ТЕМА 14: ПРАВОВОХОРОННА ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВНИХ АГЕНТСТВ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА І ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

 

1. Правоохоронна діяльність державного агентства рибного господарства України: правова основа, основні поняття, завдання, функції та система органів.

Указом Президента України від 16.04.2011 № 454/2011 затв. «Положення про Державне агентство рибного господарства України». Держрибагентство у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінагрополітики України та доручень Міністра видає накази організаційно-розпорядчого характеру, які підписуються Головою Держрибагентства України.

Державне агентство рибного господарства України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр). Утворюється для реалізації державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

Охорона водних живих ресурсів – це система заходів, спрямованих на їх збереження, відтворення та раціональне використання, охорону і поліпшення умов їх існування.

Згідно із нормами законів України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 р. № 1264-XII, «Про тваринний світ» від 03.03.1993 р. № 3041-XII, «Тимчасового порядку ведення рибного господарства» (п. 40), затв. постановою КМУ від 28.09.1996 р. № 1192, органи рибоохорони мають право: 1) давати обов'язкові для виконання  вказівки (приписи) про усунення порушень в охороні, використанні і відтворенні водних живих ресурсів; 2 ) перевіряти документи на право спеціального використання водних живих ресурсів, зупиняти судна, інші плавучі і наземні транспортні засоби та у разі потреби проводити їх огляд, а також речей, знарядь рибальства і добутих водних живих ресурсів; 3) доставляти осіб, що порушують законодавство з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, до місцевих органів виконавчої влади, органів внутрішніх справ; 4) вилучати в осіб, які порушили законодавство з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, знаряддя їх добування, плавучі та транспортні засоби, обладнання і предмети, що були знаряддям правопорушення, незаконно вилучені водні живі організми, а також відповідні документи; 5) використовувати фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжні засоби для запобігання і розкриття порушень законодавства з питань  охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів; 6) викликати громадян і посадових осіб для давання усних або письмових пояснень у зв'язку з порушенням ними законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів; 7) складати протоколи і розглядати справи про адміністративні правопорушення з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів у встановленому порядку; 8) без перешкод відвідувати підприємства, установи, організації, українські та іноземні судна, плавучі засоби, що здійснюють добування і переробку риби, інших водних живих ресурсів у зоні юрисдикції України, гідротехнічні споруди, а також території природно-заповідного фонду України з метою здійснення контролю за дотриманням законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів; 9) подавати позови про відшкодування збитків і втрат, заподіяних підприємствами, установами, організаціями та громадянами внаслідок порушення законодавства про охорону використання і відтворення водних живих ресурсів.

Держрибагентство України очолює Голова, якого призначає на посаду за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра, та звільняє з посади Президент України. Голова Держрибагентства є Головним державним інспектором рибоохорони України.

Держрибагентство України здійснює свої повноваження безпосередньо, а також через свої територіальні органи (органи рибоохорони) - Головне управління в м. Києві,  управління в Автономній Республіці Крим, м. Севастополі, областях, басейнові управління, відділи, повноваження яких поширюються на декілька областей, та спеціально уповноважений орган державного нагляду за безпекою мореплавства флоту рибного господарства.

Головне управління охорони водних живих ресурсів в м. Києві за дорученням (у межах своїх повноважень) спрямовує та координує роботу територіальних органів рибоохорони (органів рибоохорони) на місцях, згідно з чинним законодавством проводить роботу щодо усунення негативних явищ, пов'язаних з корупцією, перевищенням службових та посадових повноважень в органах рибоохорони.

Таким чином, правоохоронними функціями органів рибоохорони є такі:

1) контрольно-наглядова (дає вказівки/приписи про усунення порушень в сфері охорони/використання/відтворення водних живих ресурсів, перевіряє відповідні документи, організації плавучі судна тощо);

2) профілактична (перевіряє документи, викликає осіб для дачі пояснень та вчиняє інші заходи);

3) адміністративно-процесуального примусу (перевіряє документи у громадян, затримує і доставляє їх до органів внутрішніх справ, відбирає пояснення у громадян);

4) оперативно-процесуальна (фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжні засоби для запобігання і розкриття порушень законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів);

5) каральна (накладення адміністративних стягнень – штрафів, вилучення знаряддя вилову риби, незаконно виловленої риби та ін.) та інші.

Державні інспектори органів рибоохорони мають право на носіння і застосування вогнепальної зброї та спеціальних засобів, відповідно до законів України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 р. № 3781-XII (п. а) ч. 1 ст. 3), «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 р. (ч. 6 ст. 20), «Про тваринний світ» від 03.03.1993 р. (ч. 4 ст. 55), деталізованих в «Інструкції про порядок придбання, зберігання, обліку, перевезення, носіння  і використання вогнепальної зброї, боєприпасів та спеціальних засобів державними інспекторами органів рибоохорони Головрибводу Державного комітету рибного господарства України», затв. наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.06.1998 р. № 86.

Держрибагентство України під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими органами виконавчої влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, з органами місцевого   самоврядування, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, профспілками та організаціями роботодавців, а також підприємствами, установами, організаціями.

2. Правоохоронна діяльність державного агентства лісових ресурсів України: правова основа, основні поняття, завдання, функції та система органів.

Указом Президента України від 13.04.2011 р. № 458 затверджено «Положення про Державне агентство лісових ресурсів України». Держлісагентство України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі – Міністр), входить до системи центральних органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.

Держлісагентство України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики України), іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра.

Основними завданнями Держлісагентства України є: 1) внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства; 2) реалізація державної політики у сфері лісового та мисливського господарства. П. 4 зазначеного положення Держлісагентство зобов’язано: 1) контролювати дотримання законодавства в галузі мисливського господарства і полювання; 2) охороняти ліс і державний мисливський фонд, регулювати чисельність мисливських, хижих та шкідливих для мисливського господарства тварин; 3) пропонувати для затвердження перелік посад працівників державної лісової охорони та порядку носіння ними форменого одягу і використання спеціальних засобів та зброї; 4) розглядати справи про адміністративні правопорушення і в межах своїх повноважень приймає відповідні рішення тощо.

Держлісагентство очолює Голова, якого призначає на посаду за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра аграрної політики та продовольства України, та звільняє з посади Президент України.

Держлісагентство здійснює повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до статей 89-91 Лісового кодексу України від 21.01.1994 р. № 3852-XII, конкретизованих в «Положенні про державну лісову охорону», затв. постановою КМУ від 16.09.2009 р. № 976, у складі Держлісагентства України та його територіальних органах створюється державна лісова охорона, яка має статус правоохоронного органу.

Основними завданнями держлісоохорони є: 1) здійснення державного контролю за додержанням всіма лісокористувачами, власниками лісів та іншими юридичними і фізичними особами лісового законодавства; 2) забезпечувати охорону лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу; 3) запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового господарства та використання лісових ресурсів.

Посадові особи держлісоохорони відповідно до покладених на неї завдань мають право: 1) безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку ліси, що перебувають у власності чи користуванні громадян і юридичних осіб; 2) перевіряти в установленому порядку в громадян і юридичних осіб наявність дозволів та інших документів на використання лісових ресурсів і користування лісами; 3) проводити перевірки додержання законодавства з питань ведення лісового господарства; 4) складати протоколи та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, правопорушення у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; 5) зупиняти на території лісового фонду транспортні засоби та проводити огляд транспортних засобів, знарядь, добутих деревини та інших продуктів лісу; 6) зберігати, носити і застосовувати спеціальні засоби та зброю в порядку, встановленому законодавством, і використовувати спеціальні транспортні засоби з кольорографічним забарвленням, написом та емблемою; 7) доставляти особу, яка порушила лісове законодавство, в органи внутрішніх справ або в органи місцевого самоврядування у разі неможливості встановлення   його особи на місці вчинення правопорушення для складення протоколу про адміністративне правопорушення; 8) вилучати в установленому законом порядку в громадян і юридичних осіб, які порушили лісове законодавство, документи, добуті деревину та інші продукти лісу, знаряддя їх добування, а також транспортні засоби, що були знаряддям правопорушення; 9) надсилати у відповідні державні органи матеріали про притягнення осіб, які порушили лісове законодавство, до дисциплінарної, адміністративної і кримінальної відповідальності; 10) проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; 11) викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень у зв'язку з порушенням ними лісового законодавства; 12) безперешкодно відвідувати територію і приміщення юридичних осіб, які провадять діяльність, пов'язану з добуванням, зберіганням або переробленням деревини та інших продуктів лісу, з метою здійснення нагляду за законністю їх використання; 13) визначати за затвердженими таксами і методиками розмір збитків, завданих лісовому господарству, та шкоди, заподіяної лісу; 14) звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позовів до суду про відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно або тимчасово зайнятих лісових ділянок, строк користування якими закінчився; 15) вносити пропозиції відповідним органам виконавчої влади щодо заборони відвідування лісів населенням і в'їзду до них транспортних засобів у період високої пожежної небезпеки; 16) видавати обов'язкові для виконання приписи з питань, що належать до їх повноважень.

Таким чином, правоохоронними функціями органів лісоохорони є такі: 1) контрольно-наглядова (дає вказівки/приписи про усунення порушень в сфері охорони/використання деревини та інших продуктів лісу, перевіряє відповідні документи, організації, деревообробні підприємства тощо); 2) профілактична (перевіряє документи, викликає осіб для дачі пояснень та вчиняє інші заходи); 3) адміністративно-процесуального примусу (перевіряє документи у громадян, затримує і доставляє їх до органів внутрішніх справ/місцевого самоврядування, відбирає пояснення у громадян); 4) оперативно-процесуальна (фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів); 5) каральна (накладення адміністративних стягнень – штрафів, вилучення деревини та інших продуктів лісу, транспортні засоби та інші знаряддя правопорушення тощо) та інші.

Лісовий кодекс передбачає право лісоохорони на носіння зброї та інших спеціальних засобів (ч. 4 ст. 91).

Питання для перевірки знань та самостійної роботи студентів з тем 12-14

1. З якою метою в Україні створені органи охорони державної влади України, державна контрольно-ревізійна служба в Україні та інші правоохоронні органи України, які розглянуті в цій темі навчального курсу?

2. Схарактеризуйте структуру та систему управління органами охорони державної влади України, органами державного фінансового контролю в Україні та іншими правоохоронними органами України, які розглянуті в цій темі навчального курсу.

3. Назвіть основні функції органів охорони державної влади України, органів державного фінансового контролю в Україні та інших правоохоронних органів України, які розглянуті в цій темі навчального курсу.

4. Охарактеризуйте права органів охорони державної влади України, органи державного фінансового контролю в Україні та інших правоохоронних органів України, які розглянуті в цій темі навчального курсу.

5. Яким чином взаємодіють органи охорони державної влади України, органи державного фінансового контролю в Україні та усі правоохоронні органи України за темою з іншими правоохоронними органами?

6. Хто уповноважений здійснювати контроль за діяльністю органів охорони державної влади України, органів державного фінансового контролю в Україні та іншими правоохоронними органами України, які розглянуті в цій темі навчального курсу?

7. Наскільки актуальною є проблеми корупції в діяльності органів державного фінансового контролю в Україні? Якщо актуально, то чому? (наприклад, наскільки законодавство, що стосується витрачання бюджетних коштів не відповідає змісту фактичних суспільних відносин? Наскільки це означає, що таке законодавство виконане бути не може, а тому порушується? Якою мірою для уникнення відповідальності за порушення такого законодавства, виявлені органами державного фінансового контролю в Україні під час перевірки, суб’єкт порушення використовує корупційні схеми тощо)?

8. Наскільки Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ) забезпечує дотримання правопорядку в сфері економічної конкуренції? (наприклад, якою мірою дії монополіста «Укрзалізниці» відкориговані актами АМКУ у бік покращення якості її послуг, здешевлення вартості квитків тощо)?

9. У чому полягає позитивний ефект від діяльності Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку? Які проблеми в діяльності цього органу?

10. Який правоохоронний орган України є найбільш ефективним і чому?

 

ТЕМА 15: ПРАВОЗАХИСНА ДІЯЛЬНІСТЬ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ

Конспект лекції

⇐ Предыдущая27282930313233343536Следующая ⇒

Поделиться: