Фронда: передумови та зміст руху, головін етапи.

Історики поділ фронд на 2 періоди: 1)Парламентська(стара)48-49р. Ініціатив боротьб належ Париз парлам(вища судов палата, головн завд-реєстр корол указ, тільки післ цього вони набир силу закону). Він викл вимог перед Мазар: вставов подат за згод парлам, ліквід інститут інтендантства, заборон арешт піддан без судов вирок. 1648 уряд виріш обмеж матеріал інтерес дворян-мантії, хотів скасув полету. Вищі судові палати Парижа обєдн і розпоч свої спільн засід всупереч заборон корол двор(літо 48). Розроб проект вимог «27 статей»-насел підтримувало парламент. Мазаріні виріш піти у наступ. 26.08 зарешт лідерів парлам опоз(серед них П*єр Брусель). 27 жовт підпи 27 статей- вимоги парламенту задовол. В ніч на 06.01.49 корол двір втік у Сен-Жерм і наказ судов палатам покин Париж. Парлам наказ Мазар покин Париж-почал війна. Принц Конті –командир армії парламенту, а Конде-Мазаріні. Січ 49-страч англ корол-парлам погод на перемир. Квіт 49- мир між парл і Мазар.

2)Молода фронда(принців)50-53р.-керівництво переход до аристокр проти корол абсол і Мазаріні. Січ 1650-арешт принц Конте, Канті, Лондрі-поруш 27 статей. На захист Конде виступ насел Бордо. Прих принца залиш Бордо; зміщен губернатор. Лютий 1651-Мазар покид Париж. Корол двір оточений. Невдовзі корлева звільнює принців. Конде одерж посаду губернатора провінц Гієнь. Літо 52-Людов 14 заяв, що управлятиме сам і оголошує, що треба стабілізувати ситуацію за умов роззброєння принців. Оголос про відстав Мазар, амністію. Припинено претенз вищих судов палат на управл країною. Конде створ у Бордо-Орме(організац), яка взяла владу в свої руки 52-53р. Ідеолог ормістів: причин бід-надмір багатств небагатьох, мали захищ один одного. Нема заклик проти приватної власності. Заявляли про моральність стосовно короля. Створення палата 30 для влади в місті. Літо 52-рішен знищ замки в околицях Бордо. Серп 53- Фронда ліквідована. Наслідок: зміцнення королівської влади.

Особливості економіч. та політич. розвитку Німеччини кін. 15 – пер. пол. 16 ст.

На поч 16ст. нім землі у складі СвРІ.Форм правл-монархія. Не було нац. Династ. Імпер влада неспромож об’єд політ роздроб земл Нім.

На поч 16ст. вона склад з окрем земель: курфюрств, герцогств, маркграфств, графств, які очолювали незалежні правителі – світські князі, які ворогували. Вони мали свої закони і військо, вели війни, укладали мир, могли судити і карати своїх підданих. Багато нім земель належ церкві – т. зв. духовним князям. Не було загал політ й культурн центру, спільних органів управл, армії, системи фінанс.

Єдиним загальноімперським дорадчим органом був рейхстаг, який з 1485 скликався щорічно. Рішення рейхстагу після схвалення імператором набули сили закону. Нім славилась як країна міст, яких на поч 16ст. тут було близ 3тис. У містах уся влада належала патриціату. Середні і дрібні городяни становили бюргерську опозицію, яка боролася за участь в управлінні містом. У найважч станов були найбідн жит – плебеї.

У Нім с/г залишалось феодальним, а в місті на поч 16ст. вже поширювал капітал відносини. В ремесла проник торгово-лихвар капітал. Склад-сярозсіяна мануфакт. Дрібн виробник почав працюв на скупщика. У кораблебудуванні і гірничій промис складається централізованих мануфакт.У гірничій справі Нім. стояла на першому місці в Європі. Попит на метали вимагав нових капіталовкладень. З‘явились фірми Фуггерів, Гохштеттерів, що викупили у імператора гірничу регалію. Вони ж проникли в Австрію, Чехію, Угорщину. Нім ще зберігала своє становище в сухопутній торгівлі.Політична роз‘єднаність земель теж не сприяла господарству. Пд-німміста більше тяжіли до Італії.Капітал відносини поступово впливали і на селян. Все більше вирощували льону, технічних і продовольчих культур. Проник на село і лихварський капітал.Землевласники збільш старі селянські повинності і створюв нові – при вступі в шлюб, в спадщину, при продажі майна.

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: