Селянська війна 1524 р. в Німеччині. Програмні вимоги повсталих: «12 статтей», «Статейний лист», «Гейльбронська програма».

Основна причина - погіршення життя селян: збільшення податків і повинностей, обмеження самоуправління сі-ких общин. Почал у Пд-Зх Нім, де був найсильніш загін. Тут було поширеннявчення Цвінглі і Мюнцера. Сел війнапоч. в черв 1524 в районі Верх Рейну, поблизу кордону зі Швейцарією.

Поступов виокремленням 3 основн район дій повстанц:

1) Швабія; 2) Франконія; 3) Тюрінгія і Саксонія.

Повстан у Швабії поч. влітку 1524 у Шварцвальді. 24.06.1524 селяни відмов виконув панщину поміщикові. На кінці літа повсталих було вже 3500 чол. Вони утвор озброєн загін, на чолі якого стояв селянин Ганс Мюллер. Його помічником був Бальтазар Губмаєр. Центром повсталих було м. Вальдусгут.

Феодали Пд Швабії намагал протягом кілько місяців за допомог мирн переговор принаймні затрим розширення повстання. Але у січні 1525 селяни зрозуміли – шо це обіцянки.. Переговори перервані. Протягом цього року у Швабії утв ще д-ка озброєних загонів. Заг. К-сть повсталих бл. 40 тис. 7.03.1525 у м.Меммінгер відб. З’їзд керівників шести швабських селянських загонів. На зїзді була прийнята програма селян вимог під назвою «12 статей»

Програмні вимоги повсталих: «12 статтей», «Статейний лист», «Гейльбронська програма».

Серед повсталих Франконії широкпошир набув«Статейний лист», що проголош необхідн взяття влади народом, а також «Гейльбронська програма», що вимаг покласти край свавіл князів і зосер владу в руках імператора.

«12 саттей» склад з преамбу та 12 пунктів. Основна ідея – служіння законам духовним(Євангелію та Святому Письму) та світським. Тут простеж прагн залиш старі права і звичаї, протест проти числених нововвед, які обмин традиц “букву закону” та йдуть урозріз із Свящ Писанням. Реорганізац існуючого ладу уявляється селянам не як корін ломка феодал традиц, не як революцій перетворення, а логічно допустимі еволюційні зміни в рамках законності та державності.

12 статей є протилежн Статейному '' листу. Тут: відмова від будь-яких угод з феодал; усі землі князів, рицарів, духівництва повинні перейти до общин. Феодали які відмовл підкор христ. союзу підлягали світському відлуч.

 У Франконії повстанці вироб свої програм вимоги–«''' Гейльбронська'' програма». Написані Венделем Гіплером. Склад 9-17.05.1525-бюргерам обіцяла скасув внутр митн кордон, єдність монети, мір, ваги. Посил централ імператор влади. Селяни вимаг на звільн їх від кріпосн залежн і перетв на вільних землевласник, але за викуп. Умови викупу важкі. Селяни мали сплат відразу 12-кратн вартість звичайн річних платежів. В основу прогр поклад памфлет «Реформац імператора Фрідріха 3», що зявився в 90-хр 15ст і був склад за зразк «Реформації імператора Сигізмунда» Як і в “12-ти статтях” у “Програмі” ідеалом сусп організац вваж община, наділена правом вибор пастора. Якщо “12 стат” допуск співіснув норм духовного права і князівськ законодавства, то “Програма” '''істинними вважає лише християнські традиції і закони.

28. Релігійна (Шмалькальденська) війна в Німеччині.

У 1530 р. на рейхстазі у Аугсбурзі відбулася невдала спроба досягти згоди між католиками і протестантами шляхом переговорів. Головним представником від проте-тів був Філіп Меланхтон – найближчий соратник Лютера, що дав тоді ім.-ру виклад основ лю-ва«Аугсбургськек віросповідання».

Лютерани визнавали–хрещення і причастя. Богослужіння спростилися і проводились нім мовою. Церква відмовилась від зайвих пишнот, стала «дешевою».Однак католицька більшість рейхстагу не зрозуміла і не прийняла «Аугсбурське віросповідання». В очікуванні неминучої війни з католиками протестанти уклали в 1531 у місті Шмалькальдені військо-політичний оборонний союз. Становище Карла 5 стало критичним, бо протестантське віросповідання прийняло троє із семи курфюрстів. У 1546 розпочалася Шмалькальденська війна проти проте-ких князів. 19.05.1547 підписано Віттенберзьку капітуляцію, яка зафіксувала перемогу католицького угруповання у Шмалькальденській війні. Проте і в цейкритичний час, коли більшість прибічників Лютера залишила Віттенберг черезможливі репресії. На поч 50-х рр. 16ст. позиції протестантів у Нім зміцнилися.Моріц Саксонський знову приєднався до євангелічної коаліції, і після запеклих боїв війська Карла V вимушені були відступ з деяких захопл територ. Незабаромприбічники лютеранства змогли відновити свої позиції в ряді територ Нім.Після тривалої боротьби в 1555 укладено Аугсбурський релігійний мир, який визнав рівноправність лютеранства і католицизму. Утвердж принцип: «Чия влада – того віра». Незгодні могли емігрувати. Аугсбурський мир поховав надії на об’єднання Нім. Влада німецьких князів посилилась.

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: