Повторення вивченого на попередньому уроці.

Види робіт: читання учнями напам'ять віршів, скоромовок про вивчену букву, розгадування загадок, словниково-логічні вправи, розв'язування фонетичних задач з якісною характеристикою  звуків, конструювання і моделювання слів, словосполучень, речень, алфавітне називання вивчених літер, розпізнавання знайомих літер серед інших тощо.

 2. Підготовчі артикуляційно-слухові вправи.

Види робіт: заучування напам'ять (загадки, прислів'я, скоромовки), ви­ділення звуків із зручної позиції: активне вимовляння виділених звуків; спо­стереження за артикуляційними особливостями (якими мовними органами і в який спосіб створюється перешкода на шляху струменя видихуваного повітря); віднесення виділених звуків до голосних чи приголосних (якщо приголо­сні звуки, то зіставлення твердого і м'якого звуків на слух та за способом ви­мовляння) означення звуків умовними значками (фішками): о, о', -, =; вправи на-впізнавання звуків у заданих учителем словах; самостійний добір уч­нями слів із звуками в різних позиціях; аналітичні і синтетичні вправи із зву­ками (на утворення та аналіз складів-злиттів).

Ознайомлення з буквою.

Види робіт: алфавітна назва букви; демонстрація малої і великої літери, їх структурний аналіз; ознайомлення з місцем букви у касі розрізної азбуки; друкування букви на дошці (зошитах, повітрі); ігрові вправи.

4. Вправи з читання.

Види робіт: складання складів, слів із букв розрізної азбуки демонст­раційного характеру та в індивідуальних касах; читання складових таблиць; читання слів, поданих в аналітико-синтетичній формі; читання слів у колон­ках з опорою на виділені злиття (з дошки, таблиці, картки); читання колонок слів за фонетичним, лексичним, граматичним напрямком.

Робота з підручником.

Види робіт: читання колонок слів за букварем; аналіз ілюстрацій; ро­бота з моделями слів, речень, їх аналіз; бесіда-аналіз на тему тексту; читання тексту вчителем (учнями); колективне (індивідуальне) читання —аналіз ре­чень, тексту.

6. Творча робота.

Види робіт: складання моделей складів, слів, речень за .ознакою, вка­заною учителем; читання-прогнозування; піктографічне читання; гра-мініатюра; складання речень з а малюнком (предметним, сюжетним); слов­никово-логічні вправи на класифікацію, групування, вилучення зайвого, на доповнення, на підведення родових понять під видові і навпаки; впізнавання літери за описом; утворення складів, слів за вказаною ознакою, добір до мо­делей складів слів, речень; складання розповіді (казки) про букву тощо.

7. Підсумок уроку.

Види робіт: алфавітне називання вказаних літер; читання прямих і обе­рнених складів із вивченою літерою; розгадування фонетичних задач; порі­вняльна характеристика звуко-складової (звуко-буквеної) структури слова (слів); аналітико-синтетичні вправи; гра; знаходження на сторінці букваря матеріалу за вказаною ознакою; розповідь учнів про найцікавіші завдання уроку; пригадування вивченого напам'ять і т. ін.

Для того, щоб закласти в школярів елементарні основи читацької само­стійності, треба відповідно до їхніх вікових особливостей надавати переваги казкам та оповіданням, багатим на діалоги і повтори, пісенькам, іграм, вір­шам з яскравою і різнобарвною емоційною насиченістю. Важливо також ви­користовувати відповідні методи опрацювання: інсценізацію, хорову де­кламацію, заучування напам'ять віршованих рядків, діалогів, відгадування загадок, словесне і графічне малювання, постановку "живих" картинок, ігри, вільні висловлювання щодо прочитаного. Усе це не тільки засоби виховання інтересу до книжки, а й ефективні форми роботи з розвитку мовлення, мислення, збагачення життєвого досвіду вихованців.

Кожна зустріч школярів з дитячою книжкою повинна забезпечувати їм пізнання світу в усій його різноманітності, розвиток психічних процесів: ана­лізу, узагальнення, оцінок, кількісних, якісних часових, причинно-наслідкових зв'язків. Учитель має настільки знати своїх вихованців, щоб вча­сно переключати їх з пізнання навколишнього на пізнання себе, тобто своєрі­дне ведення діалогу учня з текстом, з книжкою, з автором. Тому важливим й актуальним завжди є питання добору навчальних матеріалів, які повинні ха­рактеризуватися різноманітною тематичною спрямованістю, жанровими, структурними особливостями, конструктивно-оформлювальними елементами з обов'язковим оглядом на гігієнічну відповідність та відповідність трьох зо­внішніх ознак змісту книжки (прізвище автора, заголовок, ілюстрації на об­кладинці і в тексті). Це забезпечить умови для правильної організації позакласного читання, активізує діяльність учнів у світі книжок, звідки почина­ється їх самовиховання та індивідуальне духовне життя.

Структура занять з дитячою книжкою проста і доступна всім учителям.

1. Підготовка учнів до сприйняття на слух визначеного вчителем твору (книжки) (до 2 хв.).

Види робіт: вступне слово вчителя; розгляд предметно-сюжетного ма­люнка; робота з аплікацією; бесіда; перегляд одного-двох кадрів діафільму, слайдів тощо.

2. Виразне читання і перечитування твору вчителем (до 5 хв.).

3. Колективне відтворення прочитаного в деталях, картинах; роздуми над прослуханим (до 5 хв.).

4. Колективний розгляд книжки, в якій вміщено прочитаний твір, з ме­тою осмислення зовнішніх ознак сприйнятого на слух змісту (на обкладинці і в тексті) і знаходження в книжці тексту, з яким познайомилися (до 7 хв.).

5. Рекомендації до самостійної позаурочної діяльності з книжками (до 2хв.).

Види порад: переглянути книжку; відшукати серед інших книжок ту, з якою познайомилися в класі; намалювати малюнок прослуханого твору; до­повнити книжкову виставку; серед книжок визначити ту, яка відповідає вка­заній ознаці;з групувати книжки за вказаною ознакою; переглянути одну книжку, але в різних виданнях тощо.

Робота з дитячою книжкою на підготовчому етапі (1 клас 4-річної по­чаткової школи) має свої особливості. Вони полягають у тому, що на кожно­му занятті вчитель знайомить учнів лише з однією книжкою, яка становить навчальний матеріал конкретного уроку. Відбір навчальних матеріалів здійс­нює сам учитель без залучення учнів до цієї роботи. Робота першокласників з дитячою художньою книжкою здійснюється в позаурочний час під наглядом учителя, вихователя групи продовженого дня, батьків, які допомагають своїм дітям вибрати ту чи іншу книжку за вказаною ознакою, згрупувати книжки на виставці, намалювати ілюстрацію до прослуханого в класі твору і з опо­рою на книжковий малюнок, розгляд прочитаної в класі книжки, переказати зміст прослуханого в класі твору з опорою на книжкову ілюстрацію, постави­ти "живі картинки" за прочитаною в класі книжкою (твором), відшукати в домашній бібліотеці улюблені книжки і принести їх в клас для колективного розгляду, знайти один і той же твір (книжку) в різних виданнях тощо.

При доборі навчальних матеріалів необхідно звернути увагу на формат книжки, її конструктивно-оформлювальну характеристику, на якість ілюстративно-графічного матеріалу, на реалізацію гігієнічних вимог щодо книжки, на доступність та усвідомленість учням тематичної спрямованості її змісту, обсяг книжки, який не має перевищувати 16 сторінок, а також обсяг тексту, який має складати 1-1,5 сторінки від загального обсягу книжки. Ілюс­тративний матеріал на сторінці книжки має займати близько 75% її площі і бути чітким, кольоровим.

При ознайомленні дітей з твором читання вчителя має бути близьке до його розмовного мовлення за темпом, інтонацією, гучністю. Під час читання книжки не рекомендується ходити по класу, давати зауваження учням, де­монструвати книжку або її малюнки. Книжка розглядається лише після її прочитування. Рекомендується дотримуватися й структури уроку, оскільки саме така послідовність структурних компонентів дає можливість методично грамотно реалізувати зміст основних методів, які використовуються на позакласному читанні: читання-розгляд, читання-слухання, а також закладає основи формування правильного типу читацької діяльності учнів. Творчість учителя повинна проявлятися в змістовному наповненні кожного структур­ного компоненту уроку: від добору навчального матеріалу до визначення ви­дів, форм, засобів реалізації мети роботи.

 

⇐ Предыдущая12345678Следующая ⇒

Поделиться: