Конституція США 1787 р. та Білль про права.

Травн 1787 у Філадельф відкрил засід Конституц Конвенту, скликаного для перегляду «Статей конфедерації»1781 і вироблення нової конституц. Соц склад конвенту(55 осіб)–20 плантатори, 23 банкіри, купці, промисловці, 10 адвокати, лікар і вчитель, не було жодного фермера, ремісника чи робітника.За конституц ств. союзна або федеральна держав, хоч у штатах зберігал широке самовряд. Закон влада надавал конгресові, який скл з палати представників і сенату. Завдан сенату–впливати на законодавство палати представників у консервативн дусі. Викон влада передавал президентові, якого обира двоступеневими виборами. Призедент признач міністрів, які мали відповід тільки перед ним, мав право ВЕТО. За конституц ств верх суд США із довічн признач суддями. Він міг скасув закони якщо визначав, що вони супереч конституц..Ця конституц закріпл вигідні положення для рабовласників і буржуа. Рабство негрів узаконене. Рабів утікачів належало поверт господарям. Конституц не надала жодних прав жінкам. З конституц не погоджув фермери, міська дрібна буржуаз, дрібні плантатори. Виразником їх прагнень стали антифедералісти на чолі з Джеферсоном. Вони пропонув ввести до конституц поправки.1789 обрано конгрес, 1-им президент-Вашінгтон. Конгрес змуш у 1791включит до конституц 10 поправ, в яких проголош свобод слова, друку, право зборів і петицій, недоторкан особи, житла. Ці поправки–«Біль про права».

Білль про права — неофіційна назва перших десяти поправок до Конституції США, які закріплюють основні права людини. Поправки були запропоновані Джеймсом Медісоном 25 вересня 1789 на засіданні Конгресу США першого скликання і вступили в силу 15 грудня 1791 року.Вперше на загальнодержавному рівні одноманітно було визначено правовий статус громадянина США, окреслено сфери федерального контролю за дотриманням громадянських прав і свобод, які також вперше в історії конституційного законодавства були побудовані як заборони та обмеження, накладені в першу чергу на самі законодавчі органи.

В числі перших десяти поправок, які складали Білль про права, прийнятий у 1789 році містились норми, які закріплювали основні права та свободи громадян.

·    В перший поправці закріплена свобода релігії, слова і друку, право на мирні збори і право звернення до уряду з петиціями про припинення зловживань.

·    Друга поправка гарантує право громадян носити зброю.

·    Третя поправка забороняє розміщення військ у будинках без згоди власника — у мирний час, та у порядку встановленому законом — під час війни.

·    За четвертою поправкою заборонено необґрунтовані обшуки і арешти осіб та майна.

·    П'ята поправка вказує, що ніхто не може бути позбавлений життя, свободи чи власності без законного судового розгляду, ніяка приватна власність не може бути відібрана для суспільного користування без справедливого винагороди; встановлена заборона притягати до відповідальності за одне і те ж діяння двічі та примушувати свідчити проти самого себе.

·    Шоста поправка закріплює права обвинуваченого на швидкий і публічний суд, ознайомитися із суттю та підставами обвинувачення, на ставку віч-на-віч із свідками, що свідчать проти нього, на примусовий виклик свідків із своєї сторони та на допомогу адвоката

·    Сьома поправка стосується заборони перегляду справи, інакше як згідно із нормами загального права.

·    Восьма поправка встановлює заборону призначення надмірно великих застав, штрафів та жорстоких і незвичайних покарань.

·    Дев'ята поправка: невичерпність перерахованих в Конституції прав.

·    Десята поправка: повноваження, які не надані за конституцією федеральному уряду та не заборонені для виконання штатам, зберігаються за штатами чи за народом.

На думку Н. О. Крашениннікової, умовно текст Білля про права можна розділити на 2 частини: у першій з них закріплені класичні демократичні права і свободи громадян, а в другій — гарантії їх реалізації, названі у П'ятій поправці «належної правової процедури».

⇐ Предыдущая234567891011

Поделиться: