському Океані, і Ормуз на березі Перської Затоки та ін. Далекі морські подорожі стали можливими в другій половині XV в. у результаті значних успіхів у науці і техніці. До кінця XVI в. португальці випереджали інші країни не лише за кількостю відкриттів. Отримані ними під час подорожей знання дали мореплавцям багатьох країн нову цінну інформацію про морські течії, припливи і відливи, напрямки вітрів. Нанесення на карту нових земель підштовхнуло розвиток картографії. Португальські карти відрізнялися великою точністю і містили дані про невідомі раніше європейцям райони світу. У багатьох країнах видавалися і перевидавалися звіти про португальські морські експедиції, португальські посібники з навігації. Португальські картографи працювали в багатьох країнах Європи. На поч. XVI в.

з'явилися перші карти, на яких були нанесені лінії тропіків і екватора та шкала широт.

Виходячи з вчення про кулястість Землі, італійський учений, астроном і космограф Паоло Тосканеллі склав карту світу, на якій берега Азії були позначені на західному узбережжі Атлантичного океану: він вважав, що можна досягти Індії, пливучи на захід від берегів Європи. Італійський учений неправильно уявляв собі довжину Землі по екваторі, роблячи помилку на 12 тис. км. Згодом говорили, що це була велика помилка, яка привела до великого відкриття. До кін. XV в. були значно удосконалені навігаційні прилади (компас і астролябія), що дозволяли більш точно, чим раніш, визначати положення корабля у відкритому морі.

З'явився новий тип судна — каравела, що завдяки системі вітрил могла йти і за вітром, і проти вітру, досягаючи швидкості 22 км у год. Корабель мав невеликий екіпаж і міг узяти на борт

досить продовольства і прісної води для далекого плавання.

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: