Поняття та ознаки судової влади.

Судова влада – це вид державної влади, що полягає у виключному праві судів здійснювати конституційне, кримінальне, адміністративне, цивільне і господарське судочинство на засадах верховенства права з метою захисту гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів соціальних груп, суспільства і держави в межах спеціальних судових процедур.

Ознаки судової влади України: 1) здійснюється відповідно до принципу верховенства права, Конституції та законів України; 2) процесуальний характер – здійснення правосуддя відповідно до чітко й однозначно деталізованих у процесуальному законі правил (наприклад, фіксація кожної дії судді у процесуальних документах); 3) здійснюється виключно судами; 4) суверенність – поширюється на усі правовідносини в державі; 5) обов’язковість рішень для виконання усіма і на всій території країни; 6) публічний характер – виконання рішень судів забезпечується можливістю застосування примусу; 7) державний характер – суди в Україні є гілкою тільки державної, а не муніципальної, влади; 8) правозастосовчий характер; 9) об’єктивність і неупередженість; 10) легітимність; 11) самостійність; 12) єдність; 13) незалежність; 14) оіційність – ухвалює рішення іменем України.

 

Правосуддя та інші напрями діяльності судів.

Правосуддя – це процес розгляду конституційних, кримінальних, адміністративних, цивільних і господарських справ судами України та ухвалення в результаті їх розгляду рішень, які є обов’язковими до виконання усіма і на всій території України.  Основні форми правосуддя: конституційне, кримінальне, адміністративне, цивільне і господарське судочинство. Право людини на правосуддя ідентифікується як комплекс найважливіших і в силу цього конституційно закріплених процесуальних суб’єктивних прав, покликаних гарантувати захист основних матеріальних прав та свобод людини.

 

Загальна характеристика принципів судочинства.

Основні засадами судочинства в Україні: 1) законність; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) забезпечення доведеності вини; 4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; 6) забезпечення обвинуваченому права на захист; 7) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; 9) обов'язковість рішень суду. Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства в судах окремих судових юрисдикцій.

 

Судова система України.

Принципи організації судової влади в Україні: територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідовуються Президентом України за поданням Міністра юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду.

Місцеві суди: 1) загальні – районні, районні у містах, міські та міськрайонні; 2) господарські – Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; 3) адміністративні – окружні адміністративні суди, а також інші суди, передбачені процесуальним законом.

 Апеляційними судами з розгляду цивільних, кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення є: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим.

Апеляційними судами з розгляду господарських справ, апеляційними судами з розгляду адміністративних справ є відповідно апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до указу Президента України.

Суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

У судах загальної юрисдикції може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ.

Ознаки ювенальної спеціалізації вітчизняної юстиції

У місцевих загальних судах та апеляційних судах областей, міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим діє спеціалізація зі здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.

Судді (суддя), уповноважені здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, обираються з числа суддів відповідного суду зборами суддів цього суду за пропозицією голови суду або за пропозицією будь-якого судді цього суду, якщо пропозиція голови суду не була підтримана, на строк не більше трьох років і можуть бути переобрані повторно. Кількість суддів, уповноважених здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, визначається окремо для кожного суду зборами суддів цього суду. Суддею, уповноваженим здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, може бути обрано суддю із стажем роботи суддею не менше десяти років, досвідом здійснення кримінального провадження в суді і високими морально-діловими та професійними якостями. У разі відсутності в суді суддів з необхідним стажем роботи суддя, уповноважений здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, обирається з числа суддів, які мають найбільший стаж роботи на посаді судді.

Судді, уповноважені здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, не звільняються від виконання обов'язків судді відповідної інстанції, проте здійснення ними таких повноважень враховується при розподілі судових справ та має пріоритетне значення.

Слідчі судді у кримінальному провадженні

З числа суддів місцевого загального суду (першої інстанції) обираються слідчі судді (суддя), до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому ст. 247 КПК, - голова чи за його визначенням інший суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК);

Кількість слідчих суддів визначається окремо для кожного суду зборами суддів цього суду. Слідчі судді (суддя) обираються зборами суддів цього суду за пропозицією голови суду або за пропозицією будь-якого судді цього суду, якщо пропозиція голови суду не була підтримана, на строк не більше трьох років і можуть бути переобрані повторно. До обрання слідчого судді відповідного суду його повноваження здійснює найстарший за віком суддя цього суду. Слідчий суддя не звільняється від виконання обов'язків судді першої інстанції, проте здійснення ним повноважень із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні враховується при розподілі судових справ та має пріоритетне значення.

 

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: