Облік молочної продуктивності

Існує 2 методи обліку молочної продуктивності корів – щоденний (точний) і метод контрольних доїнь. Щоденний облік молочної продуктивності проводиться при наукових дослідах та при роздоюванні корів до рекордних надоїв. Доїльні установки обладнують лічильниками, які фіксують надій кожної корови за кожне доїння. Потім ці дані опрацьовуються згідно програми Орсек.

Залежно від категорії господарства використовують метод контролю, або обліку молочної продуктивності – щодекадні контрольні доїння. В племінних госп-х бажано проводити 3 р/міс. протягом лактації у чітко визначені дні; в товаринх госп-х можна проводити 2 р/міс. через рівні проміжки часу, або 1 р/міс. Дані контрольних доїнь записують у форми племінного обліку «Журнал контрольних доїнь». Вміст жиру і білка в молоці визначається за добовими пробами 1 р/міс. Таким чином, контроль за молочною продуктивністю корів дозволяє ефективно вести галузь молочного скотарства.

 

Роздій корів

Роздоювання корів – це комплекс організаційних і зоотехнічних заходів, які забезпечують максимальну молочну продуктивність корів при оптимальних технологічних умовах. Організація роздоювання корів відбувається наступним чином: підготовка корів і телиць до отелення; проведення отелень в оптимальних комфортних умовах; відбір для роздоювання здорових тварин починаючи з 15-го дня лактації; контроль продуктивності; забезпечення повноцінної годівлі відповідно до рівня продуктивності; дотримання основного принципу при роздоюванні; авансована годівля молокогінними кормами; дотримання розпорядку дня.

Підготовка починається із формування технологічних груп із нетелів 2-ї половини тільності за 2-3 місяці до отелення. Обов’язково проводять масаж вимені в той же час, що і доїння основного стада і привчають до технологічних процесів дійного стада. Припиняють масаж не пізніше як за 3 тижні до отелення. Роздоювання первісток проводять при повноцінній годівлі за принципом авансованої годівлі, тобто ↑ поживність раціону на 3-4 корм.од., порівняно до норми. При цьому враховують надій фактичний , майбутній і вік тварини. Раціони корегують кожні 10 дн. Протягом 3-4-х місяців лактації за умови, що на кожне ↑ поживності раціону тварин відповідно ↑ надій. Якщо на наступне ↑ поживності раціону ↑ надою не спостерігається, то авансована годівля припиняється і раціони складаються відповідно до фактичного надою.

Роздоювання повновікових корів може ґрунтуватися на авансованій годівлі, але кількість додаткового корму складає 2-3 корм.од.

Роздоювання корів у госп-х різних категорій має свої особливості. У племінних стадах може застосовуватись індивідуальне роздоювання, при якому дотримуються таких вимог: повноцінна годівля, активний моціон, контроль за станом здоров’я. У товарних господарствах роздоювання по групі корів. При безприв’язному утриманні комплектують технологічні групи за фізіологічним станом, тобто періодом лактації і проводять групове роздоювання, тобто забезпечується повноцінна годівля + авансована годівля по групі корів на підставі середнього надою по групі корів за добу.

Фактори, що впливають на величину надою і склад молока

На молочну продуктивність впливає багато факторів, але їх можна поділити на 2 групи: спадкові, або генетичні (порода, породність, індивідуальні особливості, вік тварин) і паратипові (навколишнє середовище, годівля, утримання, моціон).

 

Планування індивідуального надою на корову, на групу корів, закріплених за дояркою

Індивідуальне планування надою від кожної корови є необхідною умовою кращої організації виробництва молока. Одержання високих показників продуктивності стада у племінних господарствах, на племфермах, у контрольно-селекційних корівниках і корів при роздоюванні, фермерських господарствах.

Перед плануванням визначається якість годівлі худоби у минулі роки, забезпеченість кормами тваринництва на зимовий період і плановий рік, техніка доїння, система утримання корів, кваліфікація операторів доїння (доярок), структура стада, відсотки вибраковування корів основного стада і вводу первісток, вгодованість стада тощо. Кожне стадо складається з 3-х груп: корови, що закінчили попередню лактацію; корови, в яких лактація триває; нетелі. А тому для складання плану треба знати вік корови в отеленнях; дату останнього отелення і плідного осіменіння; дату очікуваного отелення і запуску в сухостій; кількість надоєного молока до І січня планового року; на якому місяці лактації корова перейде в новий рік, що планується; скільки молока буде одержано до закінчення лактації в плановому році, для чого слід ознайомитися із результатами лактації за попередні, з дня отелення і по грудень включно, місяці; можливий надій корови за всю лактацію і за перші 305 днів (додаючи кількість молока, надоєного в попередньому і плановому році); можливий надій за наступну лактацію шляхом множення надою за попередню (305 днів) на коефіцієнт мінливості надоїв з віком.

Коефіцієнти мінливості бажано використовувати ті, що розраховані для породи (порід) свого стада. Можна скористуватись матеріалами племінних книг або коефіцієнтами С.В.Калашникова, який довів, що при переході від однієї лактації до іншої надій змінюється на таку величину: від 1 до 2 лактації - підвищується на 13,3%; від 2 до 3 лактації - підвищується на 8,2%; від 3 до 4 лактації - підвищується на 3,2%; від 4 до 5 лактації - підвищується на 2,1%; від 5 до 6 лактації - підвищується на 2,0%; від 6 до 7 лактації - не змінюється; від 7 до 8 лактації - не змінюється; від 8 до 9 лактації - знижується на 4,0%; від 9 до 10 лактації - знижується на 6,0%.

Визначивши можливий надій молока від корови за рік з урахуванням коефіцієнта мінливості надоїв з віком, додають 10-15% (при умовах покращення годівлі у плановому році) або віднімають 10-15% (при погіршенні годівлі) та вносять корективи за рахунок підвищення ефективності від племінної роботи у стаді — ефект селекції, який визначається за залежністю: Se = x h2, де: Se - ефект селекції (загальний генетичний прогрес у популяції, стаді); Sd - селекційний диференціал (різниця між продуктивністю племінної групи корів і середньою продуктивністю популяції, стада); h2 - коефіцієнт успадкування надою молока за лактацію; п - інтервал, за який планується підвищити продуктивність стада (у селекції це інтервал між зміною поколінь).

Після цього розподіляють можливі надої за лактацію по місяцях року. Якщо корова отелилась в першій половині місяця, їй планують надій за повний місяць, а якщо після 15 числа, надій на цей місяць не планують. Така ж методика і при плануванні запуску корів: корів, що запустилися до 15 числа місяця, вважають у цьому місяці сухостійними, після 15 числа - першим місяцем сухостою буде наступний місяць. Можливий надій за лактацію для первісток встановлюють, враховуючи їх походження, розвиток та інші факти. Додаючи щомісячні надої, визначається плановий надій по кожній корові за рік.

План надою молока по кожній групі корів, закріплених за дояркою (оператором), можна складати на основі індивідуальних планів по кожній корові або шляхом визначення середнього місяця лактації по групі корів у кожному календарному місяці року. Потім, враховуючи планову величину надою на одну фуражну корову за рік, визначають надій за відповідний період лактації, а отже, і за кожний місяць планового року.

Середній місяць лактації визначають, використовуючи дані по кожній корові: дату останнього до початку планового року осіменіння, дату очікуваного отелення, дату запуску. Місяць сухостійного періоду позначають буквою "С". Визначивши місяці початку лактації і сухостійного періоду, в кожному календарному місяці року проставляють порядковий місяць лактації кожної корови.

Потім визначають кількість корів по групі, і в тому числі дійних, в кожному місяці планового року, а також суму місяців на кількість дійних корів, визначають середній місяць лактації по групі в кожному календарному місяці року.

Знаючи плановий надій на корову по групі і середній місяць лактації, визначають середньодобовий надій на дійну корову за місяць. Після цього визначають валовий надій по групі за місяць. Додавання по місяцях середньої кількості корів по групі, а також валовий надій, отримують кінцеві результати за рік. Поділивши валовий надій на середню кількість корів, одержують надій на корову за рік. Якщо є різниця з плановим показником, проводять коригування надою у той чи інший бік.

40. Методи планування виробництва молока по стаду, їх коротка характеристика

Планування виробництва молока по стаду є важливим організаційно-господарським і технологічним заходом у молочному скотарстві. Правильний розрахунок надходження молока дозволяє планувати його реалізацію. Для цього використовують дані, які характеризують фактичну продуктивність корів та їх поголів’я. На наступний рік плановий надій по стаду визначається за розподілом надою згідно кожного планового року.

Помісячний і річний план валового виробництва молока складають у такій послідовності: 1. Визначають план отелень корів і нетелів у відповідності із встановленою тривалістю лактації; 2. Проводиться рух дійних корів згідно місяця лактації. 3. Встановлюють щомісячне поголів’я корів, додаючи к-ть дійних корів у відповідному календарному місяці, які знаходяться на різних м’ясцях лактації. 4. Визначають к-ть лактаційних місяців (корово-місяців) у поточному календарному місяці планового року шляхом множення к-ті корів на місяці лактації у них.5. визначають суму лактаційних (дійних) місяців додаючи всі корово-місяці та всі місяці лактації окремо по кожному календарному м’ясцю планового року. 6. Встановлюють середній місяць лактації, на якому будуть знаходитись корови всього стада в кожному календарному місяці року, поділивши суму лактаційних місяців на к-ть дійних корів у кожному місяці. 7. Визначають межу с/д надою по кожному календарному місяцю планового року, користуючись табличними даними і значеннями середнього місяця лактації. 8. Розраховують с/д надій по кожному календарному місяцю планового року. 9. Визначаємо надій на 1 дійну корову за кожний календарний місяць планового року. Для цього с/д надій множать на к-ть календарних днів у тому чи ін. місяці. 10. Розраховують валовий надій по стаду за кожний календарний місяць планового року, множенням середньомісячного надою на 1 корову на к-ть дійних корів кожного місяця. 11. Визначають валовий надій по стаду шляхом додавання валового вир-ва молока за кожний місяць.

 

⇐ Предыдущая3456789101112Следующая ⇒

Поделиться: