|
Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
|
|
Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ УСтр 1 из 8Следующая ⇒
МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ Завдання для самостійної роботи та методичні рекомендації щодо їхнього виконання для студентів груп ПН-315,316,317 психолого-педагогічного факультету
Розробник: кандидат педагогічних наук, доцент С.П.Олійник
Полтава - 2012
ББК 74.268.3 (4 укр.) Я 73 УДК 373.5.016: 82.09.(075.8)
Методика викладання української мови у початковій школі. Навчально-методичний посібник для студентів груп ПН-315,316,317 психолого-педагогічного факультету спеціальності 6.010100 «Початкове навчання» / Укладач: кандидат педагогічних наук, доцент кафедри філологічних дисциплін Олійник С.П. – Полтава.: ПДПУ, 2012.-44с.
У посібнику запропоновано завдання для самостійної роботи з методичними рекомендаціями щодо їхнього виконання з двох змістових модулів "Методика викладання української мови як педагогічна наука. Методика навчання грамоти", "Розвиток зв'язного мовлення учнів початкової школи". Для студентів, фахівців у галузі методики викладання української мови у школі першого ступеня.
Рецензенти: О.В. Халчанська – кандидат філологічних наук, доцент кафедри філологічних дисциплін Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка; Л.О.Нечаєва – методист Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М.В.Остроградського
3 курс V семестр Завдання для самостійної роботи та методичні рекомендації щодо їхнього виконання
Опрацюйте конспект з теми: "Методика проведення різних типів уроків навчання грамоти". Зверніть увагу на класифікацію уроків навчання грамоти. Визначте загально дидактичні і спеціальні методичні вимоги, які ставляться до уроків навчання грамоти. 3"ясуйте структуру уроків. Розробіть конспекти різних типів уроків навчання грамоти: уроку читання з вивчення нових звуків - 1 конспект; уроку письма з вивчення нової літери - 1конспект; нестандартного уроку навчання грамоти - 1 конспект; уроку позакласного читання - 1 конспект. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ РІЗНИХ ТИПІВ УРОКІВ НАВЧАННЯ ГРАМОТИ У період навчання грамоти уроки класифікуються за такими ознаками: а) за основним предметом навчання - уроки читання і уроки-письма; б) за часом, за періодами і етапами навчання - уроки в добукварний, букварний і післябукварний періоди; в) за наявністю чи відсутністю нової теми на одному уроці - уроки вивчення нового звука і букви або навчання письма букви, великоі малої( рядкової), і уроки закріплення, на яких нова буква не вивчається; особливий тип уроку — урок повторення і узагальнення, обов'язковим є також щотижневий урок читання, на якому до 20 хвилин відводиться на позакласне читання. До уроків навчання грамоти ставляться загальнодидактичні і спеціальні методичні вимоги. Загальнодидактичні вимоги: а) виховний характер уроку, чіткість виховної мети: які моральні якості будуть розвиватися на даному уроці; б) чіткість навчальної мети уроку: що нового діти дізнаються, чого навчаються, які навички і вміння будуть розвиватися, яка стадія розвитку цих умінь і навичок, який буде рівень їх пізнавальної активності, мислення, який буде етап вивчення теми тощо; в) наступність і перспективність уроку, його зв'язок із попередніми і наступними уроками, його місце серед уроків з даної теми, з даного розділу програми; г) розмаїття методичних засобів і прийомів роботи, варіативність роботи над матеріалом, залежність вибору методичних засобів від характеру матеріалу і завдань навчання, доступність методики - її цікавий та ігровий характер; г) диференційований та індивідуальний підхід до учнів у процесі уроку; наявність зворотного зв'язку (від учнів - до вчителя) на всіх етапах уроку; д) навчання учнів прийомів розумової праці ("вчити учитися"), тим умінням, які є необхідною умовою успішного навчання в школі; є) обов'язкові також й інші дидактичні вимоги - науковість, доступність матеріалу тощо.
Спеціальні (методичні) вимоги: а) обов'язковою умовою будь-якого уроку рідної мови є турбота вчителя про мовленнєве середовище: на уроці має звучати правильне, виразне, образне, точне, логічне мовлення; панувати атмосфера культури мовлення. Усе, що використовується на уроці, має бути зразковим і за формою, і за змістом. Кожний урок має виховувати "мовне чуття", любов до рідної мови, до живого, яскравого, виразного слова; б) на кожному уроці, як читання, так і письма, обов'язково повинна мати місце робота з розвитку мовлення учнів: збагачення, уточнення і активізація словника, складання і аналіз речень, робота над словосполученням, усні висловлювання, переказ, читання напам'ять, драматизація тощо; часто ці види роботи переплітаються з іншими - зі звуковим аналізом і синтезом, із читанням, письмом тощо; в) на кожному уроці читання і письма необхідними елементами повинні виступати різноманітні прийоми звукового і буквеного аналізу і синтезу -підготовка до читання або, що важливо, письма, а також самостійні вправи; г) безпосередня робота для формування умінь і навичок читання і письма повинна займати приблизно 2/3 уроку за часом (у поняття "читання" входить підготовча робота перед читанням, а також аналіз змісту прочитаного; це можна сказати і про поняття "письмо"); г) на кожному уроці читання і письма має використовуватися матеріал для зразка — додаткові тексти для усної роботи: уривки з творів поетів, письменників української і зарубіжної літератури, фольклорні твори; д) уроки читання і письма складають нерозривну єдність: урок читання готує учнів до уроку письма, а урок письма є продовженням попереднього уроку читання, тобто реалізується принцип наступності і перспективності. Ці вимоги можуть розглядатися одночасно як критерії оцінки запланованого чи проведеного уроку і як орієнтовна схема аналізу уроку. Загальна структура уроку опрацювання нової букви має відповідати сформульованій темі, наприклад: "Звуки [р], [р'], позначення їх буквою "ер", тобто у ній повинен відображатися провідний принцип аналітико-синтетичного методу навчання грамоти - від звука до букви. Урок, на якому учні ознайомлюються з новою буквою, може складатися з таких етапів: Ознайомлення з буквою. Види робіт: алфавітна назва букви; демонстрація малої і великої літери, їх структурний аналіз; ознайомлення з місцем букви у касі розрізної азбуки; друкування букви на дошці (зошитах, повітрі); ігрові вправи. 4. Вправи з читання. Види робіт: складання складів, слів із букв розрізної азбуки демонстраційного характеру та в індивідуальних касах; читання складових таблиць; читання слів, поданих в аналітико-синтетичній формі; читання слів у колонках з опорою на виділені злиття (з дошки, таблиці, картки); читання колонок слів за фонетичним, лексичним, граматичним напрямком. Робота з підручником. Види робіт: читання колонок слів за букварем; аналіз ілюстрацій; робота з моделями слів, речень, їх аналіз; бесіда-аналіз на тему тексту; читання тексту вчителем (учнями); колективне (індивідуальне) читання —аналіз речень, тексту. 6. Творча робота. Види робіт: складання моделей складів, слів, речень за .ознакою, вказаною учителем; читання-прогнозування; піктографічне читання; гра-мініатюра; складання речень з а малюнком (предметним, сюжетним); словниково-логічні вправи на класифікацію, групування, вилучення зайвого, на доповнення, на підведення родових понять під видові і навпаки; впізнавання літери за описом; утворення складів, слів за вказаною ознакою, добір до моделей складів слів, речень; складання розповіді (казки) про букву тощо. 7. Підсумок уроку. Види робіт: алфавітне називання вказаних літер; читання прямих і обернених складів із вивченою літерою; розгадування фонетичних задач; порівняльна характеристика звуко-складової (звуко-буквеної) структури слова (слів); аналітико-синтетичні вправи; гра; знаходження на сторінці букваря матеріалу за вказаною ознакою; розповідь учнів про найцікавіші завдання уроку; пригадування вивченого напам'ять і т. ін. Для того, щоб закласти в школярів елементарні основи читацької самостійності, треба відповідно до їхніх вікових особливостей надавати переваги казкам та оповіданням, багатим на діалоги і повтори, пісенькам, іграм, віршам з яскравою і різнобарвною емоційною насиченістю. Важливо також використовувати відповідні методи опрацювання: інсценізацію, хорову декламацію, заучування напам'ять віршованих рядків, діалогів, відгадування загадок, словесне і графічне малювання, постановку "живих" картинок, ігри, вільні висловлювання щодо прочитаного. Усе це не тільки засоби виховання інтересу до книжки, а й ефективні форми роботи з розвитку мовлення, мислення, збагачення життєвого досвіду вихованців. Кожна зустріч школярів з дитячою книжкою повинна забезпечувати їм пізнання світу в усій його різноманітності, розвиток психічних процесів: аналізу, узагальнення, оцінок, кількісних, якісних часових, причинно-наслідкових зв'язків. Учитель має настільки знати своїх вихованців, щоб вчасно переключати їх з пізнання навколишнього на пізнання себе, тобто своєрідне ведення діалогу учня з текстом, з книжкою, з автором. Тому важливим й актуальним завжди є питання добору навчальних матеріалів, які повинні характеризуватися різноманітною тематичною спрямованістю, жанровими, структурними особливостями, конструктивно-оформлювальними елементами з обов'язковим оглядом на гігієнічну відповідність та відповідність трьох зовнішніх ознак змісту книжки (прізвище автора, заголовок, ілюстрації на обкладинці і в тексті). Це забезпечить умови для правильної організації позакласного читання, активізує діяльність учнів у світі книжок, звідки починається їх самовиховання та індивідуальне духовне життя. Структура занять з дитячою книжкою проста і доступна всім учителям. 1. Підготовка учнів до сприйняття на слух визначеного вчителем твору (книжки) (до 2 хв.). Види робіт: вступне слово вчителя; розгляд предметно-сюжетного малюнка; робота з аплікацією; бесіда; перегляд одного-двох кадрів діафільму, слайдів тощо. 2. Виразне читання і перечитування твору вчителем (до 5 хв.). 3. Колективне відтворення прочитаного в деталях, картинах; роздуми над прослуханим (до 5 хв.). 4. Колективний розгляд книжки, в якій вміщено прочитаний твір, з метою осмислення зовнішніх ознак сприйнятого на слух змісту (на обкладинці і в тексті) і знаходження в книжці тексту, з яким познайомилися (до 7 хв.). 5. Рекомендації до самостійної позаурочної діяльності з книжками (до 2хв.). Види порад: переглянути книжку; відшукати серед інших книжок ту, з якою познайомилися в класі; намалювати малюнок прослуханого твору; доповнити книжкову виставку; серед книжок визначити ту, яка відповідає вказаній ознаці;з групувати книжки за вказаною ознакою; переглянути одну книжку, але в різних виданнях тощо. Робота з дитячою книжкою на підготовчому етапі (1 клас 4-річної початкової школи) має свої особливості. Вони полягають у тому, що на кожному занятті вчитель знайомить учнів лише з однією книжкою, яка становить навчальний матеріал конкретного уроку. Відбір навчальних матеріалів здійснює сам учитель без залучення учнів до цієї роботи. Робота першокласників з дитячою художньою книжкою здійснюється в позаурочний час під наглядом учителя, вихователя групи продовженого дня, батьків, які допомагають своїм дітям вибрати ту чи іншу книжку за вказаною ознакою, згрупувати книжки на виставці, намалювати ілюстрацію до прослуханого в класі твору і з опорою на книжковий малюнок, розгляд прочитаної в класі книжки, переказати зміст прослуханого в класі твору з опорою на книжкову ілюстрацію, поставити "живі картинки" за прочитаною в класі книжкою (твором), відшукати в домашній бібліотеці улюблені книжки і принести їх в клас для колективного розгляду, знайти один і той же твір (книжку) в різних виданнях тощо. При доборі навчальних матеріалів необхідно звернути увагу на формат книжки, її конструктивно-оформлювальну характеристику, на якість ілюстративно-графічного матеріалу, на реалізацію гігієнічних вимог щодо книжки, на доступність та усвідомленість учням тематичної спрямованості її змісту, обсяг книжки, який не має перевищувати 16 сторінок, а також обсяг тексту, який має складати 1-1,5 сторінки від загального обсягу книжки. Ілюстративний матеріал на сторінці книжки має займати близько 75% її площі і бути чітким, кольоровим. При ознайомленні дітей з твором читання вчителя має бути близьке до його розмовного мовлення за темпом, інтонацією, гучністю. Під час читання книжки не рекомендується ходити по класу, давати зауваження учням, демонструвати книжку або її малюнки. Книжка розглядається лише після її прочитування. Рекомендується дотримуватися й структури уроку, оскільки саме така послідовність структурних компонентів дає можливість методично грамотно реалізувати зміст основних методів, які використовуються на позакласному читанні: читання-розгляд, читання-слухання, а також закладає основи формування правильного типу читацької діяльності учнів. Творчість учителя повинна проявлятися в змістовному наповненні кожного структурного компоненту уроку: від добору навчального матеріалу до визначення видів, форм, засобів реалізації мети роботи.
Приклади конспектів уроків Урок читання Тема. Звуки [л],| л'|, позначення їх буквою "ел". Мета. 0знайомлення дітей з новою буквою «ел» та її звуковими значеннями; закріплювання уміння розрізняти функціональне значення звука і букви; вчити читати слова з новою буквою. Розвивати мовлення, увагу, спостережливість, мислення учнів. Виховувати у дітей потребу дотримуватися правил особистої гігієни. Обладнання. Предметні малюнки, рухома таблиця і записи складів на дошці, каса розрізних букв, фішки, зразок друкованої букви. План-конспект І. Організаційна частина. - Ось дзвінок сигнал подав — до роботи час настав. Ось і ми часу не гаймо, а урок свій починаймо. Фізкультхвилинка. Я малюю зайчика для вас. Раз. (Колові рухи руками над головою). Це у нього, бачте, голова. Два. (Руки кладуть на голови). Це у нього вуха догори. Три. (Руки вгору, до вух). Це стирчить у нього хвостик сірий. Чотири. (Оберти тулуба ліворуч, праворуч). Це очиці весело горять. П'ять. (Прикладають руки до очей). Ротик, зубки - хай морквинку їсть. Шість. (Наслідують жування моркви). Шубка тепла, хутряна на нім. Сім. (Погладжують руки, боки, плечі). Ніжки довгі, щоб гасав він лісом. Вісім. ( Підскакують на місці). Ще навколо посаджу дерев я. Дев 'ять. (Садять дерева, притоптують ямки). І хай сонце сяє з піднебесся. Десять. (Піднімаються на носках, руки вгору). Читання слів у колонках. - Прочитайте слова (Ліна, Ніла, Алла, мила, налила, вилила, вал, лама). - Прочитайте слова, у яких буква "ел" стоїть в кінці слова. - У яких словах ця буква в середині слова, на початку? - Прочитайте слова - імена людей. 6. Удосконалення вмінь робити звуко-буквений аналіз слів: слива, Леся, осел. 7. Вправа на удосконалення аналітико-синтетичних умінь: - Викладіть біля дошки з розрізної азбуки слово: мала. Поміняйте місцями склади, щоб утворилося слово - назва тварини (лама). Динамічна пауза. - Опустіть руки під парту, потрусіть ними, покладіть на коліна, посидьте із заплющеними очима. V . Підсумок уроку. - Ось ми з вами збагатили свої знання ще на 2 звуки і 1 букву. (Учні розглядають лінійку вивчених літер). - З якою буквою сьогодні ознайомились? - Який звук позначає буква "ел" у слові "лінія"? "лови"? - Знайдіть у букварі слова, в яких ця буква позначає твердий звук, звук [л]. - Прочитайте ланцюжок букв: а, й, і ,о , у, в , л, м, н . - Назвіть букви, що позначають при вимові голосні звуки. Якими буквами на письмі позначаються приголосні звуки? Наведіть приклади слів з приголосними: [н'], [м’], [м], [в]; з голосними: [а] — в односкладовому слові, [й] — у 2-складовому слові... - Виконайте завдання: По дорозі зайчик біг, Він склади в торбинці ніс Розв 'язалися шнурки І розсипались склади Я склади ці узяла Своїм діткам принесла Допоможемо зайчаті Ці склади в слова зібрати? (Ли, мо, ни; ма, ла; ма, ли, на; мі, ли, на; ми, ло; лі, на; ла, ни). Гра "Юні поети". - А зараз, діти, я буду читати вам вірш, а ви будете добирати слова із звуками [л], [л’] за змістом речень - Має Галя добру звичку класти книжку на ( поличку) - Я поклала спати кішку у м 'яке дитяче (ліжко) - Я недавно кремом білим замастив новенький ( килим) - Досить гратися, Андрійку, поклади на стіл (лінійку) - Шафу двері, чобіток ремонтує (молоток) - До землі зігнулась гілочка, як по ній пробігла (білочка) - На уроці всі працювали добре. Порадували своїми відповідями… Урок письма Тема. Рядкова буква "ел". Мета. Вчити правильно писати малу букву "ел", проводити звуковий аналіз слів Розвивати спостережливість, мислення, мовлення дітей, фонематичний слух. Виховувати любов і повагу до рідної мови. Обладнання. Зошит з друкованою основою, кольорові олівці, плакат "Правильно сиди під час письма", зразок букви "ел" у графічній сітці, збільшеній у 20 разів, фішки План-конспект Звуковий диктант - Позначте названі мною звуки відповідними буквами, запишіть їх у зошиті (м, н, в) Фізкультхвилинка. а) Вправа для рук - Пригадайте, як махає крилами лебідь, коли летить спочатку повільно, потім все швидше Лебідь сідає на воду, пізніше струшує воду з крил б) Виконання фізичних вправ під музичний супровід. 7 Вправи з письма: а) За пунктирними зразками у прописах, б) Написання букви до середини рядка, взаємоперевірка, написання до кінця рядка, в) Письмо лі - безвідривно г) - Назвіть слова, у яких є склади лі - (літо, ліс), ла - (Лапа, школа). ґ) звуко-буквений аналіз слова лимон, побудова схеми з допомогою фішок; викладання з букв азбуки; д) робота над буквосполученням лу. - Які елементи однакові? (Другий елемент ел і перший - у). Різні? (Два інші елементи). - Напишіть рядок буквосполучень лу. є) звуковий аналіз слова лимон з наступним записом за зразком. 8. Добір слів з звуками [л], [л'|, які відповідають на питання "що робити?" Складання з одним із слів речення.(Ліпити, боліти, жаліти...) IV . Підсумок уроку. З'ясовується, хто найкраще написав букву "ел", демонструються і словесно оцінюються кращі роботи. - Яку букву навчилися сьогодні писати? З яких елементів вона складається? - Прочитайте склади, записані на дошці: ла, лу, лі, ло. Складіть з ними слова (Лампа, палуба, літо, лоток, колосок...)
План-конспект Бесіда. - З яких дерев вітер обірвав листочки? (Відповіді учнів). - Як ви гадаєте, хто ще крім дерев, вітра-пустуна, живе у лісі? (Дикі тварини, птахи.) - Дуже добре, що ви змогли так багато назвати їх. Можливо, дехто і бачив їх, хоча б одного? Бо вони дуже обережні. Не кожен може їх побачити, а тільки той, хто тихенько ходить лісом, дивиться, не кричить, "не лякає їх, і той, хто знає загадки про лісових мешканців. І в нашому лісі живуть тварини, але вони заховалися за деревами (Прикріплює на дошці малюнки дерева і трафарети звірів. Малюнки повернені до дошки. При відгадуванні повертають зображенням до дітей), а знайти їх зможе тільки той, хто відгадає загадку. Загадку читають учні групи С-1. Темно-бурий вайлуватий, Любить мед, а взимку спати, Він живе в густому лісі, Рве малину на узліссі. Ли-си-ця ця За-єць єць Ка-бан бан Во-ро-на на Ї-жак жак Вчитель пропонує дітям групи С-2 та С-3 відгадати, назви яких тварин заховались у кросвордах. Що вийде з кабана, якщо його швидко назвати кілька разів? (Банка). Поки групи С-2 і С-3 працювали над словами, діти групи С-1 прочитали цікавинки про тварин, розповідають про них, перевіряють правильність розв'язання кросвордів. Фізкультхвилинка. Дерева високі-високі, Трава низенька-низенька, Вітер дерева гойдає, листочки зриває, Листочки падають, кружляють. На землю тихенько лягають. Діти виконують відповідні рухи, сідають за парти, кладуть голівки на руки і слухають запис "Звуки лісу". 8. Словесне малювання на тему "У лісі". Робота за підручником. - А зараз побачимо, що намалював для нас художник у Букварі. Розгляньте малюнок і скажіть, що ви на ньому бачите. Складіть речення про ліс, яке б відповідало зображеній схемі. Як одним словом назвати сову, синицю, ворону? - А хто ж такі олень, лисиця, ведмідь? - Назвіть тварин, у назві яких є звук [а]. - Назва якої тварини має один склад? - Назвіть голосні звуки у слові "ворона". - А про яку тварину, зображену на малюнку, ця загадка (С-1): Прийшла кума з довгим віником; На бесіду із нашим півником, Півника взяла Й сліди мітлою замела. Далі вчитель пропонує відшукати на малюнку лисицю і сказати, хто є поряд з нею (лисенята). А як звуть їхнього тата? Звуковий аналіз слова лис. Школярі почергово вимовляють звуки у слові [лллис, лииис, лиссс], називають їх, дають характеристику, викладають фішками звукову модель. (Кожна працює зі своїми фішками а біля дошки працює учень групи С-3). - Це лис, - каже вчителька,- а що це? (Малюнок лісу у Букварі). (Це ліс). Учитель пропонує виконати звуковий аналіз слова ліс і викласти звукову модель. Моделі слів виявляються однаковими. Тоді звертає увагу тільки на перші звуки в цих словах, просить їх вимовити, порівняти звучання і артикуляцію кожного звука. (Учні працюють з індивідуальними дзеркальцями) вони порівнюють звуки і доходять висновку, що ці звуки: 1. Обидва приголосні як братики-близнята, але все ж таки різні; 2. Схожі. Вправи у звуковому аналізі. Для закріплення виучуваного матеріалу класовод пропонує пограти в лото. Один школяр кладе малюнок тварини на парту, інший називає приголосні і викладає під малюнком відповідні фішки. Потім міняються ролями. Якщо лишиться час, можна виконати роботу за перфокартами, з диференційованими завданнями. С-3: На перфокарті наклеєні колонкою малюнки, в назвах яких є м'які приголосні звуки. Поряд з малюнками - отвори для відповідей. Якщо в слові є м'який приголосний звук, учень проводить =. С-2. Вставлені малюнки зі словами-назвами. Нижче — отвори для звукового аналізу. Діти читають слова і ставлять = під літерами, що позначають м'які приголосні. С-1. Запропоновано будь-які малюнки. Учні самостійно їх підписують і виконують повний звуковий аналіз у схемі під словом. (Відповіді для перевірки даються на звороті перфокарти). Для тих дітей, які швидко і правильно впорались із завданням, пропонується гра на зразок "Поля чудес". На дошці накреслена звукова модель слова "вовк". Учитель каже, що слово означає тварину. Бажаючі називають відповідні звуки, картки перевертаються, і діти груп С-1, С-2 читають зашифроване слово. Класовод пропонує називати в ньому м'які приголосні звуки (таких немає). А в назвах яких тварин є? Підсумок уроку. Діти називають, що вони дізналися про приголосні звуки; якими фішками позначали; хто допомагав їм у навчанні. За успішну працю класовод із вихованцями групи С-1 для всіх читають казку "Лисичка-кума". Далі проводиться коротенька бесіда за змістом, всі діти мають змогу висловитись з приводу прочитаного. Вчитель пропонує дітям (за бажанням) підійти до столу і вибрати для розгляду та читання книжки про диких тварин. Учні групи С-3 розглядають, а групи С-1, С-2 читають. План-конспект заняття Колективний розгляд книжки. - Дітки, уважно розгляньте обкладинку. Покажіть, де написане прізвище автора. Цю книжку написала талановита українська поетеса Ліна Костенко. Запам'ятайте це прізвище. Як називається книжка? Назва книжки звучить так: 77. Костенко. Соловейко застудився Повторіть за мною. (Діти повторюють назву книжки). Книжка розглядається посторінково за принципом розвороту. - Що зображено на цій сторінці? Чому такі заплакані груша, слива? А яким художник зобразив дощик? Що зображено на цьому розвороті? Хто ж слухав спів соловейка? Кого показав нам художник на цьому розвороті? Як ви вважаєте, хто приніс соловейкові меду? Чи допоможе він пташці? А тут що зображено на малюнку? Назвіть всі предмети, зображені на цьому малюнку. За якими ознаками можна визначити, що наступив ранок? Чи знайома вам ця дівчинка? Яку казочку ви знаєте про неї? - А тут кого зобразив художник? А ми читали про горобців? А хочете послухати? (За бажанням учнів вчитель читає текст вірша "Горобець із білою бородою". При наявності часу розглядаються посторінкове малюнки та аналізується їх зміст). - То з якою книжечкою ми сьогодні познайомилися? А віршик(и) який (які) слухали? Вам він (вона) сподобався? Чи можна його (їх) назвати веселим, сумним? Що викликає усмішку? А коли стає сумно? Як ви гадаєте, в природі такі явища трапляються? Тема. По справах і слава. Мета. Формувати оцінні судження; розвивати вміння переказувати казку з опорою на ілюстрацію; познайомити з літературною казкою. Матеріал до уроку. Ю. Ярмиш. Чарівні ліки. ("Казка про ріпку та внучку") План-конспект Читання казки вчителем. УІ семестр
Опрацюйте конспект з теми: "Розвиток мовлення - провідний принцип навчання молодших школярів рідної мови". 3"ясуйте зміст роботи з розвитку мовлення і мислення учнів у період навчання грамоти. Визначте прийоми словникової роботи. Запропонуйте власні приклади словниково-логічних вправ (10 вправ). Зверніть увагу на основні напрями роботи з розвитку мовлення школярів. Дайте їм характеристику. Визначте вправи, які використовуються з метою розвитку мовлення школярів. Розкрийте методику навчання учнів складати тексти-описи, розповіді, міркування. Визначте основні компоненти роботи над детальним (стислим, вибірковим) переказом. Зверніть увагу на методику навчання учнів писати твори. Визначте загальні риси структури уроків розвитку мовлення. Розробіть конспект нетрадиційного уроку з написання твору.
План-конспект 1. Ознайомлення з темою і метою уроку. В центрі на дошці написана тема "Прихід весни". - У нас сьогодні дуже цікава робота. Ми будемо вчитись писати твір про весну. Що означає - написати твір? Це значить - творити, працювати творчо, висловлювати свої думки, передавати почуття, мрії, надії, захоплення, стан вашої душі. А весна пробуджує від сну, вносить у природу красу, чарівність. Весна в усі шпаринки рветься, Зчорніли клаптики снігів. Веселе сонечко сміється, І вийшла річка з берегів. Не взнати стежечку знайому — Там первоцвіт рясний зацвів. Вертаються пташки додому, До рідних місць, садів, лісів... І пахощі приємні ллються, Змінилося довкіль усе! Струмочки весело сміються Весна іде! Красу несе! (Н. Красоткіна) Творча робота. - А для того, щоб написати твір про весну, треба підібрати такі слова, які допоможуть нам розповісти про цю чарівну пору року. Погляньте у віконечко подумайте і назвіть дібрані слова. (Діти називають такі слова-іменники: сонце, небо, хмарки, тепло, струмочки, земля, квіти, трава, дерева, птахи). - Правильно, діти. Першим ви назвали сонце, бо від його тепла все оживає, починає рости та розвиватися. А якого кольору слово СОНЦЕ? Оживає, починає рости та розвиватися. А якого кольору слово СОНЦЕ? (Це слово тепле, воно оранжеве). - Напишіть на аркуші посередині слово ВЕСНА, а вгорі у лівому куточку кольоровим олівцем слово СОНЦЕ. (Вчитель пише на дошці так само, а під словом СОНЦЕ прикріплює малюнок сонечка.І так на кожне слово). ХМАРКИ
Робота із словником. У тлумачному словнику діти знаходять значення слів: тендітний, щирий, щедрий, химерний Складання речень. - Ось ми і підійшли до написання твору про весну. Зараз ми спробуємо скласти речення про цю цікаву пору року з тих слів, що записали. Діти складають речення із записаних слів, спочатку усно. Потім, використовуючи дібрані слова і речення, пишуть твори на аркушах паперу, щоб можна було замінити слово чи речення іншими, більш прийнятними та влучними. 6. Робота над планом. План твору 1. Перші прикмети весни. 2. Розквітає земля. 3. Перелітні птахи поспішають додому. 4. Складання твору учнями. Зразок твору. Привітне тепле сонечко випливає на бездонне небо і щодня піднімається все вище і вище Часом на синьому небі з'являються химерні білі хмаринки. Вони такі легкі, наче лебединий пух. А ніжне тепло огортає всю землю. День став довгий і світлий, а ніч коротка і тепла. Від тепла потекли дзвінкі струмочки, які щедро напувають землю талою водою. А земля усміхається до сонечка чарівними, ніжними і тендітними першими квітами. Де-не-де пробивається зелена травичка і тягне гостренькі списики до сонця. На деревах набубнявіли бруньки. А з далеких країв повертаються додому перелітні птахи. Усе в природі оживає, співає, квітує, а в повітрі стоїть п'янкий аромат весни. Здрастуй, весно! Творча робота. - А зараз ми будемо колективно складати вірш про весну, добираючи останнє слово другого рядочка в риму. Потрібне слово знаходимо дуже швидко. Будьте уважні. Скажіть, яка іде весна? Чарівна, ніжна, ОСЯЙНА. І раді всі міста і села, Бо йде до нас весна ВЕСЕЛА. Летить на сушу і на море Повітря чисте і ПРОЗОРЕ. У полі теплий вітер віє, А небо угорі СИНІЄ. Хоч де-не-де ще сніг лежить, Та вже дзвінкий струмок БІЖИТЬ. Веселе сонечко розквітло, Весна летить прозора й СВІТЛА. Вона така, неначе казка, Несе до нас тепло і ЛАСКУ Вона завжди така прекрасна, Пригожа, дивна, СВОЄЧАСНА. На трави розсипа росу, Дарує щастя і КРАСУ. У квіти землю одягає І пісню радості СПІВАЄ. А по шляху по весняному Вертаються пташки ДОДОМУ. Весні завжди радіють діти, Летять метелики на КВІТИ. Іде весна — і все радіє Вона серденько наше гріє І пташечка весну стрічає веселу пісеньку співає Які для весни є слова? Вона красива і ЖИВА, Тендітна й ніжна, як купава, Весела, лагідна, ЛАСКАВА. І скрізь весні лунає слава, Весела, сонячна, ЯСКРАВА. Весна іде, немов царівна, Зелена, сонячна, Ч АРІВНА. І кожен день на ній обнова, Вона завжди така ЧУДОВА! Та й що казати, кожен знає, Вона ще трепетна БУВАЄ. Стає одразу білосніжна, Як зацвітає вишня НІЖНА. Як прилетить зозуля сива, То особливо вже КРАСИВА. Як не любити нам її Коли співають СОЛОВ'Ї Весна легка і животворна, І незбагненна, й НЕПОВТОРНА. Заполоняє щастям світ, Весна не йде, а вже ЛЕТИТЬ! Ви, діти, весну зустрічайте, А ці слова ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ. Підсумок уроку. Учні читають свої твори. Домашнє завдання. - Прочитати свої твори друзям.
ЛІТЕРАТУРА 1. Алексюк А.М. педагогіка вищої школи. Курс лекцій: модульне навчання // Навчальний посібник.-К.:ІСДО,1993. 2. Амонашвили Ш.А. Здравствуйте,дети.- М.:Просвещение,1988. 3. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення.- Львів:Світ,1990. 4. Бабич Н.Д. Лінгво-психологічні основи навчання і вивчення мови.-Чернівці: Рута,2000. 5. Бадер В.І. Граматико -.стилістична робота при вивченні іменника // Початкова школа,1987.-№3. 6. Бадер В.І., Пашко А.В. Робота над текстом під час вивчення теми „Дієслово” у 3 класі // Початкова школа,1995.-№7. 7. Баршай Л.С.Ефективний прийом усвідомленого читання //Початкова школа,1995.-№3. 8. Бондар В.І. Теорія і технологія управління процесом навчання в школі.-К.:НПУ ім..М.П.Драгоманова,2000. 9. Варзацька Л.О. Навчання мови та мовлення на основі тексту.-К.:Рад.шк,1986. 10. Варзацька Л.О., Шевченко Л.М. Методика розвитку зв”язного мовлення школярів: Методичні рекомендації.-К,1992.-ч.1,2. 11. Варзацька Л.О.Комплексні вправи на матеріалі зв”язних текстів //Початкова школа,1983.-№1. 12. Васильківська Н.А. Тестові завдання з методики викладання української мови. Навчальний посібник.-Тернопіль:ТНПУ,2006. 13. Вашуленко М.С.Українська мова і мовлення в початковій школі: методичний посібник.-К.: Освіта,2006. 14. Вашуленко М.С. Удосконалення змісту і методів навчання української мови в 1-4 класах.- К.: Рад. шк.,1991. 15. Вашуленко М.С.,Вашуленко В.Ф. Читаємо самі ( дидактичний матеріал з навчання грамоти).-К.:Рад.шк.,1986. 16. Вашуленко М.С., Прищепа К.С., Савицька В.П.Уроки розвитку мовлення у 2 класі //Початкова школа,1982.-№8. 17. Вашуленко М.С., Скрипченко Н.Ф. Навчання грамоти в підготовчих класах.-К.:Рад.шк.,1986. 18. Вашуленко М.С.Орфоепія і орфографія в 1-3 класах .-К.: Рад.шк.,1982. 19. Вашуленко М. Календарне планування уроків української мови в 2 класі //Початкова школа,2002.-№10.-с.27-28. 20. Весела абетка.-Австрія,1990. 21. Вихованець І.Р.Таїна слова.- К.:Рад.шк.,1990. 22. Вихованець І.Р.У світі граматики.-К.:Рад.шк.,1987. 23. Галуза В. Чарівний світ українського слова на кожному уроці //Початкова школа,2002.-№1.-с.14-15. 24. Гамалій А.Т.Ігри та цікаві вправи з української мови для 1-3 класів.-К.:Рад.шк.,1981. 25. Гоголь Н. Ігри на уроках читання як один із засобів естетичного виховання //Початкова школа,2002.-№1.-С.19-21. 26. Гринько В. Букварик-веселик.- К.: Веселка,1990. 27. Гринько В. Українська азбука. Комплект кольорових листівок.-К,1990. 28. Ладыженская Т.А. Речь. Речь. Речь. Книга для учителя.-М.,1983. 29. Даценко О.А., Олійник С.П. Методика формування правописних навичок у першокласників.-Полтава,2002. 30. Донченко Т.К. Про концепцію вивчення рідної мови в школі //Укр. мова і літ. в школі.-1993.-№1. 31. Дорошенко С.І., Олійник С.П. Робота над орфограмами на уроках письма в 1 класі //Початкова школа,1995.-№12. 32. Дорошенко С.І., Олійник С.П. Функціонально-комунікативний підхід як засіб формування граматичних умінь молодших школярів//Наукові записки психолого-педагогічного факультету.-ч.1, Полтава,1996. 33. Дмитренко О. Хвилинки каліграфії на уроках математики в 1-3 класах // Початкова школа,2002.-№9.-С.48-49. 34. Едігей В. Вчися читати, малюк - К.: Гранд,1993. 35. Єрошкіна О.В., Сорокун Н.М., Тихоненко Н.М. Віконце. Букварик для дошкільнят.-Кіровоград,1993. 36. Жуйков С.Ф. Психологические основы повышения эффективности обучения младших школьников родному языку.-М.:Педагогика,1979. 37. Каніщенко А.П. Опорні групи лексики для розвитку зв‘язного мовлення.-К:КІМО,2001.-92с. 38. Каніщенко А.П., Хорошковська О.Н. Пізнавальні завдання під час вивчення будови слова //Початкова школа,1983. 39. Капська А Й. Як навчити учнів виразно читати - К: Рад.шк.,1978. 40. Капська А.Й.Виразне читання: практичні і лабораторні заняття.-К.: Вища школа,1990. 41. Кныш Л.П. Творческие работы в первом классе на уроках чтения и русского языка.- М.,1971. 42. Ковалев В.П. Выразительные средства художественной речи: Пособие для учащихся.-К: Рад.шк.,1985. 43. Коваль А.П. Наглядность на уроках русского языка в начальных классах.-К.:Рад.шк.,1985. 44. Козловський Я. Мій буквар.- Нью-Йорк: Вид-во шкільної Ради,1990. 45. Колупаєва А.А. Подолання у першокласників вимовних вад фонетичного рівня //Початкова школа,1995.-№7. 46. КравцовГ.Г.,КравцоваЕ.Е .Шестилетний ребенок. Психологическая готовность к школе.-М.:Знание,1987. 47. Кравчук Д.М.Писемне мовлення учнів 1-3 класів: Посібник для вчителів.-К.:Рад.шк,1984. 48. Левченко Т.Г.,Васильєва Л.А.Цікаві вправи та завдання на уроках української мови в 1-4 класах.-Кременчук:Світло,1996. 49. Левченко Т.Г.Збірник диктантів та переказів для 1-4 класів.-Кременчук:Світло,1996. 50. Лідкова С.М. Світ маленьких казкарів //Початкова школа,1995.-№4. 51. Лобчук О.І .Лексико-семантичні групи як засіб збагачення словникового запасу //Початкова школа,1995.-№3. 52. Лобчук О. Усний переказ як засіб розвитку зв”язного мовлення //Початкова школа,2002.-№2. 53. Львов М.Р. Словарь-справочник по методике русского языка.-М.:Просвещение,1988. 54. Львов М.Р., Рамзаева Т.Г., Светловская Н.П. Методика обучения русскому языку в начальных классах.-М.: Просвещение,1987. 55. Львов М.Р.Методика развития речи младших школьников.-М.:Просвещение,1985. 56. Макарова С.О.Урок позакласного читання //Початкова школа,1995.-№9. 57. Малярчук А.Я. Дидактичний матеріал для виправлення мовних недоліків: Навч.посібник.-К.:Перун,1997. 58. Мельничайко В.Я.Творчі роботи на уроках української мови (конструювання, редагування, переклад).-К.:Рад.шк.,1984. 59. Мельничайко О.І., Мельничук Я.Д. Мовний розбір у 1-3 класах //Початкова школа,1980.-№2. 60. Мельничайко В.Я, Пентелюк М.О., Рожило Л.П. Удосконалення змісту і методів навчання української мови.-К.:Рад.шк,1982. 61. Месяц Н.К. Изучение частей речи в условиях двуязычия: Посибие для учителей.-К.:Рад.шк.,1987. 62. Методика вивчення української мови в школі: Посібник для вчителів.(О.М.Бєляєв,В.Я.Мельничайко,М.І.Пентелюк та ін.).-К.:Рад.шк,1987. 63. Методика навчання української мови в початковій школі: навчальний посібник /За заг. ред. М.С.Вашуленка.-К.:Літера ЛТД,2010.-346с. 64. Методика викладання української мови: Навч. посібник (С.І. Дорошенко., М.С.Вашуленко., О.І.Мельничайко та ін.; За ред. С.І.Дорошенка.-К.:Вища школа,1992. 65. Методика викладання української мови: Програма навчального курсу (за вимогами кредитно-модульної системи) // Розробники: Васильківська Н.А., Вашуленко М.С., Савченко О.Я.-Тернопіль:ТНПУ,2008.-46с. 66. Методика грамматики и орфографии в начальных класах /Под ред.Н.С.Рождественского.-М.:Просвещение,1975. 67. Мовчун А. Каліграфія та етимологія? Так, цікаво і потрібно! //Початкова школа,2002.-№1.-с.16-19. 68. Мовчун А. Вивчення творів Лесі Українки в 3(2) класі //Початкова школа,2002.-№2.-с.18-22. 69. Москаленко Н.А.Застосування ігрових та мовленнєвих ситуацій //Початкова школа,1990.-№2. 70. Муштенко С.П.Альбом картин з розвитку мовлення на уроках читання в 1-3 класах.-К.:Мистецтво,1985. 71. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. 1-4класи.-К.:Видавничий дім "Освіта",2012.-С.10-91. 72. Науменко В.О. Робота над художнім твором на уроках читання // Початкова школа,1985.-№6. 73. Науменко В, Захарійчук М. Формування в дітей уміння говорити майстерно //Початкова школа,2002.-№10.-с.13-16. 74. Наумчук М.М. Сучасний урок української мови в початковій школі (методика і технологія навчання).-Тернопіль.: Астон,2001.-264 с. 75. Нечай Л.Д.Учнівські твори в початкових класах .-К.:Рад.шк,1981. 76. Нечай-Горбачук Л.Д.Букварик для Калинки і Тарасика.-К.:Спалах,1996. 77. Нікітін Б.П., Нікітіна Л.О. Наші сімейні свята //Початкова школа,1990.-№3. 78. Олійник Г.Ф.Виразне читання в початкових класах: Посібник для учителів.-К.:Рад.шк..1978. 79. Олійник С.П. Аналіз дидактичних можливостей вивчення граматичних категорій і форм на функціонально-комунікативній основі //Професійно-педагогічна підготовка вчителя початкових класів: Збірник доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції.м.Полтава,2000. 80. Олійник С.П. Ефективний засіб навчанні грамоти //Постметодика,1993.-№2,3. 81. Олійник С.П. Осмислене письмо за зразком як засіб формування правописних навичок у першокласників: Методичні рекомендації.-ч.1,2.-Полтава,1996. 82. Олійник С.П. Осмислене письмо за зразком у системі дошкільного виховання //Актуальні проблеми дошкільного виховання.-Полтава,1994. 83. Олійник С.П. Система навчальних вправ у процесі формування в першокласників навичок грамотного письма //Постметодика,1997.-№3(8). 84. Олійник С.П., Халчанська О.В. Пропедевтичне ознайомлення першокласників з поняттям орфограми //Постметодика,1999.-№1. 85. Павлик О. Специфіка писемного мовлення і засоби його розвитку //Початкова школа,2002.-№9.-С.45-48. 86. Пелемок Е., Шевчук Т. Особливості аналізу художнього твору на уроках читання у 3-4 класах //Початкова школа,2002.-№2.-с.16-18. 87. Пенькова О.І.Діагностика розвитку словника молодших школярів із специфічним відставанням з мови. В кн. Психологія.-К.,1984. 88. Плющ М.Я., Грипас Н.Я. Работа над текстом в начальных классах.-К.:Рад.шк.,1986. 89. Плющ М.Я.Словотворення та вивчення його в школі.-К.:Рад.шк.,1985. 90. Политова Н.И. Развитие речи учащихся начальных классов на уроках русского языка.-М.:Просвещение,1984. 91. Пономаренко Г.О. Навчаємо і виховуємо на уроках читання.-К.,1986. 92. Програма з курсу „Методика викладання української мови в початковій школі” за ступеневою підготовкою вчителів початкових класів: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр //Укладачі: Вашуленко М.С, Каніщенко А.П., Лісова С.І., Ткачук Г.О., Петрюк Л.П..-К.:Рута,2002.-111с. 93. Прокопець Т.М.Диктанти з української мови для 1-3 класів //Початкова школа,1995.-№9. 94. Розвиток усного і писемного мовлення молодших школярів: Метод.рекоменд./Упор.О.І.Смовська.-К.:РНМК МО УРСР,1987. 95. Савченко О.Я. Умій вчитися.-К.:Освіта,1996. 96. Семенюк Н.О. Український дитячий фольклор //Початкова школа,1995.-№7. 97. Січовик Ігор.Абетка.-К.:Веселка,1990. 98. Скрипченко Н.Ф.,Вашуленко М.С. Буквар.-К.:Освіта,1996. 99. Скрипченко Н.Ф., Вашуленко М.С.Веснянка: Зб.творів для самостійного читання в першому класі.-К.:Рад.шк.,1982. 100. Скрипченко Н.Ф., Зимульдінова А.С.Методичне спрямування і планування матеріалу з розвитку зв”язного мовлення //Початкова школа,1986.-№6. 101. Скрипченко Н.Ф., Прищепа О.Ю.Уроки письма в 1 класі.-К.: Рад.шк,1986. 102. Скрипченко Н.Ф., Савченко О.Я. Струмок: Зб. творів для позакласного читання у другому класі.-К.:Рад.шк.,1983. 103. Скрипченко Н.Ф., Вашуленко М.С. Буквар.-К.: Освіта,2007. 104. Скрипченко Н.Ф. Читання-це віконце у світ //Початкова школа,1995.-№12. 105. Скуратівський Л.В.Пізнавальні завдання з української мови.-К.:Рад.шк.,1987. 106. Сокирко М.В.Особливості словникової роботи на уроках читання //Початкова школа,1980.-№1. 107. Терен В. Календарик-дошколярик.-К.:Веселка,1991. 108. Терен В. Пташина абетка. Комплект кольорових листівок-К.:Добров.т-во любителів книги,1990. 109. Ткачук Г.П. Підготовка майбутніх класоводів до проведення уроків позакласного читання //Початкова школа,1995.-№10-11. 110. Тоцька Н.І.Збірник орфоепічних вправ з української мови для 1-3 класів.-К.:Рад.шк.,1980. 111. Трунова В.А. Мовленнєві ситуації як засіб формування комунікативних умінь //Початкова школа,1988.-№7. 112. Трунова В.А.Проблема мовленнєвих ситуацій у практиці класоводів //Початкова школа,1986.-№3. 113. Українська абетка.-К.:Веселка,1996. 114. Федоренко І.Т. Шляхи удосконалення техніки читання //Початкова школа,1985.-№1. 115. Фомичева Г.А. Работа над словосочетанием в начальных классах.-М.:Просвещение,1981. 116. Хоменко О.В.Організація процесу пізнавання через творчість учнів //Початкова школа,1995.-№9. 117. Хорошковська О.Н. методика навчання української мови.-К.: Промінь,2006. 118. Чубач Г.Алфавітні усмішки. Комплект кольорових листівок.-К.:Добров.т-во любителів книги,1997. 119. Чуйко Г.Л., Білецька М.А., Школьна Г.Ф.Методика викладання української мови в початкових класах: Підручник для педучилищ.-К.:Рад.шк.,1975. 120. Яценко Л. Як навчати шестиліток читати //Початкова школа,2002.-№1.- С.21-23.
МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ Завдання для самостійної роботи та методичні рекомендації щодо їхнього виконання для студентів груп ПН-315,316,317 психолого-педагогічного факультету
Розробник: кандидат педагогічних наук, доцент С.П.Олійник
Полтава - 2012
ББК 74.268.3 (4 укр.) Я 73 УДК 373.5.016: 82.09.(075.8)
Методика викладання української мови у початковій школі. Навчально-методичний посібник для студентів груп ПН-315,316,317 психолого-педагогічного факультету спеціальності 6.010100 «Початкове навчання» / Укладач: кандидат педагогічних наук, доцент кафедри філологічних дисциплін Олійник С.П. – Полтава.: ПДПУ, 2012.-44с.
У посібнику запропоновано завдання для самостійної роботи з методичними рекомендаціями щодо їхнього виконання з двох змістових модулів "Методика викладання української мови як педагогічна наука. Методика навчання грамоти", "Розвиток зв'язного мовлення учнів початкової школи". Для студентів, фахівців у галузі методики викладання української мови у школі першого ступеня.
Рецензенти: О.В. Халчанська – кандидат філологічних наук, доцент кафедри філологічних дисциплін Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка; Л.О.Нечаєва – методист Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М.В.Остроградського
3 курс V семестр Завдання для самостійної роботи та методичні рекомендації щодо їхнього виконання
Опрацюйте конспект з теми: "Методика проведення різних типів уроків навчання грамоти". Зверніть увагу на класифікацію уроків навчання грамоти. Визначте загально дидактичні і спеціальні методичні вимоги, які ставляться до уроків навчання грамоти. 3"ясуйте структуру уроків. Розробіть конспекти різних типів уроків навчання грамоти: уроку читання з вивчення нових звуків - 1 конспект; уроку письма з вивчення нової літери - 1конспект; нестандартного уроку навчання грамоти - 1 конспект; уроку позакласного читання - 1 конспект. |
Последнее изменение этой страницы: 2019-04-19; Просмотров: 384; Нарушение авторского права страницы
