Розгляд і вибір базових конкурентних стратегій

 

У відповідності з фазами життєвого циклу, до базових корпоративних стратегій, що відображають основні напрямки розвитку підприємства, відносяться:

1. Стратегія зростання - характерна для підприємств, функціонуючих у галузях, що динамічно розвиваються (стадія зародження та зростання життєвого циклу підприємства).

2. Стратегія стабілізації - це стратегія підприємств, бізнес яких досяг зрілості (стадія зрілості або стабілізації життєвого циклу підприємства). Підприємства прагнуть захистити досягнуті позиції від конкурентів, знизити витрати та ціни, знайти нові ринки збуту.

3. Стратегія скорочення припускає комплексні дії відносно поступового згортання бізнесу, що перейшов у заключну стадію життєвого циклу. До стратегій скорочення відносяться:

4. Стратегія "Збір урожаю" передбачає відмову від довгострокових цілей і отримання доходів у короткостроковій перспективі. Цю стратегію застосовують здебільшого до безперспективних видів діяльності, щоб одержати максимальний сукупний дохід за період, протягом якого відбувається скорочення їх випуску;

5. Стратегія "скорочення витрат" передбачає пошук можливостей, які сприятимуть зменшенню витрат виробництва, підвищенню продуктивності праці тощо;

6. Стратегія "скорочення підприємства" вимагає закриття або продажу одного з його підрозділів заради досягнення довгострокових цілей. Здебільшого цю стратегію вибирають диверсифіковані підприємства, щоб узгодити види діяльності або підтримати найперспективніші з них. Вважають, що стратегія скорочення витрат переходить у стратегію скорочення, коли відмовляються від окремих підрозділів чи реалізують основні фонди в значному обсязі;

7. Стратегія "ліквідація підприємства" - крайній випадок стратегії скорочення. Вона здійснюється тоді, коли підприємство не має змоги продовжувати свою діяльність.

Розробка стратегії для підприємства « ТопкарСервіс »

Стратегія підприємства буде розроблятися на трьох рівнях: діловому, функціональному і оперативному.

Враховуючи стан ринку і погіршення фінансового стану самого підприємства, керівництво підприємства має задуматись про прийняття стратегії скорочення, а саме стратегії скорочення витрат. На мою думку, це дозволить підприємству протриматись до стабілізації в економіці країни, хоча при подальшому загострені ситуації керівництву слід задуматись про ліквідацію підприємства.

Якщо говорити про ділову стратегію, то це стратегія направлена на розробку заходів на підвищення конкуренто спроможності її розробляють генеральні директори та керівники підрозділів. Їм слід звернути увагу на пошук нових постачальників, скорочення розходів не пов’язаних з основною діяльністю.

На функціональному рівні, менеджери повинні більш ефективно управляти наявними трудовими і фінансовими ресурсами, розробити стратегію з реальними показниками по скороченню зайвих витрат. Також можливо розробка заходів по контролю за розподілом ресурсів, а також більш чітке нормування та скорочення великих надбавок не основним працівникам.

На оперативному рівні, менеджери з виробництва повинні передбачити і реальні цифри закупівель паливно-мастильних матеріалів і запчастин враховуючи реальний стан виробництва і потреби в ресурсах.

Розробка такої стратегії для підприємства не є панацеєю, тому керівництву треба постійно аналізувати стан підприємства і бути готовими до ліквідації підприємства чи використання іншої стратегії.

Отже, на основі інформації та аналітики, поданої вище, можна зробити наступні висновки щодо формування корпоративної стратегії Логістик-Плюс":

- використовуючи можливості зовнішнього середовища, компанія повинна зробити все можливе задля виходу на міжнародний ринок та диверсифікації своєї діяльності;

- потрібно вирішити проблему слабкого функціонування відділу постачання, виділити на його розвиток додаткові інвестиції та укомплектувати відділ висококваліфікованими кадрами;

- висококласна система дотримання якості надаваних послуг повинна стати візитною карткою компанії та забезпечити стабільні прибутки та зростання долі ринку обслуговування, дати можливість ЛайтСервіс і надалі залишатись конкурентоздатною компанією;

- проблему плинності кадрів нижчого рівня не можна залишати поза увагою, її потрібно вирішувати за допомогою підвищення мотивації праці (матеріального та морального) та кваліфікації робітників. На базі компанії є сенс проводити стажування для перспективних молодих кадрів, щоб утримати їх і не відпустити за кордон, адже такі інвестиції окупляться в майбутньому;

- проблему східних підрозділів потрібно вирішувати якнайшвидше силами топ-менеджменту, намагатись не згортати там свою діяльність, а проводити лояльну політику під обставини, що виникли.

⇐ Предыдущая12345Следующая ⇒

Поделиться: