Головні етапи Тридцятилітньої війни.

1618-1623–чеський; 1624-1629–данський; 1630-1634–шведський; 1635-1648–франко-шведський.

1)Новий уряд, обран чеськ сеймом, зміцн військ сили країни, вигнав з неї єзуїтів, провів перегов з Моравією й іншими прилегл землями про створ загальної федерац за типом нідер Об'єднан провінц. Чеські війська і їх союзн з Трансільван князівства рушили на Відень і нанесли ряд поразок армії Габсбургів. 8.11.1620, підійшовши до Праги, об'єдн сили імператор армії і Катол ліги в битві біля Білої Гори розгром чеське військо. Почався сильн терор.У 1627 так званПохоронний сейм у Празі закріпив утрату Чехією нац незалеж:"Грамоту величності" скасували, Чехія позбавл всіх колишніх привілеїв. Наслідки Білогірської битви позначилися на зміні політичної і військової ситуації не тільки в Чехії, але і у всій Цент Європі на користь Габсбургів та їхніх союзників.

2)Новим учасником став данськ король Крістіан IV. Боюючись за долю своїх волод, у які, вход секуля-вані церков землі, але і сподів розшир їх у випадку перемог, він заруч великими грошов субсидіями від Англ і Голланд, набрав армію і спрямув її проти імперії. Становище врятув Альбрехт Валленштейн, який в імперії створ найману 30-тис армію, яка існувала за рахунок грабежів. Він зайняв Померанію і Мекленбург, став хазяїном у Пн Нім і зазнав невдачі лише при обл ганзейського міста Штральзунда, якому допомог шведи. Вторгшись разом з Тіллі в Ютландію і загрожуючи Копенгагену, він змус дан короля, що втік на острови, просити миру. Мир укладений 1629 у Любеці. Данія зобов'яз не втруч в нім справи.Одним з найбільш наслідків поразки протестантів на 2 етапі війни стало прийняття імператором у 1629 незадовго до Любецького миру, Реституційного едикту-передбач відновл прав катол церк на все секуляризов майно з1552. Нарост невдовол результат війни й імперської політики сприч побоюв ряду європ держ. У зв'язку з різким поруш політ рівноваги в Нім на користь Габсбургів–це симптоми ненадійності положення імператора і сил, що його підтримували.

3)Улітку 1630, нав'язавши перемир'я Польщі, заручивш від Франц велик субсид на війну в Нім й обіцянкою дипломат підтримки, у Померанії висадився зі своєю армією шведс король Густав-Адольф-незважаючи на малу результат допомоги саксонських військ, спрямув свою армію проти Тіллі й у верес 1631 завдав йому нищів поразки при селі Брейтенфельд біля Лейпцигу-переломн момент у війні– шведам відкрит шлях у Центр і Пд Нім. Адольф рушив до Рейну, провів зимов період, а навесні 1632 був уже під Аугсбургом, де на ріці Лехе розбив війська імператора. У травні 1632Адольф вступив у Мюнхен – столицю Баварії, головн союзника імператора. Валенштейн 1633 повів переговори зі Швец, Франц, Саксон. Восени 1634 шведс армія, що втратила колишню дисципліну, потерпіла жорстоку поразку від імпер військ при Нердлінгені. Загони імперських солдатів і іспанські війська, витиснувши шведів з Пд Нім, почали спустош землі проте-ких князів у Зх частині країни, що підсилило їхній намір домогтися перемир'я з Фердинандом. Одночасн йшли переговор про мир імперат із саксонським курфюрстом-укладений у Празі навесні 1635-імператорвідмов від проведення Реституційного едикту в Саксонії на 40 років.

4)Франц виріш сама вступ у війну.Віднов союз зі Швец, Франц почала дипломат зусилля для активіз боротьби на усіх фронтах.РОП продовж свою визв війну з Іспан і домогл ряду успіхів у морсбоях. Мантуя, Савойя, Венеція, Трансільван князів підтрим франко-шведський союз. Нейтральну, але дружню Франц позицію зайняла Польща. Росія на пільгових умовах постач Швец житом і селітрою. Шведи розбили імператор армію восени 1642 знову при Брейтенфельді, після чого зайняли всю Саксонію і проникн в Моравію. Французи опанували Ельзасом, діючи узгоджено із силами РОП, одержали ряд перемог над іспанц в Пд Нідер, нанесли їм важк удар у битві під Рокруа 1643. Події ускладн суперництвом, що загострилося, Швец і Дан, що привело їх до війни 1643-1645. Мазаріні, що змін Рішельє, приклав чимало зусиль, домагаючись припинен цього конфлікту. Ще 1638 папа і датський король заклик до припин війни. Через 2 роки ідею мирн перегов підтрим нім рейхстаг у Регенесбурзі. Тільки 1644 почав мирний конгрес у Мюнстері, де велися перегов між імператором і Франц; 1645 в іншому, місті–Оснабрюці–відкрилися переговори, на яких з'ясовувалися шведс-нім відносини.

Вестфальський мир.

Вестфа́льський мир 1648 — завершив Тридцятирічну війну 1618—1648 рр. Підписаний у Мюнстері 24 жовтня 1648 р. Ще в 1638 Папа і данський король закликали до припинення війни. Два роки після цього ідею підтримав німецький рейхстаг, який зібрався вперше після тривалої перерви. 25 грудня 1641 відбулося підписання попереднього мирного договору, за яким імператор[Хто?], що представляв також Іспанію, а, з другого боку, Швеція і Франція заявили про свою готовність скликати у вестфальських містах Мюнстері і Оснабрюці конгрес для укладення загального миру. У Мюнстері велися переговори між Францією і імператором. В Оснабрюці — між імператором і Швецією.

Цей мир фактично зрівняв в правах реформоване християнство (різні протестанські церкви) з римо-католицьким християнством. На міжнародному рівні був визнаний принцип - чия держава того й віра. Окрім того, в міжнародній політиці з'явилось поняття - вестфалійська система - яка забезпечувала суверенітет держави на своїй території.

⇐ Предыдущая234567891011Следующая ⇒

Поделиться: